Постанова

від 01.08.2023 по справі 910/19980/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/19980/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В. Б.,

представників учасників справи:

позивача - Кисла О. М., Сікоріна С. В.,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - Д`яконова К. І.,

відповідача-3 - не з`явився,

відповідача-4 - не з`явився,

відповідача-5 - не з`явився,

відповідача-6 - не з`явився,

відповідача-7 - не з`явився,

відповідача-8 - не з`явився,

відповідача-9 - не з`явився,

відповідача-10 - не з`явився,

відповідача-11 - не з`явився,

відповідача-12 - не з`явився,

відповідача-13 - не з`явився,

відповідача-14 - не з`явився,

відповідача-15 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Балаца С. В.

від 21.11.2022 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ткаченко Б. О., Гаврилюк О. М., Сулім В. В.

від 01.06.2023

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Олімпієць"

про переведення прав та обов`язків покупця,

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/1830 від 27.07.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/19980/20 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Вронської Г. О.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2023 для розгляду справи № 910/19980/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Студенець В. І.

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про:

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 10,49%, що становить 6 740,50 грн, по акту прийому-передачі часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_11 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3035;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_15 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3037;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 6,71%, що становить 4 310,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_12 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3041;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_5 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3039;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3043;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_13 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3037;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 4,09%, що становить 2 630,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_14 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3045;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 11,79%, що становить 7 576,00 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_8 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3033;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 4,07%, що становить 2 615,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3031;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 10%, що становить 6 427,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_10 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3027;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 31,74%, що становить 20 400,00 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_9 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3025;

- переведення на ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,52%, що становить 2 263,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3029.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відчуження спірних часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" відбулось із порушенням законодавства, внаслідок чого порушено переважне право позивача на придбання таких часток.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/19980/20 заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про переведення прав та обов`язків покупця та додані до неї документи залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/19980/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 24.05.2022 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/19980/20. Справу № 910/19980/20 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

2. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Зобов`язано ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва (UA418201720355289002000015332, банк: держказначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, код отримувача: 05379487) суму грошових коштів в загальному розмірі 2 418 091,46 грн за розгляд позовної вимоги про переведення прав та обов`язків покупця. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 мотивована тим, що:

- постановою Верховного Суду від 24.05.2022 № 910/19980/20, якою скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 02.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021, зазначено, що суд мав перевірити фактичну оплату сум грошових коштів за відчуження часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ";

- представником ОСОБА_3 подані до суду заяви із долученням розписок частини відповідачів про отримання останніми грошових коштів за відчуження часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" на загальну суму 2 418 091,46 грн, а саме: ОСОБА_4 в сумі 165 371,71 грн, ОСОБА_5 в сумі 169 130,16 грн, ОСОБА_6 в сумі 191 211,04 грн, ОСОБА_7 в сумі 169 130,16 грн, ОСОБА_8 в сумі 553 901,27 грн, ОСОБА_11 в сумі 492 826,49 грн, ОСОБА_12 в сумі 315 239,82 грн, ОСОБА_14 в сумі 192 150,65 грн та ОСОБА_15 в сумі 169 130,16 грн;

- таким чином, позивач має внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва суму грошових коштів в загальному розмірі 2 418 091,46 грн за розгляд позовної вимоги у даному спорі про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі № 910/19980/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- з врахуванням вказівок Верховного Суду, викладених в постанові від 24.05.2022 у справі № 910/19980/20, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що позивач має внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва суму грошових коштів в загальному розмірі 2 418 091,46 грн за розгляд позовної вимоги у даному спорі про переведення на нього прав та обов`язків покупця;

- звіт про оцінку корпоративних прав та сума, сплачена покупцем при купівлі частки в статутному капіталі товариства жодним чином не співвідносяться. Нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статті 362 Цивільного кодексу України не передбачено надання звіту про незалежну оцінку корпоративних прав при здійсненні їх відчуження;

- посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на відсутність кворуму при проведенні загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" за період з 2002 по 2019 роки ніяким чином не відносяться до предмету даного спору;

- сплата податків від суми отриманого інвестиційного прибутку продавцями часток не впливає на правовідносини, які склались між сторонами в межах даного спору;

- відповідно до вимог статті 632 Цивільного кодексу України учасники договірних правовідносин самостійно за власною домовленістю визначають ціну договору. Відповідно до вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачена можливість переведення прав та обов`язків покупця саме за сумою договору купівлі-продажу частки, що був укладений між учасником та третьою особою. Жодною нормою діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, не передбачено обов`язку учасника товариства з обмеженою відповідальністю здійснювати продаж його частки у статутному капіталі відповідно до розміру цього статутного капіталу;

- скаржником не наведено жодних обґрунтованих посилань, які б свідчили про недійсність наданих представником ОСОБА_3 - адвокатом Гнатенком О. А. - розписок щодо отримання учасниками грошових коштів за договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі;

