Рішення

від 03.08.2023 по справі 460/25940/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2023 року м. Рівне№460/25940/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області

доЖитлово-комунального підприємства "Покровське" про стягнення податкового боргу,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту позивач) до Житлово-комунального підприємства "Покровське" (далі по тексту відповідач) про стягнення податкової заборгованості в сумі 658020,68 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі положень Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) у відповідача виникла заборгованість у зв`язку з несплатою останнім узгоджених грошових зобов`язань. З наведених підстав, у відповідності до ст. 95 ПК України, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

У встановлений ухвалою суду строк, відповідачем не подано до суду відзив на адміністративний позов, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду також не надходило.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений судом про можливість подання відзиву на позовну заяву, однак зазначеним правом не скористався. А тому враховуючи приписи ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

За даними Головного управління ДПС у Рівненській області за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 658020,68 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №9104302009 від 20.05.19,

- податкового повідомлення-рішення №9104303607 від 20.05.19,

- податкового повідомлення-рішення №0181765012 від 10.06.19

- податкового повідомлення-рішення №0181775012 від 10.06.19

- податкового повідомлення-рішення №0181705012 від 10.06.19

- податкового повідомлення-рішення №0181805012 від 10.06.19

- податкового повідомлення-рішення №0075335004 від 28.07.20

- податкового повідомлення-рішення №000020431806 від 25.03.21

(які на момент розгляду адміністративної справи є чинними та підтверджують узгодженість суми податкового зобов`язання) та самостійно задекларованих грошових зобов`язань, визначених податковими деклараціями.

Оскільки відповідач суму податкового боргу в добровільному порядку не сплатив, тому позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначенні відповідачем у податкових деклараціях, вважаються узгодженими та підлягали сплаті останнім у встановлений ПК України строк.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження

За даними автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень відповідач податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не оскаржував. Докази на підтвердження протилежного суду не надані.

Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов`язання, визначені вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженим та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України.

Разом з тим, відповідачем узгоджені суми грошових зобов`язань у встановлений строк сплачені не були.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В силу вимог статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №14340-17 від 09.10.2018. Вказана вимога у встановленому законом порядку останнім не оскаржувалася. Докази на підтвердження протилежного учасниками справи суду не надані та судом в ході судового розгляду не здобуті.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи наявні відомості про відкриті банківські рахунки, що обліковуються за відповідачем.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з частиною першою статті 90 вказаного Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На момент вирішення даної справи, у суду відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в сумі 658020,68 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою та станом на дату вирішення справи набула статусу податкового боргу, а відтак - позов належить до задоволення повністю.

Відповідно до приписів ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи те, що суб`єктом владних повноважень не надано суду доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків Житлово-комунального підприємства "Покровське" до бюджету суму податкового боргу у загальному розмірі 658020,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166)

Відповідач: Житлово-комунальне підприємство "Покровське" (вул. Гребінки, 8-А,м. Рівне,33000, код ЄДРПОУ 31479172)

Повний текст рішення складений 03 серпня 2023 року.

Суддя В.В. Щербаков