Постанова

від 03.08.2023 по справі 916/2074/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2074/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання Кратковський Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури Уліцька А.В., посвідчення №073369 від 01.03.2023;

від позивача -1 не з`явився;

від позивача -2 - не з`явився;

від відповідача-1 не з`явився;

від відповідача -2 Багно В.С., ордер серія ВН №1102516 від 13.04.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від „14 лютого 2023р., повний текст якого складено та підписано „24 лютого 2023р.

у справі №916/2074/22

за позовом Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси

в інтересах держави в особі:

1) Одеської міської ради

2) Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів:

1) Управління капітального будівництва Одеської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Профістрой»

про визнання незаконним рішення тендерного комітету, визнання недійсними результатів відкритих торгів, визнання недійсним договору,

головуючий суддя Волков Р.В.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

Учасники судового процесу про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 03.08.2023 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Державної аудиторської служби України з позовом до Управління капітального будівництва Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Профістрой» про:

- визнання рішення тендерного комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради, оформлене протоколом засідання комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради № 93/Т-3 від 13.12.2021р. незаконним;

- визнання недійсними результати відкритих торгів «Капітальний ремонт Одеської початкової школи №64, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 23» з ідентифікатором доступу UA-2021-11-19- 005952-b, які оформлені повідомленням про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ»;

- визнання недійсним Договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №110-21П від 29.12.2021р., укладений між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056902) та ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43422538) на загальну суму 25 100 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог статей 1,5, 10, 29, 31,41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині дотримання принципів здійснення публічних закупівель та оцінки тендерної пропозиції переможця на відповідність кваліфікаційним критеріям, як наслідок безпідставного та необґрунтованого укладення договору в порушення вимог чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у справі №916/2074/22 (суддя Волков Р.В.) у задоволені позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначені прокурором доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому визнав безпідставними вимоги прокурора.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у справі №916/2074/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що господарський суд в процесі розгляду справи допустив неправильне застосування норм матеріального права (ст..ст. 16, 29 Закону України «Про публічні закупівлі»), та, як наслідок, висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам, викладеним у позовній заяві.

Зокрема, прокурор вважає помилковим висновок суду, що документ про сплату єдиного податку не є підтвердженням наявності фінансової спроможності в розумінні п.4 ч.2 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі», а є підтвердженням встановлення відсутності у учасника процедури закупівлі заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) в розумінні п.13 ч.1 ст. 17 Закону, оскільки у даному випадку Замовником проігноровано, а судом не прийнято до уваги положення ч.16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі», якою визначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідність в інформації та/або документації, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі тижні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Апелянт також зазначає, що необґрунтованим є твердження суду щодо надмірно формальних підстав для можливого відхилення тендерним комітетом пропозиції ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» через відсутність повного виду сканованого паспорту ОСОБА_1 , оскільки ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» надало скановану копію паспорту уповноваженої особи не в повному обсязі, відповідно на момент визначення переможця, тендерна пропозиція ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» не відповідала кваліфікаційним вимогам встановленим до учасників відкритих торгів, то відповідно до вимог ст.. 29 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також за твердженням прокурора, судом першої інстанції помилково зроблено висновок про відповідність наданих ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» документів про відповідність кваліфікаційним вимогам, які ставились у тендерній документації замовника, оскільки ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» не надало відомості щодо освіти працівника ОСОБА_2 тендерна пропозиція останнього не відповідала кваліфікаційним вимогам встановленим до учасників відкритих торгів, що відповідно до вимог ст.. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» було підставою для відхилення пропозиції підприємства.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від „14 лютого 2023р., повний текст якого складено та підписано „24 лютого 2023р. у справі №916/2074/22; призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до розгляду на 25 травня 2023 року о 10:00 год.

13.04.2023 від ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач-2 не погодився з доводами останньої та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 продовжено строк розгляду справи №916/2074/22 на термін, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, пов`язаних з належним повідомленням учасників справи про час та місце проведення наступного судового засідання; повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №916/2074/22 Заступника керівника Одеської обласної прокуратури відбудеться 03 серпня 2023 року о 12:00 год.

Прокурор в судовому засіданні підтримав свою правову позицію, просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Представник ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники позивачів та відповідача-1 у судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників сторін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 19.11.2021 Управління капітального будівництва Одеської міської ради оголосило про проведення відкритих торгів «Капітальний ремонт Одеської початкової школи № 64, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 23» з очікуваною вартістю 25 271 400,00 грн.

Вказані відкриті торги були оприлюднені на веб-порталі «Prozorro - публічні закупівлі» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-19-005952-b).

Джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету та інші джерела не заборонені законодавством.

Згідно з реєстром отриманих тендерних пропозицій, в процедурі закупівлі приймало участь три учасника: TOB «СК ТАМЕРЛАН» (код ЄДРПОУ 38786443) з ціновою пропозицією 19 099 000,00 грн. з ПДВ, ТОВ «ПРОЕКТМІСЬКБУД» (код ЄДРПОУ 411892442) з ціновою пропозицією 19 100 000,00 грн. з ПДВ грн., ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43422538) з ціновою пропозицією 25 100 000,00 грн. з ПДВ.

За наслідками розгляду тендерних пропозицій переможцем обрано ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІСТРОЙ».

Пропозиції TOB «СК ТАМЕРЛАН» та ТОВ «ПРОЕКТМІСЬКБУД» було відхилено.

З оскаржуваного протоколу засідання тендерного комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради № 93/Т-3 від 13.12.2021 вбачається, що тендерним комітетом відхилено пропозицію TOB «СК ТАМЕРЛАН» на підставі ст. 31 Закону у зв`язку зі встановленням невідповідності документів, наданих у складі пропозиції, вимогам тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету протоколом від 19.11.2021 № 93/Т-2, а саме: відсутній документ про сплату єдиного податку за звітний (податковий період).

29.12.2021 між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІСТРОЙ» укладено Договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 110-21/П, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені у проектно-кошторисній документації, а замовник - прийняти завершені роботи та оплатити їх за наявності бюджетних коштів на рахунку Замовника/

Відповідно до п. 1.2 укладеного договору, найменування робіт: 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація. Капітальний ремонт Одеської початкової шкоди № 64, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 23.

Ціна договору становить 25 100,00000 тис. грн. (двадцять п`ять мільйонів сто тисяч гривень 00 коп.). у т.ч. ПДВ - 4 1 83.33333 тис. грн.. у тому числі: на 2021 рік - 1.80000 тис. грн., у т.ч. ПДВ - 0.30000 тис. грн.; на 2022 рік - 25 098,200000 тис. грн.. у т.ч. ПДВ - 4 183,03333 тис. грн.. (п. 3.1. договору).

29.12.2022 року між відповідачем-2 та УКБ Одеської міської ради було укладено додаткову угоду № 2 до договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 110-21/Р від 29.12.2022 року, відповідно до якої у зв`язку з неритмічним фінансуванням об`єкта, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 41 розділу VII Закону України «Про публічні закупівлі» та згідно з рішенням Одеської міської ради № 797-VIII від 08.12.2021 р. «Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2022 рік», № 861-VIII від 09 лютого 2022 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради № 797-VIII від 08 лютого 2021 року «Про бюджет Одеської територіальної громади на 2022 рік»: Перший абзац п. 3.1. статті III «Ціна договору» викласти у наступній редакції: «Ціна договору становить 25,100.00000 тис. грн. (двадцять п`ять мільйонів сто тисяч гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ -4 183,33333 тис. грн., у тому числі: на 2021 рік - 0.00000 тис. грн., у т.ч. ПДВ - 0,00000 тис. грн., на 2022 рік - 8 766.00000 тис. грн., у т.ч. ПДВ - 1 461.00000 тис. грн., на 2023 рік - 16 334.00000 тис. грн., у т.ч. ПДВ - 2 722,33333 тис. грн.»: Перший абзац п. 5.1 статті V «Виконання робіт» викласти у наступній редакції: «Термін тривалості виконання робіт на Об`єкті: грудень 2021 року - грудень 2023 року.».

20.05.2022 між відповідачем-2 та УКБ Одеської міської ради було укладено додаткову угоду № 3 до договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти № 110-21/Р від 29.12.2022 року, відповідно до якого, у зв`язку з неритмічним фінансуванням об`єкта, а також, зважаючи на воєнний стан в Україні, та згідно з рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 58 від 16.05.2022 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради № 797-VIII від 08.12.2021 року «Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2022 рік»: перший абзац п. 3.1 статті III «Ціна договору» викласти в наступній редакції: «Ціна договору становить 25.100,00000 тис. грн. (двадцять п`ять мільйонів сто тисяч гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ - 4 183,33333 тис. грн., у тому числі: на 2021 рік - 0.00000 тис. грн., у т.ч. ПДВ - 0,00000 тис. грн., на 2022 рік - 0,00000 тис. грн., у т.ч. ПДВ - 0,00000 тис. грн., на 2023 рік 25 100.00000 тис. грн.. у т.ч. ПДВ - 4 183,33333 тис. грн.».

Вважаючи, що тендерна пропозиція переможця ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІСТРОЙ» є такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а визнання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ПРОФІСТРОЙ» переможцем закупівлі та укладання з останнім договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №110-21/П від 29.12.2021р. здійснено всупереч вимог чинного законодавства, що порушує інтереси держави, прокурор і звернувся до суду із вказаним позовом.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Предметом спору у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання незаконним рішення тендерного комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради, оформлене протоколом засідання комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради № 93/Т-3 від 13.12.2021р., визнання недійсними результати відкритих торгів «Капітальний ремонт Одеської початкової школи №64, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 23» з ідентифікатором доступу UA-2021-11-19- 005952-b, які оформлені повідомленням про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» та визнання недійсним Договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №110-21П від 29.12.2021р., укладений між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056902) та ТОВ «БК ПРОФІСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 43422538) на загальну суму 25 100 000,00 грн.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби у даній справі колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02.06.2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено ст. 1311, п. 3 ч. 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 с. 2 Закону).

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec(2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії»).

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави (наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою) у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтерес держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005р., заява №61517/00, п. 27).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Враховуючи викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

При цьому судова колегія звертає увагу, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, при вирішенні справ за позовами прокурора, який звертається до суду в інтересах держави в особі компетентного органу, необхідно враховувати таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що позов у даній справі заявлено прокурором в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби.

Статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно зі статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 р. Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, яка реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю та здійснює свої повноваження через утворені структурні підрозділи на відповідній території.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 р.. Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

У складі Офісу утворюються структурні підрозділи - Управління, які здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці.

Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень. Вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, чинним законодавством України визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель, а саме: Державна аудиторська служба в Україні, зокрема в даних правовідносинах - Південний офіс Держаудитслужби.

Малиновською окружною прокуратурою м. Одеси на адресу Південного офісу Держаудитслужби направлена інформація від 30.03.2022 за №51- 1814вих-22 про встановлення порушень законодавства під час виконання договірних відносини за проведеною закупівлею за бюджетні кошти UA-2021-11-19- 005952-b.

Відповідно до відповіді Південного офісу Держаудитслужби від 28.04.2022 за №151525-17/1081-2022 за результатами проведеного моніторингу UA-2021-11-19- 005952-b виявлені незначні порушення, які є несуттєвими.

Одеська міська рада виступає у якості суб`єкта владних повноважень, яка приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Малиновська окружна прокуратура м. Одеси листом №51-1815вих-22 від 30.03.2022 повідомила Одеську міську раду про порушення законодавства під час проведення тендеру UA-2021-11-19- 005952-b.

Згідно відповіді Управління капітального будівництва Одеської міської ради №02-03/169 від 25.04.2022 порушень інтересів держави під час проведення процедури закупівлі немає.

Вказані доводи прокурора колегія суддів приймає як належні, з огляду на наступне.

За вимогами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тобто, зі вказаної статті профільного закону слідує, що прокурор, попередньо, до звернення до суду з відповідним позовом до суду в інтересах держави повідомляє відповідний суб`єкт владних повноважень про намір такого звернення з позовом.

Таким чином, фактично прокурор, до звернення до суду з позовом, повідомив відповідних суб`єктів владних повноважень про його намір звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави щодо захисту прав.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку повідомлення про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом №51-4749вих-22 від 09.08.2022, є підтвердженням належного додержання прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення позивачів про намір представляти їх інтереси під час захисту прав держави.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів, а також доведенні перед судом їх переконливості, тобто кожна сторона спору повинна довести ті обставини, на які посилається, відповідними доказами.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Така позиці викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц).

Крім того, Верховним Судом неодноразово зазначалось, що при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягарі доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (постанови Верховного Суду від 27.02.2019р. у справі №922/1163/18; від 29.08.2018р. у справі №909/105/15; від 29.08.2018р. у справі №910/23428/17; від 31.01.2018р. у справі № 10/8763/17).

Відповідно до ст.ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, зокрема, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

За змістом статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов`язково зазначаються, серед іншого, очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (ч. 1 ст. 22 Закону).

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням тендерного комітету Управління капітального будівництва Одеської міської ради (протокол № 93Т/-2 від 19.11.2021) затверджено Тендерну документацію на закупівлю робіт «Капітальний ремонт Одеської початкової школи № 64, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 23» (т. 1, а.с. 37-66).

