Рішення

від 04.08.2023 по справі 300/1568/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2023 р. справа № 300/1568/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу соціальних послуг Галицької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу соціальних послуг Галицької міської ради (далі відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі від 22.02.2023 № П-02.2-05/48; зобов`язати Відділ соціальних послуг Галицької міської ради призначити ОСОБА_1 з 24.01.2023 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою від 24.01.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за бабусею своєї дружини ОСОБА_2 . За результатом розгляду заяви позивача від 24.01.2023 відповідачем прийнято рішення від 22.02.2023 № П-02.2-05/48 про відмову в призначенні позивачу компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки ОСОБА_2 не є одинокою особою, адже проживає разом з чоловіком та сім`єю внучки, а також має двох дорослих дітей, які зобов`язані турбуватися про матір. Позивач вважає протиправним рішення від 22.02.2023 № П-02.2-05/48, оскільки саме ОСОБА_1 надає соціальні послуги на непрофесійній основі члену своєї сім`ї бабусі дружини, з якою спільно проживає та пов`язаний із ОСОБА_2 спільним побутом. ОСОБА_3 звернув увагу на те, що позивачем здійснювався догляд за ОСОБА_2 і раніше в 2021-2022 роках. Так, інші родичі ОСОБА_2 не мають можливості здійснювати за нею догляд, оскільки її дочка ОСОБА_4 проживає за кордоном, а з сином ОСОБА_2 не веде спілкування більше 15-ти років, чоловік ОСОБА_2 є особою похилого віку, а онука ОСОБА_5 здійснює догляд за малолітніми дітьми. З огляду на вищевказані обставини, позивач подав до Відділу соціальних послуг Галицької міської ради заяву від 24.01.2023 разом із необхідними документами для здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , однак відповідач, на думку позивача, безпідставно відмовив в призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 04.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.04.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Галицької міської ради від 25.04.2023 № 02.1-11/782 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що 24.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Галицької міської ради із заявою щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 . Під час виїзду 02.02.2023 за місцем проживання ОСОБА_2 комісією встановлено, що ОСОБА_2 не є одинокою особою, адже має двох дорослих дітей, які перебувають за кордоном. Дочка часто приїжджає до батьків, виділяє кошти на утримання родини, а на даний час ОСОБА_2 спільно проживає з чоловіком та сім`єю онуки ОСОБА_5 . Таким чином, повнолітні дочка та син на підставі статті 51 Конституції України, частини першої статті 172 та частини першої статті 202 Сімейного кодексу України зобов`язані піклуватися, допомагати, здійснювати догляд за своєю матір`ю на беоплатній основі. Також онука, яка спільно проживає з ОСОБА_2 , зобов`язана піклуватися про своїх бабу та діда. В спірному випадку під час комплексного обстеження комісією Відділу соціальних послуг Галицької міської ради не встановлено факту спільного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, листом відділу поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 02.02.2023 № 274/02.1-11 повідомлено про факти домашнього насильства ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Відповідачем прийнято рішення від 22.02.2023 про відмову в призначенні позивачу компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки особи, які схильні до вчинення будь-якого насилля, викликають сумніви щодо якісного надання соціальних послуг особі похилого віку. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

14.06.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду відповідач надав копію заяви ОСОБА_1 від 24.02.2023 та акту проведення обстеження сім`ї від 22.02.2023 № 4.

Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, що підтверджується копією висновку № 5 від 23.01.2023 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (а.с. 33).

ОСОБА_1 , який є чоловіком ОСОБА_5 онуки ОСОБА_2 , звернувся до Галицької міської ради із заявою від 24.01.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за бабусею своєї дружини ОСОБА_2 (а.с. 64).

02.02.2023 Галицька міська рада отримала лист відділу поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 02.02.2023 № 274/02.1-11, в якому повідомлено про факти домашнього насильства ОСОБА_5 щодо чоловіка ОСОБА_1 , та ОСОБА_1 щодо дружини ОСОБА_5 (а.с. 61).

22.02.2023 Комісія з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 , та складено акт проведення обстеження сім`ї від 22.02.2023 № 4, в якому зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 за за адресою: АДРЕСА_1 .

22.02.2023 на засіданні Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади прийнято рішення про відмову про відмову в призначенні позивачу компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі, що підтверджується протоколом № 3, оскільки особи, які схильні до вчинення будь-якого насилля, викликають сумніви щодо якісного надання соціальних послуг особі похилого віку на платній основі (а.с. 60).

