Рішення

від 03.08.2023 по справі 925/858/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року Справа № 925/858/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Корякін Д.В. особисто,

від відповідача Мельникова О.О. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фізичної особи підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича,

смт. Казанка, Баштанського району, Миколаївської області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю Першотравневе, с. Першотравневе,

Золотоніського району, Черкаської області

про стягнення 83 870 грн. 51 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернувся з позовом фізична особа підприємець Корякін Дмитро Вадимович до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Першотравневе про стягнення з відповідача 83 870 грн. 51 коп., а саме: 83 206 грн. 06 коп. інфляційних втрат та 664 грн. 45 коп. 3% річних, у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за отриманий товар по видаткових накладних.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20 липня 2023 року клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено. Справу №925/858/23 вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 03 серпня 2023 року.

01 серпня 2023 року від представника відповідача до суду надійшла заява про відвід судді Васяновича А.В.

Ухвалою суду від 03 серпня 2023 року заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Першотравневе про відвід судді залишено без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві та зазначав, що строк виконання грошового зобов`язання станом на 26 квітня 2022 року не настав, оскільки позивачем не надано суду доказів пред`явлення вимоги та отримання її відповідачем.

Крім того, відповідач зазначав, що позивач у позові не наводить розрахунку інфляційних втрат та 3% річних.

У зв`язку з чим, відповідач просив суд у задоволенні прозову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами викладеними відповідачем та зазначає, що позовні вимоги гуртуються на обставинах, що були встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №925/1368/20 (925/389/22)

З урахуванням положень ст. 692 ЦК України, відповідач як покупець, зобов`язаний був оплатити повну вартість товару після його отримання, що і є датою (подією), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання.

У свою чергу, моментом набуття позивачем права вимоги, є дата укладення договору про відступлення права вимоги від 26 квітня 2022 року.

Розрахунок 3% річних позивачем здійснено по 08 травня 2022 року, оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 березня 2023 року у справі №925/1368/20 (925/389/22), зобов`язано орган (особу), які здійснюватимуть примусове виконання даного рішення, проводити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 621 859,20 грн. з 09 травня 2022 року (дати звернення до суду з позовною заявою) до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - основний борг; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Оскільки позивач набув право вимоги 26 квітня 2022 року, то індекс інфляції за квітень 2022 року не був врахований в розрахунку.

Водночас, враховуючи ту обставину, що основний борг відповідачем сплачено відповідно до платіжних інструкцій від 16 листопада 2022 року, від 17 листопада 2022 року та від 21 листопада 2022 року, то індекс інфляції за листопад 2022 підлягає включенню до розрахунку.

Також позивач зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18 дійшла висновку, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

У строки встановлені судом заперечення на відповідь на відзив від відповідача до суду не надходило.

В судовому засіданні, яке відбулося 03 серпня 2023 року згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/858/23.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається та судом було встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2022 року по справі №925/1368/20(925/389/22) стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Першотравневе на користь фізичної особи підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича - 621 859,20 гри. боргу та 9 327,90 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 березня 2023 року, рішення Господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2022 року у справі №925/1368/20 (925/389/22) скасовано, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Першотравневе на користь фізичної особи підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича - 621 859,20 грн. боргу та 9 327,90 грн. витрат зі сплати судового збору.

Зобов`язано Орган (особу), які здійснюватимуть примусове виконання даного рішення, проводити нарахування 3% річних на суму основного боргу в розмірі 621 859,20 грн. з 09.05.2022 (дати звернення до суду з позовною заявою) до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С основний борг; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №925/1368/20 (925/389/22) було встановлено наступні обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агросенс Груп поставило, а сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Першотравневе отримало товар - сою на загальну суму 1 569 859,20 грн., що підтверджується видатковою накладною від 14 травня 2019 року на суму 600 080,00 грн., у тому числі ПДВ, видатковою накладною від 12 серпня 2019 року №119 на суму 348 171,20 грн., у тому числі ПДВ, видатковою накладною від 26 вересня 2019 року №143 на суму 621 608,00 грн., у тому числі ПДВ.

Оскільки поставку сої було здійснено на суму 1 569 859,20 грн., а оплачено лише 948 000,00 грн., заборгованість сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Першотравневе перед товариством з обмеженою відповідальністю Агросенс Груп складає 621 859,20 грн.

Право вимоги вказаної заборгованості позивач набув за результатом проведення другого повторного аукціону, оформленого протоколом проведення електронного аукціону від 14 квітня 2022 року №UA-PS-2022-04-04-000010-3, з продажу права вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Агросенс Груп до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Першотравневе у розмірі 621 859,20 грн., за видатковою накладною від 14 травня 2019 року №73, видатковою накладною від 12 серпня 2019 року, видатковою накладною від 26 вересня 2019 року №143, позивача ФОП Корякіна Д.В. - визнано переможцем, та у подальшому відступлено йому вищезазначене право вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги від 26 квітня 2022 року.

Тобто після укладання договору від 26 квітня 2022 року Право вимоги перейшло до Нового кредитора фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича.

Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що 27 квітня 2022 року позивачем було направлено відповідачу повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні з проханням сплати заборгованість у розмірі 621 859,20 грн.

Отже, суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення про задоволення позову дійшов висновку, що на момент звернення позивача до місцевого господарського суду (09 травня 2022 року) право позивача було порушено, а боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 621 859, 20 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. від 09 листопада 2022 року, було відкрито виконавче провадження №70296664 з виконання наказу №925/1368/20(925/389/22), виданого 08 листопада 2022 року Господарським судом Черкаської області про стягнення боргу.

Відповідно до платіжної інструкції №42075 від 16 листопада 2022 року, приватним виконавцем Чупис Т.П., перераховано на рахунок позивача 15 908,03 грн., у якості стягнутих з відповідача коштів за виконавчим провадженням №70296664.

Відповідно до платіжної інструкції №42101 від 17 листопада 2022 року, приватним виконавцем Чупис Т.П. перераховано на рахунок позивача 1 995,87 грн., у якості стягнутих з відповідача коштів за виконавчим провадженням №70296664.

Відповідно до платіжної інструкції №42143 від 21 листопада 2022 року, приватним виконавцем Чупис Т.П. перераховано на рахунок позивача 613 283,20 грн., у якості стягнутих з відповідача коштів за виконавчим провадженням №70296664.

Згідно постанови від 21 листопада 2022 року про закінчення виконавчого провадження №70296664, рішення суду виконано у повному обсязі.

Тобто, рішення місцевого господарського суду від 11 жовтня 2022 року по справі №925/1368/20(925/389/22) було повністю виконано в примусовому порядку ще до його скасування судом апеляційної інстанції.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 83 206 грн.06 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 26 квітня 2022 року по 21 листопада 2022 року та 664 грн. 45 коп. 3% річних нарахованих на суму основного боргу за період з 26 квітня 2022 року по 08 травня 2022 року.

Згідно зі статтями 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов 'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи статті 625 ЦК України не забороняють звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов`язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі №905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України Про індексацію грошових доходів населення, приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27 липня 2007 року №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.

Також об`єднана палата вказала про те, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі №905/600/18 викладений правовий висновок про те, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Доводи відповідача, що наведені ним у відзиві на позов суд відхиляє з наступних підстав:

Як встановлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №925/1368/20 (925/389/22) поставка товару відповідачу відбулася 14 травня 2019 року на суму 600 080,00 грн., 12 серпня 2019 року на суму 348 171,20 грн., 26 вересня 2019 року на суму 621 608,00 грн.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, у тому числі, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

При цьому судом було враховано висновки наведені в постанові КГС ВС від 29 серпня 2019 року у справі №905/2245/17, а також в постанові КГС ВС від 11 квітня 2019 року у справі № 904/2164/18.

Отже, станом на 26 квітня 2022 року відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на загальну суму 621 859,20 грн. за договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач розрахунок позивача не спростував, свого контррозрахунку суду не надав.

Водночас, суд здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, а також враховуючи позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі №905/21/19 з цього питання дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача 83 206 грн. 06 коп. інфляційних втрат та 664 грн. 45 коп. 3% річних є обґрунтованими та правомірними.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Першотравневе, вул. Молодіжна, 32, с. Першотравневе, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 24413712 на користь фізичної особи підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 83 206 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 664 грн. 45 коп. 3% річних та 2 684 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 серпня 2023 року.

Суддя А.В.Васянович