Статтею 16 Закону передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю (ч. 2 ст. 16 Закону).

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців (ч. 3 ст. 16 Закону).

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачено статтею 17 Закону.

Так, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: 1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі; 2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; 3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією; 4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів; 5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; 7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника; 8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; 9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів); 10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом); 11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції"; 12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми; 13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника (ч. 1 ст. 17 Закону).

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті (ч. 6 ст. 17 Закону).

Обґрунтовуючи визнання недійсним рішення тендерного комітету № 93/Т-3 від 13.12.2021 року прокурор зазначив, що відповідач-1, виявивши відсутність документів, які підтверджують відповідність TOB «СК Тамерлан» процедури закупівлі кваліфікаційному критерію відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та не надавши учаснику строк для усунення недоліків, порушив вимоги ч. 16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» та ч. 9 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі».

УКБ Одеської міської ради пунктом 3 Додатку № 2 до Тендерної документації на закупівлю робіт: Капітальний ремонт Одеської початкової школи № 64. розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 23, серед переліку документів, які вимагаються замовником для підтвердження відповідності учасника вимогам було зазначено: «Скановану копію з оригіналу Витягу з реєстру платників ПДВ або скановану копію з оригіналу свідоцтва сплату ПДВ. Для платників єдиного податку - скановану копію оригіналу витягу з реєстру платників єдиного податку або скановану копію з оригіналу свідоцтва платника єдиного податку та документ про сплату єдиного податку за звітній (податковий) період».

Як вже було зазначено, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про помилковість доводів прокурора, що надання документу про сплату єдиного податку за звітний (податковий) період є підтвердженням кваліфікаційної вимоги, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону, а саме: наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Між тим, документ про сплату єдиного податку не є підтвердженням наявності фінансової спроможності в розумінні п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону, а є підтвердженням встановлення відсутності у учасника процедури закупівлі заборгованості із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону.

Водночас, наявність заборгованості зі сплати податків і зборів є не факультативною, а обов`язковою підставою для відхилення пропозиції учасника, з огляду на вимоги п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Таким чином, саме невідповідність учасника процедури TOB «СК Тамерлан» кваліфікаційним критеріям, встановленим ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», і стали підставою для застосування тендерним комітетом п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» відносно цього товариства, що і вірно було зазначено господарським судом.

Також, відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону.

З огляду на вимоги зазначеної норми вбачається, що замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідності в інформації/документах учасника, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону.

Однак, як вірно встановлено судом, пропозиція TOB «СК Тамерлан» була відхилена з огляду на наявні підстави, встановлені ч. 1 статті 17 Закону, а саме неможливості встановити відсутність заборгованості у учасника по сплаті податків і зборів через неподання документу про сплату єдиного податку.

За таких обставин, з огляду на вимоги вказаної норми законодавства замовник, не розмістивши відповідного повідомлення про усунення невідповідностей в інформації та/або документах учасника, а прийнявши рішення про відхилення пропозиції ТОВ «СК Тамерлан», діяв в рамках діючого законодавства.

Водночас, прокурор зазначає, що з листа ГУ ДПС в Одеській області № 8969/5/15-32-18-04-05 від 26.07.2022 вбачається, що надання органами ДПС такої адміністративної послуги як видача довідки про сплату єдиного податку за звітний (податковий) період, не передбачена.

Однак, вимогами Тендерної документації не передбачено надання довідки про сплату єдиного податку, а передбачено надання документу про сплату єдиного податку за звітний (податковий) період, яким може бути квитанція про сплату єдиного податку.

Щодо недійсності результатів відкритих торгів та договору про закупівлю підрядних робіт у зв`язку з невідповідністю тендерної пропозиції ТОВ «БК Профістрой» вимогам тендерної документації.

Пунктом 4 Додатку № 2 до Тендерної документації на закупівлю робіт: Капітальний ремонт Одеської початкової школи № 64, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 23 встановлено, що учаснику необхідно надати повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі, що підтверджуються документами сканованими з оригіналів: випискою з протоколу засновників, наказом про призначення, довіреністю, дорученням або іншим документом, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на підписання документів, зокрема надається документ, підтверджуючий обрання/призначення керівника та право підпису, відповідно до вимог за установчими документами підприємства-Учасника (протокол засновників підприємства та/або наказу про призначення керівника тощо) та особи (якщо така визначена Учасником), яка мас право підпису документів: довіреність (оригінал або нотаріально завірена копія) або інший документ (оригінал або нотаріально завірена копія), із зазначенням повноважень, ПІБ уповноваженої особи, зразку підпису, терміну дії та інше з наданням паспорту уповноваженої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 було виконано вказані вимоги шляхом надання 1-5 та 14-15 сторінки паспорту громадянина України ОСОБА_1 .

