Рішення

від 31.07.2023 по справі 911/1650/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1650/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Газтрім», м. Київ,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Системтранс», м. Бровари Київської області

про стягнення 2 440 740,80 грн.,

за участю представників:

від позивача:Руденко О.А., адвокат, ордер серії АІ №1402701 від 30.05.2023;

від відповідача:не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Газтрім», м. Київ (далі за текстом ТОВ «ТД «Газтрім») 31.05.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. №30/05-1 від 30.05.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Системтранс», м. Бровари Київської області (далі за текстом ТОВ «Системтранс»), в якому просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 2 440 740,80 грн., яка виникла у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань з оплати за товар за Договором поставки нафтопродуктів №0487-МО від 18.09.2020.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.09.2020 між ТОВ «ТД «Газтрім» (постачальник) та ТОВ «Системтранс» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №0487-МО, за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупця нафтопродукти: дизельне паливо, паливо для реактивних двигунів, бензини марки А-92, А-95, газ вуглеводневий скраплений, масла та інше, а покупець зобов`язувався прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього Договору (п.1.1. Договору).

ТОВ «ТД «Газтрім» на виконання умов договору поставило, а ТОВ «Системтранс» отримало товар, який не був оплачений у повному обсязі, в результаті чого утворилася прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 2 440 740,80 грн., яку позивач просить суд стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2023 відкрито провадження у справі №911/1650/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 03.07.2023. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача подати протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі докази оплати за поставлений товар за договором поставки нафтопродуктів №0487-МО від 18.09.2020.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали Господарського суду Київської області від 01.06.2023 про відкриття провадження у справі отримав 09.06.2023. Гарантований частиною 8 ст. 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив 26.06.2023.

05.06.2023 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяви від 05.06.2023 на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2023.

30.06.2023 від представника відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого судового засідання, мотивована необхідністю представнику відповідача вивчити матеріали справи та підготувати відзив на позовну заяву.

У підготовчому судовому засіданні 03.07.2023 суд оголосив перерву до 17.07.2023, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис, відсутній відповідач ухвалою про повідомлення у порядку ст. 120-121 ГПК України.

Відповідач відзив на позов не подав. 17.07.2023 представник відповідача на електронну адресу суду направив клопотання від 17.07.2023 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме платіжної інструкції №947 від 14.07.2023 на суму 15 000,00 грн. та докази направлення цього клопотання на адресу позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2023 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 31.07.2023.

У судове засідання 31.07.2023 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомив. Згідно з частинами 1, 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «ТД «Газтрім» до ТОВ «Системтранс» про стягнення 2 440 740,80 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

18.09.2020 між ТОВ «ТД «Газтрім» (постачальник) та ТОВ «Системтранс» (покупець) було укладено Договір №0487-МО поставки нафтопродуктів (далі за текстом Договір).

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупця нафтопродукти: дизельне паливо, паливо для реактивних двигунів, бензини марки А-92, А-95, газ вуглеводневий скраплений, масла та інше (далі - «Товар»), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього Договору (п. 1.1 Договору);

- товар за цим Договором буде постачатися окремими партіями, протягом строку дії цього Договору (п. 1.2 Договору);

- товар постачається покупцю на умовах: FCA, CPT, EXW згідно «Інкотермс-2010» згідно заявки покупця. При тлумаченні умов постачання за цим Договором мають силу Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгівельної палати - «Інкотермс», в редакції 2010 р. В разі розбіжності між положеннями цього Договору з «Інкотермс-2010», превалюють положення Договору (п. 3.1 Договору);

- ціна на товар, що буде постачатися окремими партіями на підставі цього Договору, є договірною та буде визначатися сторонами на підставі оплачених покупцем рахунків-фактур, згідно заявок покупця на поставку товару (п. 5.1 Договору);

- покупець здійснює 100% передплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника до моменту поставки товару згідно рахунку-фактури постачальника (п. 5.2 Договору);

