Ухвала

від 03.08.2023 по справі 348/2145/20

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2145/20

03 серпня 2023 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

з участю: заявника (позивача) - ОСОБА_1 ,

представника Служби у справах дітей

Пасічнянської сільської ради

Надвірнянського району

Івано-Франківської області - Годзюр Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей, Надвірнянський відділ ДВС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Служба у справах дітей Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про повторне виселення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як їх законний представник, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей, як представник органу опіки та піклування Надвірнянської районної державної адміністрації про виселення із житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей, Надвірнянський відділ ДВС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Надвірнянської РДА Івано-Франківської області, Служба у справах дітей Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про повторне виселення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як їх законний представник, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей, як представник органу опіки та піклування Надвірнянської районної державної адміністрації про виселення із житлового будинку.

Просив суд постановити ухвалу, якою задоволити його заяву і повторно виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з неповнолітніми дітьми, а саме: дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з належного йому на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.

В судовому засіданні заявник (позивач) ОСОБА_1 свої вимоги підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених у його заяві про повторне виселення.

Представник Служби у справах дітей Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області в судовому засіданні пояснила, що сім`я ОСОБА_2 з її неповнолітніми дітьми із 14.06.2022 року перебуває на контролі Служби у справах дітей.

Вказала, що по місцю проживання даної сім`ї відбувались неодноразові виїзди щодо обстеження умов проживання, за наслідком яких останню було зобов`язано створити належні умови для проживання дітей.

02.01.2023 року на їх адресу надійшла постанова державного виконавця від 27.12.2022 року про залучення Служби у справах дітей для участі у проведенні виконавчих дій, а саме виселення ОСОБА_2 з її неповнолітніми дітьми із належного ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 .

03.01.2023 року працівники Служби у справах дітей здійснили виїзд за вказаною адресою, проте ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей вдома не було. Було проведено опис майна і накладено на нього арешт. Також Службою у справах дітей було ініційовано перед виконкомом Пасічнянської сільської ради питання щодо надання даній сім`ї іншого житла.

04.01.2023 року Службою у справах дітей було взято на облік неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , як дітей, які опинились в складних життєвих умовах.

02.02.2023 року відбувся спільний виїзд начальника Служби у справах дітей Пасічнянської сільської ради - ОСОБА_9 , тобто її, головного спеціаліста - ОСОБА_10 та старшого інспектора ювенальної превенції Надвірнянського РВП - Нагорняка М.В., якими було роз`яснено ОСОБА_2 , що житло в якому вона проживає разом з дітьми, належить на праві власності ОСОБА_1 .

В свою чергу ОСОБА_2 повідомила, що вона планує придбати житло в Галицькому районі, однак просила до початку літа залишитись в даному житловому будинку.

06.06.2023 року вона разом із старшим інспектором ювенальної превенції Надвірнянського РВП - Нагорняком М.В. здійснили повторний виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 і встановили, що вдома перебували лише неповнолітні діти.

Через деякий час від сусідів підійшла і ОСОБА_2 , ще раз підтвердила, що дійсно знайшла будинок і збирається переїжджати.

Разом з тим представник Служби у справах дітей вказала, що реально ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей із належного ОСОБА_1 будинку виселено так і не було.

Просила суд винести судове рішення по даній справі згідно чинного законодавства, зазначивши, що покладається у вирішенні на розсуд суду.

Представник Надвірнянського відділ ДВС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не прибув, натомість надіслав на електронну адресу суду лист, в якому просив розглянути дану справу без їхньої участі.

Представник Служби у справах дітей Надвірнянської РДА Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей в судове засідання повторно не прибула, про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлена належним чином.

Зокрема, після надходження вказаної заяви до суду, згідно ухвали від 30.06.2023 року було постановлено відкрити провадження у даній справі, призначивши її до судового розгляду на 15 год. 30 хв. - 17.07.2023 року у приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області (вул.Г.Мазепи, 35, м.Надвірна, Івано-Франківської області, 78405), про що рекомендованою кореспонденцією повідомлено заявника та заінтересованих осіб, в тому числі і ОСОБА_2 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.36).

Однак в дане судове засідання остання не прибула та не повідомила суд про причини неявки, заяви про слухання справи у її відсутності до суду також не надходило.

Враховуючи наведене, судом було відкладено розгляд заяви ОСОБА_1 про повторне виселення, визначивши дату і час наступного судового засідання 03.08.2023 року о 15 год. 30 хв., про що повторно повідомлено учасників по справі, зокрема, рекомендованою кореспонденцією і заінтересовану особу - ОСОБА_2 .

Проте, будучи належним чином та завчасно повідомленою про дату, час та місце розгляду даної справи по суті, остання в судове засідання повторно не з`явилася, аналогічно не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Беручи до уваги викладені обставини, суд констатує, що відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення особи (заінтересованої особи ОСОБА_2 ) про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України,учасники судовогопроцесу зобов`язаніповідомляти судпро причининеявки усудове засідання.У разінеповідомлення судупро причининеявки вважається,що учасникисудового процесуне з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктами 1, 2 ч.3 ст.223 ЦПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Таке положення пов`язане з дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами та із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до п.1, 3, 5 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, зловживання процесуальними правами не допускається, що закріплено вст.ст.43, 44 ЦПК України.

Цивільний процесуальнийкодекс України не містить вичерпного переліку поважних причин неявки до суду, однак зобов`язує суд оцінювати неявку до суду у кожному конкретному випадку залежно від підстав поважності наведених причин з тим, щоб забезпечити учасника процесу конституційною гарантією змагальності у процесі та доведення суду переконливості своїх доводів (п.3 ст.129 Конституції України).

Крім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Також, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини, констатує, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника (рішення у справі «Писатюк проти України»).

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, суд вважає таку поведінку (дії) заінтересованої особи (відповідача) ОСОБА_2 , як умисне затягування розгляду справи, а причини неявки в судові засідання неповажними, і тому приймаючи до уваги повторну неявку останньої в судові засідання, належним чином повідомленої про день та час їх проведення, відсутність заяви про розгляд справи без її участі та відсутність у суду підстав, передбачених чинним процесуальним законодавством для відкладення проведення судового засідання, суд прийшов до висновку про можливість провести його у відсутність заінтересованої особи (відповідача) ОСОБА_2 .

Що стосується вимог заяви ОСОБА_1 про повторне виселення, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.03.2021 року, ухваленим у відповідності до положень ст.ст.280-282 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи, було задоволено позов ОСОБА_1 та ухвалено виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , із належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 , без надання іншого житла, а також стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 840 грн. 80 коп. сплаченого судового збору та 3000 грн. витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, а всього 3840 грн. 80 коп.

Згідно ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.04.2022 року, заяву ОСОБА_2 , яка діялав своїхінтересах тав інтересахнеповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,як їхзаконний представникпро переглядвищевказаного заочногорішення залишено беззадоволення тароз`яснено,що у відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 03.11.2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а заочне рішення Надвірнянського районного суду від 31.03.2021 року без змін.

Дана постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення, тобто 03.11.2022 року набрала законної сили.

Відповідно, рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.03.2021 року 03.11.2022 року набрало законної сили.

В подальшому, на виконання вказаного судового рішення, відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви, 17.11.2022 року Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області був виданий виконавчий лист, згідно якого слід виселити ОСОБА_2 разом з її неповнолітніми дітьми, а саме: дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з належного заявнику (позивачу) на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.

Зазначений виконавчий лист був пред`явлений останнім для примусового виконання в Надвірнянський відділ ДВС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (а.с.44, 45-46).