- посилання ОСОБА_1 на можливість використання розписки тільки у зобов`язаннях, які виникають із договору позики жодним чином не кореспондується з вимогами закону, оскільки відповідно до норм діючого законодавства - немає чіткого переліку правовідносин, за якими сторони можуть підтверджувати певні факти розписками. Зокрема, розписки широко використовуються для підтвердження факту отримання певної грошової суми за будь-яким договором, але не виключно за договором позики. Надання вказаних розписок після подання представником ОСОБА_3 відзиву на позову заяву ОСОБА_1 обумовлено правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.05.2022, який зазначив необхідність фактичного підтвердження сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу для визначення суми депозитного внеску;

- з огляду на викладене, а також враховуючи те, що станом на 07.11.2022 заява про усунення недоліків до господарського суду першої інстанції позивачем не подана, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого та правомірного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі приписів частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у даній справі, та направити справу на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд першої інстанції зобов`язуючи позивача внести на депозитний рахунок кошти, жодним чином не перевірив та не врахував отримання коштів відповідачами - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що свідчить про недостовірність оплати сум грошових коштів;

- судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України;

- позивачем внесена на депозитний рахунок суду, згідно з частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України, номінальну вартість статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 64 274,00 грн, що відповідає 100% вартості статного капіталу;

- судами попередніх інстанцій, в порушення вимог статей 91, 92 Господарського процесуального кодексу України, не перевірено докази, що мають значення для правильного вирішення спору, а саме: фінансові звітності та документи, що підтверджують права товариства на майно.

Крім того, ОСОБА_1 подано до Суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке відхиляється Судом, оскільки відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази.

ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Право на судовий захист прав і свобод людини і громадянина гарантовано приписом частини першої статті 55 Конституції України.

Приписи статті 8, частини першої статті 55 Конституції України зобов`язують державу гарантувати на законодавчому рівні кожному можливість реалізації його права на судовий захист. Законодавець має встановити такий обсяг права осіб на судовий захист, який забезпечував би його дієву реалізацію, а відмова судів у реалізації такої можливості може призвести до порушення гарантованого Конституцією України права на судовий захист (абзац шостий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2022 року № 2-р(II)/2022).

Зміст права на судовий захист, установленого частиною першої статті 55 Конституції України, слід визначати, серед іншого, з урахуванням змісту права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та витлумаченого Європейським судом із прав людини.

В аспекті тлумачення приписів статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини наголошував, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням; у випадку, коли доступ особи до суду обмежується законом або фактично, таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 цієї Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій сутності права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної домірності між використовуваними засобами та метою, що переслідується (рішення у справі , справі "Меньшакова проти України" (Menshakova v. Ukraine), № 377/02, пункт 53, від 8 квітня 2010 року).

Європейський суд із прав людини констатував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutia v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).

У справі, що переглядається, позивачка мала можливість порушити провадження у відповідному суді, подавши позов, проте спір не було остаточно "вирішено", оскільки її позов було залишено без розгляду через невиконання вимоги суду щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів.

Законодавча вимога внести на депозитний рахунок суду грошову суму так само, як сплата судового збору, не може розглядатись як обмеження права на доступ до суду, що саме собою є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Навпаки, невиконання такої вимоги може бути порушенням другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції (рішення у справі "Андрій Руденко проти України" (Andriy Rudenko) від 21 грудня 2010 року, заява № 35041/05), оскільки таке обмеження переслідує легітимну мету - захист прав покупців, які придбали частку та сплатили за неї кошти.

Механізм внесення відповідної суми грошових коштів на депозитний рахунок суду є гарантією захисту прав та інтересів первісного покупця частки, проданої з порушенням переважного права учасника товариства. Адже у випадку задоволення позову, покупцю частки повертаються в повному обсязі сплачені ним грошові кошти на виконання умов договору. Таким чином, судовому захисту підлягає як право учасника, переважне право якого було порушено, так і право первісного покупця частки, права якого будуть захищені внаслідок задоволення первісного позову (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду ід 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20).

Відповідно до частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Водночас пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає, що до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою частиною п`ятою статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", застосовуються такі правила:

1) позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду;

2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду;

3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що спеціальним законом передбачено, що позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду ту грошову суму, що вже сплачена покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки, що обумовлюється особливостями правовідносин, меті запровадження цієї норми та відповідає сутності порушеного права з урахуванням принципів справедливості, рівності та співмірності (пропорційності).

Направляючи справу, що переглядається, на новий розгляд Верховний Суд, зокрема, зазначив, що: «вимога суду внести на депозит грошові кошти у визначеному розмірі, як ціна договору, без перевірки обставин фактичної сплати цієї суми покупцям на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки) ґрунтується на неправильному застосуванні норми пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порушує вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки недотримано як вимоги законності, так вимоги справедливого балансу між використаними засобами та цілями, що переслідуються (фактично суд зобов`язує сплатити кошти в інтересах покупців, а докази сплати цих коштів самими покупцями не досліджує). З огляду на те, що це питання безпосередньо пов`язано ймовірним обмеженням права на судовий захист (доступ до суду) в тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції, суд першої інстанції, розглядаючи справу, для цілей пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" мав перевірити фактичну оплату та її розмір».

