Рішення
від 02.08.2023 по справі 120/4917/23
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 серпня 2023 р. Справа № 120/4917/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІР СЕРВЕР" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БІР СЕРВЕР" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстру податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартості критеріям ризиковості платника податку вид 13.04.2023 року № 38367.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно прийняв рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податків. Підставою для винесення даного рішення зазначено: «за результатами проведеного аналізу встановлено ймовірно фіктивного правочину, який вчинено без наміру створення наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Встановлено відсутність основних засобів (згідно фінансового звіту) відсутні трудові ресурси ».

Позивач не погоджується з вказаним рішенням та зазначає, що позивач утримує штатних працівників, з їх доходу утримуються необхідні податки та сплачуються відповідні кошти до бюджету. Позивач зазначає, що має діючі контракти з контрагентами замовниками (основні) АТ «КОБЛЕВО», ТОВ «НАЦІОНАЛЬНА ГОРІЛЧАНА КОМПАНІЯ», ПрАТ «ЛАНТМАННЕН АКСА», ТОВ «ТРИПІЛЬСЬКИЙ ПАКУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» тощо, з контрагентами постачальниками (основні) ТОВ «Аліон Трейд», ТОВ «Базіс-Транс», ТОВ «З-Транс», ТОВ «М.І.У.- Транс», ТОВ «Овертон Логістик».

Крім того, звертає увагу на те, що оскаржуване рішення не містить жодних мотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з розшифруванням вищенаведеної податкової інформації.

Ухвалою суду від 28.04.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено строк на подачу відзиву на позов.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що ТОВ "Бір Сервер" (код ЄДРПОУ 41545995) включений в перелік ризикових платників 22.09.2022 року по п.8 Критеріїв ризиковості платника податку «за результатами проведеного аналізу встановлено ймовірно фіктивного правочину, який вчинено без наміру створення наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Встановлено відсутність основних засобів (згідно фінансового звіту) відсутні трудові ресурси ».

Зазначає, що товариство відповідає критеріям ризиковості платника податку згідно довідника кодів податкової інформації, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 відповідно кодів:

7: недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

12: постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Зокрема ТОВ "Бір Сервер"(код ЄДРПОУ 41545995) реалізував дизпаливо Євро (код УКТЗЕД 2710194300) на ТОВ "Транслойд" (код 37238384) за період 01.06.2022 року.

13: придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. ТОВ "Бір Сервер" (код ЄДРПОУ 41545995) придбав дизпаливо (код УКТЗЕД 2710194300), бензин А-95 (код УКТЗЕД 2710124512) у ТОВ "Топливо ЮА" (код 43065401) за період 2021 рік. Також ТОВ "Бір Сервер"(код ЄДРПОУ 41545995) придбав бензин (код УКТЗЕД 2710124512) у ТОВ "Вайн Драйв" (код 41545864) за період січень 2022 року (доказ відповідності ТОВ "Вайн Драйв" критеріям ризиковості платника податку додається).

18: керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п?яти (включно) платників податку. Так, керівник, головний бухгалтер "Бір Сервер"(код ЄДРПОУ 41545995) Дерев?янко Євгеній Іванович є посадовою особою на 7 товариствах.

Ухвалою суду від 02.08.2023 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.

Інших заяв по суті спору не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІР СЕРВЕР" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 29.08.2017.

Видами економічної діяльності Позивача є: 11.05 Виробництво пива; 01.50 Змішане сільське господарство; 11.03 Виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.11 Знесення; 41.10 Організація будівництва будівель.

Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.04.2023 прийнято рішення №38367 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платника податку, за кодами:

7: трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

12: постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13: придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

18: керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Вважаючи рішення відповідача щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до цього Кодексу;

62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п.7 Порядку №1165).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача п.8 критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскарженого рішення від 13.042023 №38367 вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «БІР СЕРВЕР» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Суд встановив, що зі змісту доводів, викладених у відзиві на позовну заяву вбачається, що оскаржуване рішення прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.04.2023 прийнято рішення №38367 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платника податку, за кодами:

7: трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

12: постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

13: придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

18: керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Суд зауважує, що нормами податкового законодавства не визначено певний обсяг матеріальних чи трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської діяльності. Тобто, законодавчо не визначено кількість працівників, які мають працювати на підприємстві.

В той же час стаття 43 ГК України надає підприємцям право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

За приписами статті 46 ГК України підприємець має право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці, а згідно частини 1 статті 47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Тому зазначення такої підстави як недостатність трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності є необґрунтованим.

Крім того, відповідачем жодним чином не обґрунтовано чому наявна у ТОВ "БІР СЕРВЕР" кількість працівників не може здійснювати господарську діяльність підприємства.

Щодо обставин постачання товарів платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (код 12), - ТОВ «Транслойд» (код ЄДРПОУ 37238384), судом встановлено, що відповідність платника податку критеріям ризиковості встановлено за операцією постачання дизпалива Євро на ТОВ «Транслойд» у періоді з 01.06.2022 по 01.06.2022, однак Рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку щодо ТОВ «Транслойд» (код ЄДРПОУ 37238384) датоване 22.11.2022, отже не існувало на момент вчинення господарської операції позивачем та виписки ним податкової накладної.

Щодо обставин придбання товарів (послуг) у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (код 13), - ТОВ «Топливо ЮА» (код ЄДРПОУ 43065401) та ТОВ «Вайн Драйв» (код ЄДРПОУ 41545864), судом встановлено, що відповідність платника податку критеріям ризиковості встановлено за операціями придбання дизпалива у ТОВ «Топливо ЮА» за період 2021 року та придбання бензину у ТОВ «Вайн Драйв» за період січня 2022 року, однак Рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку щодо ТОВ «Топливо ЮА» (код ЄДРПОУ 43065401) датоване 23.03.2023 та Рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку щодо ТОВ «Вайн Драйв» (код ЄДРПОУ 41545864) датоване 06.01.2023, а отже не існували на момент вчинення господарських операцій з позивачем.

Крім того, щодо покликань відповідача на те, що контрагенти позивача є ризиковими, то суд зазначає, що поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські операції із платником(ами) податків, які на думку податкового органу є ризиковими, суд оцінює критично.

Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Водночас, документального підтвердження обставин, що ТОВ «БІР СЕРВЕР» та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належного доказу, який досліджувався в ході засідань Комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.04.2023 № 38367 не містить належних мотивувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.04.2023 № 38367 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «БІР СЕРВЕР» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а відтак, рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податків від 13.04.2023 № 38367 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій виключити ТОВ «БІР СЕРВЕР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідною від вищевказаних вимог про скасування рішень, суд дійшов висновку, що вона також є такою, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 38367 від 13.04.2023 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якими визнано відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІР СЕРВЕР» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БІР СЕРВЕР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІР СЕРВЕР» сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІР СЕРВЕР" (вул. В. Чорновола, 29Б, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41545995)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 440699150)

СуддяМультян Марина Бондівна

Дата ухвалення рішення02.08.2023
Оприлюднено07.08.2023
Номер документу112610402
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

Судовий реєстр по справі —120/4917/23

Ухвала від 08.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 13.10.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Ухвала від 09.10.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Ухвала від 28.09.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Ухвала від 25.09.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Ухвала від 04.09.2023

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Мацький Є.М.

Ухвала від 02.08.2023

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Мультян Марина Бондівна

Рішення від 02.08.2023

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Мультян Марина Бондівна

Ухвала від 28.04.2023

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Мультян Марина Бондівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні