Рішення

від 04.08.2023 по справі 420/11912/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11912/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 24.05.2023 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1881/5 «Про задоволення скарги».

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона є приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. 08.05.2023 Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши скаргу ОСОБА_2 (далі скаржниця), направлену листом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.04.2023 № 1921/С-2551-06/06.7-13, на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 04.01.2023 № 1005561070019036494 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас Іриною Володимирівною щодо ТОВ «АКТИВГАЗ», склала висновок у якому рекомендувала: « 1. Скаргу ОСОБА_2 задовольнити. 2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 04.01.2023 № 1005561070019036494 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас Іриною Володимирівною щодо ТОВ «АКТИВГАЗ». 3. Тимчасово блокувати приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці».

На підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 08.05.2023, Міністерство юстиції України прийняло наказ № 1881/5 від 15.05.2023 «Про задоволення скарги».

Позивачка вважає, що оскаржуваний наказ порушує її права та законні інтереси, оскільки під час розгляду скарги ОСОБА_3 відповідачем не встановлено факту порушення прав останньої та фактично спірним наказом вирішено цивільно-правовий спір, повноваження щодо чого у Міністерства юстиції України відсутні. Разом з цим, це свідчить про вихід Міністерства юстиції України за межі тлумачення існуючих норм закону та безпідставності висновків Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, що автоматично ставить під сумнів об`єктивність розгляду скарги та прийняття наказу, складеного за результатами її розгляду. У зв`язку з цим позивач вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що грубо порушує її права в частині тимчасового блокування доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 04.01.2023 № 1005561070019036494 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу».

Скаржниці стало відомо про порушення її прав саме 30.12.2022, нею не доведено документами, доданими до скарги, інших строків та свідчить про порушення скаржником строків звернення зі скаргою, та у зв`язку із пропуском зазначених строків вона не підлягала розгляду, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV.

У встановлені строки учасником Товариства ОСОБА_2 , її вклад не був внесений, виконавчий орган товариства скликав Позачергові загальні збори учасників, на якому прийнято рішення виключити учасника Товариства, ОСОБА_2 , розмір частки якої - 63000,00 грн, яка володіє 50% голосів. Голоси, що припадають на її частку учасника відповідно не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття такого рішення. Будь-яких підстав для відмови, що передбачені ст. 28 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в результаті перевірок не виявлено.

Приватним нотаріусом Кірнас І.В. вірно при здійсненні державної реєстрації змін зроблений висновок, що документ (Протокол №29/12-1 Позачергових загальних зборів Учасників ТОВ «АКТИВГАЗ» від 29.12.2022) відповідає вимогам Конституції та законів України і має юридичним наслідком виключення учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКТИВГАЗ» ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 29.05.2023 позовну заяву приватного нотаріусу Кірнас Ірини Володимирівни до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу залишено без руху.

30.05.2023 до суду надійшла заява (вх.№ЕС/5406/23) представника позивача адвоката Ковачова О.М., про усунення недоліків позовної заяви з додатком платіжної інструкції про сплату судового збору у сумі 2684,00 грн від 24.05.2023.

Ухвалою судді від 05.06.2023 вирішено прийняти до розгляду позовну заяву приватного нотаріусу Кірнас Ірини Володимирівни, відкрити провадження у справі а розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку ст.262 КАС України.

22.06.2023 до суду надійшла (вх.№20447/23) заява представника ОСОБА_2 адвоката Вавілова А.Є., про залучення ОСОБА_2 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача. Подана заява обґрунтована тим, що предметом розгляду даної справи є визнання протиправним скасування наказу Міністерства юстиції України від та 15.05.2023 № 1881/5 «Про задоволення скарги», а тому враховуючи те, що саме заявник ініціював розгляд Скарги у міністерстві юстиції України на дії позивача, оскільки вважав, що його права як засновника товариства було порушено то і розгляд вказаної адміністративної справи цілком впливає на подальшу долю заявника як засновника ТОВ «АКТИВГАЗ» тому і вбачаються підстави для залучення заявника до участі у розгляду у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці відповідача.

Ухвалою суду від 27.06.2023 заяву представника ОСОБА_2 адвоката Вавілова А.Є., про залучення ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

27.06.2023 до суду надійшло клопотання (вх.№21297/23) представника Міністерства юстиції України Лукасевич К., про поновлення процесуального строку у справі.

