Ухвала

від 25.07.2023 по справі 757/13972/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/13972/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3648/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000048 від 12.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 209 КК України та накладено арешт на майно, а саме: 400 000 (чотириста тисяч) доларів США, належне ОСОБА_6 , вилучене під час огляду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , який відбувся 27.10.2022 в період часу з 08 год 39 хв по 10 год 55 хв.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000048 від 12.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 209 КК України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою і невмотивованою та такою, що порушує вимоги ст. 370 КПК України.

Апелянт вказує на те, що сторона обвинувачення зловживає своїми процесуальними правами, не дає можливості власнику майна розпоряджатися своїм майном та незаконно утримує його у своєму володінні.

Апелянт звертає увагу суду на те, що в рамках кримінального провадження №12022000000000381 від 14.05.2022 р. у справі №757/29929/22-к вже перевірялися аналогічні доводи прокурора про необхідність накладення арешту. Київський апеляційний суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту. Дане судове рішення набрало законної сили. Питання щодо зв`язку 400 000 доларів США з кримінальними правопорушеннями у яких фігурує ОСОБА_6 було досліджено судом апеляційної інстанції повною мірою, а усі твердження сторони обвинувачення спростовані належним чином.

З огляду на це сторона захисту вважає, що обґрунтування як прокурора, так і суду першої інстанції є неналежним.

На сьогоднішній день існує судове рішення, яке набрало законної сили, у цьому ж кримінальному провадженні у справі №757/13972/23-к, яким зобов`язано повернути тимчасово вилучене майно ОСОБА_6 , вилучене під час проведення обшуку земельної ділянки 27 жовтня 2022 року, а саме грошові кошти на загальну суму 400 000 (чотириста тисяч) доларів США.

Таким чином оскаржувана ухвала у цій справі підриває принципи юридичної визначеності та обов`язковості судових рішень.

Застосування арешту майна не відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Сам факт визнання таких речей речовими доказами не є підставою для накладення арешту на них без наявності доказів, що такі речі відповідають критеріям речового доказу.

У своєму клопотанні прокурор зазначає, що 400 000 доларів США має значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження та може бути використане, як доказ у кримінальному провадженні. Однак прокурор у своєму клопотанні не зазначає, яке значення має для досудового розслідування сума грошових коштів у розмірі 400 000 доларів США та чи взагалі вчинено таке кримінальне правопорушення саме ОСОБА_6 , якому належні ці кошти та чому ОСОБА_6 , якому навіть не повідомлено про підозру у вчиненні таких кримінальних правопорушень повинен бути позбавлений права розпоряджатися своїм майном. Не надає відповіді на вказані запитання і суд першої інстанції.

Слідчим не доведено, що грошові кошти, які були вилучені під час обшуку, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, а також, що це майно є доказом злочину та знаряддям кримінального правопорушення. Суд першої інстанції також не наводить належного обґрунтування цим обставинам.

Вилучені грошові кошти у сумі 400 000 доларів США прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження. Вони взагалі не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження.

Посилання органу досудового розслідування як і суду першої інстанції на те, що уневстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 27.10.2022 ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , вчинили дії, направлені на набуття, володіння, використання, розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, а саме: грошовими коштами у розмірі 400 000 доларів США, у тому числі здійснювали фінансові операції та правочини з таким майном - серед них укладений між цими особами договір позики від 17.10.2022, з метою приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинені в особливо великому розмірі. А відтак кошти в розмірі 400 000 доларів США, на які вони просять накласти арешт, могли бути отримані злочинним шляхом. Однак такі твердження прокурора нічим не підтверджені та належним чином не обґрунтовані, оскільки орган досудового розслідування не надає жодних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні таких кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 не повідомлено про підозру в такому кримінальному провадженні.

Крім того апелянт зазначає, що стороною обвинувачення порушено вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання про арешт майна подано з порушенням процесуального строку на що не звернуто увагу слідчим суддею. Копію оскаржуваної ухвали отримано 24 травня 2023 року з відповіддю на адвокатський запит.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , в підтримку поданої апеляційної скарги, який просив задовольнити її з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення зазначеної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та його представника, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії ухвали власнику майна. Однак як зазначає апелянт, що отримано копію оскаржуваної ухвалу 24.05.2023 року, з відповіддю на адвокатський запит. Іншої інформації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року.

Як убачається з матеріалів провадження, 10.04.2023 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 ,звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: 400 000 (чотириста тисяч) доларів США, належне ОСОБА_6 , вилучене під час огляду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , який відбувся 27.10.2022 в період часу з 08 год. 39 хв. по 10 год. 55 хв.

Дане клопотання прокурора обґрунтоване тим, щоГоловним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000048 від 12.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з лютого 2022 року невстановлені особи, перебуваючи на території Тернопільської області, використовуючи підконтрольні благодійні організації, у тому числі БО «Дотик» (ЄДРПОУ 38117398), керівником якої є ОСОБА_10 , ряд юридичних особі: обслуговуючий кооператив «ОБСЛУГОВУЮЧИЙ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ЗАТИШНИЙ ДІМ» (ЄДРПОУ 43900885), власником якого є ОСОБА_11 , ТОВ «Ювітас» (ЄРДПОУ 24634838), колишнім бенефіціарним власником якого являвся ОСОБА_6 , ОК «ЖБК «КРИСТАЛ-ТЕРНОПІЛЬ» (ЄРДПОУ 43953062), СК «Грінпарк-Екосервіс» (ЄРДПОУ 43816783), обслуговуючий кооператив «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «АКВАМАРИН ТЕРНОПІЛЬ» (ЄДРПОУ 43206423), ТОВ Ресторан «Калина» (ЄРДПОУ 14034445), власником якого є ОСОБА_6 , діючи умисно, протиправно, з метою одержання прибутку, під час триваючого воєнного стану, здійснюють продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги та використовують благодійні пожертви, безоплатну допомогу, які надходять на адресу БО «Дотик», шляхом укладення правочинів щодо розпорядження таким майном у значному розмірі, тобто загальна вартість такої гуманітарної допомоги, благодійних пожертв та безоплатної допомоги у триста п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Для досягнення зазначеної протиправної мети підконтрольні суб`єкти господарської діяльності виступають донорами гуманітарної допомоги, а благодійні фонди та релігійні організації виступають отримувачами гуманітарної допомоги, а при переміщенні вантажів здійснюється підміна фактичних товарно-супровідних документів на документи нібито гуманітарної допомоги, з використанням реквізитів підконтрольних юридичних осіб.

Комерційний товар, після визнання його гуманітарною допомогою, усупереч планам розподілу, реалізується іншим суб`єктам господарювання за грошові кошти, які в подальшому використовуються для власних потреб та розподіляються між учасниками групи. Для списання вантажів, отриманих як гуманітарна допомога, службові особи благодійних фондів виготовляють фіктивні списки кінцевих отримувачів та акти передачі гуманітарної допомоги на інші організації (у тому числі благодійні), які фактично нічого не отримують.

Крім того, невстановлені особи протягом 2022 року, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, оголосили потерпілому ОСОБА_6 вимогу передачі належного останньому нерухомого майна шляхом погрози застосування насильства над потерпілим.

Крім того, невстановлені особи протягом 2022 року, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, погрожуючи застосуванням насильства, оголосили потерпілому ОСОБА_12 вимогу передачі належних останньому грошових коштів.

Крім того, 01.07.2022, приблизно о 20 год 30 хв, ОСОБА_6 , перебуваючи на проїжджій частині, поряд із АЗС «Автотехсервіс», що по просп. Злуки, 26 у м. Тернополі, під час вчинення активної фізичної протидії виконанню службових обов`язків поліцейським, умисно наніс один удар головою в лобну ділянку голови з права співробітнику управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_13 , після чого одразу наніс ще один удар кулаком правої руки в лобну ділянку голови потерпілого ОСОБА_13 .

Надалі до протиправних дій ОСОБА_6 приєднався ОСОБА_14 , який наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого плеча ОСОБА_13 .

