Ухвала

від 31.07.2023 по справі 758/5412/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/3893/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 158/5412/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільське Сонце» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_7 ,

представника - ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18.05.2023 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_7

та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Трипільське Сонце» (ЄДРПОУ 44760466), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), із забороною будь-яких видаткових операцій, за винятком видаткових операцій ТОВ «Трипільське Сонце» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів то обов`язкових платежів до державного бюджету і державних цільових фондів, оплати комунальних послуг та перерахування коштів на Збройні сили України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Трипільське Сонце» подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18.05.2023 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора здійснювався без повідомлення представника та жодних повісток про виклик останній не отримував, а з копією оскаржуваної ухвали апелянт ознайомився 06.06.2023 року, подана апеляційна скарга 12.06.2023 року

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала винесена із порушенням вимог кримінально процесуального закону та невідповідністю висновків фактичним обставинам кримінального провадження.

Автор апеляції зазначає, що жодних доказів набуття грошових коштів кримінально-правовим шляхом в оскаржуваній ухвалі не наведено, разом з тим в оскаржуваній ухвалі не зазначено суму грошових коштів, які знаходяться на рахунках зазначеного підприємства, а це в свою чергу, свідчить, що слідчий суддя не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для співробітників ТОВ «Трипільське Сонце»

Крім того, рахунок НОМЕР_2 є рахунком для здійснення соціальних виплат, на який не може накладатися арешт, оскільки вказаний рахунок використовується виключно для здійснення соціальних виплат, а не для здійснення господарської діяльності.

Слідчим суддею було не досліджено усі наявні докази, а також не звернуто увагу на відсутність доказів, які підтверджують висновки, наведені у клопотанні органу досудового розслідування, що в свою чергу призвело до постановлення незаконної ухвали.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволенні апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, що Подільською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000234 від 27.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, на території України здійснює фінансово-господарську діяльність група компаній «Май», які фактично підконтрольні громадянину РФ ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Куйбишеве Шишацького району Полтавської області). Зазначено, що ОСОБА_8 є засновником та генеральним директором групи компаній «Май» (ЗАО «Компанія «Май», ОГРН 1067746975559, юридична адреса: м. Москва, пров. Ухтомський, 4, ООО «Май- Фудс», ОГРН 5147746281579, юридична адреса: рф, Московська область, м. Фрязіно, вул. Озерна, 1а), які є провідними виробниками чаю та кави на території рф. Крім того, на території України ОСОБА_8 створив низку комерційних структур, які здійснюють реалізацію продукції під торгівельними марками, які перебувають у власності підконтрольних останньому комерційних структур («Майский», «Лисма», «Curtis», «Richard» та «Coffesso»), а саме:

ТОВ «Компанія Май», ЄДРПОУ 23728833, юридична адреса: м. Київ, вул. Замковецька, 5, директор ОСОБА_9 , засновники ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ;

ТОВ «Віп-транс», ЄДРПОУ 32224178, юридична адреса: Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, 46, директор ОСОБА_9 , засновники ОСОБА_8 та ОСОБА_10 ;

ТОВ «Компанія Май Україна», ЄДРПОУ 35442324, юридична адреса: Київська область, м. Обухів, вул. Трипільська, 46, директор ОСОБА_9 , засновники ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Згідно отриманої інформації, фактичний власник групи компаній Май ОСОБА_8 підтримує сталі зв`язки з політичним керівництвом рф, входив до складу депутатського корпусу державної думи рф від політичної партії «єдиная россия», очолював оргкомітет парламентського об`єднання «деловая россия». У зв`язку з сталою підтримкою політичного керівництва рф розглядалось питання щодо застосування санкцій щодо ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_10 . З метою уникнення запровадження санкційних обмежень щодо себе, близьких осіб та афілійованих комерційних структур у 2018 році придбав собі та дружині ОСОБА_10 так звані «Золоті паспорти» Республіки Мальти, отримання яких передбачає їх фактичне придбання за зобов`язання у здійсненні інвестицій в економіку Республіки на загальну суму близько 900 тис. Євро.

В теперішній час на виконання вказівок ОСОБА_8 керівник підконтрольних останньому комерційних структур ОСОБА_9 продовжує виробничу діяльність на території України, у тому числі постачання продукції до роздрібних торгівельних мереж та замовників з числа органів влади і управління. Крім того, у липні 2021 року ТОВ «Компанія Май Україна» здійснила постачання продукції до в/ч НОМЕР_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3), яка входить до складу Центрального управління продовольчого забезпечення ЗС України за неконкурентною процедурою. Згідно умов торгів доставка предмета закупівлі передбачалась силами постачальника, внаслідок чого, представники ТОВ «Компанія Май Україна» мали змогу отримати відомості щодо місцезнаходження об`єктів ЗС України, на яких здійснюється зберігання продуктів харчування.

Крім того, істотна частина прибутків отриманих від фінансово-господарської діяльності підприємств з групи компаній «Май Україна» ймовірно скеровується фактичному власнику ОСОБА_8 , який знаходиться на території рф та сплачує податки, збори та інші загальнообов`язкові платежі до бюджету рф, з якого фінансуються, у тому числі видатки на оборонну та правоохоронні сфери.

Крім того, з метою уникнення положень санкційного законодавства та приховання відомостей щодо кінцевих бенефіціарів із числа громадян рф фактичний власник компаній ТОВ «Компанія Май», ТОВ «Віп Транс» та ТОВ Компанія Май Україна» ОСОБА_8 ініціював перереєстрацію підконтрольних комерційних структур на раніше знайому останньому громадянку України ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт. Оржиця Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_4 ), яка через декілька місяців після входу до складу засновників, з метою приховання фактичних власників перереєструвала вказані підприємства на підконтрольну ОСОБА_8 комерційну структуру ТОВ «Кочарі Інтернейшнл» (Вірменія, реєстраційний номер 264.110.1264516, посадові особи ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ). Згідно отриманих відомостей, розрахунок з фактичним власником вищевказаних підприємств ОСОБА_8 за придбання частки у статутному капіталі не проведено, що вказує на окремі ознаки фіктивності вищевказаного правочину. Крім того, доручення на представників, які вчиняли правочини від імені ОСОБА_8 щодо виходу зі складу засновників групи компаній «Май Україна» та введення до складу засновників ТОВ «Кочарі Інтернейшнл» видані нотаріусом, який здійснює діяльність у м. Єреван.

Зазначено, що з метою виведення з вітчизняного ринку торгівельних марок, які є інтелектуальною власністю групи компаній «Май» ОСОБА_8 ініціював створення нової комерційної структури ТОВ «Трипільське Сонце» (код ЄДРПОУ 44760466, юридична адреса: Київська область, м. Обухів, вул. Трипілська, 46, чинний керівник ОСОБА_14 (обіймає посаду директора з виробництва на ТОВ «Компанія Май Україна»), засновник ТОВ «Кочарі Інтернейшнл», одразу після реєстрації посаду керівника займала ОСОБА_9 , посаду головного бухгалтера обіймає ОСОБА_15 ), яке здійснює реалізацію чаю під торгівельними марками «Трипільське сонце», «Sherlock Secrets» та «Tea Moments», що виготовляється на промислових потужностях та співробітниками групи компаній «Май Україна», за адресою Київська область, м. Обухів, вул. Трипілська, 46.

Крім того, за отримано відомості, що після реєстрації ТОВ «Трипільське Сонце» підприємства, які входять до групи компаній «Май Україна» здійснюють фінансово-господарські операції з реалізації товарів та послуг новоствореній комерційній структурі, у тому числі надання у оренду нерухомості та інших основних фондів, що також вказує на афілійованість вищевказаних комерційних структур.

Таким чином, у діях ОСОБА_8 та інших службових осіб із числа керівників підприємств групи компаній «Май Україна» вбачаються окремі ознаки вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 110-2 КК України.

Додатково зазначено, що під час провадження фінансово-господарської діяльності, у тому числі розрахунків з фактичними власникам групи підприємств «Май», які в подальшому можуть використовуються на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України використовують банківські рахунки

ТОВ «Трипільське Сонце».

15.05.2023 року прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Трипільське Сонце» (ЄДРПОУ 44760466), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), із встановлення заборони будь-яких видаткових операцій, за винятком видаткових операцій ТОВ «Трипільське Сонце» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів то обов`язкових платежів до державного бюджету і державних цільових фондів, оплати комунальних послуг та перерахування коштів на Збройні сили України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18.05.2023 року задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_7

та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Трипільське Сонце» (ЄДРПОУ 44760466), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), із забороною будь-яких видаткових операцій, за винятком видаткових операцій ТОВ «Трипільське Сонце» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів то обов`язкових платежів до державного бюджету і державних цільових фондів, оплати комунальних послуг та перерахування коштів на Збройні сили України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Трипільське Сонце» (ЄДРПОУ 44760466), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), оскільки вони в даному кримінальному провадженні відповідють критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, всупереч доводам представника, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси товариства з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких просить апелянт скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Трипільське Сонце» (ЄДРПОУ 44760466), які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , які відкриті у АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), із забороною будь-яких видаткових операцій, за винятком видаткових операцій ТОВ «Трипільське Сонце» щодо сплати заробітної плати, податків, зборів то обов`язкових платежів до державного бюджету і державних цільових фондів, оплати комунальних послуг та перерахування коштів на Збройні сили України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трипільське Сонце» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4