Рішення

від 02.08.2023 по справі 280/3997/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 серпня 2023 року Справа № 280/3997/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон»

про стягнення суми адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» (далівідповідач),в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 у розмірі81 529,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період склала 24 осіб. Таким чином, середньооблікова кількість осіб з інвалідністю, відповідно до положеньЗакону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII(далі - Закон № 875) повинна складати 1 особа. Середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом, внаслідок чого до відповідача застосовано адміністративно - господарські санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 81529 грн 00 коп. Вказує, що суми адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць з працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 р. відповідачем не сплачено. Просить позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» вказану суму.

09 серпня 2022 року ухвалою суду позовну заяву Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишено без руху.

25 серпня 2022 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви, шляхом сплати судового збору у розмірі 24810 грн 00 коп.

04 жовтня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/3997/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву. З позиції відповідача, він не мав обов`язку з працевлаштування осіб з інвалідністю в 2021 році, оскільки з 2018 р. по 01 вересня 2021 року в ТОВ «Кліон» було працевлаштовано лише 2 особи, що підтверджується штатним розкладом, а тому відсутні підстави для застосування відповідальності у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог повністю відсутні.

Враховуючи приписи частини 5статті 262 КАС Українисправа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4статті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

З 01 січня по 01 вересня 2021 року в ТОВ «Кліон» було працевлаштовано лише 2 особи, що підтверджується Штатним розкладом на період Січень 2021 року, затвердженим Наказом ТОВ «Кліон» № 2 від 04.01.2021. Тому за весь цей період ТОВ «Кліон» не подавало Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. І лише з 01.09.2021 в ТОВ «Кліон» кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, що підтверджується Штатним розкладом на період Вересень 2021 року, затвердженим Наказом ТОВ «Кліон» № 65 від 01.09.2021.

Листом від 04.05.2022 позивач повідомив відповідача про необхідність сплати адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 р. в розмірі 76625,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 р. в розмірі у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача суму адміністративно - господарських санкції та пені за їх несвоєчасну сплату в загальному розмірі 81 529,00 грн (із розрахунку 76625,00 грн - сума адміністративно - господарських санкцій, 4904,00 грн - сума пені).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 8статті 69 Господарського кодексу України(далі -ГК України) передбачено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно дозаконукількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, осіб з інвалідністю, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Закон № 875визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно з частини 1 статті 17Закону № 875з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 1 статті 19Закону № 875для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19Закону № 875передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18цього Закону(частина 3 статті 19Закону № 875).

Згідно приписів частин 1 статті 20Закону № 875установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 3 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, новостворені роботодавці та підприємства, установи, організації в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані.

При цьому, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно - господарських санкцій, та враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Згідно з частиною 1статті 217 Господарського кодексу Українигосподарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до частини 1статті 218 Господарського кодексу Українипідставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу Українипередбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

На підставі аналізу даних норм права, суд приходить до висновку, що відповідач не повинен був виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2021, оскільки 8 місяців з 12 відповідач не мав об`єктивної можливості самостійно розрахувати кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на весь рік (оскільки було працевлаштовано лише 2 особи), і повинен був би зареєструватися у відділенні Фонду лише в 2022 р. (оскільки кількість працевлаштованих осіб збільшилась у вересні 2021 року), а Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю подати лише в 2023 р. за 2022 р. З перелічених нормативних актів видно, що роботодавці повинні подавати Звіт лише коли кількість працюючих була більшою восьми осіб цілий рік, оскільки адміністративно-господарські санкції розраховуються від річної заробітної плати. Законодавство не містить норм, які б містили порядок розрахунку адміністративно-господарських санкцій пропорційно кількості місяців після збільшення кількості працевлаштованих осіб, а отже, сплачуючи адміністративно-господарські санкції в розмірі річної заробітної плати підприємство мало не виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю цілий календарний рік.

Судом встановлено, що підставою для застосування до відповідача адміністративно господарських санкцій стало невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 р.

Разом з тим, з наданих до матеріалів адміністративної справи письмових доказів встановлено, що у період з 01 січня по 01 вересня 2021 року в ТОВ «Кліон» було працевлаштовано лише 2 особи, що підтверджується Штатним розкладом на період Січень 2021 року, затвердженим Наказом ТОВ «Кліон» № 2 від 04.01.2021. І лише з 01.09.2021 в ТОВ «Кліон» кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася, що підтверджується Штатним розкладом на період Вересень 2021 року, затвердженим Наказом ТОВ «Кліон» № 65 від 01.09.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було порушено вимогЗакону № 875та не було допущено правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з частинами 1 та 2статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно достатті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки твердження позивача про порушення відповідачем вимогЗакону № 875та правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій спростовується письмовими доказами, наданими до матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями2,5,9,77,132,139,143,243-246,255 та295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю(69002, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 75, офіс 226, код ЄДРПОУ 20508338) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 236, код ЄДРПОУ 33134809) про стягнення сумиадміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 02 серпня 2023 року.

Суддя Сацький Р.В.