В результаті злочинних дій потерпілому ОСОБА_13 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців лобової ділянки голови справа, потиличної ділянки волосистої частини голови зліва, ділянки лівого плечового суглоба, що частково поширюється на задню поверхню грудей, сінець і садно лівого плеча, які за ступенем тяжкості належать до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 27.10.2022, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , вчинили дії, направлені на набуття, володіння, використання, розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, а саме: грошовими коштами у розмірі 400 000 доларів США, у тому числі здійснювали фінансової операції та правочини з таким майном - серед них укладений між цими особами договір позики від 17.10.2022, з метою приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинені в особливо великому розмірі.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000381 від 14.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345, ч 4 ст. 186, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України.

За наявності достатніх доказів 27.10.2022 слідчимиповідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК України та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України.

За результатами досудового розслідування прокурором до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скеровано обвинувальний акт відносно вказаних осіб.

При цьому в ході слідства отримано докази фактів вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України, проте не встановлено достатніх відомостей для повідомлення цим особам про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень згідно з положеннями ст. ст. 276-278 КПК України.

З урахуванням викладеного прокурором 12.01.2023 прийнято рішення про виділення з матеріалів кримінального провадження № 12022000000000381 від 14.05.2022 в окреме провадження матеріалів досудового розслідування за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345 КК України, яке зареєстровано у ЄРДР під № 12023000000000048.

Надалі Головним слідчим управлінням Національної поліції України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000123 від 25.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, до скоєння якого ймовірно причетний ОСОБА_6 .

Потім 01.02.2023 прокурором прийнято рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12023000000000048 та № 12023000000000123 за спільним № 12023000000000048.

Також слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, 27.10.2022 в період часу з 08 год. 39 хв. до 10 год. 55 хв. в ході слідчої дії, а саме: обшуку за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 , перебуваючи всередині приміщенні приватного будинку, через відкрите вікно викинув за межі земельної ділянки, на якій проводився обшук, поліетиленовий пакет, який після падіння опинився на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_16 , який повідомив, що перебував за місцем проживання, коли до нього звернулись працівники поліції, яким останній надав добровільну згоду на проведення огляду на території земельної ділянки та власноручно склав відповідну заяву.

Таким чином у ході досудового розслідування, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_17 , після отримання дозволу на проведення огляду, виконано цю слідчу дію за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення огляду виявлено та вилучено майно, належне підозрюваному ОСОБА_6 , зокрема:

- грошові кошти купюрами номіналом сто доларів США кожна в кількості 3985 (трьох тисяч дев`ятисот вісімдесяти п?яти) штук;

- грошові кошти купюрами номіналом п`ятдесят доларів США кожна в кількості 28 (двадцяти восьми) штук;

- грошові кошти купюрами номіналом двадцять доларів США кожна в кількості 5 (п?яти) штук, а усього на загальну суму 400 000 (чотириста тисяч) доларів США;

- три поліетиленових пакети, всередині яких перебували грошові кошти.

Допитаний як свідок ОСОБА_16 підтвердив факт надання ним 27.10.2022 дозволу на проведення слідчої дії - огляду земельної ділянки по АДРЕСА_1 , де він проживає, а також повідомив, що власник та джерело походження пакету з грошовими коштами, виявленими слідчим на цій ділянці, йому не відомо.

У подальшому 27.10.2022 вилучене за вищевказаною адресою майно, належне підозрюваному ОСОБА_6 , на підставі постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_18 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022000000000381, оскільки воно має значення для подальшого досудового розслідування кримінального провадження та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.10.2022, постановленою у справі № 757/29924/22-к, задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також прямо надано дозвіл на вилучення грошових коштів, належних підозрюваному ОСОБА_6 , у розмірі 400 000 доларів США.

Після того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2022 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на грошові кошти, належні підозрюваному ОСОБА_6 , у розмірі 400 000 доларів США, вилучені пакети.

У подальшому під час розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.12.2022, останнім надано копію договору позики нібито про надання ОСОБА_6 400 000 доларів США ОСОБА_9 .

