Ухвала

від 03.08.2023 по справі 712/3724/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/3724/23

Провадження №1-кс/712/3615/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2023 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, посилаючись на те, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.04.2023 року у справі №712/3724/23 клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, в кримінальному провадженні № 42022252010000133 від 21.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 358 КК України - задоволено. Накладено арешт із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо розпорядження та відчуження майна, що належить ОСОБА_5 , а саме на торгівельні павільйони у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Вважає, що арешт накладений необґрунтовано виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.12.2022 року, а також змісту клопотання про арешт майна арешт за ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси накладений в межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

З системного аналізу положень ч. І, 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що будь-який арешт повинен відповідати меті кримінального провадження.

Мету кримінального провадження необхідно безумовно кореспондувати з тим кримінальним правопорушенням за встановленням якого здійснюється кримінальне провадження. В нашому випадку на момент накладення арешту в даному кримінальному провадженні за ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.04.2023 року, метою здійснення кримінального провадження є необхідність встановлення осіб та доведення в їх діях складу кримінального провадження передбаченого ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

Як вбачається зі змісту клопотання прокурора про накладення арешту майна від 17.04.2023 року прокурор жодної мети здійснення арешту взагалі не вказує, чи у зв`язку з здійсненням якихось експертиз, чи необхідністю збереження майна з якоюсь іншою метою, тощо.

Згідно до п.1 ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Таким чином, як не вбачається з зазначенням в клопотанні мети та підстави накладення арешту на майно, відтак і не вбачається підстав відповідності такого майна ст. 98 КПК України, оскільки відомостей, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, не встановлено, як і не виявлено даних, які б надали можливість беззаперечно стверджувати, що дане майно набуте кримінально протиправним шляхом в контексті положень ст. 358 КК України та виправданням мети кримінального провадження визначеної ст. 170 КПК України.

До того ж, не вбачається підстави для арешту майна у зв`язку із проведенням експертизи у кримінальному провадженні, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів призначення експертизи безпосередньо щодо арештованого майна.

Фактично в клопотанні про арешт майна зазначені фактичні обставини справи з посиланням на норми процесуального права та лише припущенням, щодо реєстрації нерухомого майна за попереднім власником.

Таким чином, необхідність накладення арешту на нерухоме майно не може бути метою здійснення кримінального провадження за ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).

Жодній особі на сьогоднішній день не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні.

Крім того, в матеріалах клопотання про накладення арешту на майно відсутні будь-які експертизи щодо встановлення фактів підробки документів, що стали підставою для реєстрації нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на негативні наслідки для добросовісного власника майна ОСОБА_5 , подальше збереження арешту майна не виправдовується потребами досудового розслідування та було накладено необґрунтовано, тому такий арешт підлягає скасуванню.

Просить скасувати арешт із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо розпорядження та відчуження майна у кримінальному провадженні № 42022252010000133 від 21.12.2022 року, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.04.2023 року у справі № 712/3724/23, а саме на торгівельні павільйони у АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_5 .

Захисник в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що призначена будівельно-технічна експертиза для з`ясування чи являється торгівельний павільйон тимчасовою спорудою. Крім того в провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом Черкаської міської ради про скасування реєстрації торгівельного павільйону, тому арешт необхідний для забезпечення цивільного позову, оскільки можлива перереєстрація даного павільйону.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42022252010000133 від 21.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

10.04.2023 вищевказані торгівельні павільйони розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 згідно постанови дізнавача сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , визнано речовими доказами.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2023 року накладено арешт із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо розпорядження та відчуження майна, що належать ОСОБА_5 , а саме на торгівельні павільйони розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Накладаючи арешт на майно суд виходив з того, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, статтею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з наданих матеріалів та прокурором у судовому засіданні, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, які б вказували на відповідність арештованого майна речовим доказам у кримінальному провадженні.

В постанові дізнавача сектору дізнання Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 від 10.04.2023 року про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні не містить достатнього обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає вказане вище майно.

Між тим, відсутні докази того, що арештоване майно відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цього майна речовим доказом у провадженні є формальною.

Тобто, правова підстава, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України, на наявність якої посилається сторона обвинувачення у своєму клопотанні, відсутня.

В рамках даного кримінального провадження нікому не була пред`явлена підозра.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За таких обставин, відсутні правові підстави вважати, що майно є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується та вбачається безпідставне обмеження права власності на володіння, користування та розпорядження належним майном, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту задоволити.

Скасувати арешт із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій, щодо розпорядження та відчуження майна у кримінальному провадження № 42022252010000133 від 21.12.2022 року, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.04.2023 року, а саме на торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1