Прокурор, посилаючись на рішення Антимонопольного комітету України № 1851-р/пк-ск від 23.08.2016 (п. 2.4.), зазначив, що оскільки Тендерна документація замовника містить вимогу про надання копії певного документу без конкретизації сторінок, то необхідно у складі тендерної пропозиції надавати копії усіх сторінок документу, у тому числі і обкладинку.

Відповідач-2 в свою чергу зазначив, що інші сторінки паспорту громадянина України ОСОБА_1 не заповнені та не надавалися, й не несуть в собі жодної інформації, що по суті ніяким чином не повинно впливати на об`єктивність розгляду поданої пропозиції та прийняття тендерним комітетом відповідного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду та вважає, що по-перше, рішення Антимонопольного комітету України, на яке посилається прокурор, не є загальнообов`язковим джерелом права у правозастосовній практиці, та, по-друге, відхилення тендерним комітетом пропозиції відповідача-2 лише через відсутність відсканованих обкладинок паспорту та його незаповнених сторінок виглядало би відмовою за надмірно формальних підстав.

Щодо посилань прокурора відносно невідповідності відповідача-2 такій кваліфікаційний вимозі як наявність в штаті кваліфікованих робітників, які мають документи про проходження навчання.

Відповідно до витягу з протоколу № 2911 від 03.09.2021 року засідання кваліфікаційної комісії ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» Мастега С.М. закінчив професійно-технічні курси з професії - маляр, та останньому присвоєна кваліфікація маляр 3 розряду та зазначено, що до навчання ОСОБА_2 мав кваліфікацію маляра 2 розряду.

Відповідно до витягу з протоколу № 2909 від 03.09.2021 року засідання кваліфікаційної комісії ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» Мастега С.М. закінчив професійно-технічні курси з професії - покрівельник рулонних покрівель із штучних матеріалів та останньому присвоєна кваліфікація покрівельник рулонних покрівель із штучних матеріалів 3 розряду та зазначено, що до навчання ОСОБА_2 мав кваліфікацію покрівельник рулонних покрівель із штучних матеріалів 2 розряду.

Пунктом 2 Додатку 1 до Тендерної документації встановлено необхідність надання довідки підприємства про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід роботи та будуть залучені до виконання зобов`язань за предметом даних торгів. До довідки обов`язково надається скановані копії документів, виготовлених з оригіналів: штатний розпис, трудові книжки (достатньо першої та останньої сторінок) або трудові угоди або цивільно-правові угоди, та інше (якщо такі мають місце бути) працівників, зазначених в довідці, та які працюють в учасника за основним місцем роботи. Обов`язкова наявність в штаті кваліфікованих робітників, які мають документи про проходження навчання: електрогазозварник, покрівельник, бетоняр, маляр, арматурник - надати скан-копії таких документів про проходження навчання (свідоцтв, посвідчень, протоколів засідання кваліфікаційних комісій тощо). У разі якщо працівник, зазначений в довідці, працює за сумісництвом, у довідці зазначається дана інформація.

Відповідачем-2 відповідно до п. 2 Додатку № 1 до Тендерної документації надано:

- довідку № 913/02/12 від 02.12.2021 року про наявність працівників відповідної кваліфікації, яка мають необхідні знання та досвід ТОВ «БК Профістрой»;

- наказ № 7-ОД від 30.11.2021 року «про затвердження змін до штатного розпису»; Штатний розпис на ТОВ «БК Профістрой»;

- свідоцтво № 9886 від 03.09.2021 року про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, відповідно до якого ОСОБА_3 закінчив курси професійно-технічного навчання у ДП «Запорізькому навчально-курсовому комбінаті» і підвищив кваліфікацію за професію бетоняр 3 розряду. Додаток до Свідоцтва та Витяг з протоколу № 2913 засідання кваліфікаційної комісії ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» від 03.09.2021 року по випуску закінчившого професійно-технічні курси з професії «бетоняр» щодо ОСОБА_3 ;

