Ухвала

від 01.08.2023 по справі 308/7469/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7469/23

1-кс/308/1895/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудторгпереробка», про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

Директор ТОВ «Агробудторгпереробка» звернувся до слідчого судді в порядку ст.174КПК України із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт майна 4 (чотирьох) контейнерів (з паливно-розподільними колонками та пістолетами), кожен з яких містить паливний резервуар, у трьох з яких міститься пальне, а саме: дизельне пальне у кількості 740 літрів, бензин А-95 у кількості 4362 л., бензин А-92 у кількості 326 л. та четвертий резервуар порожній, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2021 року у справі №308/15/20 (провадження 1-кс/308/1633/21) у рамках кримінального провадження №42019070000000478 від 27.12.2019 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 275, ч. ч. 1,3 ст. 204 КК України. Клопотання мотивує наступним.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2021 року у справі №308/15/20 (провадження 1-кс/308/1633/21) у рамках кримінального провадження №42019070000000478 від 27.12.2019 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст.197-1, ч. 1 ст. 275, ч. ч. 1,3 ст. 204 КК України, накладено арешт на вищевказане майно.

Заявник зазначає, що нафтопродукти, тимчасово вилучені під час проведення обшуку 01.04.2021 року співробітниками ГУ ДФС у Закарпатській області, за адресою: Закарпатська область, с. Нижня Апша, вул. Подішор, 23, придбані на законних підставах та набуті правомірно, що підтверджується видатковою накладною №246 від 22.05.2019 р., рахунком на оплату №207 від 22.05.2019 року та квитанціями.

Стверджує, що на момент подачі клопотання відсутня будь яка сукупність підстав вважати, що дане тимчасово вилучене майно є доказом злочину.

Зазначають, що кримінальне провадження №42019070000000478, у рамках якого накладено арешт на тимчасово вилучене майно, було зареєстроване 27.12.2019 року. Однак, з того часу жодній особі не оголошено підозру, до суду кримінальне провадження не направлялось.

Крім того, вважають, що подальший арешт належного товариству майна обладнання АЗС, призводить до порушення законної господарської діяльності товариства, тому що, ТОВ «Агробудторгпереробка» отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №07130314202100041 від 15.07.2021 року за місцем торгівлі: Україна, Закарпатська область, Тячівський район, с. Нижня Апша, вул. Подішор, 23 на автозаправочній станції.

Прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_3 01.08.2023 року подано заперечення, в якому він просить відмовити в задоволенні даного клопотання. В обґрунтування даного заперечення вказує, що огляд та вилучення пального було 01.04.2021 року, а ліцензію товариство отримало 15.07.2021 року, тобто, вилучене пальне, що міститься у трьох резервуарах є таким, що реалізовувалося без отримання відповідної ліцензії. Крім того, до суб`єктів господарської діяльності застосовуються фінансові санкції, зокрема за зберігання пального без наявності ліцензії 500000 грн., роздрібної торгівлі без ліцензії- 250000 грн. Також зазначає, що пальне та резервуари підлягають конфіскації в дохід держави, їх доля підлягає вирішенню як речового доказу в порядку ст.100 КПК України, як такого що здобуто злочинним шляхом. Зазначив, що на даний час кримінальне провадження закрито та вирішується питання про звернення до суду з клопотанням про вирішення долі речових доказів.

У судове засідання представник ТОВ «Агробудторгпереробка» не з`явився, при цьому до суду надійшло клопотання, в якому просить провести розгляд клопотання без їх участі, вимоги підтримує.

Прокурор в судове засідання не з`явився, однак подав письмові заперечення.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носять у собі тимчасовий характер.

Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст.174 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч.2 ст.174КПК Україниарешт майна може бути скасовано ухвалою суду за клопотанням власника майна або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Відповідно до частини 6статті 100КПК Україниречові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Статтями7,16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2021року накладено арештна майно, яке було вилучене 01.04.2021 року, в ході санкціонованого обшуку території земельної ділянки, кадастровий номер 2124482400:04:004:0146, що за адресою: АДРЕСА_1 у рамках кримінального провадження №42019070000000478 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 275, ч. ч. 1,3 ст. 204 КК України, зокрема на: 4 (чотири) контейнерів (з паливно-розподільними колонками та пістолетами), кожен з яких містить паливний резервуар, у трьох з яких міститься пальне, а саме: дизельне пальне у кількості 740 літрів, бензин А-95 у кількості 4362 л., бензин А-92 у кількості 326 л. та четвертий резервуар порожній.

Метою накладення арешту на майно відповідно до ухвали слідчого судді від є збереження речових доказів.

Клопотання заявника аргументовано тим, що на момент подачі клопотання відсутні будь яка сукупність підстав вважати, що дане тимчасово вилучене майно є доказом злочину. Зазначає, що кримінальне провадження №42019070000000478, у рамках якого накладено арешт на тимчасово вилучене майно, було зареєстроване 27.12.2019 року. Однак, з того часу жодній особі не оголошено підозру, до суду кримінальне провадження не направлялось.

Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, у ст.2КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3ст. 22 КПК Українислідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 кримінальне провадження №42019070000000478 від 27.12.2019 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 275, ч. ч. 1,3 ст. 204 КК України.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Враховуючи те, що дане кримінальне провадження є закрите, слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право користування власником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає клопотання про скасування арешту майна обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст174, 309КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудторгпереробка», про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт накладений на 4 (чотирьох) контейнерів (з паливно-розподільними колонками та пістолетами), кожен з яких містить паливний резервуар, у трьох з яких міститься пальне, а саме: дизельне пальне у кількості 740 літрів, бензин А-95 у кількості 4362 л., бензин А-92 у кількості 326 л. та четвертий резервуар порожній, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.04.2021 року у справі №308/15/20 (провадження 1-кс/308/1633/21) у рамках кримінального провадження №42019070000000478 від 27.12.2019 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 275, ч. ч. 1,3 ст. 204 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1