Рішення
від 31.07.2023 по справі 686/20375/22
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/20375/22

Провадження № 2/686/1656/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання Сороці А.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Наталюка Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє Наталюк Назар Миколайович , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даная Холдинг» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив :

27 вересня 2022 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_3 , в інтересах якої діє Наталюк Н.М. , з позовом до ТОВ «Даная Холдинг» з вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що з 01 лютого 2020 року по 29 липня 2022 року ОСОБА_3 працювала на посаді менеджера в ТОВ «Даная Холдинг». Проте, у період з 01.03.2022 року по 30.07.2022 року у ТОВ «Даная Холдинг» перед ОСОБА_3 утворилась заборгованість по заробітній сплаті.

У зв`язку із зазначеним, позивачка змушена звертатися до суду про стягнення із відповідача вказаної заборгованості, а також середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати з 01 квітня 2022 року по день винесення рішення, виходячи з середньоденного розміру заробітної плати на рівні 958 грн. 49 коп. На день пред`явлення позову середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 01.04.2022 року по 26.09.2022 року становить 17156,71 грн. (958,49 грн. х 179 (робочі дні з урахуванням святкових та вихідних днів з дати 01.04.2022 року по 26.09.2022 року), проте позивачка бажає стягнути середній заробіток за весь час затримки станом за весь час по день фактичного розрахунку.

Таким чином, позивачка просить стягнути з ТОВ «Даная Холдинг» на її користь суму нарахованої але не виплаченої заробітної плати в розмірі 89014,70 грн, а також стягнути з ТОВ «Даная Холдинг» на її користь суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, за кожен день затримки, починаючи з 01.04.2022 року день ухвалення судового рішення.

Окрім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду 30.09.2022 року відкрито провадження у даній справі, та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

13.12.2022 року до суду від відповідача по справі ТОВ «Даная Холдинг» надійшов відзив, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що розрахунки надані позивачем не відповідають обставинам справи, а заборгованість по заробітній платі у ТОВ «Даная Холдинг» перед ОСОБА_3 відсутня. Окрім того, відповідачем зазначено, що згідно чинного законодавства роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок введення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

03.07.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій представником позивача зазначено про відмову позивача від позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі унаслідок виплати її відповідачем після пред`явлення позову. Інші вимоги залишено в силі.

31.07.2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій представник позивача просив задовільнити заявлені позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 66738,45 грн. за період з 01.07.2022 року по 10.11.2022 року. Інші вимоги залишити в силі.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, у поданій заяві клопотали про проведення розгляду справи без їх участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 лютого 2020 року по 29 липня 2022 року ОСОБА_3 працювала на посаді менеджера в ТОВ «Даная Холдинг», що підтверджується наказом (розпорядженням) № 02 від 31 січня 2020 року про прийняття на роботу, трудовою книжкою ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 та наказом №02-ос від 28 липня 2022 року «Про звільнення з посади».

Згідно Довідки про заборгованість по заробітній платі та іншим виплатам на день звільнення 29.07.2022 року з ТОВ «Даная Холдинг» перед ОСОБА_3 загальна сума заборгованості по заробітній платі складає 61806,80 грн., що підтверджується і оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №66, щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_3 за 01.01.2022 року по 30.07.2022 року.

Вказана заборгованість була остаточно виплачена позивачці 10.11.2022 року, що підтверджується Відомістю про нарахування коштів № 107 (остаточний розрахунок при звільненні) за липень 2022 року на карткові рахунки співробітників від 10.11.2022 року.

Стаття 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівником регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективним), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до положень ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів в період затримки.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пунктом 5 розділу IV Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

ТОВ «Даная Холдинг» не виконало вимоги чинного законодавства та у день звільнення не здійснило відповідні виплати, внаслідок чого позивачка має право на відшкодування середнього заробітку за весь час затримки до повного розрахунку із ним.

Доводи відповідача щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань щодо строків оплати праці у зв`язку із введенням бойових дій або дії інших обставин непереборної сили суд не бере до уваги, так як відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів яким саме чином ведення бойових дій та введення воєнного стану на території України спричинило неможливість вчасної виплати позивачці заборгованості із заробітної плати та яким чином діяльність ТОВ «Даная Холдинг» пов`язана із бюджетними організаціями країни. Окрім того, відповідачем не надано суду доказів заявленої 2545420,48 грн. заборгованості контрагентів (бюджетних організацій) перед ТОВ «Даная Холдинг», що на переконання відповідача прямо вплинуло на неможливість своєчасної виплати заробітної плати позивачці.

