Ухвала

від 03.08.2023 по справі 320/26798/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03 серпня 2023 року м.Київ № 320/26798/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у письмовому порядку заяву про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Трейд" до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ВСВ Трейд" з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.05.2023 №013194.

Також, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСВ ТРЕЙД» на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 013194 від 09 травня 2022р. штрафу у розмірі 17 000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що постановою Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.07.2023 відкрито виконавче провадження №72265306 про стягнення штрафу на підставі спірної постанови відповідача у загальному розмірі 17000 грн та накладено арешт на кошти позивача.

Позивач вважає, що за цих обставин невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав у випадку задоволення пред`явленого ним позову.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно пунктами 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта або забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.

Відповідно до постанови Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київській області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 19.07.2023 відкрито виконавче провадження №72265306 про стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн на підставі спірної постанови відповідача та накладено арешт на кошти позивача за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Частиною 6 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) примусовому виконанню підлягають рішення на підставі зокрема й рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Отже, вищезазначена постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області є виконавчим документом, на підставі якого можуть вчинятися примусові дії щодо її виконання.

Судом встановлено, що державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) від 18.07.2023 відкрито виконавчі провадження №72265306 з примусового виконання спірної постанови про стягнення з позивача штрафу у розмірі по 17000 грн.

Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною четвертою цієї статті встановлено, що на кошти боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

У свою чергу, положеннями ст. 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Разом із тим, у силу вимог пункту другого частини 1 статті 34 Закону № 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.

Таким чином, вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення у виконавчого провадження №72265306 унеможливить подальше вчинення виконавчих дій.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача щодо наявність достатніх підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у цій справі.

При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову у такий спосіб, який просить позивач, відповідатимуть предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених у подальшому позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрано адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Відтак, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №72265306 на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафів №013193 від 09.05.2023 до набрання законної сили рішення суду у цій справі.

Керуючись статтями 114-117, 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ТОВ "ВСВ Трейд" про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №72265306, яке здійснюється Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на підставі постанови №013194 від 09.05.2023, виданої відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Трейд" на користь держави штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп. до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/26798/23.

Копію ухвали надіслати сторонам та Вишневому відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лисенко В.І.