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Під час нового розгляду представником ОСОБА_3 було подано до суду першої інстанції заяви із долученням розписок частини відповідачів про отримання останніми грошових коштів за відчуження часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" на загальну суму 2 418 091,46 грн, а саме: ОСОБА_4 в сумі 165 371,71 грн, ОСОБА_5 в сумі 169 130,16 грн, ОСОБА_6 в сумі 191 211,04 грн, ОСОБА_7 в сумі 169 130,16 грн, ОСОБА_8 в сумі 553 901,27 грн, ОСОБА_11 в сумі 492 826,49 грн, ОСОБА_12 в сумі 315 239,82 грн, ОСОБА_14 в сумі 192 150,65 грн та ОСОБА_15 в сумі 169 130,16 грн.

Під розпискою на практиці, як правило, розуміється письмовий документ, який містить відомості про певні обставини, наприклад про отримання однією особою від іншої грошей, іншого майна тощо. Розписка у такому значенні є письмовим доказом згідно із частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України. Таке розуміння узгоджується із законом. Так, відповідно до частини 1 статті 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Відповідно до частини 1 статті 545 Цивільного кодексу України в разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання; у цьому разі настає прострочення кредитора. Відповідно до абзацу третього частини 1 статті 937 Цивільного кодексу України письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчено розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Відповідно до частини 2 статті 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, надавши оцінку поданим представником ОСОБА_3 розпискам про отримання коштів за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі, які в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не переоцінюються судом касаційної інстанції, дійшов висновку, що дані докази підтверджують оплату за договорами купівлі-продажу суму у розмірі 2 418 091,46 грн і зазначив, що позивач має внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва суму грошових коштів в загальному розмірі 2 418 091,46 грн за розгляд позовної вимоги у даному спорі про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись положеннями частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Зобов`язав ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва суму грошових коштів в загальному розмірі 2 418 091,46 грн за розгляд позовної вимоги про переведення прав та обов`язків покупця. Встановив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 отримана позивачем 01.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відтак, останнім днем строку на усунення недоліків позовної заяви є 07.11.2022.

Оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі від 05.10.2022, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції та погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.

Аргументи скаржника про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано підпункт 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, оскільки лише ОСОБА_13 надала декларацію про майновий стан і доходи з квитанціями про сплату податків, а інші продавці часток таких доказів не надали, відхиляються Судом з огляду те, що дотримання відповідачами податкового законодавства в частині сплати податків від суми отриманого інвестиційного прибутку не впливає на правовідносини, які склались між сторонами в межах даного спору, так як зазначені дії, безпосередньо пов`язані з виконанням платником своїх податкових обов`язків, є об`єктом податкового контролю, регулюються нормами податкового законодавства та контролюються відповідними податковими органами.

До того ж, як зазначає сам скаржник, у касаційній скарзі, одним із відповідачів - ОСОБА_13 до суду було надано декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображено дохід у розмірі 166 814, 66 грн від продажу корпоративних прав, в той час як за доводами ОСОБА_1 нею внесено на депозитний рахунок суду 64 274,00 грн, тобто менше ніж зазначено у ОСОБА_13 у декларації про майновий стан і доходи, яка на думку ОСОБА_1 є належним доказом, що підтверджує факт отримання коштів за продану частку в товаристві.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції зобов`язуючи позивача внести на депозитний рахунок кошти, жодним чином не перевірив та не врахував отримання коштів відповідачами - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , Суд вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції визначаючи суму, яку позивачу потрібно внести на депозитний рахунок суду виходив із наданих йому доказів, що підтверджують фактичну сплату сум покупцям. При цьому, скаржником у касаційній скарзі не зазначено, яким чином ОСОБА_1 перешкоджали обставини щодо ненадання суду доказів отримання коштів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2022.

Судом також відхиляються доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій, в порушення вимог статей 91, 92 Господарського процесуального кодексу України, не перевірено докази, що мають значення для правильного вирішення спору, а саме: фінансові звітності та документи, що підтверджують права товариства на майно, оскільки як вже було зазначено Верховним Судом у постанові від 25.05.2022 в цій справі, спеціальним законом (Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") передбачено, що позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду ту грошову суму, що вже сплачена покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки, а не суму, яка залежить від фінансової звітності товариства або від майна товариства.

Інші доводи скаржника щодо скасування оскаржуваних судових рішень спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права, а також зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих ними судових рішень.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень першої та апеляційної інстанцій без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

6. Судові витрати

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі № 910/19980/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

В.І. Студенець