Рішення

від 31.07.2023 по справі 320/8705/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року справа № 320/8705/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» (далі позивач та/або ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач та/або ГУ ДПС у Київській області, контролюючий орган) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою "Ш" від 29.12.2021 №0326841809 у розмірі 351135,70 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою "Ш" від 29.12.2021 №0326811809 у розмірі 26455,70 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказує, що контролюючим органом жодним чином не обґрунтовано застосування до ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» положень пункту 124.3 статті 124 Податкового кодексу України та не доведено факт наявності умислу в діяннях позивача для застосування до нього положень пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.

У зв`язку із цим представник ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» вважає винесені ГУ ДПС у Київській області податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

19.10.2022 представником ГУ ДПС у Київській області подано відзив на позовну заяву, в якому останній стверджує про правомірність прийнятих ним рішень та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, представник відповідача наголошує на тому, що ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» не вжито достатніх заходів щодо своєчасності сплати податкового зобов`язання з ПДВ, не зважаючи на те, що йому було наголошено в попередньому акті камеральної перевірки від 20.10.2021 №17494/10-36-18-09/33297404 щодо порушення строків сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

У свою чергу, 31.10.2022 до суду від представника ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, де останній фактично наводить аналогічні доводи і твердження, які покладені в обґрунтування позовних вимог та зазначає про обставини оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання на 29.11.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.02.2023.

27.07.2023 представником позивача подано клопотання про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

У той же час, в судовому засіданні представник відповідача щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Між тим, в судовому засіданні 27.07.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, у той час коли представник відповідача щодо їх задоволення заперечив.

Згідно із частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги наведене судом в судовому засіданні 27.07.2023 ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» щодо своєчасності сплати ним узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за наслідком якої складено акт камеральної перевірки від 15.11.2021 №19515/10-36-18-09/33297404 (далі акт перевірки) (т. 1, а.с. 9-11).

Відповідно до змісту акту перевірки ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» повторно протягом 1095 днів допущено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а саме по:

- податковій декларації з ПДВ №9337227699 від 17.12.2020, кількість днів затримки -110 днів;

- податковій декларації з ПДВ №938752875 від 18.01.2021, кількість днів затримки -77;

- податковій декларації з ПДВ №938752875 від 18.01.2021, кількість днів затримки 86;

- податковій декларації з ПДВ №938752875 від 18.01.2021, кількість днів затримки -100;

- податковій декларації з ПДВ №9091141942 від 20.04.2021, кількість днів затримки 12;

- податковій декларації з ПДВ №9054199275 від 16.03.2021, кількість днів затримки 43;

- податковій декларації з ПДВ №9026987861 від 16.02.2021, кількість днів затримки 71;

- податковій декларації з ПДВ №9091141942 від 20.04.2021, кількість днів затримки -14;

- податковій декларації з ПДВ №9091141942 від 20.04.2021, кількість днів затримки -45;

- податковій декларації з ПДВ №9128887989 від 17.05.2021, кількість днів затримки -14;

- податковій декларації з ПДВ №9128887989 від 17.05.2021, кількість днів затримки 31;

- податковій декларації з ПДВ №9128887989 від 17.05.2021, кількість днів затримки 56;

- податковій декларації з ПДВ №9161752512 від 16.06.2021, кількість днів затримки 47;

- податковій декларації з ПДВ №9128887989 від 17.05.2021, кількість днів затримки 77;

- податковій декларації з ПДВ №9207202115 від 27.07.2021, кількість днів затримки 31;

- податковій декларації з ПДВ №9161752512 від 16.06.2021, кількість днів затримки 61;

- податковій декларації з ПДВ №9207202115 від 27.07.2021, кількість днів затримки 45;

- податковій декларації з ПДВ №9207202115 від 27.07.2021, кількість днів затримки 47;

- податковій декларації з ПДВ №9207202115 від 27.07.2021, кількість днів затримки 52;

- податковій декларації з ПДВ №9207202115 від 27.07.2021, кількість днів затримки 61;

- податковій декларації з ПДВ №9239161655 від 19.08.2021, кількість днів затримки 30;

- податковій декларації з ПДВ №9239161655 від 19.08.2021, кількість днів затримки 51;

- податковій декларації з ПДВ №9239161655 від 19.08.2021, кількість днів затримки 58;

- податковій декларації з ПДВ №9273137533 від 20.09.2021, кількість днів затримки 29;

- податковій декларації з ПДВ №9239161655 від 19.08.2021, кількість днів затримки 60;

- податковій декларації з ПДВ №9273137533 від 20.09.2021, кількість днів затримки 39;

- податковій декларації з ПДВ №9321845298 від 28.10.2021, кількість днів затримки 7.

Зі місту акту перевірки слідує, що ГУ ДПС у Київській області при визначенні розміру штрафних санкцій позивачу застосовано положення пунктів 124.2, 124.3 статті 124 Податкового кодексу України та дійшло висновку про те, що діяння Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» є умисними, адже позивач мав можливість дотриматися норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати податку на додану вартість, проте такі дії не вчинив, як і не надав будь-яких пояснень, листів з інформацією щодо неможливості виконання ним обов`язку зі своєчасної сплати податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято наступні рішення:

1. податкове повідомлення-рішення від 29.12.2021 №0326841809, яким за затримку на 7, 12, 14, 14, 29, 30, 31, 31, 39, 43, 45, 45, 47, 47, 51, 52, 56, 58, 60, 61, 61, 71, 77, 77, 86 календарних днів сплати грошового зобов`язання, керуючись пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штрафу розмірі 25%, що становить 351 135,70 грн. за платежем податок на додану вартість (далі оскаржуване та/або спірне рішення 1) (т. 1, а.с. 12);

2. податкове повідомлення-рішення від 29.12.2021 №0326811809, яким за затримку на 100, 110 календарних днів сплати грошового зобов`язання, керуючись пунктом 124.3 статті 124 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штрафу розмірі 50%, що становить 26 455,70 грн. за платежем податок на додану вартість (далі оскаржуване та/або спірне рішення 2) (т. 1, а.с. 13). Тут і надалі спірні та/або оскаржувані рішення.

Рішенням ДПС України від 07.09.2022 №10509/6/99-00-06-03-01-06 спірні рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» без задоволення (т. 1, а.с. 16-19).

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» не погоджується із оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України)

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У той же час, пунктом 31.1 статті 31 ПК України регламентовано, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку про наявність у платника податку обов`язків щодо сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань у строки, встановлені ПК України.

Суд відмічає, що в межах даної адміністративної справи позивач не вказує про порушення порядку призначення та проведення камеральної перевірки та не висловлює заперечень щодо відсутності порушень, які зафіксовані в акті перевірки (порушення термінів сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань з податку на додану вартість), проте вважає, що ГУ ДПС у Київській області безпідставно застосовано до нього положення пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Отже, в межах даної адміністративної справи суд надає оцінку наявності/відсутності підстав для застосування відповідачем до позивача, при визначенні розміру штрафу, пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України та виходить із наступного.

Згідно із пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України).

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату.

Разом з цим, у відповідності до пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за підпунктом 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій.

Тобто у разі коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Отже, для вирішення даного спору необхідним є встановлення обставин чи вживав позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

Аналогійний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі №600/747/22-а.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема висновків акту перевірки, ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» був обізнаний про строки сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість, йому було роз`яснено терміни сплати ПДВ та вимоги ПК України в цій частині, що підтверджується актом камеральної перевірки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість від 20.10.2021 №17494/10-36-18-09/33297404 (т. 1, а.с. 54-56).

Більше того, аналогічні порушення щодо порушення строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ були зафіксовані і в акті камеральної перевірки від 19.03.2021 №4004/10-36-18-08/3329704, що відображено в акті камеральної перевірки від 20.10.2021 №17494/10-36-18-09/33297404.

Отже, вказане свідчить, що ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» допускає систематичне порушення строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість.

Зазначене дає суду підстави дійти до висновку, що позивачем не вживались жодні дії щодо своєчасної сплати сум податкового зобов`язання з ПДВ, а навпаки систематично допускались аналогічні порушення норм податкового законодавства.

Більше того, як слідує з матеріалів справи ані під час оскарження в адміністративному порядку спірних рішень, ані під час судового розгляду даної адміністративної справи позивач не навів жодних обґрунтованих тверджень щодо причин не можливості вчинення ним заходів дотримання правил та норм ПК України, не зазначив про повідомлення ним контролюючого органу про неможливість виконання податкового обов`язку.

Водночас, на переконання суду, ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ», у зв`язку із повторністю порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ, був обізнаний про наслідки не виконання такого обов`язку, тобто мав знати та передбачати результати таких дій (застосування штрафу контролюючим органом), що за висновком суду, однозначно свідчить про те, що позивач діяв не добросовісно та без належної обачності.

З приводу ж посилань позивача на те, що контролюючим органом не доведено факту умислу в діяннях ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ», суд вказує про таке.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, за правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, за загальним правилом процесуального закону безпосередньо на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, проте зазначене жодним чином не звільняє позивача від доведення суду тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд наголошує, що ТОВ «СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ» обґрунтовуючи позовні вимоги навів виключено твердження про не доведення відповідачем умислу щодо допущеного порушення, проте не вказав жодних обставин, у тому числі не надав належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності останнього.

Натомість, на переконання суду, фактичні обставини даної адміністративної справи, з урахуванням наданої вище судом оцінки, дають підстави вважати правомірним застосування ГУ ДПС у Київській області до позивач пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України, при визначені розміру штрафу за порушення строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваних рішень, критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 31.07.2023.

Суддя Кушнова А.О.