Рішення

від 02.08.2023 по справі 620/7410/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року м.ЧернігівСправа № 620/7410/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клопот С.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська м`ясна компанія" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська м`ясна компанія" та просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська м`ясна компанія» (код ЄДРПОУ: 32785947) в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Чернігівській області, Ніжинський район, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA278999980313111230000025303, ККДБ: 50070000, код ЄДРПОУ: 37972475) 118 343,02 грн адміністративно-господарських санкцій та 4 354,82 грн. пені.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та не сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.06.2023 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що підприємством вжиті всі заходи по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю для недопущення господарського правопорушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі- Закон 2682-ІХ) пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Крім, цього згідно ст. 19 Закону 2682-ІХ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

За ч. 4 ст. 19 Закону 2682-ІХ виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до п. 1.10. Інструкції зі статистики кількості працівників (далі-Інструкція), затвердженої наказом Державним комітетом статистики України від 28.09.2005 № 286, форми державних статистичних спостережень складаються точно за встановлений календарний звітний період: місяць, квартал, період з початку року або рік. Місячний звіт складається за період з першого до останнього (включно) числа звітного місяця, квартальний звіт - за період з 1 січня до останнього (включно) числа третього місяця звітного кварталу, річний - за період з 1 січня по 31 грудня.

Відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

Пунктом 3.2.6. Інструкції зазначено, що підприємство, яке працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Тобто, враховуючи звіти ЄСВ середньооблікова кількість штатних працівників комунального підприємства за 2022 рік становить: (10 + 14+7 +8 +8) осіб/ 12 місяців= 3,91 осіб. За загальним правилом округляється до більшого, тобто середньооблікова кількість штатних працівників за 2022 рік становить - 4 особи.

За п. 2.1. Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

При цьому, згідно п. 2.6.1 Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

З поданих суду доказів вбачається наступне.

У 2022 році на підприємстві відповідача середньооблікова кількість штатних працівників становила 69 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 3 особи, що відповідає нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 2 березня 1991р. № 875-ХІІ (зі змінами).

Список працюючих інвалідів штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2022 році, після отримання листа від Фонду соціального захисту осіб з інвалідності в травні 2023 року на підприємстві була здійснена внутрішня перевірка, в результат якої було виявлено помилку під-час здачі звіту 1-ДФ за 2022 рік, а саме: в графі 0Ј (Код категорії 30) по працівнику ОСОБА_1 замість 2 б\ поставлено 1. В результаті чого, підприємство отримало збиток в сумі різниці нарахування ЄСВ у розмірі 13,59% (22% - 8,41%). Отримати пояснення від працівника, який нараховував зарплату і відповідно здавав даний звіт, відповідач не зміг оскільки вона вийшла на пенсію в кінці 2022 року.

Після виявлення помилки, було подано уточнюючий розрахунок по формі 1- ДФ, де виправлено Код категорії 30 по працівнику ОСОБА_1 .

Всі ці пояснення разом з копіями підтверджуючих документів були надані Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю рекомендованим листом 16.05.2023 року.

Ці обставини були відомі позивачу на момент подання позову.

Зважаючи на наведене, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача адміністративних санкцій.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.В.Радченка, 14, м.Чернігів,14017) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська м`ясна компанія" (вул.8Березня,42, Городище, Бахмацький район, Чернігівська область,16520) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2023 року.

Суддя С.Л. Клопот