Ухвала
від 21.07.2023 по справі 204/10885/23
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Провадження № 1-кс/204/2628/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022050000000890від 06.11.2022 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України,-

встановив:

До суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022050000000890від 06.11.2022 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022050000000890 від 06.11.2022 року.

Згідно наказу ГУНП в Донецькій області № 330 від 25.02.2022 «Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області» визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області тимчасовим місцем несення служби особового складу Головного управління Національної поліції в Донецькій області.20.04.2022 керівником Донецької обласної прокуратури, на підставі ч.5 ст. 36, ст. ст. 110, 214, 216, 218 КПК України, доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022050000000890 від 06.11.2022 за ч. 5 ст. 111-1 КК України слідчим СУ ГУНП в Донецькій області.

Досудове розслідуванняпроводиться запідозрою: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Краматорськ Краматорського району Донецької області, громадянку України, раніше не судиму, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ,про підозру, у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст.ст. 1, 2, 17 Конституції України, зрадила Українській державі та всьому Українському народові, добровільно зайнявши посаду в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, тобто злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і Збройних сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України в АР Крим та м. Севастополі.Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_6 перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та Збройних Сил РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ Збройних Сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.Також, представниками влади і Збройних Сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 06 квітня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, Російської Федерації на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.19.02.2022 керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст.36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.24 лютого 2022 року указом президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.09.03.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації РФ, здійснили тимчасову окупацію частини території Краматорського району Донецької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами.Згідно переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 152 у редакції від 30 листопада 2022 року, с. Терни, яке входить до Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, з 09.03.2022 по 01.10.2022 перебувало в тимчасовій окупації.Усвідомлюючи все вищевикладене, а також, злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, діючи з прямим умислом ОСОБА_5 , з першої половини липня 2022 року (більш точний час органами досудового розслідування невстановлений), надала свою згоду невстановленим у ході досудового розслідування представникам окупаційної влади на добровільне зайняття посади «голови місцевої адміністрації с. Терни та Тернівського старостинського округу» так званої «ДНР» у с. Терни Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, що з 09.03.2022 по 01.10.2022 перебувало в тимчасовій окупації та було підконтрольне незаконним органам влади так званої «ДНР». Добровільно погоджуючись на зайняття вказаної посади, ОСОБА_5 усвідомлювала, що її подальша діяльність буде спрямована на шкоду державі Україна та на утвердження тимчасової окупації її території. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, впродовж часу з початку липня 2022 року по вересень 2022 року, діючи з політичних мотивів, знаходячись на окупованій території України, ОСОБА_5 здійснила колабораційну діяльність, яка зокрема відобразилася у виконанні наступних організаційно розпорядчих функцій: розгляді звернень громадян, щодо отримання допомоги у вигляді будівельних матеріалів, гуманітарної допомоги, компенсацій за знищене майно, сприянню в оформленні пенсій та інших питань, які виникали на території с. Терни, організації евакуації мешканців територіальної громади до території РФ, організації роботи з прибирання прилеглих територій в період окупації.Таким чином, ОСОБА_5 впродовж часу з початку липня 2022 року по вересень 2022 року, перебуваючи на посаді «голови місцевої адміністрації с. Терни та Тернівського старостинського округу», що з 09.03.2022 по 01.10.2022 перебувало в тимчасовій окупації та було підконтрольне незаконним органам влади так званої «ДНР», будучи наділеною повноваженнями виконання організаційно розпорядчих функцій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання здійснила колабораційну діяльність, спрямовану на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

30.06.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. 30.06.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_5 та повістки про виклик на 06.07.2023 о 10:00, 07.07.2023 о 10:00, 08.07.2023 о 10:00 до СУ ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, вул. Мандрика, 7, опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Отже, відповідно до положень ст. 42 КПК України, з моменту публікації повідомлення про підозру ОСОБА_5 в газеті «Урядовий кур`єр», яка є ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, тобто з 30.06.2023 ОСОБА_5 є підозрюваною у вказаному кримінальному провадженні. 06, 07 та 08 липня 2023 року ОСОБА_5 за викликом до СУ ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 7, не з`явилася, про причини неявки не повідомила.

08.07.2023 постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрювану оголошено в розшук.

Причетність ОСОБА_5 до вчиненнявказаного злочинута обґрунтованістьоголошеної їйпідозри повністюпідтверджується зібранимидоказами,а саме: допитами свідків, а саме - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , інших; оглядом інтернет ресурсів; протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками за участі вказаних свідків, іншими матеріалами кримінального провадження, які долучені до даного клопотання.

Так, санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України визначено додатковим покаранням у вигляді конфіскації майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві приватної власності належить наступне :земельна ділянка,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:2273385314230,кадастровий номер1423085400:08:000:0162,площа 6.4249га,форма власностіприватна,розмір частки1/1,яка євласністю ОСОБА_5 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1927818214230, кадастровий номер 1423085400:08:000:2710, площа 2 га, форма власності приватна, розмір частки 1/1, яка є власністю ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, прошу задовольнити клопотання сторони обвинувачення та накласти арешт на вказане вище майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 . Відповідно до Розпорядження Верховного Суду від 08.04.2022 № 17/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.Відтак, враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, розпорядження Верховного Суду від 08.04.2022 розгляд вказаного клопотання належить до юрисдикції Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. З метою унеможливлення відчуження вказаного майна підозрюваною, іншими особами за її довіреністю, а також зважаючи на значний проміжок часу від дати постановлення ухвали про накладення арешту на майно до фактичного накладення арешту уповноваженим органом, розгляд клопотання прошу здійснювати за відсутності підозрюваного, захисника підозрюваного. У зв`язку з чим, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням і просив розглянути клопотання відповідно до ч.2 ст.172 КК України.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна, захисника, оскільки обізнаність власника майна із порушенням питання про арешт майна, може призвести до його втрати.

Ознайомившись зматеріалами клопотання, заявою прокурора, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України,у випадку,передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Судом встановлено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022050000000890 від 06.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. 30.06.2023 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. 30.06.2023 повідомленняпро підозру ОСОБА_5 та повісткипро викликна 06.07.2023о 10:00,07.07.2023о 10:00,08.07.2023о 10:00до СУГУНП вДонецькій областіза адресою:Донецька обл.,м.Покровськ,вул.Мандрика,7,опубліковані вгазеті «Урядовийкур`єр»,яка єЗМІ загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора.Отже,відповідно доположень ст.42КПК України,з моментупублікації повідомленняпро підозру ОСОБА_5 в газеті«Урядовий кур`єр»,яка єЗМІ загальнодержавноїсфери розповсюдженнята наофіційному веб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора,тобто з30.06.2023 ОСОБА_5 є підозрюваноюу вказаномукримінальному провадженні Санкція ч.5ст.111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві приватної власності належить наступне :земельна ділянка,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:2273385314230,кадастровий номер1423085400:08:000:0162,площа 6.4249га,форма власностіприватна,розмір частки1/1,яка євласністю ОСОБА_5 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1927818214230, кадастровий номер 1423085400:08:000:2710, площа 2 га, форма власності приватна, розмір частки 1/1, яка є власністю ОСОБА_5 .

Незастосування заборони або обмеження розпорядження, відчуження вказаним майном, призведе до його незаконного використання або передачі іншим особам, що позбавить можливості застосування конфіскації.

Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.3 ч.2 ст.170 КПК України конфіскація майна як виду покарання.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого та прокурора, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв`язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 107, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 376 КПК України, -

постановив:

Клопотаннястаршого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022050000000890від 06.11.2022 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України-задовольнити.

Накласти арешт на майно, що на праві приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2273385314230, кадастровий номер 1423085400:08:000:0162, площа 6.4249 га, форма власності приватна, розмір частки 1/1, яка є власністю ОСОБА_5 ; земельна ділянка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1927818214230, кадастровий номер 1423085400:08:000:2710, площа 2 га, форма власності приватна, розмір частки 1/1, яка є власністю ОСОБА_5 , шляхом заборони володіння, відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Копію ухвали негайно направити власнику майна.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Справа № 204/10885/23