Рішення

від 01.08.2023 по справі 914/1549/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023 Справа № 914/1549/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф», м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоградагротрейд», м.Новоград-Волинський Житомирської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живко М.О., с. Солонка Львівської області,

про скасування рішення державного реєстратора,

суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: Д. Резніченко, В. Вербенко,

від відповідача: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

СУТЬ СПОРУ. На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоградагротрейд» про скасування рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Львівської області від 12.04.2019 про реєстрацію права власності ТОВ «Новоградагротрейд» на приміщення №10 по вул.Винниченка,1 у м.Львові та закриття розділу Державного реєстру речових прав №1253223546101, припинивши право власності з одночасним припиненням речових прав та обтяжень на об`єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/429/18 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №914/429/18 встановлено факт відсутності підстав для прийняття державним реєстратором рішення №46445572 від 12.04.2019 з поновлення розділу №1253223546101 та внесення нового запису про право власності №31155475 на неіснуючий об`єкт нерухомості (приміщення №10 по вул.Винниченка,1 у м.Львові), оскільки об`єкт за вказаною адресою є власністю ТОВ «Сінеф» (реєстраційний номер 92671346001). Неправомірна реєстрація права власності за відповідачем призводить до порушення прав позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.05.2023 справу №914/1549/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою від 22.05.2023 суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення недоліків. Після усунення позивачем допущених недоліків, ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; встановлено строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Ухвала суду була надіслана за адресою позивача, відповідача та третьої особи, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду.

07.07.2023 позивач подав клопотання про долучення доказів (вх.№16947/23).

У підготовчому засіданні 11.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 01.08.2023.

Представники позивача у судовому засіданні 01.08.2023 позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити.

У судове засідання 01.08.2023 відповідач участі повноважного представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву не скористався. Третя особа участі представника у судове засідання не забезпечила.

Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу, що отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

У рішенні «Войцеховський проти України» від 26.01.2023 ЄСПЛ відзначив, що загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності не покладає на національні органи влади обов`язок забезпечення належного функціонування поштової системи. Відтак, в розумінні ст.242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Також суд відзначає, що процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. Окрім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.). 11.07.2023 ухвала від 29.05.2023, що була надіслана відповідачу, повернута на адресу суду з відміткою органу зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи наведене вище, суд вчинив усі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання учасниками провадження своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та подальші судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 01.08.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

ТОВ «Сінеф» з 20.03.2017 на праві власності належить об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові приміщення загальною площею 250,6 кв.м., що розташовані за адресою: м.Львів, вул.Винниченка В., 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №92671346101. Правомірність процедури реєстрації права власності підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 14.06.2017 у справі №914/794/17.

07 березня 2018 року ТОВ «Сінеф» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державного реєстратора Львівської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради Рівненської області Заремби Олександра Олександровича та КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради про визнання незаконними дій державного реєстратора з реєстрації об`єкта нерухомого майна №1253223546101 - рішення про державну реєстрацію прав № 35285534 від 22.05.2017 року та скасування рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) №35285534 від 22.05.2017 року на об`єкт нерухомості №1253223546101.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 у справі №914/429/18 (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 20.12.2018) позов задоволено; скасовано рішення про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) №35285534 від 22.05.2017 на об`єкт нерухомості №1253223546101; присуджено до стягнення з КП «Центр реєстрації прав» Корецької районної ради на користь ТОВ «Сінеф» 1'762,00 грн судового збору, 4'500,00 грн витрат за проведення судової експертизи. У решті позовних вимог провадження у справі закрито у зв`язку із відмовою.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі №914/429/18 рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 у справі № 914/429/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові ТОВ «Сінеф».

Постановою Верховного суду від 19.06.2019 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «Сінеф». Скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 (з урахуванням ухвали про виправлення помилки від 20.12.2018) у справі №914/429/18. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції із стадії підготовчого засідання. У постанові відзначено, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж об`єкта нерухомого майна.

Позивач стверджує, що державний реєстратор, не очікуючи остаточного рішення у даній справі, 12.04.2019 прийняв рішення про поновлення розділу №1253223546101, створивши нові записи в Державному реєстрі речових прав, а іншим нотаріусом у подальшому було здійснено подальшу реєстрацію зміни власника неіснуючого майна на фізичну особу (запис №31373721, рішення №46677197 від 26.04.2019). Позивач звернувся із відповідним позовом до суду загальної юрисдикції. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26.01.2023 у справі №461/6748/22 позов задоволено; рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Р.Т., індексний номер 46677197 від 26.04.2019 скасовано; скасовано державну реєстрацію прав щодо об`єкту нерухомого майна №1253223546101, яка була здійснена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. на підставі рішення №46677197 від 26.04.2019, номер запису про право власності 31373721 від 26.04.2019. Судові витрати покладено на відповідача. Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/429/18 (новий розгляд) позовні вимоги ТзОВ «Сінеф» задоволено частково; скасовано запис про державну реєстрацію прав №20507337 від 19.05.2017, вчинений згідно рішення про державну реєстрацію прав №35285534 від 22.05.2017 (з відкриттям розділу №1253223546101); скасовано запис про державну реєстрацію прав №20686491 від 29.05.2017; відмовлено у позові в частині вимоги про закриття розділу №125322354610; закрито провадження у справі в частині вимог про визнання незаконними дій державного реєстратора та про скасування записів про державну реєстрацію прав №22215173 від 07.09.2017, №2214913 від 07.09.2017, №31373721 від 26.04.2019. Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 26.12.2019 у справі №914/429/18 частково задоволено заяву про солідарне стягнення судових витрат. Судом з`ясовано, що приміщення №92671346101 є наявними в натурі на третьому поверсі будинку по вул.Винниченка, 1 у м.Львові, а дані щодо приміщення за №1253223546101, наявні лише з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Окрім того, з рішення суду вбачається, що приміщення по вул.Винниченка, 1 у м.Львові (реєстраційний номер 1253223546101), що належить ТзОВ «Новоградагротрейд», і приміщення №10 на третьому поверсі по по вул.Винниченка, 1 у м.Львові №92671346101, що належать ТзОВ «Сінеф», є одним і тим самим приміщенням. Відтак, державна реєстрація прав (з відкриття розділу) згідно рішення державного реєстратора №35285534 від 22.05.2017 з реєстрації об`єкта нерухомого майна №1253223546101 за ТзОВ «Новоградагротрейд» проведена з порушенням вимог закону щодо підстав та порядку державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 скасовано в частині п.5 його резолютивної частини і в частині позовних вимог про визнання незаконними дій державного реєстратора, прийнято нове рішення. У позові ТзОВ «Сінеф» про визнання незаконними дій державного реєстратора відмовлено. У решті рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 залишено без змін. Судові витрати покладено на апелянтів.