Листом від 22.02.2023 № П-02.2-05/48 Галицька міська рада повідомила позивача, що ОСОБА_2 не є одинокою особою, адже проживає разом з чоловіком та сім`єю внучки, а також має двох дорослих дітей, які зобов`язані турбуватися про матір. ОСОБА_1 під час обстеження будинку ОСОБА_2 був відсутній. Ці обставини унеможливлюють здійснення позивачем догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 Рекомендовано звернутися до Галицького територіального центру надання соціальних послуг щодо залучення соціального працівника для здійснення догляду за ОСОБА_2 (а.с. 49).

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу компенсації, як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі від 22.02.2023 № П-02.2-05/48, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, в якому просить скасувати таке рішення та зобов`язати Відділ соціальних послуг Галицької міської ради призначити ОСОБА_1 з 24.01.2023 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами та мотивами:

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України Про соціальні послуги від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі - Закон № 2671-VIII).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги - це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2671-VIII базові соціальні послуги це соціальні послуги, надання яких отримувачам соціальних послуг відповідно до цього Закону забезпечується Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, а також виконавчими органами сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад і визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі - ради об`єднаних територіальних громад).

Пунктом 3 частини першої статті 11 Закону № 2671 визначено, що до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 2671 фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім`ї на кількість членів сім`ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, визначається з розрахунку 70 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою, але не більше 360 годин на місяць.

Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується фізичним особам - надавачам соціальних послуг, які не перебувають у трудових відносинах, не є фізичними особами - підприємцями, не провадять незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої або викладацької, а також медичної, юридичної практики, у тому числі адвокатської, нотаріальної діяльності тощо), не перебувають на обліку як безробітні.

Компенсація за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, виплачується відповідно до тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду, що укладається у письмовій формі між фізичною особою - надавачем соціальних послуг з догляду, отримувачем соціальних послуг з догляду або його законним представником та структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міської ради міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Однією з істотних умов такого договору є кількість годин надання соціальних послуг з догляду на місяць.

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цією частиною, особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

Так, механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є, зокрема, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, встановлено Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859 (далі Порядок № 859).

Пунктом 2 Порядку № 859 визначено, що компенсація не призначається:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують:

соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;

виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.

Якщо заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі подає законний представник особи, яка потребує надання таких послуг, заява про згоду отримувати соціальні послуги не подається.

Під час подання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги пред`являється паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства).

Форми заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги затверджуються Мінсоцполітики.

Також заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги в електронній формі можуть подаватися через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Якщо заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги подаються в електронній формі, відомості про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи, яка надає соціальні послуги, особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України, а також дані паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу (посвідка на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - для іноземця та особи без громадянства), отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа електронного підпису.

Центр надання адміністративних послуг, який приймає заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги з необхідними документами, реєструє такі заяви і не пізніше ніж наступного робочого дня засобами телекомунікаційного, зокрема електронного, зв`язку надсилає сформовану особову справу фізичної особи, яка надає соціальні послуги (у тому числі електронну), відповідному уповноваженому органу для прийняття рішення.

Пунктом 7 Порядку № 859 встановлено, що призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:

1) у паперовій формі:

заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

заяви про згоду отримувати соціальні послуги;

копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);

декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;

копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;

висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;

копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги;

2) в електронній формі:

заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

заяви про згоду отримувати соціальні послуги;

декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім`ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім`ї (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;

відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) батьків);

сканованих копій документів, зазначених в абзацах шостому - дванадцятому підпункту 1 цього пункту, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації:

через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

через інформаційні системи або бази даних;

шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

На заяви та відомості, що подаються в електронній формі, накладаються електронні підписи, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та особи/законного представника особи, яка потребує надання соціальних послуг.

Уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи.

Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, уповноважений орган протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви надсилає на поштову адресу або адресу електронної пошти фізичної особи, яка надає соціальні послуги, повідомлення про те, що документи потрібно подати. Якщо документи подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважається день її прийняття уповноваженим органом або відправлення поштою.

Уповноважений орган протягом двох робочих днів після отримання заяв про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги здійснює комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, за показниками згідно з додатком.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 859 якщо фізична особа надає соціальні послуги з догляду за місцем проживання / перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, уповноважений орган на підставі даних, отриманих в електронній формі шляхом автоматизованого доступу/обміну, перевіряє відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 859 компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

Пунктом 14 Порядку № 859 визначено, що компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім`ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім`ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім`ї для встановлення факту догляду є обов`язковим.