- постачальник має право відвантажити покупцю товар без передплати. Сторони домовилися, що у такому випадку покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі Договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки товару, визначеної п. 3.4. цього Договору (п. 5.3 Договору);

- у випадку необхідності та/або за вимогою постачальника сторони складають Акти звірки розрахунків за цим Договором, які направляються для узгодження та підписання покупцю за допомогою електронного зв`язку з одночасним відправленням оригіналів заказним листом. Протягом 5 календарних днів з моменту відправки Акту звірки за допомогою електронного зв`язку покупець зобов`язаний його розглянути та в разі згоди - надати постачальнику підписаний, а в разі незгоди - надати обґрунтовані заперечення. Якщо Покупець не надає заперечень та не підписує Акт звірки протягом зазначеного строку, то таким чином покупець висловлює мовчазну згоду із даними постачальника, які вказані в такому Акті звірки (п. 5.7 Договору);

- цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п. 9.1 Договору);

- якщо жодна із сторін не заявила про припинення Договору по закінчення строку дії Договору зазначеному у п. 9.1. - Договір вважається подовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах (п. 9.1.1 Договору);

- всі повідомлення, що направляються сторонами одна одній у зв`язку з виконанням умов цього Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору, повинні бути здійснені у письмовій формі, скріплені підписом уповноваженої особи і печаткою відповідної сторони, і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом, доставлені особисто за місцезнаходженням сторін, зазначеним у цьому Договорі, або відправлені електронною поштою. Відправлені електронною поштою документи мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами (п. 9.2 Договору);

- документообіг між сторонами здійснюється за допомогою засобів поштового, електронного, факсимільного або кур`єрського зв`язку. Сторони домовилися, що оригінали документів можуть бути отримані ними після проведення поставки (п. 9.3 Договору).

Додатковою угодою від 18.09.2020 про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору №0487-МО поставки нафтопродуктів сторони домовились про те, що при виконанні умов Договору будуть здійснювати підписання рахунків на оплату, актів приймання-передачі наданих послуг, актів звірки взаємних розрахунків, актів про анулювання документа - в формі електронних EDI-документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням системи EDI, а саме програмних рішень зазначених в п. 1.1., 1.2., 1.3. даної Додаткової угоди до Договору (п. 2.1 Додаткової угоди).

Також сторони в Додатковій угоді від 18.09.2020 погодили:

- EDI-документи вважаються переданими стороною-відправником і отриманими стороною-одержувачем з моменту їх внесення в систему EDI з зазначенням реквізитів сторони-одержувача, незалежно від того, чи здійснила сторона-одержувач дії по прийманню/перегляду отриманого EDІ-документа. Кожна сторона зобов`язана щоденно слідкувати за находженням EDI-документів в системі EDI та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням ЕП та повернення іншій стороні. Сторона, яка здійснює надсилання EDI-документа вважається стороною-відправником, а сторона, яка здійснює отримання EDI-документа, вважається стороною-одержувачем (п. 2.2 Додаткової угоди);

- EDI-документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням ЕП стороною-одержувачем EDI-документа, отриманого від сторони-відправника з нанесеним нею ЕП (п. 2.4 Додаткової угоди);

- сторони домовилися, що EDI-документи, відправлені по системі EDI, завірені ЕП сторони, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів по EDI (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування (п. 2.10 Додаткової угоди).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання Договору, постачальником поставлено, а покупцем отримано товар на загальну суму 2 889 204,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, а саме:

- №7147 від 01.09.2021 на суму 138 643,20 грн.;

- №9491 від 19.11.2021 на суму 339 840,00 грн.;

- №9854 від 02.12.2021 на суму 309 112,80 грн.;

- №9998 від 08.12.2021 на суму 149 083,20 грн.;

- №10132 від 15.12.2021 на суму 153 576,00 грн.;

- №10199 від 17.12.2021 на суму 137 700,00 грн.;

- №10235 від 21.12.2021 на суму 294 952,80 грн.;

- №86 від 10.01.2022 на суму 312 936,00 грн.;

- №216 від 14.01.2022 на суму 160 080,00 грн.;

- №349 від 20.01.2022 на суму 164 604,00 грн.;

- №355 від 20.01.2022 на суму 5 676,00 грн.;

- №497 від 27.01.2022 на суму 354 000,00 грн.;

- №633 від 08.02.2022 на суму 181 800,00 грн.;

- №782 від 17.02.2022 на суму 187 200,00 грн.