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що шляхом надання вищевказаного договору ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , вчиняють дії, направлені на набуття, володіння, використання, розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, у тому числі здійснюють фінансової операції та правочини з таким майном, з метою приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинені в особливо великому розмірі.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 на запитання слідчого підтвердити законність набуття ним переданих ОСОБА_6 грошей у розмірі 400 000 доларів США та повідомити джерело їх походження не зміг.

Також в ході допиту як свідка ОСОБА_9 встановлено, що він є засновником ряду юридичних осіб, а саме: ТОВ «ЕКСПЕРИМЕНТ», ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ», ТОВ «ТЕРНОПІЛЬДЕРЕВ», ТОВ «ГАЇ ШЕВЧЕНКІВСЬКІ», ТОВ «ГЖИЦЬКИХ», ПП «Явір 90».

Окрім того вбачається, що група вищевказаних підприємств, підконтрольних ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , задіяні в схемі обготівкуванні коштів, що призводить до легалізації вказаних коштів, отриманих злочинним шляхом.

З метою встановлення законності набуття та джерела походження наведених коштів у розмірі 400 000 доларів США слідчим отримано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про надання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні Державної податкової служби України та, серед іншого, містять інформацію про доходи за період з 01.01.2014 по теперішній час ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .

Також з метою встановлення законності набуття та джерела походження згаданих коштів у розмірі 400 000 доларів США слідчим отримано ухвалу при надання тимчасового доступу до документів, які знаходяться у володінні Тернопільської міської ради, а саме: до реєстраційних справ ОК «ОБСЛУГОВУЮЧИЙ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ЗАТИШНИЙ ДІМ» (ЄДРПОУ 43900885), ТОВ «Ювітас» (ЄРДПОУ 24634838), ОК «ЖБК «КРИСТАЛ-ТЕРНОПІЛЬ» (ЄРДПОУ 43953062), СК «Грінпарк- Екосервіс» (ЄРДПОУ 43816783), обслуговуючий кооператив «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «АКВАМАРИН ТЕРНОПІЛЬ» (ЄДРПОУ 43206423), ТОВ Ресторан «Калина» (ЄРДПОУ 14034445), а також матеріалів, що в них знаходяться, з можливістю ознайомлення з ними та вилучення їх належним чином завірених копій.

Враховуючи вищевикладене, постановою слідчого від 12.01.2023, винесеною з огляду на положення ст. 98 КПК України, вказані кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023000000000048.

10.04.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно, а саме: 400 000 (чотириста тисяч) доларів США, належне ОСОБА_6 , вилучене під час огляду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , який відбувся 27.10.2022 в період часу з 08 год. 39 хв. по 10 год. 55 хв.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 12023000000000048 від 12.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 209 КК Українита можливе відношення до них вище зазначених грошових коштів, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зі змісту клопотання встановлено, що грошові кошти, а саме: 400 000 (чотириста тисяч) доларів США, належні ОСОБА_6 , вилучені під час огляду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , який відбувся 27.10.2022 в період часу з 08 год. 39 хв. по 10 год. 55 хв., мають значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, всупереч доводам апелянта.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Твердження апелянта про те, що на сьогоднішній день існує судове рішення, яке набрало законної сили, у цьому ж кримінальному провадженні у справі №757/13972/23-к, яким зобов`язано повернути тимчасово вилучене майно ОСОБА_6 , вилучене під час проведення обшуку земельної ділянки 27 жовтня 2022 року, а саме грошові кошти загальну суму 400 000 (чотириста тисяч) доларів США, не спростовують висновків слідчого суддів викладених в оскаржуваній ухвалі, при цьому ухвала про повернення грошових коштів не є предметом апеляційного розгляду.

Також не є безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали, посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення порушено вимоги ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання про арешт майна подано з порушенням процесуального строку на що не звернуто увагу слідчим суддею, проте з урахуванням того, що у відповідності до вимог ч. 1 ст.170 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, тому дана обставина не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2023 року, - залишити без зміни,а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4