- посвідчення № 9885 від 03.09.2021, видане ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» про проходження навчання на КЦП (спеціальне навчання) ОСОБА_3 за спеціальністю арматурник та Витяг з протоколу № 2912 від 03.09.2021 року засідання комісії з встановлення компетентності здобувачів професії «Арматурник» підтвердження компетентності ОСОБА_3 професії «Арматурник»;

- свідоцтво № 9882 від 03.09.2021 року про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, відповідно до якого ОСОБА_2 закінчив у 2021 році курси професійного технічного навчання у ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» та підвищив кваліфікацію за професією покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів 3 розряду, Додаток до Свідоцтва та Витяг з протоколу № 2909 засідання кваліфікаційної комісії ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» від 03.09.2021 року по випуску закінчившого професійно-технічні курси з професії «покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів» щодо ОСОБА_2 ;

- свідоцтво № 9884 від 03.09.2021 року про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, відповідно до якого ОСОБА_2 закінчив у 2021 році курси професійного технічного навчання у ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» та підвищив кваліфікацію за професією маляр 3 розряду. Додаток до Свідоцтва та Витяг з протоколу № 2911 засідання кваліфікаційної комісії ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» від 03.09.2021 року по випуску закінчившого професійно-технічні курси з професії «маляр» щодо ОСОБА_2 ;

- свідоцтво № 046 від 02.03.2021 року про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, відповідно до якого ОСОБА_4 закінчив у 2021 році у ДП «Навчально-курсовий комбінат «ОДЕСБУД» і підвищив кваліфікацію за професією Електрогазозварник 3 розряду. Додаток до Свідоцтва та Протокол № 011 засідання кваліфікаційної комісії від 02.03.2021 року ДП «Навчально-курсовий комбінат «Одесбуд» щодо ОСОБА_4 .

Отже, відповідачем-2 були виконані вимоги Тендерної документації щодо надання документів про наявність в штаті кваліфікованих робітників, які мають документи про проходження навчання: електрогазозварник, покрівельник, бетоняр, маляр, арматурник та надано скан-копії документів про проходження навчання, які вимагалися умовами Тендерної документації.

Прокурор також зазначав, що відповідно до відкритих баз даних, зокрема: ліцензійного реєстру суб`єктів освітньої діяльності у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про отримання ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» ліцензії на надання освітніх послуг відсутні, через що документи, видані вказаним закладом освіти щодо підвищення кваліфікації є недійними, що тягне за собою невідповідність відповідача-2 кваліфікаційним вимогам, передбаченим п.2 ч.2 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Вказані доводи прокурора спростовуються наявною у матеріалах справи Ліцензією Серії АЕ № 636700 від 19.06.2015 року (т. 2, а.с. 162-166), виданою Міністерством освіти і науки України, в додатку до якої зазначено професії: електрогазозварник, терміном дії до 08.07.2017 року; покрівельник рулонних покрівель та покрівель із штучних матеріалів, терміном дії до 08.07.2017 року; маляр, терміном дії до 08.07.2017 року; бетоняр, терміном дії до 08.07.2017 року.

Разом з тим, листом Міністерства освіти і науки України № 1/9-355 від 24.07.2015 року було визначено, що 28.06.2015 року набув чинності Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ. Відповідно до пункту 6 статті 21 Закону № 222-VIII ліцензії, які були чинними на день набуття чинності вказаного Закону та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені органом ліцензування.

Отже, ліцензія, видана ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» є безстроковою, що спростовує доводи прокурора щодо невідповідності ТОВ «Будівельна компанія Профістрой» кваліфікаційним вимогам закупівлі.

Також, листом № 558 від 18.10.2022 року Дочірнього підприємства «Запорізький навчально-курсовий комбінат» ДПАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» було зазначено, що навчання з курсу «Арматурник» проводиться згідно Дозволу № 609.02.23-80.22.0 на курсову підготовку цільового призначення для робітників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.

На підтвердження цього, ДП «Запорізький навчально-курсовий комбінат» було надано дозвіл № 609.02.23-80.22.0 від 02.12.2002 року (Т. 3, а.с. 15), виданий територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці по Запорізькій області на підставі заяви власника № 659а від 26.11.2002 року, експертного висновку № 629 від 29.04.2002 року, позитивного висновку відділу організації державного нагляду від 28.11.2002 року, відповідно до якого дозволяється курсова підготовка цільового призначення для робочих, виконуючих роботи підвищеної небезпеки згідно переліку, терміном дії: постійно.

Отже, надані відповідачем-2 документи відповідають вимогам діючого законодавства та вимогам Тендерної документації.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Інші наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а тому, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 у справі №916/2074/22 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

04.08.2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська