Постанова

від 04.08.2023 по справі 489/1718/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

04.08.23

33/812/368/23

Провадження № 33/812/368/23 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

Головуючий у першій інстанції Коновець М. С.

Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 серпня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючого судді Ямкової О. О.,

за участю: секретаря Богуславської О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2023 року, у якій усунута описка за постановою того ж судді від 19 липня 2023 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 10 квітня 2023 року близько 20 години 40 хвилини в місті Миколаєві на вулиці 6 Слобідській біля будинку №70 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2103», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. За результатами проходження огляду за допомогою алкотестеру Драгер встановлено знаходження водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння з показником в 2,11 проміле, з яким він погодився та відмовився від проходження медичного огляду в медичному закладі, що зафіксовано поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Посилається на судову практику КАС в складі ВС, постанови інших апеляційних судів України та ЄСПЛ.

На йогодумку судом не враховано, що підстав для зупинки його автомобіля у поліцейських не було, як не було і підстав для проходження ним медичного огляду. При цьому посилається на те, що поліцейськими такий огляд проведено з порушенням та за допомогою алкотестера, використання якого на території України не сертифіковано. Не визначено поліцейськими у нього також ознак наркотичного сп`яніння.

Не роз`яснено йому поліцейськими право на захист та правову допомогу. Направлення до медичного закладу не було складено на місці, як додаток до протоколу. Ні відстороняли його і від керування транспортним засобом.

За такого, грубе порушення, яке допущено поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, виключає наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначене призвело до помилкового притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки він не перебував в стані сп`яніння та не вчиняв адміністративного правопорушення, а здійснення правосуддя відносно нього є простим заповненням шаблону без відповідей на поставлені ним аналогічні питання у поданій до суду першої інстанції заяві.

Справа розглянута за відсутністю ОСОБА_1 у відповідності до положень статті 294 КУпП, за наявністю його належного повідомлення та відсутності заяв чи клопотань про відкладення слухання справи

Перевіривши наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запахалкоголю зпорожнини рота,почервоніння обличчя.Водію булозапропоновано пройти медичнийогляд намісці зупинкитранспортного засобу,на щовін погодився.За результатамипроходження оглядуза допомогоюалкотестеру Драгервстановлено знаходженняводія ОСОБА_1 в станіалкогольного сп`янінняз показникомв 2,11проміле,з якимвін погодивсята відмовивсявід проходженнямедичного оглядув медичномузакладі,що зафіксованополіцейськими задопомогою технічнихзасобів відеозапису у відповідності до статті 266 КУпАП.

Тому привирішенні справи,в обґрунтуваннясвоїх висновківсуддя вірно послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, чек-тест алкотестера з показниками 2.11 проміле, акт огляду, де є підпис водія про згоду з такими показниками, направлення до медичного закладу та відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, які згідно до вимог статті 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під час перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тому на вимогу працівника поліції водій у відповідності до пункту 2.5 ПДР України повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За положеннями статті 266 КУпАП та пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І, положень розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними впункті 3розділу I цієї Інструкції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).

Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку незгоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки та/або бажанні пройти такий огляд у медичному закладі.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, чеку з проведення тесту, акту огляду на стан сп`яніння, направлення на огляд водія, відеозапису з нагрудної камери поліцейського, водія ОСОБА_1 зупинили за технічну несправність фари у автомобілі, яким він керував. При візуальному огляді у поліцейських склалися обґрунтовані сумніви у тверезості водія ОСОБА_1 , проти чого він не заперечував та пояснив, що був на весіллі та вживав алкоголь. На вимогу поліцейських погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля, за наслідками проведення якого показники алкотестера склали 2,11 проміле з якими він погодився та не бажав проходити огляд у медичному закладі (а.с.1-5).

Про наявність у поліцейських підозр про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, про що зазначає апелянт у скарзі, поліцейськими не повідомлялося, а тому не було підстав для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За такого доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак сп`яніння суперечать матеріалам адміністративної справи та не відповідають положенням вищезазначеної Інструкції, де визначення ознак щодо можливості перебування водія у стані сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану в порядку медичного огляду на місці зупинки або у відповідному медичному закладі, у випадку незгоди водія з результатом проходження його на місці зупинки. Тому, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, водій, на вимогу поліцейських за положеннями пункту 2.5 ПДР України, зобов`язаний пройти медичний огляд. Після виконання вимоги поліцейських та проходження водієм огляду на місці зупинки транспортного засобу, проходження огляду у медичному закладі можливо лише у зв`язку з незгодою водія з показниками приладу або бажанням пройти такий огляд у медичному закладі.

Між тим, ОСОБА_1 підписав акт огляду на місці зупинки про згоду з результатами алкотестеру та відмовився від його проходження у медичному закладі. Підтвердивши такі обставини шляхом підпису протоколу про адміністративне правопорушення без викладення заперечень з цього приводу.

Підстави для правомірності зупинки автомобіля, яким керував правопорушник, досліджені суддею суду першої інстанції належним чином, як і відкриття водієм мундштука, який було приєднано до алкотестеру, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд на місці зупинки.

Досліджені судом першої інстанції докази на підтвердження обставин роз`яснення водієві права на проходження огляду у медичному закладі, права при складанні протоколу та проходження огляду та відсторонення його від подальшого керування транспортним засобом, що зафіксовано поліцейськими за допомогою відеозапису, але проти чого заперечував правопорушник, посилаючись на формальний розгляд суддею справи, та фактично переписавши зміст своєї апеляційної скарги, як і раніше поданої ним заяви з інтернет-сайту, використав його для свого правового захисту. При цьому включив до змісту своїх процесуальних заяв по суті справи обставини, які не стосуються самої події та обставин вчиненого ним правопорушення та містять гасла з метою приниження ролі та значення правосуддя.

Не є слушним зазначення апелянтом змісту постанови КАС, які стосуються справ щодо оспорення постанов про накладення адміністративного стягнення, які винесені поліцейськими без складення протоколу про адміністративне правопорушення, так як розглянута в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються та переглядаються виключно судами в установленому КУпАП порядку. Немає і підстав для застосування практики розгляду іншими апеляційними судами України у справі про адміністративне правопорушення, по-перше, в країні відсутнє прецедентне право, а по-друге, наведені апелянтом приклади стосуються розгляду судами справ до внесення відповідних змін у статтю 266 КУпАП та Інструкцію № 1452/735.

Доводи про неможливість допиту поліцейських у якості свідків не мають відношення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки ці уповноважені особи до суду не викликалися та не були допитані у якості свідків.

Стосовно проведення огляду поліцейськими за допомогою алкотестеру, який не сертифіковано на території України, то суддею суду першої інстанції у змісті постанови наведені мотиви неприйняття таких доводів ОСОБА_1 , та вони додатково перевірені у суді апеляційної інстанції.

За такого підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення складено необґрунтовано, як вважає апелянт, - відсутні.

Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, здійсненому працівниками поліції на спеціальний технічний засіб, чек-тесті, акту огляду та направленні на огляд.

З огляду на наведене, встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а висновки судді суду першої інстанції про доведеністьвини ОСОБА_1 у вчиненніадміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі.

Тому прийняте судом рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт.

Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 14 липня 2023 року, у якій усунута описка за постановою того ж судді від 19 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча О. О. Ямкова