Рішення

від 13.09.2010 по справі 16/128/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "13" вересня 2010 р.                                                 Справа №  16/128/10

За позовом: Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 90, кім. 411) в особі Таврійської філії Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»», (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, площа Ентузіастів, 1, офіс 316)

До відповідачів: 1). Фізичної особи – підприємця -  ОСОБА_1 (54028, АДРЕСА_1)

2). Фізичної особи –підприємця –ОСОБА_2 (54034, АДРЕСА_2)

Про: стягнення 3373,51 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_3, дов. б/№ від 12.02.2010 р.

Від  1 відповідача:

Від  2 відповідача:

В засіданні приймає участь:

Товариство з  обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»»в особі Таврійської філії Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи –підприємця -  ОСОБА_1 та Фізичної особи –підприємця –ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку  3373,51 грн. заборгованості, з яких: 2196,00грн. -  основного боргу, 988,75 грн. –відсотки за користуванням кредитом, 56,92 грн. -  пені, 42,67 грн.  –3% річних,89,17 –інфляційні витрати.

Представники відповідача, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не з’явились. Відзив на позовну заяву до суду не надали, позов не оспорили. При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за їх відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

21.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»(далі - Фінансова компанія) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - Підприємець) був укладений договір кредиту № ДК 11-11 (далі - Договір), на підставі якого Фінансова компанія надала Підприємцю кредиту сумі 3000,00 гривень.

Факт одержання кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 13 від 21.01.2009року на суму 3000,00 гривень.

Підприємець зобов'язалася повернути  вказану суму та проценти  у строк до  16.00  години 20.01.2010 р. (пункти   2.1, 3.2. Договору) по частинам, згідно до графіку (Додаток № 1 до Договору), але до теперішнього часу свої зобов'язання не виконала.

Підприємець здійснила часткову виплату: основного боргу (тіло кредиту) в сумі 804,00 грн., процентів 196,00 грн. Заборгованість Підприємця по тілу кредиту складає 2196,00 грн. по відсоткам складає 988,75 грн., разом 3184,75 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням даної норми сума 3% річних з простроченої суми    складає  42,67   грн., сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 89,17 грн. (розрахунки додаються). Таким чином,   зобов'язання Підприємця складають 3373,51  грн. , із них :

2196,00 грн. - сума основного боргу; 988,75   грн. - відсотки за користування кредитом за період з 21.01.2009 р. по 20.01.2010 р.; 56,92    грн. - пеня за порушення строків оплати по Договору за період з 20.02.2009 р. по 20.08.2009 р.; 42,67 грн. - три проценти річних з простроченої суми за період з 21.01.2010 р. по 02.07.2010; 89,17 гри. сума збільшення розміру боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.02.2010р. по 3 1.03.2010 р.

Відповідно до п. 7.1. Договору кредиту, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню (включаючи перші два дні прострочення платежу) у розмірі 0,5 % від суми непогашеного в строк платежу за кожний робочий день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості.

На забезпечення виконання зобов'язань Підприємця перед Фінансовою компанією Договором кредиту між приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - Поручитель) і Фінансовою компанією був укладений Договір поруки № і 2 від 21.01.2009 р. Умовами Договору поруки передбачено, що Поручитель зобов'язується відповідати перед Фінансовою компанією за виконання Підприємцем зобов'язань у повному обсязі за Договором кредиту (пункт 1.1 Договору поруки). Згідно з пунктом 2.3 Договору поруки, у разі порушення Підприємцем зобов'язань за Договором кредиту, кредитор має право надіслати поручителям вимогу щодо виконання зобов'язань боржника за вказаним договором.

Відповідно до пункту 2.3 Договору поруки, поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання Підприємцем зобов'язань за Договором кредиту, здійснити виконання його зобов'язань в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом трьох робочих днів з дати отримання такої вимоги.

05.07.2010 року ОСОБА_2 було направлено лист-вимогу № 235 щодо сплати забор гованості Підприємця, але Поручитель не виконав свої зобов'язання і не сплатив борг ОСОБА_1.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статі 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

До теперішнього часу, не приймаючи до уваги неодноразові нагадування кредитора про необхідність повернення всієї суми боргу Підприємець і Поручителі не прийняли жодних дій по поверненню залишеної суми кредиту, добровільно повернути гроші відмовилися.

Згідно з частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 3.1 Договору поруки передбачена солідарна відповідальність Позичальника і Поручителів перед кредитором.

У частині 2 статті 196 Господарського кодексу України передбачено: «У разі, якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачене законом».

Відповідно до вимог ст. 230 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

За  таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -  

                                                              ВИРІШИВ:

          1.    Позов задовольнити.

2.  Стягнути солідарно з Фізичної особи –підприємця -  ОСОБА_1 (54028, АДРЕСА_1; ід. № НОМЕР_1 ) та Фізичної особи –підприємця –ОСОБА_2 (54034, АДРЕСА_2; ід. № НОМЕР_2) на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 90, кім. 411) в особі Таврійської філії Товариства з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України»»(Херсонська область, м. Нова Каховка, площа Ентузіастів, 1, офіс 316; п/р 26508301821228 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Нова Каховка, МФО 352264, ЄДРПОУ 35183681) 3373,51 грн. заборгованості, з яких: 2196,00грн. -  основного боргу, 988,75 грн. –відсотки за користуванням кредитом, 56,92 грн. -  пені, 42,67 грн.  –3% річних,89,17 –інфляційні витрати; 102,00 грн. –держмита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя