Рішення

від 04.08.2023 по справі 754/5269/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3034/23

Справа №754/5269/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за обслуговування будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за обслуговування будинку та прибудинкової території. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСББ «Лісовий» відповідно до Статуту створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав власників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом. Пунктом 13 Розділу IV Статуту ОСББ «Лісовий» визначено, що письмове опитування співвласників має також юридичну силу, як і рішення загальних зборів. Тож, Протоколом № 1-19 «Підсумків проведення письмового опитування» від 30 квітня 2019 року було прийнято рішення затвердити суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.05.2019 року в сумі 5,57 грн. за 1 кв. м. загальної площі та перший поверх 4,80 грн. з 1 кв. м. загальної площі квартири. Відповідачка набула право власності на квартиру на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру серія НОМЕР_1 від 28.05.2002 року, що видано на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 20.05.2002 року № 659 С/КІ, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Позивач фактично надав послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території і квартирі відповідачки, й остання користувалася цими послугами. Відповідачка свої зобов`язання по сплаті поточних платежів за обслуговування будинку та прибудинкової території повністю не виконує. Позивачем щомісячно направлялись квитанції з сумою боргу. Відповідачка своєчасно не сплачує вартість отриманих послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території, за період з 01.01.2020 року по 31.03.2023 рік утворилась заборгованість у розмірі 7 602,00 грн., а також 3 % річних за вказаний період в розмірі 228,10 грн.. У зв`язку з тим, що відповідачка добровільно борг не погашає, позивач просить стягнути з неї вищевказану суму заборгованості та 3 % річних, а також понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 01.02.2023 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

Відповідачка по справі повідомлялась судом про розгляд судом даного провадження належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду, яка повернулося на адресу суду з відміткою як «За закінченням встановленого строку зберігання». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Вказаний будинок перебуває на балансі ОСББ «Лісовий».

Згідно зі статтею 13 Конституції України, власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями, які викладені у статті 1 Закону ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ч.1, 3 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами, створюється об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року № 2866, співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Здійснивши запит до «Реєстру територіальної громади м. Києва» судом було встановлено, що відповідачка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 28.05.2002 року, що видано на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 20.05.2002 року № 659 С/КІ, спірна квартира належить відповідачці на праві приватної власності.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов`язок споживача своєчасно оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги та витрати на утримання будинку і прибудинкової території випливає і з положень ст. 162 Житлового кодексу України, пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Згідно ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання відноситься: визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання.

Пунктом 1 розділу II Статуту ОСББ «Лісовий» визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майно будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Утримання будинку та прибудинкової території забезпечується ОСББ та відповідними підприємствами - виконавцями послуг на підставі договорів з ОСББ. При визначенні розміру внесків виходять з витрат на утримання, передбачених кошторисом ОСББ, який відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується Загальними зборами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В обґрунтування розміру заборгованості позивачем надано розрахунок боргу, з якого вбачається, що за період з 01.01.2020 року по 31.03.2023 рік утворилась заборгованість у розмірі 7 602,00 грн..

Протоколом № 1-19 «Підсумків проведення письмового опитування» від 30 квітня 2019 року було прийнято рішення затвердити суми внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 01.05.2019 року в сумі 5,57 грн. за 1 кв. м. загальної площі та перший поверх 4,80 грн. з 1 кв. м. загальної площі квартири.

Таким чином, розмір заборгованості відповідачки станом на 31.03.2023 за обслуговування будинку та прибудинкової території складає 7 602, 00 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що у зв`язку з простроченням щодо оплати за обслуговування будинку та прибудинкової території, боржник зобов`язаний сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 228, 10 грн..

Відповідачкою не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ «Лісовий» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачем надано суду Договір про надання юридичних послуг №20/04-2023/1 від 20.04.2023 року (доданого до позовної заяви); Акт приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2023 до договору №20/04-2023/1 про надання юридичних послуг від 20.04.2023; Копію платіжної інструкції №424 від 24.04.2023 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн., сплачені згідно платіжної інструкції №424 від 24.04.2023 року за договором №20/04-2023/1 про надання юридичних послуг від 20.04.2023.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 137, 141, 174, 175, 179, 187, 274-279, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 162 ЖК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за обслуговування будинку та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісовий» (код ЄДРПОУ 32528424, місцезнаходження: м. Київ, пр. Лісовий, 35) заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території з урахуванням 3 % річних в загальному розмірі 7 830, 10 грн., судовий збір в розмірі 2 684, 00 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду виготовлено 04.08.2023.

Суддя: Т.А.Зотько