Вирок

від 07.08.2023 по справі 334/6444/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 07.08.2023

Справа № 334/6444/22

Провадження № 1-кп/334/352/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі суду м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082140000649 від 26.09.2022 з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоданилівка, Якимівського району Запорізької області, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше не судима

у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.111-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або застосування як проти територіальної недоторканності або політичної н с залежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок створення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що є виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року рф, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ) від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані державною думою та радою федерації федеральних зборів російської федерації.

В цей же день президент російської федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до ради федерації федеральних зборів російської федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним ііїнням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24 лютого 2022 року указом президента україни № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року його строк повторно продовжено на 90 діб.

ОСОБА_5 з 2007 року працювала на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Комунального закладу «Навчально- виховний комплекс «Якимівська гімназія» Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, який розташовувався за адресою:Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вул. Центральна, 73, код ЄДРПОУ 25487960. На цій посаді ОСОБА_5 працювала до 04.05.2022.

Разом з тим, ОСОБА_5 з 04 травня 2022 року, достовірно володіючи інформацією, що з 24.02.2022 підрозділами збройних сил та інших військових формувань російської федерації здійснено повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна та розуміючи, що вчиняються дії, направлені на зміну меж території України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, свідомо та добровільно прийняла рішення у період воєнного стану перейти на бік ворога, тобто на сторону окупаційної влади російської федерації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, ОСОБА_5 , після повної окупації військовослужбовцями збройних сил російської федерації території смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, тобто з 04.05.2022, перебуваючи на території зазначеного селища міського типу, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, та добровільно прийняла пропозицію та обійняла посаду директора «Акимовской школы №27», яка розташована на тимчасово окупованій території за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вул.Центральна, 73.

З метою підтримки дій окупаційної влади російської федерації у період з 04 травня 2022 року до 18 листопада 2022 року ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, як директор «Акимовской школы №27», знаходячись у смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, тобто на тимчасово окупованій території, прийняла участь у постановочних відеозаписах, фото-звітах для пропагандистських засобів масової інформації окупаційної влади на каналі «Типичная Акимовка», розміщеному у месенджері «Telegram» за web-адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 інформаційному пості від 09.07.2022 на вказаному каналі, присвячений випускному балу в «Акимовской школе №27», ОСОБА_5 присутня на відео на сцені школи разом з представником окупаційної влади ОСОБА_6 , де разом зі всіма вигукувала побажання випускникам.

Крім того, в інформаційному пості на вказаному каналі від 28.09.2022, присвяченому загальному збору «Мы Великая Россия», ОСОБА_5 присутня на фото на порозі «Акимовской школы №27» разом з колективом учителів, тримала прапорець країни-агресора, при цьому під фото наявний допис про те, що колектив долучився до зазначеного збору. -вхож, в інформаційних постах на вказаному каналі від 28.09.2022, присвячених мітингу-ході «Я русский! Мы русские», ОСОБА_5 присутня на відео разом з колективом вчителів «Акимовской школы №27», де тримала прапорець країни-агресора.

Крім того, в інформаційному пості на вказаному каналі від 06.10.2022, присвяченому «Дню вчителя», ОСОБА_5 присутня на відео та фото на сцені районного будинку культури в смт Якимівка, де разом з іншими присутніми, брала участь у святкуванні влаштованого окупаційною владою заходу, приймала привітання від представника окупаційної влади ОСОБА_6 .

В інформаційному пості на вказаному каналі від 07.10.2022, присвяченому привітанню президента країни-агресора з днем народження, ОСОБА_5 присутня на відео на сходах районного будинку культури в смт Якимівка, де підтримуючи привітання разом з іншими присутніми голосно його вигукувала. Окрім цього, в інформаційному пості на вказаному каналі від 21.10.2022, присвяченому робочому візиту міністра освіти з числа окупаційної влади ОСОБА_7 , ОСОБА_5 присутня на фото у залі засідань для вирішення організаційно-розпорядчих питань.