Як встановлено судом, 24.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Галицької міської ради із заявою щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 .

До заяви від 24.01.2023 позивач долучив всі необхідні документи, оскільки відповідач протягом трьох робочих днів із дати отримання заяви не повідомив ОСОБА_1 про необхідність подання додаткових документів, як це передбачено пунктом 7 Порядку № 859.

Щодо акту Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади проведення обстеження сім`ї від 22.02.2023 № 4, в якому зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 за адресою проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , то суд звертає увагу на таке.

Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 31.08.2004 (а.с. 8).

Зважаючи на те, що позивач має інше зареєстроване місце проживання ніж ОСОБА_2 , на виконання вимог Пунктом 14 Порядку № 859 Комісією з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади 22.02.2023 здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 , та складено акт проведення обстеження сім`ї від 22.02.2023 № 4, в якому зафіксовано факт відсутності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В протоколі засідання Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади від 22.02.2023 № 3 та у відзиві від 25.04.2023 № 02.1-11/782 на позовну заяву представник відповідача зазначив: «Заявник ОСОБА_6 зареєстрований в селі Задністрянськ (Бурштинська територіальна громада). Зі слів дружини, ОСОБА_7 , він проживає з сім`єю в АДРЕСА_1 . Проте факту проживання ОСОБА_1 за даною адресою комісією не встановлено, адже на час комплексного обстеження він був відсутній. Члени комісії перебували біля помешкання впродовж 1 години, проте ОСОБА_8 не появився за вказаною адресою. Спілкувались тільки по телефону.».

З огляду на зміст вказаного протоколу від 22.02.2023 № 3 та відзиву від 25.04.2023 № 02.1-11/782 встановлено, що дружина позивача ОСОБА_5 підтвердила факт проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо факту відсутності ОСОБА_1 за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , то згідно акту проведення обстеження сім`ї від 22.02.2023 № 4, протоколу від 22.02.2023 № 3 та відзиву від 25.04.2023 № 02.1-11/782, зафіксовано відсутність позивача за адресою: АДРЕСА_1 , лише впродовж однієї години 22.02.2023 під час перебування членів Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади біля помешкання ОСОБА_2 , про що зазначено у вищевказаних документах.

Суд звертає увагу на те, що відсутність особи за адресою місця проживання лише протом однієї години ще не може свідчити про постійне проживання такої особи за іншою адресою.

Для таких однозначних висновків, встановлення лише одного факту відсутності особи протягом однієї години за місцем обстеження, є недостатнім доказом.

Так, члени Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади під час виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , мали можливість поспілкуватися із сусідами ОСОБА_2 з метою встановлення факту спільного проживання позивача з ОСОБА_2 , однак цього не зробили (принаймі в акті про це відсутні дані).

Окрім цього, в протоколі від 22.02.2023 № 3 та відзиві від 25.04.2023 № 02.1-11/782 зазначено, що під час виїзду 22.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , спілкування членів Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади з ОСОБА_1 відбувалось тільки по телефону. Отже, представники відповідача мали можливість з`ясувати причини відсутності позивача 22.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , чи є у нього можливість в розумний строк з`явитися за вказаною адресою, якщо він повідомив поважні причини відсутності в цей час. Однак в акті про проведення обстеження сім`ї від 22.02.2023 № 4 відсутня інформація щодо таких причин (поважних чи неповажних).

Водночас, суд звертає увагу на те, що за змістом акту обстеження житлово-побутових умов від 28.07.2021 № 02.2-23/253 Галицька міська рада встановила, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_3 , однак фактично проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 51).

Щодо доводів відповідача про отримання 02.02.2023 листа відділу поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 02.02.2023 № 274/02.1-11, в якому повідомлено про факти домашнього насильства, то суд вказує на таке.

Згідно листа відділу поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області від 02.02.2023 № 274/02.1-11 повідомлено Галицьку міську раду про те, що на території обслуговування мали місце факти вчинення домашнього насильства: ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , щодо чоловіка ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , щодо дружини ОСОБА_5 (а.с. 61).

Суд звертає увагу на те, що з вказаного листа від 02.02.2023 № 274/02.1-11 не можливо встановити систематичність таких проявів домашнього насильства. Окрім цього, цей лист підтверджує, що такі дії не вчинялися щодо отримувача соціальних послуг. Також такий лист підтверджує, що вказані події між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відбувалися за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про факт перебування позивача за адресою проживання ОСОБА_2 .

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що серед встановлених пунктом 2 Порядку № 859 випадків, які є підставами для не призначення компенсації, відсутні такі випадки як вчинення домашнього насильства надавачем соціальних послуг.