Проте, щодо періоду затримки у виплаті заробітної плати суд зазначає наступне. При проведенні розрахунків середнього заробітку за весь час затримки, представник позивачки бере за основу період з 01.07.2022 року по 10.11.2022 року, тобто з фактичного звільнення позивачки і до проведення повної виплати.

Заробітна плата ОСОБА_3 , згідно наданої відповідачем довідки про заробітну плату ОСОБА_3 за два останні місяця перед звільненням становила: червень - 15190,43 грн., липень - 13612,48 грн.

Проте, проведені представником позивачки розрахунки суд не може брати до уваги з огляду на таке.

У правовій позиції Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року у справі № 682/3060/16-ц зазначено, що час затримки розрахунку при звільнені позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання до фактичної виплати заробітної плати.

Судом встановлено, що 08.08.2022 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області видано судовий наказ по справі № 686/15927/22 року, згідно якого стягнуто з ТОВ «Даная Холдинг» на користь ОСОБА_3 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 61806,80 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 98681,76 грн.

Як вбачається із супровідного листа № 5679/2022 даний судовий наказ направлено на адресу ТОВ «Даная Холдинг» 22.08.2022 року.

Тому, за відсутністю інших доказів про час отримання відповідачем вказаного судового наказу, суд бере до уваги 22.08.2022 року як початкову дату для обрахунку середнього заробітку за весь час затримки у виплаті заробітної плати. За кінцеву дату слід взяти дату фактичного проведення розрахунку, а саме 10.11.2022 року.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_3 за весь час затримки становить 49878,21 грн. ((15190,43 грн. +13612,48 грн. )\41 день роботи за два місяці*71 день затримки у виплаті заробітної плати), що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивачкою заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Згідно ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до положень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивачка внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Виходячи з обставин даної справи судом не вбачається достатньо аргументованою вимога про заподіяння позивачці моральної шкоди еквівалентної сумі 10000 грн. Зокрема, судом не знайдено підтверджень, а належними доказами у повній мірі не доведено у чому саме полягали душевні страждання позивачки. Тому, суд приходить до висновку, що відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн. буде достатнім у даному випадку.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 10000 грн. суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано Договір № 434 про надання правової допомоги між ОСОБА_3 та адвокатом Наталюком Н.М. від 01.08.2022 року, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу, квитанцію про оплату гонорару клієнтом ОСОБА_3 адвокату Наталюку Н.М. на суму 10000 грн., кошти сплачено 23.09.2022 року.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу поданий представником позивача вчасно, їх розмір підтверджено відповідними документами, а тому, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Даная Холдинг» на користь позивачки. Проте, з урахуванням принципів розумності, співмірності, пропорційності та справедливості, зважаючи на складність справи, фактично витрачений адвокатом час, а також те, що позов задоволено частково, суд приходить до висновку про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Беручи до уваги, що позов задоволено у пропорційному співвідношенні (54878,21:76738,45х100), що становить 71,51% від уточнених позовних вимог, тому, враховуючи співмірність наданих адвокатом Наталюком Н.М. послуг, та те, що справу було розгляду у спрощеному позовному провадженні, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на надання професійної правової допомоги у розмірі 7151 грн. (10000*71,51/100).

Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесенні ним судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 767,73 грн. (1073,60*71,51/100).

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Кодексом законів про працю України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , в інтересах якої діє Наталюк Назар Миколайович , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Даная Холдинг» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Даная Холдинг» (код ЄДРПОУ 39071655, адреса: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 22/2) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) 49878,21 грн. суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, за кожен день затримки у період з 22.08.2022 року по 10.11.2022 року; моральну шкоду у сумі 5000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 7151 грн., та судовий збір у сумі 767,73 грн., а разом стягнути 62796,94 грн.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в загальному порядку протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2023 року.

Суддя С. Стефанишин

СудХмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення31.07.2023
Оприлюднено07.08.2023
Номер документу112621095
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати

Судовий реєстр по справі —686/20375/22

Рішення від 31.07.2023

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Стефанишин С. Л.

Ухвала від 30.09.2022

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Стефанишин С. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні