Рішення

від 23.05.2023 по справі 760/2779/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/2779/23

2/760/4573/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 травня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вадима Гетьмана 30Б» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна, -

встановив:

06 лютого 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних від 23 травня 2023 року, просив стягнути з відповідача на користь об`єднання заборгованість у розмірі 2526,47 грн., з яких: 1886,70 грн. - заборгованість за внесок для управління обслуговування та будинку; 552,79 грн. - інфляційні нарахування; 86,98 грн. 3% річних, а також витрати по оплаті судового збору та за правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Позивач здійснює свою діяльність на підставі ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та відповідно до статуту створений з метою забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Рішенням загальних зборів позивача від 05 лютого 2022 року затверджено розмір щомісячного внеску на управління та утримання будинку та прибудинкової території з 01 березня 2022 року в сумі 9,16 грн. з одного квадратного метру загальної площі для житлових приміщень та 8,52 грн. з одного квадратного метру загальної площі для нежитлових приміщень.

Відповідачка перестала сплачувати борг з березня 2022 року, та станом на 01 січня 2023 року має заборгованість за щомісячні внески для управління та обслуговування будинку у розмірі 4067,00 грн.

Рішенням загальних зборів позивача від 09 березня 2021 року затверджено розмір щомісячного внеску за надання послуг консьєржів (в розмір входить щомісячний платіж за «кнопку тривоги») у розмірі 200 грн.

Відповідачка перестала сплачувати внески, та станом на 01 січня 2023 року має заборгованість за надання послуг консьєржів у розмірі 2000,00 грн.

Рішенням загальних зборів позивача від 05 лютого 2022 року затверджено розмір додаткового щомісячного внеску на ремонтний фонд ліфтів будинку з 01 березня 2022 року у сумі 0,50 грн. з квадратного метру загальної площі для житлових приміщень.

Відповідачка перестала сплачувати внески, та станом на 01 січня 2023 року має заборгованість за ремонтний фонд ліфтів будинку у розмірі 151,05 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідачка частково погасила заборгованість за обов`язковими внесками та платежами, у зв`язку з чим за нею обліковується заборгованість за внесок для управління обслуговування та будинку у розмірі 1886,70 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

У зв`язку з виниклою у відповідача заборгованістю, позивач просить в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнути 552,79 грн. інфляційного збільшення та 86,98 грн. 3% річних.

Крім того, позивач вказує, що орієнтовно поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн., відшкодування яких слід покласти на відповідача.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 06.02.2023 року зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 10.02.2023 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до позову долучив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №320307045 від 16.01.2023 року.

За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до п. 1. Розділу І Статуту ОСББ «Вадима Гетьмана 30-Б» об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , відповідно до ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до п. 1, 2 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Вадима Гетьмана 30-Б» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Відповідно до п. 2 Розділу V Статуту ОСББ «Вадима Гетьмана 30-Б» співвласник зобов`язаний, окрім іншого, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутом обов`язки перед об`єднанням.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішенням загальних зборів позивача від 05 лютого 2022 року затверджено розмір щомісячного внеску на управління та утримання будинку та прибудинкової території з 01 березня 2022 року в сумі 9,16 грн. з одного квадратного метру загальної площі для житлових приміщень та 8,52 грн. з одного квадратного метру загальної площі для нежитлових приміщень.

Рішенням загальних зборів позивача від 09 березня 2021 року затверджено розмір щомісячного внеску за надання послуг консьєржів (в розмір входить щомісячний платіж за «кнопку тривоги») у розмірі 200 грн.

Рішенням загальних зборів позивача від 05 лютого 2022 року затверджено розмір додаткового щомісячного внеску на ремонтний фонд ліфтів будинку з 01 березня 2022 року у сумі 0,50 грн. з квадратного метру загальної площі для житлових приміщень.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Таким чином, Закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат.

З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Споживач (власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносить оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно ст. 66-68 Житлового кодексу України, ст. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань обов`язок щодо утримання будинку та прибудинкової території не виконує належним чином, у зв`язку з чим згідно довідки про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 17 січня 2023 року має заборгованість у сумі 6289,00 грн., з яких: внесок на управління та обслуговування будинку - 4067,00 грн.; внесок за надання послуг консьєржа (заходи пропускного режиму) - 2000,00 грн.; внесок на ремонтний фонд ліфтів будинку - 222,00 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідачка частково погасила заборгованість за обов`язковими внесками та платежами, у зв`язку з чим за нею обліковується заборгованість за внесок для управління обслуговування та будинку у розмірі 1886,70 грн.

За правилами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 Розділу VІ Статуту ОСББ «Вадима Гетьмана 30-Б» об`єднання має право застосовувати необхідні заходи впливу до співвласників, які не виконують своїх обов`язків.

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язань по сплаті членських внесків та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивачем нараховано інфляційну складову боргу та 3% річних від простроченої суми заборгованості, які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надано належних доказів на спростовування факту надання йому житлово-комунальних послуг ОСББ «Вадима Гетьмана 30-Б», або ж надання послуг іншою особою. Також відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті внесків на утримання (обслуговування) будинку, а також розрахунку наявної заборгованості за несвоєчасну оплату послуг, або ж доказів на погашення заборгованості у вищевказаному розмірі, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань. Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а розрахунки доведеними позивачем, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 2526,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 2500,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України ).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Так, позивачем до суду, для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано: копію договору про надання правничої допомоги №30, укладеного 16 січня 2023 року між ОСББ «Вадима Гетьмана 30Б» в особі його голови та АО «Ю.Д.К.»; копію акту надання правової допомоги від 20 січня 2023 року по Договору №30 від 16 січня 2023 року, яким визначено вартість адвокатських послуг за підготовку позовної заяви у розмірі 2500,00 грн.; копію рахунку №30/1 від 17 січня 2023 року та копію платіжної інструкції №465 від 17 січня 2023 року на суму 2500, 00 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує складність справи, час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціну позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи, і робить висновок, що заявлений позивачем розмір витрати на правничу допомогу є співмірним заявленим позовним вимогам.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 256, 257, 267, 525, 526, 625, 628, 630 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 258, 259, 274-278, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вадима Гетьмана 30Б» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на утримання спільного майна задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вадима Гетьмана 30Б» (код ЄДРПОУ 44087122, місцезнаходження: 03058, м. Київ, вул. Гетьмана Вадима, буд. 30Б) 1886,70 грн. - заборгованість за внесок для управління обслуговування та будинку; 552,79 грн. - інфляційні нарахування; 86,98 грн. 3% річних, а всього 2526 (дві тисячі п`ятсот двадцять шість) гривень 47 коп., судовий збір у розмірі 2684,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Кушнір