Рішення

від 27.07.2023 по справі 160/10922/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Справа № 160/10922/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0029180708 від 20.02.2023 року, форми "С" на суму штрафних санкцій 5 610 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0029180708 від 20.02.2023 року, форми "ПС" на суму штрафних санкцій 1 020 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.02.2023 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0029180708, форми "С" на суму штрафних санкцій 5 610 грн. та №0029180708, форми "ПС" на суму штрафних санкцій 1 020 грн. Позивач не погоджується із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, та зазначає, що на дату проведення фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не здійснював свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , не був присутній під час перевірки та не отримував документів складених під час та за результатами перевірки. Крім того, на дату проведення фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_1 не здійснював будь-яких розрахункових операцій за адресою перевірки. Таким чином, на думку позивача, оскільки за адресою де була проведена перевірки та складений акт, господарську діяльність здійснювало саме ТОВ «МП-ДНІПРО», то відсутні підстави для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відносно ФОП ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України.

На виконання ухвали суду, 06.06.2023 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 30.06.2023 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що посадовими особами контролюючого органу в ході перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює свою діяльність ТОВ «МП - ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 43407368) у періоді з 05.09.2022 р. по 15.12.2022 р. на момент проведення перевірки, відповідно до наданого договору суборенди №ДнепрФ001суб від 05.09.2022 р. За результатами перевірки складено відповідний акт від 26.12.2022 р. №2880/04-36-07-08/РРО/3344206755, яким встановлені наступні порушення п.85.2 ст.85 ПК України, в частині не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; п.11 ст.3 розділу II Закону №265/95-ВР проведення розрахункових операцій без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів; п.10 ст.3 розділу II Закону №265/95-ВР не зберігання контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій протягом встановленого законодавством терміну; п.п.4, п.7 ст.24 КЗпП України не оформлена одна особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі вказаного акту, винесені податкові повідомлення-рішення від 20.02.2023 р. №0029180708 на суму 5 610 грн. та №0029190708 на суму 1 020 грн. Другий примірник акту фактичної перевірки №2880/04-36-07-08/РРО/3344206755 від 26.12.2022 р. було отримано ФОП ОСОБА_1 02.02.2023 р. шляхом направлення рекомендованого листа засобами поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» за штрих-кодовим ідентифікатором 490841257108. Таким чином відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений законодавством України, а позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

До суду 07.07.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем у відзиві не надано будь-яких доказів та аргументів, які спростовують його твердження та надані ним докази. Посилання відповідача на практику Верховного Суду також не спростовують доводів позивача щодо проведення перевірки діяльності іншого товариства, а не ФОП ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити повністю з підстав викладених в ньому.

17.07.2023 року до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що порушення скоєні ФОП ОСОБА_1 від 07.07.2022 р. в магазині-кафе, зафіксовано фіскальними чеками, які було передано до баз даних ДПС. Період здійснення діяльності позивача, який перевіряється, за адресою: АДРЕСА_1 , не стосується суборендаря «МП-ЦЕНТР». При проведенні перевірки встановлено та зафіксовано актом перевірки, що ФОП ОСОБА_1 здійснювалась господарська діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , а тому доводи позивача, що він ніколи не здійснював свою діяльність в магазині-кафе є необґрунтованими. При цьому, відповідно до правової позиції колегії суддів, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2020 р. №140/388/19, акт перевірки є службовим документом податкового органу, в якому фіксуються виявлені порушення платником податкового законодавства, контроль за дотриманням якого здійснюється податковим органом, водночас акт містить доказову інформацію про факти і зміст самого порушення платника податків.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та у письмових запереченнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) перебував на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Лівобережна ДПІ (Індустріальний р-н м.Дніпра).

На підставі власного рішення 24.05.2023 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 №2002240060004147294.

Керуючись ст.19-1, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №3906-п від 15.12.2022 року про проведення фактичної перевірки магазину-кафе, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності який буде перевірятись: згідно ст.102 ПК України. Перевірку розпочати з 15.12.2022 року, тривалістю не більше 10 діб.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №3906-п від 15.12.2022 року та направлень на перевірку від 15.12.2023 року №5019 та №5020, проведено фактичну перевірку за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт №2880/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 26.12.2022 року, яким встановлено наступні порушення:

- п.85.2 ст.85 ПК України, в частині не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- п.11 ст.3 розділу II Закону №265/95-ВР проведення розрахункових операцій без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів;

- п.10 ст.3 розділу II Закону №265/95-ВР не зберігання контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій протягом встановленого законодавством терміну;

- підпункт 4 п.7 ст.24 КЗпП України не оформлена 1 особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно баз даних ДПС ОСОБА_2 05.09.2022 р. закінчив відносини з ФОП ОСОБА_1 .

На підставі пп.86.5 ст.86 ПК України складено акт від 23.12.2022 р. №0007561 про відмову від підписання матеріалів фактичної перевірки.

Судом також встановлено, що на підставі акту перевірки №2880/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 26.12.2022 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 13.04.2023 року сформувало оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.02.2023 року №0029180708, форми "С" на суму штрафних санкцій 5 610 грн. та №0029180708, форми "ПС" на суму штрафних санкцій 1 020 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановленіПодатковим кодексом України.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК Українивизначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України,фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК Українивизначено порядок проведення фактичної перевірки.

