Постанова

від 07.09.2010 по справі 29/692-33/157-11/224-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 29/692-33/157-11/224-А Головуючий у 1-й і нстанції: Євсіков О.О.

Суддя-доповідач: Умнова О .В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Києві а пеляційну скаргу ДПІ в Солом »янському районі м. Києва на п останову Господарського суд у м. Києва від 18.07.2007 року по адмін істративній справі за позово м компанії «Сингента Лімітед »до ДПІ в Солом»янському рай оні м. Києва, третя особа: ДПІ у Голосіївському районі м. Киє ва

- про визнання недійсним п одаткових повідомлень-рішен ь, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суд у з позовом, вимоги якого уточ нив в ході розгляду справи та просив визнати недійсним по даткові повідомлення-рішенн я відповідача від 3.06.2003 року №000062 /23-311/0, від 15.08.2003 року №0000622303/1, першу под аткову вимогу від 4.11.2003 року №1/5849 в частині вимоги сплатити по датковий борг по податку на п рибуток в сумі 4287410 грн., другу по даткову вимогу від 17.02.2004 року №2 /517 в частині вимоги сплатити п одатковий борг по податку на прибуток в сумі 4287410 грн.

Постановою Господарсько го суду м. Києва від 18.07.2007 року вк азаний позов задоволений у п овному обсязі.

Відповідач, не погоджуючи сь з даним рішенням суду, пода в апеляційну скаргу, в якій, по силаючись на неповноту з»ясу вання судом першої інстанції всіх обставин справи та непр авильне застосування норм ма теріального права, просить с касувати оскаржувану постан ову та ухвалити нове рішення , яким відмовити у задоволенн і позову.

Колегія суддів, заслухавш и суддю-доповідача, сторони, я кі з»явилися в судове засіда ння, пояснення експерта, пере віривши матеріали справи, до води апеляційної скарги вваж ає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з нас тупного.

З матеріалів справи вбача ється, що в період з 14.04.2003 року по 29.05.2003 року працівниками податк ового органу була проведена документальна перевірка поз ивача з питань дотримання ви мог податкового та валютного законодавства за період з 29.02.2 000 року по 1.05.2003 року, за результат ами проведення якої складени й акт від 30.05.2003 року №57/23-311/21703958.

Згідно висновків вказано го акту орган державної пода ткової служби встановив пору шення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп .5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств», у зв»язку із чим позивачу донарахован о податок на прибуток на суму 3272500 грн.

На підставі даного акту п еревірки та встановленого в ході її проведення порушення податковий орган 3.06.2003 року вин іс податкове повідомлення-рі шення №000062/23-311/0, яким визначив по зивачу суму податкового зобо в»язання за платежем - подат ок на прибуток на суму 6545000 грн. ( 3272500 грн. - за основним платеже м та 3272500 грн. - по штрафним санк ціям).

За результатами процедур и адміністративного оскарже ння вказаного рішення подат ковим органом прийнято подат кове повідомлення-рішення ві д 15.08.2003 року №00000622303/1, яким визначен о податкове зобов»язання по податку на прибуток у розмір і 4291310 грн., з яких: 3272500 грн. - основ ного платежу та 1018810 грн. - по шт рафним (фінансовим) санкціям .

4.11.2003 року відповідач виніс першу податкову вимогу №1/5849 на загальну суму 5594310,29 грн., з яких: 3272600 грн. - основного платежу п о податку на прибуток, 1014910 грн. - штрафні санкції з податку на прибуток, 1306900,29 грн. - основний платіж по ПДВ та 238551,29 грн. - штр афним санкціям по ПДВ.

17.02.2004 року відповідач виніс другу податкову вимогу №2/517 на суму 8024115,41 грн., з яких: платіж по податку на прибуток - 4082435,04 грн ., штрафні санкції по даному пл атежу 2634780,08 грн., платіж по ПДВ 106834 9 грн. та штрафні санкції на су му 238551,29 грн.

Висновки податкового орг ану щодо виявленого в ході пе ревірки порушення ґрунтують ся на тому, що позивач не включ ив до складу валового доходу вартість безоплатно отриман их товарів від підприємств р езидентів, які є його боржник ами, при відсутності підтвер дження в бухгалтерському обл іку дебіторської заборгован ості таких контрагентів. Не в ключив до валового доходу за 4 кв.2002 року вартість переданих векселів у сумі 1900000 по бартерн ій операції. У зв»язку із чим з анизив показники валового до ходу. Крім того, на думку подат кового органу позивач безпід ставно включив вартість безо платно отриманого товару до складу валових витрат, що при звело до завищення останніх.

Колегія суддів погоджуєт ься з висновками податкового органу, викладеними в акті пе ревірки та вважає, що суд перш ої інстанції прийшов до не пр авильного висновку щодо наяв ності правових підстав для з адоволення вимог позову, вих одячи з наступного.

З матеріалів справи вбача ється, що позивач здійснює го сподарську діяльність на тер иторії України від імені Ком панії «Сингента Лімітед»(Анг лія). Отримує кошти у націонал ьній валюті за контрактами, у кладеними з резидентами та п ерераховує іноземну валюту н а рахунок юридичної особи-не резидента.

Позивач отримував товар в ід резидентів за контрактами купівлі-продажу. Вказані рез иденти мали заборгованість п еред фірмою-нерезидентом за іншими контрактами. У зв»язк у з наявністю у представницт ва заборгованості перед рези дентами, сторони здійснили п огашення взаємної заборгова ності, про що склали відповід ні акти взаємозаліку. Отрима ний товар представництво реа лізувало, а виручку перераху вало на користь фірми-нерези дента. Метою вказаних операц ій було погашення заборгован ості підприємств-резидентів перед компанією-нерезиденто м. На підставі складених від і мені фірми актів взаємозалік у представництво фактично зн яло з себе зобов»язання по по гашенню заборгованості.

Пунктом 1.21 ст.1 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств»визначено, що доходи з джерелом їх походже ння з України - будь-які доходи , отримані резидентами або не резидентами від будь-яких ви дів їх діяльності на територ ії України, включаючи процен ти, дивіденди, роялті та будь-я кі інші види пасивних доході в, сплачених резидентами Укр аїни, доходи від надання рези дентам або нерезидентам в ор енду (користування) майна, роз ташованого в Україні, включа ючи рухомий склад транспорту , приписаного до портів, розта шованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, ро зташованого в Україні, доход и, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і пе рестрахування ризиків на тер иторії України, а також доход и страховиків-резидентів від страхування ризиків страхув альників-резидентів за межам и України, інші доходи від гос подарської діяльності на мит ній території України або на територіях, що перебувають п ід контролем митних служб Ук раїни (у зонах митного контро лю, на спеціалізованих ліцен зійних митних складах тощо).

Згідно з п.13.2 вказаного Зак ону, резидент або постійне пр едставництво нерезидента, що здійснюють на користь нерез идента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з дохо ду з джерелом його походженн я з України, отриманого таким нерезидентом від провадженн я господарської діяльності ( у тому числі на рахунки нерез идента, що ведуться в гривнях ), крім доходів, зазначених у п унктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утрим увати податок з таких доході в, зазначених у пункті 13.1 цієї с татті, за ставкою у розмірі 15 в ідсотків від їх суми та за їх р ахунок, який сплачується до б юджету під час такої виплати , якщо інше не передбачене нор мами міжнародних угод, які на брали чинності.

Виходячи з положень ч.1 ст.7 Конвенції між Урядом Україн и і Урядом Сполученого Корол івства Великобританії і Півн ічної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухил енням стосовно податків на д оход і на приріст вартості ма йна від 10.02.1993 року, прибуток поз ивача, отриманий по правовід носинам з купівлі продажу ТМ Ц має оподатковуватись на те риторії України.

Відповідно до п.1.23 Закону, б езоплатно надані товари (роб оти, послуги) - це: товари, що над аються платником податку згі дно з договорами дарування, і ншими договорами, які не пере дбачають грошової або іншої компенсації вартості таких м атеріальних цінностей і нема теріальних активів чи їх пов ернення, або без укладення та ких угод; роботи та послуги, як і надаються платником податк у без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробн ичому або господарському обо роті.

Згідно пп.4.16 п.4.1 ст.4 Закону, в аловий дохід включає доход д оходи з інших джерел, у тому чи слі, але не виключно, у вигляді : сум безповоротної фінансов ої допомоги, отриманої платн иком податку у звітному пері оді, вартості товарів (робіт, п ослуг), безоплатно наданих пл атнику податку у звітному пе ріоді, крім їх надання неприб утковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Зак ону та у межах таких операцій між платником податку та йог о відокремленими підрозділа ми, які не мають статусу юриди чної особи, крім випадків, виз начених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про сп исання вартості несплачених обсягів природного газу".

Валові витрати виробницт ва та обігу (далі - валові витр ати) - сума будь-яких витрат пл атника податку у грошовій, ма теріальній або нематеріальн ій формах, здійснюваних як ко мпенсація вартості товарів ( робіт, послуг), які придбавают ься (виготовляються) таким пл атником податку для їх подал ьшого використання у власній господарській діяльності. (п .5.1 ст.5 Закону).

Позивачем не надано належ них доказів на підтвердження наявності у нього права вимо ги до контрагентів, з якими ма ли місце правовідносини по к упівлі-продажу ТМЦ в рахунок погашення заборгованості пе ред ним.

Документи, які б підтверд жували дійсну передачу ТМЦ в ід позивача до контрагентів- резидентів в матеріалах спра ви відсутні, тому висновки су ду першої інстанції про дове деність заборгованості підп риємств-резидентів перед поз ивачем не відповідає фактичн им обставинам та є помилкови м.

Наявність дебіторської з аборгованості позивача не до ведена останнім в ході розгл яду справи, тому вбачаються о бґрунтованими висновки пода ткового органу, що ТМЦ, отрима ні представництвом від контр агентів-резидентів без належ ної компенсації, є безоплатн о наданими товарами та відне сенню до валових витрат не пі длягають.

Колегія суддів не погоджу ється з висновками суду перш ої інстанції про наявність у позивача права на включення сум зазначених витрат до скл аду валових за правилами пп.11. 2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про о податкування прибутку підпр иємств», оскільки такі висно вки не підтверджуються належ ною доказовою базою та не узг оджуються з фактичними обста винами справи.

Висновки податкового орг ану щодо безоплатності отрим ання позивачем товарів обґру нтовані, відповідають фактич ним обставинам справи та не с простовані позивачем.

Висновки податкового орг ану щодо не включення до вало вого доходу за 4 кв. 2002 року варт ості переданих векселів у су мі 1900000 по бартерній операції т а порушення позивачем пп.11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств»обґрунтовані з огляду н а наступне.

Відповідно до пп.11.3.1 п.11.3 ст.1 1 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств »датою збільшення валового д оходу вважається дата, яка пр ипадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася р аніше: або дата зарахування к оштів від покупця (замовника ) на банківський рахунок плат ника податку в оплату товарі в (робіт, послуг), що підлягают ь продажу, у разі продажу това рів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в кас і платника податку, а за відсу тності такої - дата інкасації готівки у банківській устан ові, що обслуговує платника п одатку; або дата відвантажен ня товарів, а для робіт (послуг ) - дата фактичного надання рез ультатів робіт (послуг) платн иком податку.

Пунктом 1.6 ст.1 Закону, визна чено, що товари - матеріальні т а нематеріальні активи, а так ож цінні папери та дериватив и, що використовуються у будь -яких операціях, крім операці й з їх випуску (емісії) та пога шення.

Враховуючи положення вищ евказаних норм та фактичні о бставини справи, вартість от риманих позивачем підлягає в іднесенню до складу валових доходів.

В силу зазначених вище об ставин донарахування позива чу податкових зобов»язань по податку на прибуток із засто суванням штрафних (фінансови х) санкцій вбачається обґрун тованим.

Висновки суду першої інст анції не ґрунтуються на повн ому та об»єктивному правовом у аналізі фактичних обставин та зібраних по справі доказі в.

Проаналізувавши норми чи нного законодавства, що регу люють спірні правовідносини , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щод о обґрунтованості заявлених позивачем вимог, не повно вст ановив обставини справи, не в ірно оцінивши зібрані по спр аві докази, ухвалив рішення, я ке не відповідає нормам мате ріального права.

Податковий орган, як суб» єкт владних повноважень, дов ів правомірність прийнятих н им рішень, його позиція ґрунт ується вірному трактуванні н орм матеріального права та у згоджується з фактичними обс тавинами справи.

Доводи апеляційної скарг и спростовують встановлені с удом першої інстанції обстав ини, підтверджуються зібрани ми по справі доказами та норм ами чинного законодавства, з азначеними в мотивувальній ч астині постанови.

Згідно зі ст. 198 ч.1 п. 4 та ст. 202 К АС України суд апеляційної і нстанції скасовує постанову суду першої інстанції та при ймає нове рішення, якщо встан овить порушення норм матеріа льного або процесуального пр ава, що призвело до неправиль ного вирішення справи або пи тання.

За таких обставин, колегі я суддів вважає, що апеляційн у скаргу слід задовольнити, п останову суду першої інстанц ії скасувати та ухвалити нов е рішення, яким відмовити поз ивачу у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС Ук раїни, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ в Солом»янському районі м. Киє ва задовольнити.

Постанову Господарськог о суду м. Києва від 18.07.2007 року ска сувати.

Ухвалити нове рішення, як им відмовити компанії «Синге нта Лімітед»в задоволенні по зову до ДПІ в Солом»янському районі м. Києва, третя особа: Д ПІ у Голосіївському районі м . Києва про визнання недійсни м податкових повідомлень-ріш ень.

Постанова набирає законн ої сили з моменту проголошен ня, може бути оскаржена протя гом двадцяти днів, шляхом под ачі касаційної скарги до Вищ ого адміністративного суду У країни.

Повний текст рішення су ду виготовлений 13.09.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: