Рішення

від 02.08.2023 по справі 620/7401/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року м.ЧернігівСправа № 620/7401/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клопот С.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс Агро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс Агро" та просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс Агро» (код ЄДРПОУ: 37109938, р/р: UA473808050000000026008492317) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Чернігівській області, Прилуцький район, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA248999980313161230000025379, ККДБ: 50070000, код ЄДРПОУ: 37972475) 121 238,22 грн адміністративно-господарських санкцій та 4 461,54 грн. пені.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та не сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.06.2023 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що підприємством вжиті всі заходи по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю для недопущення господарського правопорушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі- Закон 2682-ІХ) пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Крім, цього згідно ст. 19 Закону 2682-ІХ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За ч. 4 ст. 19 Закону 2682-ІХ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до п. 1.10. Інструкції зі статистики кількості працівників (далі-Інструкція), затвердженої наказом Державним комітетом статистики України від 28.09.2005 № 286, форми державних статистичних спостережень складаються точно за встановлений календарний звітний період: місяць, квартал, період з початку року або рік. Місячний звіт складається за період з першого до останнього (включно) числа звітного місяця, квартальний звіт - за період з 1 січня до останнього (включно) числа третього місяця звітного кварталу, річний - за період з 1 січня по 31 грудня.

Відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

Пунктом 3.2.6. Інструкції зазначено, що підприємство, яке працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

За п. 2.1. Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

При цьому, згідно п. 2.6.1 Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

З поданих суду доказів вбачається наступне.

Протягом 2022 року у відповідача працювало 7 працівників за основним місцем роботи, а з врахуванням сумісників-30 працівників.

Відповідач протягом 2022 року щокварталу подавав у електронному вигляді «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення)застрахованим особам» (Додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1) (пункт 1 розділу IV).

У рядку 21 вказаних вище Відомостей (ознака наявності трудової книжки) Відповідачем було зазначено інформацію за усі місяці 2022р., де було вказано про ознаку наявності трудової книжки 1-«так», 0-«ні». Фактично Відповідачем було зазначено про працюючих штатних працівників (із заведенням трудової книжки) в кількості 7 осіб із цифрою «1», а навпроти сумісників зазначено ознаку-«0».

В уточнюючих Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за усі чотири квартал 2022р. навпроти рядків 101 «середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» та 104 вказаних розрахунків «облікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» Відповідачем зазначені штатні працівники в кількості по 7 осіб у кожному з розрахунків за 2022 рік.

Відповідно до 4.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, у розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій та розрахунку пені Позивач вказав середньооблікову кількість штатних працівників за рік-30 осіб, замість вірної чисельності- 7 осіб.

У Позові Позивач зазначив, що штрафні санкції за одне робоче місце нараховуються в тому випадку, якщо на підприємстві працює від 8 до 25 осіб.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до статті 218 Господарського Кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, Відповідач, маючи у своєму штаті протягом звітного періоду 2022 року лише 7 штатних працівників, не порушив вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", за які можливі нарахування адміністративно-господарських санкцій.

Від так у суду відсутні правові підстави для застосування до відповідача адміністративно господарських санкцій.

За таких підстав, су задоволенні позову необхідно відмовити.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.В.Радченка, 14, м.Чернігів,14017) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс Агро" (вул.Заводська, 4,смт Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська область,17584) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2023 року.

Суддя С.Л. Клопот