Також, 27.06.2023 до суду від Міністерства юстиції України надійшов (вх.№21298/23) відзив на позовну заяву ОСОБА_4 разом із додатками (а.с.100-206).

У відзиві вказано, що відповідач позов не визнає та заперечує проти викладених в позовній заяві доводів та вимог з огляду на таке.

З покликанням на фактичні обставини справи, відповідач вказує, що для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36612179) позивачу документ, який підтверджує невнесення ОСОБА_2 вкладу для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, приватному нотаріусу Кірнас І.В. не подавався. Також за твердженням відповідача, приватний нотаріус ОСОБА_1 повинна була відмовити у проведенні оскаржуваної реєстраційної дії також і на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону.

Як вказано у відзиві, державний реєстратор зобов`язаний проводити державну реєстрацію дотримуючись загальних засад та принципів державної реєстрації, передбачених Законом та проводити реєстраційні дії за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації, шляхом, зокрема, перевірки поданих йому документів на їх відповідність вимогам законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Ухвалою від 03.07.2023 року судом задоволено клопотання (вх.№21297/23) представника Міністерства юстиції України Лукасевич К., про поновлення процесуального строку у справі на подання відзиву на позовну заяву; поновлено Міністерству юстиції України пропущений строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду відзиву по справі № 420/11912/23; долучено до матеріалів справи відзив Міністерства юстиції України, що надійшов до суду 27.06.2023 за вх .№ 21298/23 по справі №420/11912/23.

03.07.2023 року до суду надійшло клопотання (ЕС/6767/23) про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу ОСОБА_2 копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Згідно протоколу №06-16 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» від 06.06.2016 (а.с.135-зворотній бік, 136, 191) ОСОБА_2 на підставі відповідної заяви про вступ до Товариства із бажаним внеском до статутного капіталу Товариства у розмірі 63 000 (шістдесят три тисячі) грн 00 коп., включено до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ».

Також, на вказаних загальних зборах вирішено:

- збільшити розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ», який сформовано у повному обсязі за рахунок внесків ОСОБА_5 , у розмірі 63000 (шістдесят три тисячі) грн 00 коп., та ОСОБА_2 , у розмірі 63000 (шістдесят три тисячі) грн 00 коп., Після збільшення статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» складає 126000 (сто двадцять шість тисяч) грн 00 коп. У зв`язку з наведеним, перерозподілити частки в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКТИВГАЗ» з урахуванням того, що 100% статутного капіталу сформовано, наступним чином: ОСОБА_5 - 63000 грн, 50%; ОСОБА_2 - 63000 грн, 50%;

- у зв`язку з наведеним вище, внести відповідні зміни до Статуту Товариства, шляхом його викладення у Новій редакції;

- доручити директору Товариства провести державну реєстрацію змін до Статуту Товариства, шляхом його викладення у новій редакції, а також внести зміни до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань.

30.05.2019 Загальними зборами Учасників ТОВ «АКТИВГАЗ» (Протокол № 30/05 за присутності та за підписом ОСОБА_2 ) затверджена нова редакція Статуту, якою, зокрема, передбачені такі дії у випадку прострочення внесення вкладу чи його частини: виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

09.09.2021 товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» складено на адресу ОСОБА_2 попередження за вих. №09/09 про прострочення заборгованості, в якому адресата повідомлено про те, що вона прострочила внесення свого вкладу у статутний капітал та вказано, що директором товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» надається додатковий строк для погашення заборгованості до 17.09.2021 (а.с.189).

28.11.2022 товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» складено на адресу ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» №28/11 (а.с.190), в якому вказано, що даним листом адресат, повідомляється про те, що раніше ним було отримане попередження про прострочення вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» (далі по тексту TOB «АКТИВГАЗ»). Зазначеним листом був наданий додатковий строк для погашення заборгованості по внесенню вкладу у статутний капітал ТОВ «АКТИВГАЗ», у розмірі 63000,00 (шістдесят три тисячі гривень 00 копійок). Також на вашу адресу, був направлений лист ПОВІДОМЛЕННЯ про скликання Загальних зборів Учасників ТОВ «АКТИВГАЗ», яке відбулось 24.09.2021 року у 12 годин 00 хвилин, у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 . без вашою участі, так як ви не з`явились.

Враховуючи вищенаведене та керуючись законодавством України, Статутом Товариства у повідомленні вказано, що директор ТОВ «АКТИВГАЗ» вирішив скликати позачергові загальні збори Учасників Товариства, та включити до порядку денного наступні питання:

- про примусове виключення із складу засновників (учасників) ТОВ «АКТИВГАЗ», ОСОБА_2 , яка має заборгованість із внесення вкладу до статутного Капіталу Товариства;

- про уповноваження особи надати документи у відповідні органи, з метою проведення державної реєстрації змін, які містяться у відомостях Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вказано у повідомленні, відповідно до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» скликання загальних зборів Учасників Товариства призначено на 29 грудня 2022 року, проведення яких відбудеться у 09 годин 00 хвилин, у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2

29.12.2022 ТОВ «АКТИВГАЗ» проведено позачергові загальні збори учасників.

Відповідно до Протоколу №29/12-1 позачергових загальних зборів Учасників від 29.12.2022 (а.с.134-зворотнній бік, 135, 157, 169), учасник Товариства ОСОБА_5 доповів, що Виконавчим органом Товариства 09.09.2021 було направлено учаснику ОСОБА_2 , розмір частки якої 63000,00 - 50% голосів, Попередження про прострочення вкладу, та надання додаткового строку для погашення заборгованості, яке було отримане 10.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Крім того, учасник Товариства ОСОБА_5 доповів, що на адресу учасника ОСОБА_2 належним чином, 28.11.2022 було направлене повторне повідомлення про скликання Загальних зборів Учасників Товариства №28/11, в якому було заначено, що скликання загальних зборів Учасників Товариства призначити на 29 грудня 2022 року.

На даних позачергові загальні збори учасників товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» вирішено:

- виключити учасника Товариства, ОСОБА_2 , розмір частки якої - 63000,00 (шістдесят три тисячі гривень, 00 копійок), яка володіє 50% голосів;

- затвердити зменшений розмір статутного капіталу Товариства у розмірі 63000 (шістдесят три тисячі гривень, 00 копійок);

- уповноважити Директора Товариства ОСОБА_6 (громадянина України, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 11 червня 1996 р.) надати документи державному реєстратору, з метою проведення державної реєстрації змін, які містяться у відомостях Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що 04.01.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас Іриною Володимирівною, було проведено реєстраційну дію щодо ТОВ «АКТИВГАЗ» «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» з таким переліком дій: зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), № 1005561070019036494 на підставі заяви № 60462778, поданої керівником ТОВ «АКТИВГАЗ» ОСОБА_6 03.01.2023 (а.с.25-28).

14.04.2023 ОСОБА_2 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було подано скаргу, в якій вона просила на підставі статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», статей 16, 17, 18 Закону України «Про звернення громадян», скасувати реєстраційну дію від 04.01.2023 №1005561070019036494, вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Кірнас Іриною Володимирівною (а.с.23-24, 112-113).

Як зазначено у скарзі, ОСОБА_2 не має заборгованості із вкладу в статутний капітал ТОВ «АКТИВГАЗ» (код ЄДРПОУ 36612179). Так, свою частку в розмірі 63000,00 грн до статутного капіталу вона внесла через касу підприємства. Підтвердженням внесення грошових коштів є облік внеску на користь Товариства в документах бухгалтерського обліку за відповідними бухгалтерськими рахунками ТОВ «АКТИВГАЗ» (код ЄДРПОУ 36612179). Крім того, зазначено у скарзі, ОСОБА_2 були відомі наміри іншого учасника Товариства та директора Товариства виключити її зі складу учасників Товариства з підстав, нібито, заборгованості із вкладу в статутний капітал Товариства. Тому, щоб захистити свої права як учасника Товариства, ОСОБА_2 29.12.2022 вдруге оплатила свою частку в статутному капіталі ТОВ «АКТИВГАЗ» (код ЄДРПОУ 36612179) в розмірі 63000,00 грн

У скарзі також вказано, що державний реєстратор приватний нотаріус Кірнас І.В. при вчиненні 04.01.2023 об 13:13:52 реєстраційної дії №1005561070019036494 щодо юридичної особи ТОВ «АКТИВГАЗ» (код ЄДРПОУ 36612179), а саме реєстраційної дії державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 6, п. 6 ч. 2 ст. 25 Закону № 755-4 не перевірила документи, подані для проведення реєстраційної дії, на наявність підстав для відмови у державній реєстрації, зокрема не перевірила, що один з документів, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону, суперечать вимогам Конституції та законів України. Адже, жоден із зазначених в нормі документів не міг бути створений (виданий) без порушення законодавства. Державний реєстратор не перевірив справжність відомостей, зазначених в одному з таких документів, та не перевірив підстави для зазначення таких відомостей. Зазначені відомості стали підставою для складання документу, що суперечить законодавству України.

До вказаної скарги ОСОБА_2 було додано копію квитанції від 29.12.2022 про внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ «АКТИВГАЗ» від ОСОБА_2 ; копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.04.2023 щодо ТОВ «АКТИВГАЗ».

Дана скарга зареєстрована Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) за вх. №С-2551-06.

Листом від 17.04.2023 року №СК-1431-23 вказану скаргу направлено Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) за належністю до Міністерства юстиції України (а.с.111)

Судом встановлено, що 03.05.2023 до Міністерства юстиції України від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кірнас І.В. надійшли пояснення від 02.05.2023 №204/01-09 на скаргу ОСОБА_2 (а.с.133-134).

04.05.2023 до Міністерства юстиції України від ОСОБА_5 надійшли пояснення на скаргу ОСОБА_2 (а.с.153-157).

05.05.2023 до Міністерства юстиції України від ліквідатора ТОВ «АКТИВГАЗ» Кавуненка Ігоря Васильовича надійшли пояснення на скаргу ОСОБА_2 (а.с.163-167).

08.05.2023 ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України подано пояснення до матеріалі розгляду її скарги (а.с.199).

08.05.2023 Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі також Колегія), розглянувши скаргу ОСОБА_2 (далі скаржниця), направлену листом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.04.2023 № 1921/C-2551-06/06.7-13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.04.2023 за № СК-1431-23 (далі - скарга) на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) від 04.01.2023 осіб № 1005561070019036494 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас Іриною Володимирівною (далі - приватний нотаріус Кірнас І.В.) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36612179) (далі - ТОВ «АКТИВГАЗ», Товариство) та склала висновок (а.с.202-204), в якому рекомендувала:

1. Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 04.01.2023 осіб - № 1005561070019036494 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас Іриною Володимирівною щодо Товариства з відповідальністю «АКТИВГАЗ» (ідентифікаційний 36612179). код обмеженою юридичної особи

3. Тимчасово блокувати приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Кірнас Ірині Володимирівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці.

Так, мотивами прийняття вказаного рішення у висновку зазначено таке:

1. Унаслідок проведення оскаржуваної реєстраційної дії було змінено склад учасників, кінцевих бенефіціарних власників та зменшено розмір статутного капіталу Товариства.

2. Скаржниця (до проведення оскаржуваної реєстраційної дії учасниця Товариства, яка володіла часткою у розмірі 50% статутного капіталу Товариства) вважає оскаржувану реєстраційну дію протиправною та просить її скасувати. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що внесок до статутного капіталу Товариства. сплачений нею у повному обсязі, відтак вважає, що державна реєстрація проведена з порушенням вимог законодавства.

3. Додатково, скаржниця зазначає, що дізналася про вчинену оскаржувану реєстраційну дію 12.04.2023. Обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи скаржниці, Колегією не встановлено.

4. Законодавством передбачено, що у разі прийняття рішення загальними зборами учасників без урахування голосів учасника у зв`язку з настанням певної обставини, подається документ, що підтверджує настання такої обставини.

5. Однак, за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, Колегією встановлено, що документ, який підтверджує невнесення скаржницею вкладу для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, приватному нотаріусу Кірнас 1.В. не подавався

6. Крім цього, законодавством визначено, що якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: або про виключення учасника товариства, який мас заборгованість із внесення вкладу, або про зменшення розміру статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства.

7. Проте, шляхом перевірки відомостей ЄДР, Колегією встановлено, що окрім виключення учасника товариства зі складу учасників у зв`язку з невнесенням ним вкладу, загальними зборами було також прийнято рішення про зменшення розміру статутного капіталу Товариства, законодавством. що суперечить вимогам. визначеним

8. З огляду на зазначене, Колегія дійшла висновку, що оскаржувана реєстраційна дія є протиправною та підлягає скасуванню.

9. Зазначені порушення, на переконання Колегії, слугують підставою для тимчасового блокування приватному нотаріусу Кірнас 1.В. доступу до ЄДР строком на 2 (два) місяці

Судом встановлено, що відповідно до частини третьої статті 26, пунктів 1, 4, 6 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Міністерством юстиції України прийнято наказ від 15.05.2023 № 1881/5 «Про задоволення скарги» (а.с.16, 201), яким вирішено:

1. Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 04.01.2023 № 1005561070019036494 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас Іриною Володимирівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36612179).

3. Тимчасово блокувати приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Кірнас Ірині Володимирівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань строком на 2 (два) місяці.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню пункти 3 та 4 Наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1881/5, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Так, згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150) (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5 затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення № 71/5).

У пункті 2 розділу І Положення № 71/5 визначено, що колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Колегії створюються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення. Мін`юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін`юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін`юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін`юсту.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 71/5, Колегії складаються зі співголів (не менше двох), секретарів та інших її членів, чисельність яких визначається Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Згідно з розділом ІІІ Положення № 71/5, формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом (пункт 1). Колегія уповноважена розглядати скарги у разі участі у відповідному засіданні не менш як п`яти членів Колегії, у тому числі співголови та секретаря Колегії (осіб, які виконують їх обов`язки) (пункт 2).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128, скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Пунктом 4 Порядку № 1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до пункт 5 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128, у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1128, за результатами а результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1128, рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.

Розгляд скарги Колегією здійснюється в такій послідовності (пункт 4 Положення № 71/5): 1) доповідь посадової особи Мін`юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги, відповіді на питання членів Колегії; 2) надання усних пояснень по суті скарги скаржником, державним реєстратором, іншими особами, запрошеними на засідання Колегії, а також представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, у тому числі представниками Ради бізнес-омбудсмена, відповіді на питання членів Колегії; 3) обговорення Колегією скарги; 4) винесення членом Колегії на голосування проєкту рішення за результатом розгляду скарги; 5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги.

Особи, запрошені на засідання Колегії, а також представники неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, мають право бути присутніми на засіданні Колегії виключно під час надання усних пояснень по суті такої скарги.

Якщо інше не встановлено головуючим на засіданні Колегії, посадовій особі Мін`юсту чи відповідного територіального органу, що є доповідачем по суті скарги, для доповіді надається до 5 хвилин, для надання усних пояснень особами, запрошеними на засідання Колегії, та представниками неурядових організацій, що представляють та захищають інтереси бізнесу в Україні, - до 3 хвилин (пункт 5 Положення № 71/5).

Пунктом 9 Положення 71/5 визначено, що за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.

Висновок Колегії має містити:

дату та місце проведення засідання Колегії;

перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги;

реквізити та суть скарги;

рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги;

мотиви рішення Колегії у стислому викладенні;

мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються;

результати голосування (за, проти, утримався) членів Колегії.

Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов`язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін`юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі.

За результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.

Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги; реквізити та суть скарги; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються; результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Міністерство юстиції України розглядає:

1) скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії;

2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;

3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Єдиного державного реєстру іншими особами.

Під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється також перевірка відповідності законодавству у сфері державної реєстрації рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, що оскаржувалися до відповідного територіального органу.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації (крім скарг на проведені державним реєстратором реєстраційні дії), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Згідно з ч.3 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Строк для подання скарги, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року такого строку.

Строк для подання скарги, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця такого строку. Якщо закінчення строку для подання скарги, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, такий строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем такого строку є перший після вихідного, святкового чи іншого неробочого дня робочий день.

Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв`язку чи направлено іншими засобами зв`язку.

З аналізу приписів ч.3 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вбачається, що початок перебігу встановлених приписами даного Закону строку звернення із скаргою на рішення державного реєстратора починається з дня коли особа дізналась чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

В даному випадку скарга ОСОБА_3 подана на рішення, яке прийняте менш як один рік до дати її звернення.

