Рішення

від 02.08.2023 по справі 440/4833/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/4833/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі - відповідач, Мачухівська сільська рада), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення 28-ї сесії 8-го скликання Мачухівської сільської ради від 28.02.2023 №24/VIII-1157 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 36,872 га";

зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби за кадастровим номером 5324085000:00:001:0024 площею 36,872 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради для оренди на 49 років, на підставі поданої ним заяви від 21.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в користування (оренду) земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, оскільки спірне рішення не містить належного обґрунтування причин відмови.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 26-30/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що позивач у заяві про отримання дозволу на розробку землевпорядної документації не обґрунтував мету отримання обраної земельної ділянки у користування (оренду). Крім того, на переконання відповідача, відведення земельної ділянки у довгострокову оренду може мати наслідком її розорювання, що суперечить принципам та завданням землекористування й раціонального використання земель.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі №440/8545/21, що набрало законної сили 14.10.2021, зобов`язано Мачухівську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 5324085000:00:001:0024 площею 36,872 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області для оренди на 49 років, з урахуванням висновків суду /а.с. 10-11/.

Рішенням двадцять четвертої сесії восьмого скликання Мачухівської сільської ради від 28.0.22023 №24/VIII-1157 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 36,872 га" відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 36,872 га із земель комунальної власності (земельний масив з кадастровим номером 5324085000:00:001:0024), оскільки бажане місце розташування земельної ділянки не відповідає принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань /а.с. 14/.

Не погодившись з цим рішенням органу місцевого самоврядування, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону /стаття 14 Конституції України/.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність та/або користування встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

За змістом частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин першої - третьої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

У силу абзацу шістнадцятого частини другої статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

За змістом частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку /абзац перший частини третьої статті 123 Земельного кодексу України/.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність рішення органу місцевого самоврядування про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби в користування (оренду).

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що відповідно до статті 123 Земельного кодексу України порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачає визначену правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у користування;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що всі дії відповідних суб`єктів цієї правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними та спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування.

Такий висновок щодо застосування положень статті 123 Земельного кодексу України наведений у постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №806/3049/17 та від 29.06.2022 у справі №806/2721/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц зауважила, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтями 123, 124 Земельного кодексу України. Цей порядок передбачає, що зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні зазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл (або мотивовану відмову у його наданні).

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

Суд наголошує, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою має бути вмотивованою і прийматись лише з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням двадцять четвертої сесії восьмого скликання Мачухівської сільської ради від 28.02.2023 №24/VІІІ-1157 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою в зв`язку з тим, що бажане місце розташування земельної ділянки, зазначене заявником в графічних матеріалах, не відповідає принципам землеустрою, визначеними статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій" в частині раціональної системи землеволодінь та землекористувань.

Суд зазначає, що доводи, покладені в основу вказаного рішення, не відповідають виключному переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченим частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності будь-якої інформації, яка б підтверджувала наміри позивача використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням з метою утримання худоби (корів, кіз, овець тощо), оскільки вказані обставини не були покладені в основу спірного рішення. Крім того, твердження відповідача також не свідчать про наявність законних підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, а тому його належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування (оренду) є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. А тому ухвалення відповідного рішення компетентним органом без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Оскільки Мачухівською сільською радою рішення про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою ухвалене без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для відновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням висновків суду.

Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн /а.с. 16/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 17/.

Відповідач доказів понесення судових витрат до суду не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою без наявних на те законних підстав, а позов носив немайновий характер, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять четвертої Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання від 28.02.2023 №24/VІІІ-1157 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби загальною площею 36,872 га".

Зобов`язати Мачухівську сільську раду Полтавського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 532408500:00:001:0024 площею 36,872 га за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Мачухівська сільська рада Полтавського району Полтавської області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 21046808; вул. Л. Убийвовк, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба