Ухвала

від 25.07.2023 по справі 761/20255/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/20255/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4091/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника ТОВ «Варітек» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2023 року, -

за участю:

представника

ТОВ «Варітек» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000001305 від 22.09.2022 та накладено арешт на майно, що вилучене 07.06.2023 згідно протоколу в ході проведення обшуку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Турбінний узвіз, будинок 4, яке використовується ТОВ «ВАРІТЕК», а саме:

- купюри зовні схожі на грошові кошти, а саме гривні у сумі 1 043 987 (один мільйон соток три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім);

- банківські картки з конвертами де вказані коди від карток із наступними номерами:

НОМЕР_1 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_10;

НОМЕР_2 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_8 ;

НОМЕР_3 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_9 , TOV Varius;

НОМЕР_4 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_10 ;

НОМЕР_5 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_8 ;

НОМЕР_6 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_9 , TOV Varius;

НОМЕР_7 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_8 ;

НОМЕР_8 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_10 ;

НОМЕР_9 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_11 ;

НОМЕР_10 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_12 ;

НОМЕР_11 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_13 ;

НОМЕР_12 , видана АТ КБ «ПриватБанк», Universal;

- акт №2 прийому-передачі документів від 07.02.2023 р., укладений між АО «ФІНЕКС» з ТОВ «ВАРІТЕК» щодо прийняття для здійснення правового аналізу АО «ФІНЕКС» господарських договорів та первинних документів ТОВ «ВАРІТЕК» на 1 арк.;

- акт прийому-передачі документів №1 від 07.02.2023 р., укладений між АО «ФІНЕКС» з ТОВ «ВАРІТЕК» щодо прийняття для здійснення правового аналізу АО «Фінекс» господарських договорів та первинних документів ТОВ «ВАРІТЕК» на 1 арк.;

- опис справ переданих на зберігання за період з 01.01.2014 по 31.12.2018, від 28.02.2019 (додаток до договору №01/02/19-001 від 01.02.2019 р.) укладений між АО «ФІНЕКС» та ТОВ «ВАРІТЕК» на 11 арк.;

- договір №01/02/19-001 про правову допомогу від 01.02.2019, укладений між АО «ФІНЕКС» та ТОВ «ВАРІТЕК» на 2 арк.;

- договір про правове обслуговування №25/02/19-001 від 25.02.2019 укладений між АО «ФІНЕКС» та ТОВ «ВАРІТЕК» на 2 арк.;

- акт прийому-передачі документів від 25.02.2019 р., укладений між АО «ФІНЕКС» з ТОВ «ВАРІТЕК» щодо прийняття для здійснення правового аналізу АО «ФІНЕКС» договорів купівлі-продажу ТОВ «ВАРІТЕК» на 2 арк.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Варітек» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що слідчий суддя формально віднісся до дослідження клопотання прокурора та матеріалів кримінального провадження, дана ухвала винесена без достатніх на це підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК України.

Апелянт вказує на те, що детективом проігноровані процесуальні зауваження слідчого судді, які викладені в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2023 на дозвіл проведення обшуку, стосовно відмови - не надання дозволу на відшукування та вилучення грошових коштів, комп`ютерної техніки та інших речей і документів. Детективом незаконно, всупереч даної ухвали слідчого судді та норм Кримінального процесуального законодавства України, вилучено грошові кошти, банківські картки з кодами доступу до них, документацію яка не відповідає періоду і фактам викладених в ухвалі суду.

Також апелянт зазначає, що грошові кошти, які вилучено в приміщенні охорони, яке знаходиться праворуч від входу, в дивані виявлено поліетиленовий пакет в середині якого знаходились купюри зовні схожі на грошові кошти, а саме українські гривні на загальну суму 358 450 (насправді вилучено на суму 358 550 грн. (різниця 100 грн.), так як підрахунок невірний) належать громадянці ОСОБА_14 , яка є директором ТОВ «Інженерно-Технічний центр Варіус». Крім цього у вказаному поліетиленовому пакеті виявлені банківські картки з конвертами де вказані коди від карток, вилучені банківські картки належать співробітникам ТОВ «Варітек» та ТОВ «Варіус».

Крім того апелянт зазначає, що вилучено грошові кошти на загальну суму 267 300 грн.- зазначені грошові кошти належать заступнику головного бухгалтера за сумісництвом ТОВ «Варітек» ОСОБА_15 . Грошові кошти на загальну суму 300 000 тис. гривень, які мають приналежність директору ТОВ «Варітек» ОСОБА_16 , як отримані дивіденди відповідно до протоколу № 126 загальних зборів учасників ТОВ «Варітек» розподілу чистого прибутку, отриманого Товариством.

Грошові кошти на загальну суму 12 117 грн. та грошові кошти на загальну суму 101 200 грн., загальна сума купюр зовні схожих на грошові кошти, а саме українські гривні, що виявлені у верхній шухляді робочого столу, що знаходиться біля вікна в кабінеті 2 Бухгалтерія, становить 109 897 грн. невірно підраховано (насправді усього вилучено 113 327 грн., різниця становить 3 430 грн.). Зазначені грошові кошти належать громадянці ОСОБА_17 яка є головним бухгалтером за сумісництвом ТОВ «Варітек».

Грошові кошти на загальну суму 4 920 грн. належать ОСОБА_18 - бухгалтеру ТОВ «Варітек».

Вилучені документи, зазначені в протоколі обшуку, не відповідають фабулі та періоду, які викладені в ухвалі на надання дозволу на проведення обшуку та не мають жодного відношення до зазначеного кримінального провадження.

Виявлені в ході обшуку купюри зовні схожі на грошові кошти, а саме українські гривні загальною кількістю 1 043 987 (один мільйон сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім) - невірно зазначено у протоколі (насправді 1 044 087 грн.) не мають жодного відношення до грошових коштів здобутих злочинних шляхом і не мають відношення до фактів, викладених у фабулі кримінального провадження.

Наведені факти свідчать про фактичну відсутність потреби у накладенні арешту на майно.

Крім того апелянт звертає увагу на те, що ТОВ «Варітек» з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України сплатило благодійних внесків на допомогу Збройним Силам України з 24.02.2022 р. по 06.06.2023 р. 6 674 437,00 грн. і надалі продовжує це робити.

В судове засідання прокурор не заявився. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не подавав.

З урахуванням зазначеного, а також думки представника ТОВ «Варітек» - адвоката ОСОБА_6 ,який вважав за можливе проводи апеляційний розгляд у відсутності прокурора, колегія суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «Варітек» - адвоката ОСОБА_6 , в підтримку поданої апеляційної скарги, який просив задовольнити її з наведених в ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Варітек» - адвоката ОСОБА_6 ,колегія суддів приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів провадження, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001305 від 22.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке перебуває у провадженні другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи державних підприємств «Український центр «Безпека», «Жулянський машинобудівний завод «Візар», зловживаючи своїм службовим становищем, у період з жовтня по грудень 2021 року, за попередньою змовою між собою та зі службовими особами ТОВ «Варітек» вчинили умисні дії з придбання державним підприємством «Жулянський машинобудівний завод «Візар» токарного верстату з числовим програмним керуванням моделі «Lynx 2100LYB Doosan» у ТОВ «Варітек» за умисно завищеною вартістю, що призвело до розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

07.06.2023 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2023 проведено обшук домоволодіння за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Турбінний узвіз, будинок 4, яке використовується ТОВ «Варітек», під час якого, серед іншого виявлено та вилучено купюри зовні схожі на грошові кошти, банківські картки з конвертами де вказані коди від карток та ряд документів.

08.06.2023 винесено постанови про визнання речовими доказами та долучено до кримінального провадження документи укладені між ТОВ «Варітек» та АО «Фінекс», банківські картки з конвертами де вказані коди від карток, купюри зовні схожі на грошові кошти, а саме гривні у сумі 1 043 987 (один мільйон соток три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім), що вилучені в ході обшуку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Турбінний узвіз, будинок 4.

09.06.2023 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022000000001305 від 22.09.2022, яке вилучене 07.06.2023 згідно протоколу в ході проведення обшуку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Турбінний узвіз, будинок 4, яке використовується ТОВ «ВАРІТЕК», а саме:

- купюри зовні схожі на грошові кошти, а саме гривні у сумі 1 043 987 (один мільйон соток три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім);

- банківські картки з конвертами де вказані коди від карток із наступними номерами:

НОМЕР_1 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_10 ;

НОМЕР_2 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_8 ;

НОМЕР_3 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_9 , TOV Varius;

НОМЕР_4 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_10 ;

НОМЕР_5 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_8 ;

НОМЕР_6 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_9 , TOV Varius;

НОМЕР_7 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_8 ;

НОМЕР_8 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_10 ;

НОМЕР_9 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_11 ;

НОМЕР_10 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_12 ;

НОМЕР_11 , видана Ukr exim bank, на ім`я ОСОБА_13 ;

НОМЕР_12 , видана АТ КБ «ПриватБанк», Universal;

- акт №2 прийому-передачі документів від 07.02.2023 р., укладений між АО «ФІНЕКС» з ТОВ «ВАРІТЕК» щодо прийняття для здійснення правового аналізу АО «ФІНЕКС» господарських договорів та первинних документів ТОВ «ВАРІТЕК» на 1 арк.;

- акт прийому-передачі документів №1 від 07.02.2023 р., укладений між АО «ФІНЕКС» з ТОВ «ВАРІТЕК» щодо прийняття для здійснення правового аналізу АО «Фінекс» господарських договорів та первинних документів ТОВ «ВАРІТЕК» на 1 арк.;

- опис справ переданих на зберігання за період з 01.01.2014 по 31.12.2018, від 28.02.2019 (додаток до договору №01/02/19-001 від 01.02.2019 р.) укладений між АО «ФІНЕКС» та ТОВ «ВАРІТЕК» на 11 арк.;

- договір №01/02/19-001 про правову допомогу від 01.02.2019, укладений між АО «ФІНЕКС» та ТОВ «ВАРІТЕК» на 2 арк.;

- договір про правове обслуговування №25/02/19-001 від 25.02.2019 укладений між АО «ФІНЕКС» та ТОВ «ВАРІТЕК» на 2 арк.;

- акт прийому-передачі документів від 25.02.2019 р., укладений між АО «ФІНЕКС» з ТОВ «ВАРІТЕК» щодо прийняття для здійснення правового аналізу АО «ФІНЕКС» договорів купівлі-продажу ТОВ «ВАРІТЕК» на 2 арк.

На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на те, що документи щодо взаємовідносин між ТОВ «ВАРІТЕК» та АО «ФІНЕКС», банківські картки з конвертами, де вказані коди від карток, купюри зовні схожі на грошові кошти, а саме гривні у сумі 1 043 987 (один мільйон соток три тисячі дев`ятсот вісімдесят сім), що вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 98 КПК України можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

15.06.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно, що вилучене 07.06.2023 згідно протоколу в ході проведення обшуку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Турбінний узвіз, будинок 4, яке використовується ТОВ «ВАРІТЕК».

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання про арешт майна та заперечення представника ТОВ «Варітек» - адвоката ОСОБА_6 щодо задоволення вказаного клопотання, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 42022000000001305 від 22.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК Українита можливе відношення до нього вилученого майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянтів обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Слідчий суддя встановив, що наявні у розпорядженні суду матеріали клопотання містять докази, що майно, яке вилучено під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Турбінний узвіз, будинок 4, яке використовується ТОВ «Варітек» (код ЄДРПОУ 35740102), може бути здобуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, з урахуванням обставин, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні і які потребують доказуванню, тобто виявлене та вилучене майно відповідає ознакам речових доказів і має доказове значення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Твердження апелянта щодо законності походження грошових коштів та про приналежність їх особам, які зазначено в апеляційній скарзі, то вони мають бути перевірені під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження № 42022000000001305 від 22.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2023 року, - залишити без зміни,а апеляційну скаргу представника ТОВ «Варітек» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4