Що стосується доводів відповідача про те, що ОСОБА_2 не є одинокою особою, а має двох дорослих дітей, які зобов`язані турбуватися про матір, то суд звертає увагу на таке.

Частиною першою статті 172 Сімейного кодексу України встановлено, що дитина, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

Відповідно до частини першої статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

В протоколі засідання Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади від 22.02.2023 № 3 та у відзиві від 25.04.2023 № 02.1-11/782 на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 має двох дорослих дітей, які проживають останні 15 років за кордоном. Тобто, представники відповідача самостіно встановили не лише факт наявності двох повнолітніх дітей в ОСОБА_2 , але й факт тривалої відсутності таких дітей поруч із Заклінською О.М.

Ключовим моментом для призначення компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, є наявність в отримувача такої соціальної послуги потреби в догляду і неможливість надати такий догляд іншими особами.

Так, факт родинних зв`язків та обов`язків дітей щодо батьків згідно Сімейного кодексу України не є підставою для незастосування інституту надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі іншими особами (не дітьми такої особи), якщо діти (онуки) фактично не здійснюють догляд за батьками (дідусем, бабусею) чи з поважних причин не можуть їх здійснювати.

В спірному випадку відповідач не з`ясував чи фактично вказані повнолітні діти ОСОБА_2 здійснюють такий догляд, чи можуть його здійснювати на постійній, тобто щоденній основі (з огляду на доводи позивача в позовній заяві про те, що вони перебувають на кордоном на роботі чи проживанні). Також не досліджувалося (знову ж таки з огляду на доводи позивача) про те, що онука ОСОБА_2 ОСОБА_5 , яка постійно з нею проживає, не може з поважних причин здійснювати догляд за бабцею, оскільки здійснює догляд за своїми малолітніми дітьми, а чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_9 є особою похилого віку (26.04.1947) та сам постійно хворіє.

На підтвердження таких доводів вказує й те, що наявність в ОСОБА_10 двох дітей не є перешкодою для залучення соціального працівника щодо здійснення догляду за ОСОБА_2 , про що рекомендував відповідач в протоколі засідання Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади від 22.02.2023 № 3, в листі від 22.02.2023 № П-02.2-05/48 та у відзиві від 25.04.2023 № 02.1-11/782 на позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Саме в частині другій вказаної Статті закріплено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці Європейського суду з прав людини. Суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії - принципи, оскільки вони ґрунтуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.01.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за бабусею своєї дружини ОСОБА_2 , Комісія з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади прийняла безпідставне та необгрунтоване рішення у формі протоколу від 22.02.2023 № 3, яким відмовила позивачу в наданні ним догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 . Таке рішення відповідача є передчасним, оскільки не було належним чином з`ясовано обставини щодо наявності факту постійного проживання ОСОБА_1 за адресою проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 ; Порядком № 859 не передбачено таких підстав для відмови у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, як вчинення надавачем соціальних послуг домашнього насильства; наявність в отримувача соціальних послуг повнолітніх дітей чи внучки не є безумовною підставою для відмови. Отже, рішення відповідача про відмову позивачу в наданні ним догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне також звернути увагу на те, що в судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Таким чином, обов`язком суду є перевірка правомірності прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення з підстав його прийняття. В разі протиправності такого рішення суд його скасовує. Проте, при обранні способу захисту порушеного права особи, суд не вправі перебирати на себе компетенцію такого суб`єкта владних повноважень, та досліджувати обставини, які не досліджувалися (або неналежно досліджувалися), чи не були предметом його оцінки. Як наслідок, немає підстав зобов`язувати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення щодо обставин, які не були предметом оцінки при прийнятті рішення, що скасоване судом.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 від 24.01.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , підлягає повторному розгляду відповідно до вимог Закону України Про соціальні послуги та Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади, прийнятого у формі протоколу від 22.02.2023 № 3, яким відмовлено позивачу в наданні ним догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , та зобов`язати Галицьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , з врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні. В задоволенні позову в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В підтвердження понесення судових витрат у справі позивачем подано дублікат квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Галицької міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 536,80 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, що потребує надання соціальних послуг на території Галицької міської територіальної громади, прийнятого у формі прооколу від 22.02.2023 № 3, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні ним догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

Зобов`язати Галицьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2023 щодо здійснення догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 , з врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької міської ради (ідентифікаційний код 04054263, Площа Волі, 1, місто Галич, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77101) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.