Рішення

від 21.07.2023 по справі 607/9713/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2023 Справа №607/9713/23

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Крук А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Представник Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи звернулося до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення 8 177,77 гривень.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі № 607/11245/22 від 23 листопада 2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107556977) позивачем було виплачено на користь відповідача 8 177,77 гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підтверджується платіжними інструкціями № 392, № 398, № 391 від 25 листопада 2022 року, а також відомістю розподілу виплат від 29 листопада 2022 року.

Разом з тим, вказане рішення Тернопільського міськрайонного суду було скасоване постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110602130), а у задоволенні позову відмовлено.

В силу вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

При цьому, ст. 1215 ЦК України обумовлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Таким чином, оскільки виплата середньомісячного заробітку на користь відповідача позивачем була проведена на виконання судового рішення, яке згодом було скасоване, відповідачка повинна повернути виплачену їй безпідставно суму.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі № 607/973/23. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи, адвокат Авдєєнко В. В. в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Не заперечив щодо прийняття заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву на позовну заяву не надала суду.

Суд вважає, що відповідачка про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Шляхом доступудо Єдиногодержавного реєструсудових рішеньсудом встановлено,що рішеннямТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті усправі №607/11245/22від 23листопада 2022рокупозов задоволено: скасовано наказ головного лікаряексперта Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи № 96к від 20 липня 2022 року про звільнення лікаряневропатолога Тернопільської МСЕК № 2 ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаряневропатолога Тернопільської МСЕК № 2 Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи; стягнуто з Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи в користь ОСОБА_1 41558,40 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнуто з Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи в користь держави 1984,80 гривень судового збору. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 10158,72 гривень підлягає негайному виконанню.

Постановою Тернопільського апеляційного суду у справі № 607/11245/22 від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи задоволено; рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2022 року скасовано та постановлено нове рішення, яким в позові відмовлено.

Згідно платіжної інструкції № 392 від 25 листопада 2022 року, Тернопільський обласний центр медикосоціальної експертизи перерахував 8 177,77 грн заробітної плати згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду № 607/11245/22 від 23 листопада 2022 року. Перераховано повністю.

Також згідно платіжних інструкцій №№ 389, 391 від 25 листопада 2022 року, Тернопільський обласний центр медикосоціальної експертизи сплатив 152,38 грн військового збору із заробітної плати та 1828,57 грн податку з доходів.

Вказане підтверджується відомістю розподілу виплат від 29 листопада 2022 року.

Відтак, проаналізувавши надані докази суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала.

Вiдсутнiсть правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Отже, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження),а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція).

Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

У даному випадку, правовою підставою набуття ОСОБА_1 8 177,77 грн, стало рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі № 607/11245/22 від 23 листопада 2022 року, яке було скасоване постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 910/4518/16 від 30 січня 2019 року вказала, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, сума середнього заробітку, сплачена за скасованим рішенням суду, може бути повернута на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно набуті кошти за відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом стягнення з ОСОБА_1 безпідставно отриманих коштів у сумі 8 177,77 гривень і вважає, що такий спосіб захисту порушеного права не суперечить закону.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 7678, 258268, 273, 280-283, 352355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 накористь Тернопільськогообласного центрумедикосоціальної експертизибезпідставно набутийсередній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 8 177 (вісім тисяч сто сімдесят сім),77 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільського обласного центру медикосоціальної експертизи 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири), 00 грн сплаченого позивачемсудового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Тернопільський обласний центр медикосоціальної експертизи, код ЄДРПОУ: 03327204, адреса місцезнаходження: вул. Острозького, буд. 6, м. Тернопіль, 46001.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Герчаківська