Рішення

від 02.08.2023 по справі 120/4204/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 серпня 2023 р. Справа № 120/4204/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 07.03.2023 подано таблицю даних платника податків на додану вартість разом з поясненням до таблиці даних платника податку та копії відповідних документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності, що стало підставою для складання податкової та іншої звітності. Водночас, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податків на додану вартість №8409770/35904430 від 13.03.2023 року.

Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не визначено передбачену чинним законодавством України підставу неврахування таблиці даних платник податку, в оскаржуваному рішенні не наведено детальну інформацію, що стала підставою для її неврахування, відсутні докази, що підтверджують ці обставини, не враховано подані разом із таблицею пояснення документи, не дотримано іншим вимог чинного законодавства України.

Відтак позивач вважає, що оскаржуване рішення підлягає визнанню протиправним та скасування.

Ухвалою від 20.04.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.05.2023 до суду подано відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податків на додану вартість №8409770/35904430 від 13.03.2023 року. Підставою для неврахування таблиці зазначає, реалізацію товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років.

Відповідно до проведеного аналізу ЄРПН та баз даних ДПС станом на дату прийняття рішення, встановлено придбання протягом 2021-2022 років послуг перевезення на загальну суму ПДВ 415,1 тис.грн. у контрагента-постачальника ТОВ "Мега-Буд Україна" (код ЄДРПОУ 41159183), який внесений до переліку ризикових платників 10.08.2022 року, а також реалізація протягом 2021-2022 років стройматеріалів на контрагентів-покупців ТОВ "Стандарт Плюс Україна" (код ЄДРПОУ 44232465) який внесений до переліку ризикових платників 18.01.2022 року на загальну суму ПІДВ 7254,9 тис.грн. та ТОВ "Укркронпостач" (код ЄДРПОУ 43277122) який внесений до переліку ризикових платників 01.06.2021 року на загальну суму ПДВ 1743,0 тис.грн.

13.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про залишення раніше поданого ним клопотання про витребування доказів без розгляду.

Відповідно до принципу диспозитивності (ч. 3 ст. 9 КАС України), передбачено право заявника розпоряджатися своїми вимогами на власний розсуд. Отже, підстави для відмови у задоволенні поданого клопотання позивача про залишення раніше поданого ним клопотання про витребування доказів без розгляду, у суду відсутні.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" є юридичною особою, основний вид діяльності якої є: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (КВЕД 46.73) та інші спеціалізовані будівельні роботи (КВЕД 43.99).

07.03.2023 ТОВ "Торговий дім "Оріон" подано таблицю даних платника податку на додану вартість разом з поясненням та копіями документів, які підтверджують здійснення фінансово-господарської діяльності.

У подальшому, Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 13.03.2023 № 8409770/35904430, яким визначено: "За результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 07.03.2023 за № 9042325716, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято рішення про її неврахування". Підставою не врахування таблиці вказано інше: «реалізація товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років».

ТОВ «Торговий дім «Оріон» вважає рішення відповідача від 13.03.2023 № 8409770/35904430 протиправним, тому звернулось до суду з адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок №1165).

Відповідно до п.2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до підпунктів 12-14 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Згідно п.п. 15-17 Порядку №1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що позивач, у відповідності до положень пунктів 12, 14 Порядку №1165 скористався своїм правом та подав контролюючому органу таблицю даних платника податку на додану вартість разом із відповідними письмовими поясненнями до неї.

Водночас 13.03.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області було прийнято рішення №8409770/35904430 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Підставою для прийняття такого рішення вказано: реалізація товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років.

Надаючи оцінку таким підставам для відмови у врахуванні таблиці даних платника податків, суд враховує, що подання таблиці даних платника податку є правом позивача. Водночас, метою подання такої таблиці є саме запобігання зупинення реєстрації податкових накладних у майбутньому та має на меті скоротити кількість заблокованих ПН/РК.

Відповідно до п. 17 Порядку №1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Натомість, судом встановлено, що оскаржуване рішення містить лише посилання на наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: реалізації товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років.

Більш детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, як вимагає п.17 Порядку №1165, оскаржуване рішення не містить.

Суд враховує, що Порядком №1165 чітко не визначено підстав для неврахування Таблиці даних платника податку. Водночас, слід врахувати вимоги, які встановлено п.п.13-14 Порядку №1165 до Таблиці даних платника податку та перевірити їх дотримання платником.

Як встановлено судом, Таблиця даних платника податку, подана позивачем 07.03.2023 відповідає п.п.13-14 Порядку №1165.

Крім того, слід врахувати, що відсутні й підстави для неврахування таблиці даних платника податку, передбачені п.19 Порядку №1165. При цьому, віднесення контрагентів позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до вказаного пункту не є такою підставою.

Слід вказати, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками податкового законодавства, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення від 13.03.2023 №8409770/35904430 про неврахування таблиці даних позивача не містить чіткого обґрунтування відносно "реалізації товарів (робіт, послуг) на ризикових контрагентів протягом 2021-2022 років", не містить чітких правових підстав для неврахування таблиці даних платника та конкретний перелік матеріалів, який би міг надати можливість прийняти рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідачем.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що рішення відповідача 1 про неврахування таблиці даних платника податку від 13.03.2023 за №8409770/35904430 є необґрунтованим та протиправним, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, частиною 1 статті 77 КАС України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10736 гривень, то суд зазначає таке.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оріон» уклало з Адвокатським бюро «ПІКО І ПАРТНЕРИ» договір про надання правової допомоги №1 від 30.03.2023 року, про наступне.

1.1. Адвокатське бюро зобов`язується надавати Клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій у справі щодо оскарження рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 8409770/35904430 від 13.03.2023 року та пов`язаних з цим питань (далі - Справа). А Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені Договором.

Відповідно пункту 3.1. Договору Клієнт сплачує Адвокатському бюро за надання правової допомоги гонорар в розмірі не менше 40 (сорок) відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі особи, яка надає правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Сплачена Клієнтом Адвокатську бюро вищевказана сума відповідає і складає розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката відповідно до обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат адвокатське бюро складає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження того, що Адвокатське бюро належним чином надало клієнту правову допомогу у справі в цілому чи на окремих стадіях складається акт приймання-передачі наданих послуг.

На підтвердження понесених витрат представником позивача також надано рахунок №06/04/23/1 від 06.04.2023 року на суму 10736,00 гривень та платіжну інструкцію №2122 від 10.04.2023 на суму 10736,00 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Проаналізувавши складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами). При цьому судом враховано, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань, у спрощеному позовному провадженні.

Щодо встановлення судом неспівмірності понесених витрат на професійну правничу допомогу, висновки суду узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі 922/1964/21.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, враховуючи заперечення відповідача щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 10736,00 грн, на відшкодування яких у позивача виникло право за результатами розгляду цієї справи, підлягають зменшенню.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що за результатами розгляду цієї справи відшкодування витрат на професійну правничу в сумі 5000 грн відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.03.2023 № 8409770/35904430 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" сплачений судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Оріон" (вул. Гонти, 45Д, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 35904430)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

СуддяМультян Марина Бондівна