Ухвала

від 03.08.2023 по справі 420/16856/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа №420/16856/22

адміністративне провадження № К/990/26170/23

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №420/16856/22 за позовом Фермерського господарства "БУРНАС АГРО" до Головного управління ДПС в Одеській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 р. частково задоволено позов Фермерського господарства "БУРНАС АГРО" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 року було залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду на усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі.

13.03.2023 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги, встановленого ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 року. В обгрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 2170,50 грн., що перешкоджає можливості здійснити оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 року було задоволено клопотання Головного управління ДПС в Одеській області та продовжено апелянту строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 р. по справі № 420/16856/22 на десять днів з моменту отримання апелянтом копії даної ухвали суду.

27.03.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області знов подало до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 р. по справі №420/16856/22. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 р. по справі №420/16856/22 за позовом Фермерського господарства "Бурнас Агро" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - повернуто апелянту.

29.05.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 р.

Також апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 року були визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 р. по справі №420/16856/22, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 р. по справі №420/16856/22 із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.

19.06.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 року, яке частково дублює зміст клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, заявленого при подачі 29.05.2023 року повторної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Додатково в обґрунтування фактичних обставин, що полягають у доказах вжитих контролюючим органом дій, апелянт надав до суду апеляційної інстанції листи управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ ДПС в Одеській області, якими структурний підрозділ ГУ ДПС в Одеській області повідомляв про відсутність коштів задля сплати судового збору в періодах березня, квітня та початку травня 2023 року. Апелянт вказав на те, що відповідними листами безпосередньо зазначено про недостатність залишку коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800, який передбачений для сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року визнано не поважними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023р. у справі № 420/16856/22, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2023р. у справі № 420/16856/22.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Не погодившись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

За правилами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).

Крім того, згідно ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).

Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2023 року у справі №420/16856/22.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов