Рішення
від 10.02.2023 по справі 760/8513/21
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/8513/21 2/760/1410/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І. О. до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І. О. (далі - АТ «ВТБ Банк») звернулося до суд з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Альтернатива-В», в якому просило застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за рахунком ОСОБА_1 , відкритим в АТ «ВТБ Банк», шляхом повернення з рахунку ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Альтернатива-В» грошових коштів в розмірі 197 848,90 грн, які були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ «ВТБ Банк» з поточного рахунку ТОВ «Алтернатива-В» № НОМЕР_2 в АТ «ВТБ Банк».

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 листопада 2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації» та делегування повноважень тимчасового адміністратору банку», відповідно до якого розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасово адміністрації строком на один місяць з 28 листопада 2018 року до 27 грудня 2018 року включно.

У подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Рішенням дирекції Фонду від 24 жовтня 2019 року № 2706 змінено уповноважену особу ліквідатора на Стрюкову І. О . Рішенням виконавчої дирекції від 17 листопада 2020 року продовжено повноваження ліквідатора до внесення запису про припинення банку до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб.

Таким чином, з 28 листопада 2018 року АТ «ВТБ Банк» здійснює свої повноваження на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач зазначає, що 20 листопада 2018 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ВТБ Банк», в межах гарантованої суми відшкодування, було перераховано грошові кошти з рахунку ТОВ «Альтернатива-В» № НОМЕР_2 , відкритого також в АТ «ВТБ Банк», в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу «Поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 , за договором від 20 листопада 2018 року№ 11, зворотна фінансова допомога не підлягає оподаткуванню».

На підставі наказу від 29 листопада 2018 року № 32-од створено комісію з перевірки документів, пов`язаних з укладанням АТ «ВТБ Банк» протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб АТ «ВТБ Банк». За результатами якої виявлено 135 операцій, які на підставі частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мають ознаки нікчемності. Наказом уповноваженої особи від 30 травня 2019 року № 92/1-од затверджено результати перевірки та визнано нікчемним правочин від 20 листопада 2018 року щодо перерахування на рахунок ОСОБА_1 в межах гарантованої суми відшкодування, грошових коштів у розмірі 200 000 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить застосувати до вищевказаного правочину наслідки його нікчемності.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 квітня 2021 року у вказаній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05 серпня 2021 року, засобами поштового зв`язку, до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких зазначає, що підтримує позов, посилаючись на те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правочин щодо перерахування на рахунок ОСОБА_1 , в межах гарантованої суми відшкодування, грошових коштів в розмірі 200 000 грн віднесено до категорії нікчемних, оскільки його було вчинено під час дії постанови Правління НБУ від 13 листопада 2018 року № 764?рш/БТ «Про віднесення АТ «ВТБ Банк до категорії проблемних», якою було запроваджено обмеження його діяльності, зокрема, заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а зазначений вище правочин мав спрямованість на збільшення загальної гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб. Враховуючи викладене, просила позов задовольнити та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

08 лютого 2022 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Ломановим Д. О. подано до суду відзив, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позову, оскільки транзакція по перерахунку грошових коштів з рахунку ТОВ «Альтернатива-В» на рахунок ОСОБА_1 , які були відкриті у АТ «ВТБ Банк», за своєю правовою природою не є правочином, а є банківськими операціями, які не можуть бути визнані нікчемними. Проведення банківських операцій є результатом правочинів, тобто цивільно-правових угод, які позивачем не оспорюються та є дійсними в силу правової презумпції. Крім того, позивачем не надано рішення Уповноваженої особи на підставі якого затверджено висновки комісії про визнання нікчемною спірної транзакції, а проведена перевірка з метою виявлення нікчемних правочинів в період процедури ліквідації не відповідає нормам статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З огляду на викладене, просив відмовити в задоволенні позову.

16 лютого 2022 року відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В» в особі директора Назарова К. А. подано до суду відзив, в якому останній заперечує проти задоволення позову, посилаючись на аналогічні обставини, що і відповідач ОСОБА_1 та просив відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки учасники в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

Суд установив, що на підставі рішення правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 листопада 2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації» та делегування повноважень тимчасовому адміністратору банку. Розпочато процедуру виведення банку з ринку.

На підставі рішенням Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 849-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 18 грудня 2018 року прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку - Шевченку О. В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2706 від 24 жовтня 2019 року змінено уповноважену особу ліквідатора на Стрюкову І. О . Рішенням виконавчої дирекції від 17 листопада 2020 року продовжено повноваження ліквідатора до внесення запису про припинення банку до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно виписки по особовим рахункам за 20 листопада 2018 року на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ«ВТБ Банк», перераховано грошові кошти з рахунку ТОВ «Альтернатива-В» № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «ВТБ Банк», в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу: «Поповнення карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , за договором від 20 листопада 2018 року № 11, зворотня фіндопомога не підлягає оподаткуванню». Вказане також вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 .

Згідно повідомлень про нікчемність правочину від 31 травня 2019 року № 3098/1-2 та № 3132/1-2 на ім`я ОСОБА_1 та ТОВ «Альтернатива-В» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» Шевченко О. В. повідомляє про нікчемність транзакції (операції) від 20 листопада 2018 року по перерахуванню коштів у сумі 200 000 грн. на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 .

Таким чином, спір між сторонами виник з приводу наявності правових підстав для застосування наслідків нікчемного правочину, транзакції по рахункам, проведеної 20 листопада 2018 року між відповідачами, на підставі пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у вигляді повернення грошових коштів на рахунок ТОВ «Алтернатива-В» в попередній стан.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України в цих правовідносинах.

Частиною другою статті 38 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів щодо витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних права та обов`язків.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» розрахунковими банківськими операціями є рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи. Отже, за своєю правовою природою перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином в розумінні вищезазначених правових норм, а є банківськими операціями, які не можуть бути визнані нікчемними.

Проведення банківських операцій є результатом правочинів, тобто цивільно-правових угод, які в цьому випадку позивачем не оспорюються та є дійсними в силу правової презумпції, закріпленої у статті 204 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, здійснене 20 листопада 2018 року перерахування грошових коштів не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а є транзакцією, тому суд приходить до висновку про те, що така транзакція (операція) не може бути визнана нікчемною.

Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку. Отже, Фонд не має повноважень визнавати нікчемними транзакції щодо перерахування коштів з одного рахунку на інший у порядку статті 38 Закону.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 (провадження № 11-104апп18, а також у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 185/9773/16-ц (провадження № 61-42946св18).

Відповідно до частини другої-третьої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Звертаючись до суду із позовними вимогами, позивач як на правову підставу нікчемності проведеної транзакції для застосування наслідків її нікчемності посилався на положення пункту 9 частини третьої статті 38 Закону.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Проте, згідно досліджених матеріалів справи, жодної угоди між банком та відповідачами укладено не було. Транзакція перерахування коштів від 20 листопада 2018 року відбулась на виконання договору позики № 11 від 20 листопада 2018 року, укладеного між відповідачами, отже, остання не може бути визнана нікчемною на підставі даних норм діючого законодавства.

Окрім того, позивачем на підтвердження, викладених в позові обставин, не надано суду рішення уповноваженої особи - наказ уповноваженої особи від 30 травня 2019 року№ 92/1?од, яким затверджено результати перевірки, на підставі якого затверджено висновки комісії про визнання нікчемною транзакції між відповідачами.

Також, зі змісту частини другої статті 38 Закону вбачається, що дії Фонду по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, мають бути вчинені виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банку.

Однак, з огляду на дату прийняття наказу уповноваженої особи від 30 травня 2019 року № 92/1-од та з урахуванням дати, з якої розпочато процедуру ліквідації - з 19 грудня 2018 року, суд приходить до висновку, що проведена перевірка з метою виявлення нікчемних правочинів в період процедури ліквідації не відповідає нормам статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 826/17410/16 (провадження № К/9901/47192/18), від 26 травня 2020 року у справі № 826/17586/16 (провадження № К/9901/48533/18).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, та встановлено, що перерахування грошових коштів не є правочином урозумінні чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Ураховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, то судові витрати, відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статтями 215 216 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 137, 141, 209, 258, 259, 263- 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І. О. до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Акціонерне товариство «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК», код ЄДРПОУ 14359319, місцезнаходження: 01024, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26;

відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтернатива-В», код ЄДРПОУ 34760641, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22А;

третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, код ЄДРПОУ 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.

Суддя Л. М. Ішуніна

Дата ухвалення рішення10.02.2023
Оприлюднено07.08.2023
Номер документу112644146
СудочинствоЦивільне
Сутьзастосування наслідків недійсності нікчемного правочину

Судовий реєстр по справі —760/8513/21

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мережко Марина Василівна

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мережко Марина Василівна

Ухвала від 11.03.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Мережко Марина Василівна

Ухвала від 06.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Білич Ірина Михайлівна

Рішення від 10.02.2023

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Ішуніна Л. М.

Ухвала від 13.04.2021

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Ішуніна Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні