Рішення

від 28.07.2023 по справі 195/921/23

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/921/23

Провадження № 2/195/243/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2023 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого -судді Колодіної Л.В.,

секретаря судового засідання Левкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну за позовом Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах Держави в особі: Національної служби здоров`я України, Томаківська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: КП Томаківська центральна районна лікарня Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину),

В С Т А Н О В И В:

до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах Держави в особі: Національної служби здоров`я України, Томаківська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: КП Томаківська центральна районна лікарня Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що Ухвалою Томаківського районного судуДніпропетровської області від 28.10.2022 у справі №195/1979/22кримінальнепровадження за ч. 1 ст. 122 КК України відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито, що є нереабілітуючою підставою.

Вищевказаноюухвалою суду встановлено, зокрема, наступне.

Так, 17.07.2022 року приблизно о 20 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився біля домоволодіння АДРЕСА_1 , де в нього під час сварки, виниклої на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_2 , виник умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_2 , в цей же день 17.07.2022 року приблизно о 20:20 годині ОСОБА_1 , знаходячись біля домоволодіння АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з потерпілим, під час сварки, діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, наніс не менше одного удару кулаком лівої руки в область нижньої щелепи справа та один удар кулаком лівої руки в область правого ока потерпілому ОСОБА_2 .

В результаті умисних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 166-Е від 16.09.2022 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи справа, синців на правій щоці з переходом на праву дугу нижньої щелепи, на верхній повіці правого ока, в області правої дуги нижньої щелепи по середині з переходом в праву нижньо-щелепну область, які за своїм характером розглядаються у сукупності і відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більше як 21 день).

Виявлені тілесні ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до середнього ступеню тяжкості на підставі п.2.2.2. Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. за № 6.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради з 17.07.2022 по 21.07.2022.

Згідно з розрахунком витрат КП «Томаківська ЦРЛ» на стаціонарне лікування гр. ОСОБА_2 з 17.07.2022 по 21.07.2022 від 21.04.2023, складеного відповідно до Постанови КМУ від 16.07.1993 №545, витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 здійснювалися за рахунок коштів місцевого бюджету Томаківської селищної ради та коштів державного бюджету (коштів Національної служби здоров`я України (НСЗУ) та становили:

(3430956,59 грн. 41976 грн.) : 2351 ліжко-дні * 4 ліжко-дні = 5766,02 грн., у тому числі:

Всього за рахунок місцевого бюджету 345,96 грн.

Всього за рахунок коштів НСЗУ 5420,06 грн.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в межах кримінального провадження не заявлявся.

Прокурор вважає, що невідшкодування витрат, здійснених за рахунок державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів та інтересів територіальної громади.

Оскільки лікування потерпілого здійснювалося за кошти державного бюджету, отримані закладом від НСЗУ за договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, та за кошти місцевого бюджету, відповідно, контролювати питання ефективності їх використання та повернення є органи, що є розпорядниками вказаних коштів.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Від представника позивача Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з ч.5ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 131і Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.9 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування шкоди.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦПК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення,

Згідно з ч. 3 вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Пунктом 13 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» та п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, наданим у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 «Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я,, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Судом встановлено, що кримінальне провадження №12022041590000113 перебувало на розгляді у суді першої інстанції.

Ухвалою Томаківського районного судуДніпропетровської області від 28.10.2022 у справі №195/1979/22кримінальнепровадження за ч. 1 ст. 122 КК України відносно ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито, що є нереабілітуючою підставою.

Пунктом 7 частини 1 статті 284 КПК України передбачено закриття кримінального провадження, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством.

Згідно інформації КП«Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради щодо розрахунків на стаціонарне лікування ОСОБА_2 , зазначено, що заходи позовного характеру не вживалися.

Листом від 08.05.2023 №1014/0/2-23, виконком Томаківської селищноїради повідомив, що виконкомом не вживалися заходи щодо відшкодування шкоди, завданої фактичними витратами на лікування ОСОБА_2 та виконком самостійно не звертався із позовною заявою про стягнення витрат на лікування з ОСОБА_1 .

Листом від 04.05.2023 №04/61/2-401вих-23 повідомлено Національну службу здоров`я України про виявлені порушення інтересів держави щодо витрат бюджетних коштів за програмою медичних гарантій, необхідність їх відшкодування, та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави. У листі НЗСУ від 09.05.2023 №16450/2-16-23 зазначено, що на погляд НСЗУ, Службу не наділено повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Згідно з наданим КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради розрахунком витрат КП «Томаківська ЦРЛ» на стаціонарне лікування громадянина ОСОБА_2 , сума витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 , здійснених за рахунок коштів місцевого бюджету склала 345,96 грн.

Згідно з інформацією НСЗУ, послуги КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради, за програмою медичних гарантій пацієнтам у 2022 році за Договором 0202-Е122-Р000, оплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з наданимКП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної радирозрахунком витрат КП «Томаківська ЦРЛ» на стаціонарне лікування ОСОБА_2 за період з 17.07.2022 по 21.07.2022 від 21.04.2023, сума витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 здійснених за рахунок коштів державного бюджету (НСЗУ) склала 5420,06 грн.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, які б спростовували вимогу позивача, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог прокурора Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Оскільки позивачі відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд вважає необхідним стягнути судовий збір з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовні вимоги Керівника Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах Держави в особі: Національної служби здоров`я України, Томаківська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області, до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: КП Томаківська центральна районна лікарня Томаківської селищної ради Дніпропетровської області, про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Позивача - Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого в сумі 5420,06 грн., які зарахувати до Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь Томаківської селищної ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину з місцевого бюджету, в сумі 349,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Повний текст судового рішення виготовлено в нарадчій кімнаті 02 серпня 2023 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК Українизазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: Нікопольська окружна прокуратура Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 02909938, юридична адреса:53207, м. Нікополь, Дніпропетровської області, вул. Патріотів України, буд. 174.

Позивач:Національна служба здоров`я України, ЄДРПОУ 42032422, юридична адреса:04073, м. Київ, вул. Степана Бендери, буд. 19.

Позивач: Томаківська селищна рада, Нікопольського району, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 41051313, юридична адреса: 53500, смт. Томаківка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, вул. Лесі Українки, буд. 17.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: КП «Томаківська центральна районна лікарня» Томаківської селищної ради, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 01989450, юридична адреса: 53500, смт. Томаківка, Нікопольського району, Дніпропетровської області, вул. Шосейна, буд. 22.

Суддя: Л. В. Колодіна