В силу п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених упункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно п.80.3 ст.80 ПК України фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених упункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставіпідпункту 20.1.10пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п.80.4 ст.80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно ізстаттею 81цього Кодексу.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п.80.6 ст.80 ПК України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно із абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно із п.81.2 ст.81 ПК Україниу разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Таким чином, право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимогПодаткового кодексу Українинаправлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Водночас суд зауважує, що згідно із матеріалами фактичної перевірки при її проведенні присутнім був ОСОБА_2 , який, як вказано в акту перевірки, виконував функції продавця за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість доказів виконання позивачем господарської діяльності у такому закладі, як і доказів уповноваження позивачем ОСОБА_2 на вчинення будь-яких дій у матеріалах справи немає.

Таким чином, проведення посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області фактичної перевірки за відсутності позивача чи її уповноваженого представника порушило вищевказані вимогиПК України, а також мало наслідком неможливість позивача скористатися правом не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Встатті 86 ПК Українизазначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначеніПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбаченихПК Українивипадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Відповідно до абзацу другого пункту86.5 статті 86 ПК Україниакт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначенихстаттею 80 вказаного Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Згідно із пунктом86.7 статті 86 ПК Україниу разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом78.1.5 пункту 78.1 статті 78вказаногоКодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до такого Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як вбачається з акту фактичної перевірки, контролюючим органом, встановлено реалізацію, за адресою: м.Дніпро, пр.Гагаріна, буд.8-а, підакцизних товарів через РРО/програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. На підставі відомостей, які знаходяться в базах даних, шляхом звітування фіскального чеку, ДПС було реалізовано: пиво Lightner 30 л 4,2% міцності, світле, чек №684 від 07.07.2022 р. на суму 321,7 грн.; пиво «Браунвальд» комбо-1 (пляшка 0,5 л) на суму 119 грн.; пиво «Браунвальд» 30 л, 5,3% міцності, темне (пляшка 0,5 л) на суму 214,60 грн; пиво Allesgut 30 л, 4,5%, світле (пляшка 0,5 л) на суму 30,10 грн.

Вказані порушення на думку податкового органу підтверджується витягом з бази даних контролюючого органу щодо чеків від 07.07.2022 р. №684, №685, №689, №692 в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 . В свою чергу відповідачем не долучено їх до матеріалів адміністративної справи.

Разом з тим матеріали справи містять договір суборенди приміщення №ДнепрФ001суб від 05.09.2022 р. відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «МП-ДНІПРО» укладено договір суборенди, згідно із яким орендар зобов`язується передати суборендареві у строкове платне користування, а суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування приміщення площею 32,3 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що орендар передає у тимчасове платне користування приміщення суборендарю в момент підписання акту-прийому передачі приміщення, що є невід`ємною частиною договору.

В контексті пояснень позивача про не ведення ним господарської діяльності суд вказує на те, що в матеріалах справи відсутній складений відповідно до описаного договору акт-приймання передачі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте враховує, на підтвердження не ведення господарської діяльності надані ним наступні документи: лист ТОВ «МП-ДНІПРО» від 15.05.2023 року про здійснення останнім роздробної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 ; копію фіскального чека ТОВ «МП-ДНІПРО» від 06.09.2022 року; роздруківку з Електронного кабінету ДПС, сервіс «Пошук фіскального чека»; копію фіскального чека ТОВ «МП-ДНІПРО» від 26.12.2022 року; роздруківку з Електронного кабінету ДПС, сервіс «Пошук фіскального чека»; довідку про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 , форма №6-РРО від 07.09.2022 року №32676; довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій ТОВ «МП-ДНІПРО» від 29.09.2022 року №1001482769 форми №1-ЦСО, за адресою: м.Дніпро, пр.Гагаріна, буд.8а; ліцензію ТОВ «МП-ДНІПРО» на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04630308202201012 від 16.03.2022 р., за адресою: АДРЕСА_1 .

В свою чергу відповідач, згідно із вимогами частини другоїстатті 77 КАС України, не надав жодних доказів, які б підтверджували здійснення позивачем господарської діяльності у статусі фізичної особи-підприємця за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постанові від 13.06.2023 року у справі №380/10954/21.

Підсумовуючи наведене, суд наголошує на тому, що під час проведення фактичної перевірки посадові особи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не встановили факту здійснення позивачем господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , а тому останній не може вважатися належним суб`єктом відповідальності за встановлені актом фактичної перевірки №2880/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 26.12.2022 року порушень.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також, суд зазначає, що у пункті 70 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України, Суд зазначив, що принцип належного урядування, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеностіу правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 20.02.2023 року №0029180708, форми "С" на суму штрафних санкцій 5 610 грн. та №0029180708, форми "ПС" на суму штрафних санкцій 1 020 грн., та як наслідок наявність підстав для їх скасування.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8,9,72,77, 132, 139,241-246,250,262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2023 року №0029180708 форми "С", прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2023 року №0029180708 форми "ПС" , прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма