Ухвала

від 01.08.2023 по справі 757/31308/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31308/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 р. у справі №757/29956/23-к, в рамках кримінального провадження №№42023102070000159, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

20.07.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 р. у справі №757/29956/23-к, в рамках кримінального провадження №№42023102070000159, на майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що при накладенні арешту стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення Товариством з обмеженою відповідальністю «СОБІ» або причетність до кримінального правопорушення останнього; арештоване майно, власником якого є ТОВ «СОБІ», не відповідає критеріям речових доказів; арешт накладено без дотримання засад розумності та співмірності, а також без врахування наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб; при вирішенні питання про арешт майна ТОВ «СОБІ» судом порушено принципи рівності, об`єктивності та упередженості, що позбавило третю особу, щодо майна якої вирішується питання про арешт, подати свої заперечення та долучити власні докази, а відтак наявні підстави з якими законодавець зумовлює скасування накладеного арешту.

Представник заявника подала заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами..

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Прокурор направив до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, щодо скасування арешту заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотання, так як необхідність в арешті не відпала.

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до ЄРДР №42023102070000159 від 04.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Печерською окружною прокуратурою міста Києва.

Крім того, заступником керівника Київської міської прокуратури призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні до складу якої включені прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва.

Ухвалою слідчого судді від 14.07.2022 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт, окрім іншого на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі», які знаходяться на банківських рахунках у:

- АБ "УКРГАЗБАНК" МФО 320478: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ "СЕНС БАНК" МФО 300346: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;

- АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" МФО 322001: НОМЕР_6 ;

- АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" У М. КИЄВI МФО 380805: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ;

- ПАТ "БАНК ВОСТОК" МФО 307123: НОМЕР_10 ;

- АТ КБ "ПриватБанк" МФО 305299: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 .

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ТОВ «Собі» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, підставою для застосування в рамках такого кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна стала необхідність забезпечення збереження речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, в клопотанні прокурора зазначено, а судом, у зв`язку з тим, що розгляд клопотання здійснювався без участі ТОВ «Собі», не було досліджено та з`ясовано обставини і документи, які спростовують твердження прокуратури щодо створення ТОВ «Собі» уяви здійснення законної господарської діяльності у сфері постачання річкового піску шляхом укладення договірних відносин з ланцюгом фіктивних підприємств.

Разом з тим, заявником вказане спростовано наступним.

Так, з матеріалів клопотання вбачаться, що одним з основних видів господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» є видобуток піску ( КВЕД 08.12).

13.01.2011р. ТОВ «СОБІ» в Міністерстві охорони навколишнього середовища України отримало:

1) Спеціальний Дозвіл на користування надрами №5309:

- назва родовища: Деснянське-нижнє родовище;

- вид користування надрами: видобування;

- мета користування надрами: видобування пісків для будівельних розчинів (крім штукатурних розчинів для опоряджувального шару), дорожнього будівництва, як пісок- компонент для одержання щільного силікатного бетону та для рекультивації, благоустрою та планування.

- балансові запаси пісків в контурі кар`єру - 3 499,0 тис. куб.м., тобто 5 млн 265 тис 995 тон (в межах спеціального дозволу на користування надрами №5309 та Протоколу №5412 від 26.11.2021 року.);

2) Спеціальний Дозвіл на користування надрами №5310:

- назва родовища: Деснянське-верхнє родовище;

- вид користування надрами: видобування;

- мета користування надрами: видобування пісків для будівельних розчинів (крім штукатурних розчинів для опоряджувального шару), дорожнього будівництва, як пісок- компонент для одержання щільного силікатного бетону та для рекультивації, благоустрою та планування:

- балансові запаси пісків в контурі кар`єру - 2 725,9 тис. куб.м, тобто 4 млн 102 тис 480 тон (в межах спеціального дозволу на користування надрами №5310 та Протоколу .N25081 від 09.04.2020 року);

ТОВ «СОБІ» з 2012 року по теперішній час розробляє вищевказані родовища і самостійно проводить видобування піску річкового.

За період з 01.01.2022р. по 17.07.2023р. ТОВ «СОБІ» видобуло піску:

- З Деснянського-нижнього родовища - 386 998,413тн.;

- З Деснянського-верхнього родовища - 732 695,786тн.,

що підтверджується відповідною формою 5-ГР, яка подається Товариством щороку Державної служби геології та надр У країни, а також відповідними платіжними дорученнями по оплаті рентної плати за користування надрами (пісок) на загальну суму 6 959 125,10грн. яка розраховується відповідно до вимог Податкового кодексу і залежить від кількості видобутої корисної копалини.

При цьому, Товариство має власний флот, яким забезпечується виконання робіт і наземні склади, де офіційно розміщується та зберігається видобутий пісок (відповідні докази, що підтверджують зазначене додаються) та здійснює напряму його реалізацію контрагентам.

Єдиним контрагентом з перерахованих в ухвалі Товариств є ТОВ «ВЕНЕРА ГРУП» (код ЄДРПОУ 38448863). Відповідно до договорів поставки № 070323-П від 07.03.2023 року та купівлі-продажу № 31.03.23-П від 31.03.2023 року ТОВ «ВЕНЕРА ГРУП» купує, а ТОВ «СОБІ» продає пісок річковий на умовах РСА-склад постачальника. Вивезення піску Товариство здійснює власними силами автомобільним або водним транспортом.

Перевезення піску автомобільним транспортом супроводжується оформленням товарно-транспортних накладних. Перевезення піску водним транспортом - внутрішнім коносаментом і актом навантаження. На кожну партію відвантаженого піску (під партією, відповідно до умов договору мається на увазі кількість піску, відвантажена протягом доби) Товариство оформляє видаткову накладну і реєструє податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних по першій події - відвантаженню без проведення оплати, про що свідчить витяг з реєстру податкових накладних.

За період з 01.03.2023 року по 19.07.2023 року ТОВ «ВЕНЕРА ГРУП» придбало у ТОВ «СОБІ» 256 425,692 тн. піску річкового на загальну суму 16 876 815,02 грн.

Станом на 20.07.2023 року розрахунок між ТОВ «Собі» та ТОВ «ВЕНЕРА ГРУП» проведений частково на суму 10 456 904,32 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Собі», що підтверджується відповідною випискою банку про зарахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Собі». Таким чином станом на даний час ТОВ «ВЕНЕРА ГРУП» має заборгованість перед ТОВ «Собі» на суму 6 419 910,70 грн.

Враховуючи все вищевикладене, повністю спростовується твердження сторони обвинувачення щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Собі» до транзитно конвертаційного підприємства з наявністю ознак фіктивності, а також про уявні господарські взаємовідносини Товариства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Стаття 98 КПК України в свою чергу підкреслює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, стороною обвинувачення не доведено який саме розмір грошових коштів був отриманий на думку прокурора незаконним шляхом, по яким саме господарським зобов`язанням, з яким конкретно контрагентом і який розмір шкоди заподіяний.

Відсутність таких відомостей та чітко визначених критеріїв унеможливлюють ідентифікацію майна особи як доказу в розумінні статті 98 КПК України та свідчить про відсутність доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Крім того, прокурором в клопотання крім припущення не наведено жодного доказу, що наявні ризики і можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що ТОВ «СОБІ» (код ЄДРПОУ 16476986) на законних підставах здійснює свою господарську діяльність та регулярно сплачує податки та збори. Так, Товариством було сплачено до бюджету рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення за період з 01.01.2022 року 6 959 125,10 грн. Крім того, ТОВ «СОБІ» щомісячно в середньому перераховує до бюджету орієнтовно 340 000,00 податку на доходи фізичних осіб, сплачує військового збору - 30 000 грн., єдиного соціального внеску - 400 000,00 грн., виплачує заробітної плати більше 1 500 000,00 грн., оплачує орендну плату за землю та земельний податок на суму 341247,83 грн., рентну плату за користування радіочастотним ресурсом - 7700,00 грн., транспортний податок - 12500,00 грн. Щоквартально сплачує податок на нерухоме майно 340 000,00 грн.

Загальна сума податків, які необхідно сплатити товариству до 30.07.2023 року 702368,50 грн.

Також варто зазначити, що якби судом було досліджено питання оплат по так званим безтоварним операціям, то було б встановлено, що Товариство станом на даний час отримало б лише суму коштів в розмірі 10 456 904,32 грн., в той час як арешт накладений на грошові кошти в розмірі 88 618 577,23 гривень, 335083,51 доларів США та 127505,22 Євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном.

Згідно ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Наряду з вказаним, слід зазначити, що підозра посадовим особам заявника не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Сторона обвинувачення не з`явилась в судове засідання та не надала суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

За вказаних обставин, версія органу досудового розслідування, арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року у справі № 757/29956/23-к на грошові кошти, які належать ТОВ "СОБІ" код ЄДРПОУ 16476986, у будь-якій валюті, що знаходяться на наступних рахунках банківських установ:

- АБ "УКРГАЗБАНК" МФО 320478: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

- АТ "СЕНС БАНК" МФО 300346: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;

- АТ "УНIВЕРСАЛ БАНК" МФО 322001: НОМЕР_6 ;

- АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" У М. КИЄВI МФО 380805: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ;

- ПАТ "БАНК ВОСТОК" МФО 307123: НОМЕР_10 ;

- АТ КБ "ПриватБанк" МФО 305299: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 .

та відновити видаткові операції по вищевказаним рахункам.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1