Позивач зазначає, що судами зроблено висновок про незаконність державної реєстрації, зокрема, факт відсутності підстав для прийняття рішення з відкриття розділу №1253223546101; відсутністю майна в натурі за таким реєстраційним номером, а також встановлено факт того, що майно за реєстраційним номером №1253223546101 та реєстраційним номером №92671346101, яким володіє ТОВ «Сінеф», є одним і тим самим об`єктом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта №1253223546101 (номер запису 31155475) нежитлове приміщення №10, загальною площею 237,2 кв.м., розташоване на 3 поверсі триповерхової цегляної будівлі по вул. Винниченка, 1 у м. Львові зареєстроване за ТОВ «Новоградагротрейд»; підстава виникнення запису - рішення про державну реєстрацію №46445572 від 12.04.2019 (а.с.40).

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦПК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним (ч.4 ст.41 Конституції України).

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 і ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що держава гарантує об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України.

За умовами ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону. Скасований реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна не може бути присвоєний іншому об`єкту нерухомого майна. Інформація про скасовані реєстраційні номери зберігається у Державному реєстрі прав протягом усього часу існування цього реєстру.

Як уже відзначалося, рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2019 у справі №914/429/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020, встановлено, що «приміщення №10 реєстраційний номер №1253223546101 площею 237,2 кв. м, в ході дослідження матеріалів інвентаризаційної справи та натурного огляду з обмірами не було виявлено приміщення з вказаною площею на третьому поверсі будинку №1 по вул. Винниченка у м. Львові. Тобто, дане приміщення виникло в ході його реєстрації Зарембою О.О. 19.05.2017 за власником ТзОВ Галицьке розвиткове товариство. Дослідженням встановлено, що приміщення № 92671346101 є наявними в натурі на третьому поверсі будинку №1 по вул. Винниченка у м. Львові, а дані щодо приміщення за №1253223546101, наявні лише з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Встановити в натурі розташування приміщення за реєстраційним № 1253223546101, не є можливим, оскільки дані щодо вказаного приміщення є наявними лише в Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також у Висновку №020/18 судової будівельно-технічної експертизи від 10.09.2018 зазначено, що приміщення №10 по вул.Винниченка,1 в м. Львові реєстраційний номер 1253223546101, що належить ТзОВ Новоградагротрейд і приміщення група приміщення №10 на третьому поверсі по вул. Винниченка,1 в м. Львові р.№ №92671346101, що належать ТзОВ Сінеф є одним і тим самим приміщенням. За даних обставин державна реєстрація прав (з відкриття розділу) згідно рішення державного реєстратора №35285534 від 22.05.2017р. з реєстрації об`єкта нерухомого майна №1253223546101 проведена з порушенням вимог закону щодо підстав та порядку державної реєстрації права власності на нерухоме майно.»

Статтею 21 Цивільного кодексу України унормовано, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

У ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав є обов`язковою. Внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (за реєтраційним номером об`єкта 1253223546101) є чинними записи про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Новоградагротрейд» на нежитлове приміщення №10, загальною площею 237,2 кв.м., розташоване на 3 поверсі триповерхової цегляної будівлі по вул. Винниченка, 1 у м. Львові. Підстава виникнення запису: рішення про державну реєстрацію №46445572 від 12.04.2019.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що поновлення державним реєстратором Живко М.О. Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області розділу №1253223546101 про державну реєстрацію прав щодо означеного об`єкта нерухомого майна є незаконним, порушує права й інтереси позивача, а тому обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення є вимога позивача про скасування рішення 46445572 від 12.04.2019 про державну реєстрацію права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ТОВ «Новоградагротрейд» (номер запису про право власності 31155475).

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією №32528798800006866200 від 09.05.2023 на суму 2'684,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Скасувати рішення державного реєстратора Солонківської сільської ради Львівської області Живка М.О., індексний номер 46445572 від 12.04.2019 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоградагротрейд» на приміщення №10 по вул. Винниченка, 1 у м.Львові, номер запису про право власності 31155475 та закрити розділ Державного реєстру речових прав №1253223546101, припинивши право власності з одночасним припиненням речових прав та обтяжень речових прав на вказаний об`єкт нерухоме майно.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоградагротрейд» (11700, Житомирська область, м.Звягель, вул.Герцена, 8, ідентифікаційний код 40154962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінеф» (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 18Б, офіс 4, ідентифікаційний код 40439334) 2'684,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.08.2023

Суддя Б. Яворський.