Відтак, з поданих суду документів суд встановив, що вартість поставленого товару, що належав до оплати, загалом становить суму 2 889 204,00 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на суму 2 889 204,00 грн., а саме:

- №4962 від 01.09.2021 на суму 138 643,20 грн.;

- №6591 від 19.11.2021 на суму 339 840,00 грн.;

- №6846 від 02.12.2021 на суму 309 112,80 грн.;

- №6957 від 08.12.2021 на суму 149 083,20 грн.;

- №7033 від 15.12.2021 на суму 153 576,00 грн.;

- №7091 від 17.12.2021 на суму 137 700,00 грн.;

- №7122 від 21.12.2021 на суму 294 952,80 грн.;

- №33 від 10.01.2022 на суму 312 936,00 грн.;

- №106 від 14.01.2022 на суму 160 080,00 грн.;

- №171 від 20.01.2022 на суму 170 280,00 грн.;

- №261 від 27.01.2022 на суму 354 000,00 грн.;

- №317 від 08.02.2022 на суму 181 800,00 грн.;

- №413 від 17.02.2022 на суму 187 200,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інше встановлено п. 5.3 Договору, відповідно до якого постачальник має право відвантажити покупцю товар без передплати. Сторони домовилися, що у такому випадку покупець зобов`язується сплатити за поставлений товар на підставі Договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поставки товару, визначеної п. 3.4. цього Договору.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, за видатковою накладною №7147 від 01.09.2021 на суму 138 643,20 грн. 06.09.2021 закінчився строк оплати, а з 07.09.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною №9491 від 19.11.2021 на суму 339 840,00 грн. 24.11.2021 закінчився строк оплати, а з 25.11.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною №9854 від 02.12.2021 на суму 309 112,80 грн. 07.12.2021 закінчився строк оплати, а з 08.12.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною №9998 від 08.12.2021 на суму 149 083,20 грн. 13.12.2021 закінчився строк оплати, а з 14.12.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною №10132 від 15.12.2021 на суму 153 576,00 грн. 20.12.2021 закінчився строк оплати, а з 21.12.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною №10199 від 17.12.2021 на суму 137 700,00 грн. 22.12.2021 закінчився строк оплати, а з 23.12.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною №10235 від 21.12.2021 на суму 294 952,80 грн. 24.12.2021 закінчився строк оплати, а з 25.12.2021 настало прострочення;

- за видатковою накладною №86 від 10.01.2022 на суму 312 936,00 грн. 13.01.2022 закінчився строк оплати, а з 14.01.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною №216 від 14.01.2022 на суму 160 080,00 грн. 19.01.2022 закінчився строк оплати, а з 20.01.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною №349 від 20.01.2022 на суму 164 604,00 грн. 25.01.2022 закінчився строк оплати, а з 26.01.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною №355 від 20.01.2022 на суму 5 676,00 грн. 25.01.2022 закінчився строк оплати, а з 26.01.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною №497 від 27.01.2022 на суму 354 000,00 грн. 01.02.2022 закінчився строк оплати, а з 02.02.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною №633 від 08.02.2022 на суму 181 800,00 грн. 11.02.2022 закінчився строк оплати, а з 12.02.2022 настало прострочення;

- за видатковою накладною №782 від 17.02.2022 на суму 187 200,00 грн. 22.02.2022 закінчився строк оплати, а з 23.02.2022 настало прострочення.

Відтак, строк оплати товару за спірними накладними є таким, що настав.

Як вбачається з виписки по рахунку позивача відкритому в АБ «Кліринговий дім» за період 01.10.2021 по 27.04.2023 та платіжних доручень, відповідач сплатив кошти в розмірі 448 463,20 грн., а саме платіжними дорученнями:

- №180_B501G/58 від 05.11.2021 на суму 120 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за дизельне паливо зг. рах. №4962 від 01.09.2021 р. у т.ч. ПДВ 20% - 20 000,00 грн.);

- №181_B806Z/101 від 08.11.2021 на суму 18 623,20 грн. (призначення платежу: оплата за дизельне паливо зг. рах. №4962 від 01.09.2021 р. у т.ч. ПДВ 20% - 3 103,87 грн.);

- №889_2801G/49 від 08.02.2022 на суму 108 840,00 грн. (призначення платежу: оплата за дизельне паливо зг. рах. №6591 від 19.11.2021 р. у т.ч. ПДВ 20% - 18 140,00 грн.);

- №890_2B01R/86 від 11.02.2022 на суму 51 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за дизельне паливо зг. рах. №6591 від 19.11.2021 р. у т.ч. ПДВ 20% - 8 500,00 грн.);

- №903_2H01S/220 від 17.02.2022 на суму 60 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за дизельне паливо зг. рах. №6591 від 19.11.2021 р. у т.ч. ПДВ 20% - 10 000,00 грн.);

- №924_2L075/127 від 21.02.2022 на суму 90 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за дизельне паливо зг. рах. №6591 від 19.11.2021 р. у т.ч. ПДВ 20% - 15 000,00 грн.).

Відтак, станом на дату подання позовної заяви за відповідачем рахувалась прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 2 440 740,80 грн. (2 889 204,00 грн. вартість поставленого товару мінус 448 463,20 грн. сума оплати).

Вказані обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачем.

19.03.2023 ТОВ «ТД «Газтрім» та ТОВ «Системтранс» склали Акт звірки взаєморозрахунків за договором №0487-МО від 18.09.2020 за період з 01.10.2021 по 19.03.2023, який підписаний електронними підписами уповноважених представників обох сторін (у відповідності до п. 2.10 Додаткової угоди від 18.09.2020 про врегулювання відносин електронного документообігу до Договору №0487-МО поставки нафтопродуктів), згідно якого заборгованість ТОВ «Системтранс» за вказаним договором станом на 19.03.2023 становить 2 440 740,80 грн.

Суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

У даному випадку інформація, вказана в акті звірки взаєморозрахунків, підтверджена поданими позивачем первинними документами.

Суд встановив, що після відкриття провадження у справі (01.06.2023) відповідач сплатив частину спірної заборгованості, що підтверджується наданою відповідачем платіжною інструкцією №947 від 14.07.2023 на суму 15 000,00 грн.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладена у постанові від 03.05.2018 у справі №404/251/17).

Відповідно до частини 3 статті 232, пункту 1 частини 5 статті 238 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов`язаних з вирішенням справи по суті, зокрема щодо закриття провадження щодо частини позовних вимог. Крім того, у частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вище викладене, провадження у справі у частині стягнення 15 000,00 грн. основного боргу належить закрити відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору шляхом постановлення відповідної ухвали. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №903/181/19.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар в розмірі більшому, ніж доводить суду позивач, суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 5 ухвали суду від 01.06.2023 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «ТД «Газтрім», ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Системтранс» 2 425 740,80 грн. основного боргу.

Оскільки спір у справі виник у результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору повністю у розмірі 36 611,11 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Газтрім» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Системтранс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Воїнів-афганців, буд. 2, ідентифікаційний код 34602242)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Газтрім» (01010, м. Київ, Хрестовий провулок, буд. 2, оф. 402, ідентифікаційний код 42656879)

2 425 740,80 грн. (два мільйони чотириста двадцять п`ять тисяч сімсот сорок гривень вісімдесят копійок) основного боргу,

36 611,11 грн. (тридцять шість тисяч шістсот одинадцять гривень одинадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 03.08.2023.

Суддя О.В. Конюх