Також позивачем надано разом із скаргою копії доказів, які за її твердженням є підтвердженням дати з якої вона дізналась про прийняття оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що ні до Міністерства юстиції України, ні до суду сторонами чи особами, якими подавались пояснення на скаргу ОСОБА_3 не надано доказів на підтвердження того, що скаржником надано недостовірні дані щодо дати коли вона дізналась про порушення свої прав саме здійсненням реєстраційної дії №1005561070019036494.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення ОСОБА_3 строку звернення із скаргою, суд вважає за необхідне також зазначити, що у постанові від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16 Верховний Суд зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Суд зазначає, що вищевказані порушення, на які покликається позивач, по перше є необґрунтованими, по друге в цілому не є фундаментальними та такими, що є підставою для скасування спірного наказу.

Відповідно до ч.6 ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Згідно з ч.7 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації усунути допущені ними порушення з визначенням строків для виконання такого зобов`язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі якщо інші державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з відповідним суб`єктом державної реєстрації, відсутні або державним реєстратором є нотаріус, такі документи передаються до територіально найближчого суб`єкта державної реєстрації, що має не менше трьох державних реєстраторів, які мають доступ до Єдиного державного реєстру, або іншому нотаріусу (нотаріусам) за попереднім погодженням із ним (ними). У разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру стосовно нотаріуса такому нотаріусу забезпечується доступ до Єдиного державного реєстру у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону;

5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення про скасування реєстраційної дії, про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.

Так, підставою для прийняття наказу №1881/5 від 15.05.2023 є доводи відповідача про те, що:

- законодавством передбачено, що у разі прийняття рішення загальними зборами учасників без урахування голосів учасника у зв`язку з настанням певної обставини, подається документ, що підтверджує настання такої обставини. Однак, за результатом перевірки відомостей ЄДР щодо Товариства, Колегією встановлено, що документ, який підтверджує невнесення скаржницею вкладу для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, приватному нотаріусу Кірнас 1.В. не подавався

- законодавством визначено, що якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: або про виключення учасника товариства, який мас заборгованість із внесення вкладу, або про зменшення розміру статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства. Проте, шляхом перевірки відомостей ЄДР, Колегією встановлено, що окрім виключення учасника товариства зі складу учасників у зв`язку з невнесенням ним вкладу, загальними зборами було також прийнято рішення про зменшення розміру статутного капіталу Товариства, законодавством. що суперечить вимогам. Визначеним.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.

У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

Якщо документи подаються у паперовій формі, заявник пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, передбачений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

У разі якщо заявником є іноземець або особа без громадянства, документом, що посвідчує особу, є національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства.

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, може бути:

1) документ, що підтверджує повноваження законного представника особи;

2) нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій щодо державного органу, органу місцевого самоврядування);

3) довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави;

4) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про призначення (обрання) керівника (у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку з призначенням (обранням) керівника, за умови подання відповідної заяви особисто таким керівником). Цей пункт застосовується також до громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи;

5) довіреність, видана за підписом керівника політичної партії, керівника її структурного утворення чи іншої особи, уповноваженої діяти від імені політичної партії, її структурного утворення та засвідчена печаткою політичної партії, її структурного утворення (у разі проведення реєстраційних дій щодо політичної партії, структурного утворення політичної партії).

Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Документи в електронній формі подаються заявником з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у порядку, визначеному Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері надання електронних та адміністративних послуг, а щодо послуг, надання яких зазначений вебпортал не забезпечує, - через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, за умови підписання заявником заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Згідно з ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами), якщо інше не передбачено законом. Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи (крім акціонерних товариств, громадських формувань та об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) щодо зміни керівника юридичної особи у випадках, коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами, які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом юридичної особи. Справжність підписів на рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи нотаріально засвідчується з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.

Дія абзацу другого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про державний орган, орган місцевого самоврядування, громадське об`єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а також на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на рішенні, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об`єднання чи благодійну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об`єднання чи благодійної організації;

7) рішення про припинення юридичної особи має містити відомості про персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), про порядок та строк заявлення кредиторами своїх вимог;

8) установчий документ юридичної особи, положення, регламент, список суддів постійно діючого третейського суду, статут (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства повинен містити відомості, передбачені законодавством, та відповідати законодавству;

9) установчий документ юридичної особи (крім державного органу, органу місцевого самоврядування, юридичної особи, яка створена та діє на підставі модельного статуту) викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на установчому документі юридичної особи, викладеному у письмовій формі (крім юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування) нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію створення юридичної особи (крім створення в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), на державну реєстрацію, що проводиться на підставі установчого документа юридичної особи, створеного на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, а також на державну реєстрацію громадського об`єднання, благодійної та релігійної організацій, професійних спілок, їх об`єднань, організацій профспілок, передбачених статутами профспілок та їх об`єднань.

Справжність підписів на установчому документі громадського об`єднання чи благодійної організації нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об`єднання чи благодійної організації;

10) установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом;

11) внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом викладення його в новій редакції;

12) передавальний акт (у разі злиття, приєднання, перетворення) та розподільчий баланс (у разі поділу або виділу) юридичної особи повинні відповідати вимогам, встановленим законом. Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи нотаріально засвідчується з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім випадків, передбачених законом.

Дія абзацу першого цього пункту в частині нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію державного органу, органу місцевого самоврядування, громадського об`єднання, благодійної та релігійної організацій, на державну реєстрацію, що проводиться на підставі передавального акта чи розподільчого балансу в електронній формі, підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, а також юридичної особи, створеної на підставі розпорядчого акта державного органу, органу місцевого самоврядування.

Справжність підписів на передавальному акті та розподільчому балансі громадського об`єднання чи благодійної організації на державну реєстрацію, що проводиться на підставі передавального акта чи розподільчого балансу в електронній формі, підписаного з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, нотаріально засвідчується лише у разі наявності такої вимоги в установчих документах відповідного громадського об`єднання чи благодійної організації;

13) документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами;

14) документ, викладений іноземною мовою, повинен бути перекладений на державну мову із засвідченням вірності перекладу з однієї мови на іншу або підпису перекладача в установленому законодавством порядку;

15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

16) у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій;

накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи;

відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);

2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;

3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;

4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;

5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій;

6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;

7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання;

8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;

10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).

Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов`язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі. Ця частина не застосовується, якщо товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, яке набуває частку (частину частки) у своєму статутному капіталі, разом із заявою про державну реєстрацію надасть довідку про формування резервного капіталу у розмірі, який відповідно до закону допускає володіння часткою (частиною частки) у своєму статутному капіталі.

Судом встановлено, що 04.01.2023 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кірнас Іриною Володимирівною, було проведено реєстраційну дію щодо ТОВ «АКТИВГАЗ» «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» з таким переліком дій: зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), № 1005561070019036494 на підставі заяви № 60462778, поданої керівником ТОВ «АКТИВГАЗ» ОСОБА_6 03.01.2023 (а.с.25-28).

Підставою для вчинення даної реєстраційної дії був Протокол №29/12-1 позачергових загальних зборів Учасників від 29.12.2022 (а.с.134-зворотнній бік, 135, 157, 169).

Як вже встановлено судом, на даних позачергові загальні збори учасників ТОВ «АКТИВГАЗ» вирішено:

- виключити учасника Товариства, ОСОБА_2 , розмір частки якої - 63000,00 (шістдесят три тисячі гривень, 00 копійок), яка володіє 50% голосів.

- затвердити зменшений розмір статутного капіталу Товариства у розмірі 63000,00 (шістдесят три тисячі гривень, 00 копійок).

- уповноважити Директора Товариства ОСОБА_6 (громадянина України, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області від 11 червня 1996 р.) надати документи державному реєстратору, з метою проведення державної реєстрації змін, які містяться у відомостях Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, підставою для вчинення прийнятим нотаріусом реєстраційних дій щодо змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «АКТИВГАЗ» був саме протокол №29/12-1.

Суд зазначає, що у приватного нотаріуса відсутні законодавчо визначені підстави для перевірки достовірності обставин та підстав у зв`язку із якими відповідний протокол прийнятий.

Підстави для відмови у державній реєстрації визначені статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підстави для відмови у державній реєстрації: документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Суд зазначає, що згідно з статтею 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що на загальних зборах учасників товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВГАЗ» 29.12.2022 прийнято рішення, які суперечать статті 15 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Тобто, у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кірнас Ірині Володимирівні були наявні імперативні правові підставі для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ «АКТИВГАЗ» на підставі пункту 5 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що приймаючи спірний наказ відповідач діяв у відповідності та на підставі вимог діючого законодавства.

Таким чим, суд вважає, що у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1881/5 «Про задоволення скарги» необхідно відмовити.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідачі:

Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622);

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 4, код ЄДРПОУ 39787008);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

.