Ухвала

від 27.07.2023 по справі 308/2946/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2946/23

1-кс/308/3130/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Директор ТОВ «Закарпатбудпостач» звернувся до слідчого судді в порядку ст.174КПК України із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати застосований 01.03.2023 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 арешт на належні ТОВ «Закарпатбудпостач» транспортний засіб марки «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_1 та причіп марки «SMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 в кримінальному провадженні 12023070000000047. Клопотання мотивує наступним.

20.02.2023 року на автошляху Київ-Чоп на відрізку 714 км 225 м за участю транспортного засобу належного ТОВ «Закарпатбудпостач» марки «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_1 у щепленні з причепом марки «SMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ТОВ «Закарпатбудпостач» ОСОБА_3 , та мікроавтобусом марки «MERCEDES» модель «SPRINTER» реєстраційний номер НОМЕР_3 сталася ДТП. У зв`язку з чим, 20.02.2023 року зареєстровано кримінальне провадження 12023070000000047 за ч. 3 ст. 286 ККУ.

01.03.2023 року слідчим суддею накладено арешт на вищевказане майно.

Стверджують, що ТОВ «Закарпатбудпостач» не було відомо про розгляд та задоволення клопотання про арешт майна судом, участі у розгляді цього клопотання представник товариства не приймав.

Після проведення слідчих дій, судових експертиз, ТОВ «Закарпатбудпостач» звернулося до слідчого щодо можливості ремонту та використання транспортних засобів у власних потребах, за таких обставин стало відомо про накладення арешту ухвалою слідчого судді.

Зазначають, що подальший арешт транспортного засобу та причіпу порушує майнові права ТОВ «Закарпатбудпостач», є безпідставним втручанням в його господарську діяльність, наслідком чого є збитки в діяльності товариства, відсутність зарплати у працівників, упущена вигода та збитки Державі у вигляді несплачених податків та обов`язкових платежів. Також, стверджує, що ТОВ «Закарпатбудпостач» не є учасником кримінального провадження, в діях водія ТОВ «Закарпатбудпостач» відсутній склад кримінального правопорушення, він є потерпілим. Окрім того, органом досудового розслідування виконано усі дії за участі вказаних речей, а саме:проведено експертизи, відтворення обставин ДТП за участю представників особи, що загинула внаслідок ДТП.

У судове засідання представник ТОВ «Закарпатбудпостач» не з`явився, при цьому до суду надійшло клопотання, в якому просить провести розгляд клопотання без їх участі, вимоги підтримує.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, при цьому повідомлявся судом належним чином.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носять у собі тимчасовий характер.

Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст.174 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч.2 ст.174КПК Україниарешт майна може бути скасовано ухвалою суду за клопотанням власника майна або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до частини 6статті 100 КПК Україниречові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Статтями7,16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01березня 2023року накладено арештна майно, вилучене в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 20.02.2023, із забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном, зокрема на вантажний автомобіль марки «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_4 у щепленні з причепом марки «SHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Закарпатбудпостач»;.

Метою накладення арешту на майно відповідно до ухвали слідчого судді від є збереження речових доказів для уникнення, приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження таких.

Клопотання заявника аргументовано тим, що на даний час органом досудового розслідування проведено ряд процесуальних дій, зокрема проведено експертизи, відтворення обставин ДТП за участю представників особи, що загинула внаслідок ДТП.

Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, уст.2КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3ст. 22 КПК Українислідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право користування заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Окрім того, враховуючи, що речі зазначені в клопотанні визнані речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження, яке наданий час не розглянуто, обвинувальний акт до суду не передано, (відповідні дані у матеріалах клопотання відсутні), додаткової, повторної, комплексної, комісійної експертизи не призначено (таких відомостей прокурор не надав), прокурором не наведено підстав для необхідності подальшого застосування арешту майна, слідчий суддя вважає за доцільне скасувати арешт на вищевказаний автомобіль та причіп та передати їх власнику (володільцю).

Таким чином,клопотання директора ТОВ «Закарпатбудпостач» про скасування арешту на майно підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст174, 309КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатбудпостач», про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт накладений на - вантажний автомобіль марки «Renault Premium» реєстраційний номер НОМЕР_4 у щепленні з причепом марки «SHMITZ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Закарпатбудпостач», накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.03.2023 року та повернути вказані речі ТОВ «Закарпатбудпостач».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1