28.11.2022 року державним виконавцем Бурієм Н.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по даному виконавчому листу, ВП №70420172. Відповідно до даної постанови боржнику ОСОБА_2 необхідно було виконати рішення суду про її виселення разом з неповнолітніми дітьми протягом 10-ти робочих днів. За примусове виконання рішення немайнового характеру стягується виконавчий збір в сумі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи, що станом на січень 2023 року становить 13000 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 172 грн. 60 коп. (а.с.48).

Як з`ясовано судом, 20.12.2022 року державний виконавець Бурій Н.І. здійснив виїзд за адресою: присілок Максимець-Бистриця, с.Максимець, Надвірнянського району Івано-Франківської області, житловий будинок № 1343а, де в присутності понятих склав акт, в якому зазначив, що боржником ОСОБА_2 рішення Надвірнянського районного суду від 31.03.2021 року про її виселення разом з неповнолітніми дітьми у наданий ним термін - не виконано (а.с.51).

Суд звертає увагу, що у разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно, державний виконавець виконує його примусово, призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

В подальшому, 27.12.2022 року державний виконавець Бурій Н.І. виніс постанови про залучення працівників поліції та про залучення працівника органу опіки та піклування до участі у проведенні виконавчих дій про виселення із житлового будинку боржника ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми на 11 год.00 хв. - 03.01.2023 року, та надіслано їх копії сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією (а.с.53, 55).

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про його виселення, не є перешкодою для його виселення. Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Отже, виконання судового рішення по даному виконавчому провадженні проводилося 03.01.2023 року, проте воно здійснювалося за відсутності боржника ОСОБА_2 , яку не було попереджено про заборону користуватися самовільно зайнятим житловим приміщенням. Про виконання судового рішення державним виконавцем Бурій Н.І. було складено акт, який підписаний всіма особами, що брали участь у виконанні судового рішення про примусове виселення. Разом з тим, проведено опис майна боржника ОСОБА_2 , яке передано для відповідального зберігання ОСОБА_1 , як стягувачу (а.с.57, 58-60).

Однак, як перевірено судом в ході розгляду даної заяви, цього ж дня 03.01.2023 року боржник ОСОБА_2 разом із неповнолітніми дітьми: дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , самостійно вселилися у належне ОСОБА_1 на праві приватної власності приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 .

Суд констатує, що відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

У відповідності до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Складовою справедливого судового розгляду згідно Конвенції та практики Європейського суду з прав людини є своєчасне та повне виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Отже, виконанню судового рішення не можна перешкодати, відмовляти у виконанні або надмірно затримувати його виконання. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Статтею ст.447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п.10 ст.66 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у такому разі підлягає відновленню за постановою державного виконавця.

Таким чином, ЗУ «Про виконавче провадження» передбачена можливість повторного виселення боржника на підставі ухвали суду.

Редакцією вказаної норми станом на день виселення заінтересованої особи (відповідача) ОСОБА_2 не встановлено заборони або обмеження щодо виконання рішення суду про виселення боржника, який неправомірно займає житлове приміщення, з якого йому належить виселитись, якщо попередньо рішення суду про його виселення виконано, а згодом боржник знову вселився у це приміщення. Визначальною у цій нормі є саме гарантована стягувану можливість повторного виселення боржника, який знову вселився у приміщення, що мало бути звільнено для стягувана, не залежно від того, в який спосіб боржник був первісно виселений в порядку виконавчого провадження.

Статтею 3 ЦПК України закріплено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З огляду на викладене, право на звернення до суду з певною заявою, в тому числі із заявою про повторне виселення боржника, може бути передбачене іншим законом, ніж ЦПК України.

У даному випадку таким являється - Закон України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція висловлена і в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 22.04.2021 року у справі №465/4303/13 (провадження №61-15391 св20), де зазначено, що «… відповідно до частини 10 статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII, у разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Тобто, повторне виселення боржника, який вселився у приміщення, з якого його було виселено, вирішується судом шляхом постановлення ухвали.

З урахуванням відсутності законодавчої заборони на звернення стягувана до суду з заявою про повторне виселення боржника та невіднесення законодавцем указаного питання до виключної компетенції державного/приватного виконавця, суд вірно вважав можливим вирішення судом питання про повторне виселення боржника за заявою стягувана у виконавчому провадженню».

Така ж позиція висловлена у висновку, викладеному в постанові Верховного суду від 03.04.2019 року в справі №336/1562/18 (провадження №61-44771св18) та постанові Верховного Суду від 09.01.2019 року в справі №205/7420/13-ц (провадження №61-42974св18).

Як зазначено вище, враховуючи викладені обставини, ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей, Надвірнянський відділ ДВС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Надвірнянської РДА Івано-Франківської області, Служба у справах дітей Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про повторне виселення по справі за №348/2145/20.

Також, в процесі розгляду даної заяви, судом з`ясовано, що на звернення ОСОБА_1 в Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.02.2023 року та в Надвірнянську окружну прокуратуру Івано-Франківської області від 02.02.2023 року про неналежне виконання по виконавчому провадженню за №70420172, згідно виконавчого листа №348/2145/20, виданого Надвірнянським районним судом 17.11.2022 року щодо виселення ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми із належного йому на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 , без надання іншого житла, заявником було отримано відповідь за підписом начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрія Бартківа від 17.02.2023 року, в якій останньому рекомендовано звернутися до суду, що прийняв рішення про виселення, для отримання ухвали про повторне виселення (а.с.5-7).

Крім того, на звернення ОСОБА_1 в Надвірнянський РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 04.01.2023 року за фактом неправомірних дій зі сторони ОСОБА_2 , працівниками поліції був опитаний співжитель останньої ОСОБА_11 , який ствердив, що він дійсно проживає із ОСОБА_2 та її неповнолітніми дітьми в належному заявнику будинку АДРЕСА_1 , що знаходиться за вищевказаною адресою (а.с.15, 16, 17).

За зверненням заявника (позивача) в Пасічнянську сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області від 10.02.2023 року, щодо протиправного проживання ОСОБА_2 разом із неповнолітніми дітьми в належному йому будинку, ним отримано відповідь від 16.02.2023 року за №Яр-4/122, за підписом сільського голови Андрія Гунди, в якій він також рекомендує ОСОБА_1 звернутися із заявою про повторне виконання судового рішення про виселення ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми із належного йому житлового будинку (а.с.11-13).

Аналогічну відповідь заявником отримано на заяву від 09.01.2023 року за підписом начальника Надвірнянського відділу Державної виконавчої служби у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сергія Поповича за №1611 від 23.01.2023 року (а.с.8-10).

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 разом з неповнолітніми дітьми в належному ОСОБА_1 на праві приватної власності будинку, копія якого долучена до матеріалів даної справи, проведеного начальником ССД Пасічнянської сільської ради Годзюр Г.М. та старшим інспектором ЮП Надвірнянського РВП Нагорняком М.В. від 06.06.2023 року, також підтверджено, що останні продовжують проживати в даному житлі (а.с.14).

Разом з тим, судом достовірно перевірено, шляхом дослідження в судовому засіданні витребуваної із Надвірнянського відділу ДВС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - належним чином завіреної копії виконавчого провадження №70420172, щодо виконання рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.03.2021 року по даній справі, що постанова про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем на момент розгляду заяви ОСОБА_1 про повторне виселення не виносилась.

Враховуючи наведене, повно та всебічно дослідивши обставини по даній справі, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про повторне виселення, підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 18, 43, 223, 258, 259, 260, 261, 353, 354, 355 ЦПК України, ст.66 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей, Надвірнянський відділ ДВС у Надвірнянському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, Служба у справах дітей Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про повторне виселення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , як їх законний представник, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей, як представник органу опіки та піклування Надвірнянської районної державної адміністрації про виселення із житлового будинку задоволити.

Повторно виселити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , із належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 , без надання іншого житла.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали

складено 07.08.2023 року.

Суддя Грещук Р.П.