Також, приблизно 26.08.2022, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_5 будучи громадянкою України, як директор «Акимовской школы №27», знаходячись у смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, тобто на тимчасово окупованій території, прийняла участь у постановочних відеозаписах та фото-звітах для пропагандистських засобів масової інформації окупаційної влади на телевізійному каналі «Запорожский вестник», де під час отримання для провадження у ввіреному їй закладі освіти «Акимовская школа №27» навчальних посібників загальної освіти, складених на російській мові та у відповідності до законів просвіти країни-агресора, висловлювала на відео велику радість стосовно повернення освітнього процесу на викладання російською мовою, розповідала про підтримку від батьків щодо виходу вчителів на роботу, хоча на останніх був здійснений великий тиск через їх рішення працювати під керівництвом окупаційної влади.

Тим самим, ОСОБА_5 , використовуючи отримані повноваження спланувала та організувала освітній процес в очолюваній нею «Акимовской школе №27» у відповідності до вимог законодавства про освіту країни - агресора, а саме федеральний закон «Об образовании в российской федерации».

Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.

Статтею 6 Закону України «Про освіту» визначено засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, серед яких є виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення.

Частиною 1 статті 26 «Про освіту» визначено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

Тим самим, своїми умисними діями, ОСОБА_5 повністю виключила з освітнього процесу вимоги до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами та освітніми програмами загальної освіти України та після повної окупації військовослужбовцями збройних сил російської федерації території смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, з 04.05.2022, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, добровільно обійняла посаду директора «Акимовской школы №27», яка розташована на тимчасово окупованій території за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вул. Центральна, 73, де з метою підтримки дій окупаційної влади російської федерації у період з 04 травня 2022 року до 18 листопада 2022 року ОСОБА_5 , як директор «Акимовской школы №27», знаходячись на тимчасово окупованій території, використовуючи отримані повноваження, спланувала та організувала освітній процес в очолюваній нею «Акимовской школе №27» у відповідності до вимог законодавства про освіту країни-агресора, а саме федерального закону «Об образовании в российской федерации».

У судовому засіданні допит обвинуваченої ОСОБА_5 не здійснювався через проведення судового розгляду в порядку спеціального судового провадження на підставі ч.3 ст.323 КПК України.

При цьому обвинувачена викликалася до суду як за місцем своєї реєстрації, так і через засоби масової інформації у передбачений законом спосіб, однак у судове засідання не з`явилася.

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Стороною обвинувачення та судом використані усі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченої, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченої, а саме: був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження; приймав участь у дослідженні доказів та виступав у судових дебатах.

Під час судових дебатів, захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_4 просив визнати ОСОБА_8 невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та виправдати. Зазначив, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони даного складу злочину є добровільність заняття особою посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Захисник вважає, що саме добровільність зайняття обвинуваченою такої посади обґрунтовано та поза розумним сумнівом стороною обвинувачення не доведено. А допитані у судовому засіданні свідки, надавали свідчення лише зі слів інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:

- Рапортом заступника начальника СВ ВП № 1 Мелітопольської ГУНП у Запорізькій області про виявлення в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України;

- Інформацією Якимівської селищної ради та додатками до неї, згідно якою ОСОБА_5 добровільно погодилась співпрацювати з окупаційною владою, приймала участь у налагодженні діяльності освітньої системи у навчальних закладах за стандартами держави агресора та зайняла посаду директора школи №27 в смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області;

- Характеристикою ОСОБА_5 , наданої начальником відділу освівти Якимівської селищної ради, згідно з якою з початку збройного конфлікту вона одна з перших погодилась на співпрацю з окупантами, підтримувала вторгнення російських військ, агітувала інших вчителів співпрацювати з окупаційною владою, не бажала віддавати особові справи тих дітей, які не погодились навчатися за російською навчальною програмою;

- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12022082140000649 від 26.09.2022 року, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення; Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення щодо неправомірних дій з боку громадянки України ОСОБА_5 , які полягали у тому, що після повної окупації військовослужбовцями збройних сил російської федерації території смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, з 04.05.2022, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, добровільно обійняла посаду директора «Акимовской школы №27», яка розташована на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_2 , де з метою підтримки дій окупаційної влади російської федерації у період з 04 травня 2022 року до 18 листопада 2022 року ОСОБА_5 , як директор «Акимовской школы №27», знаходячись на тимчасово окупованій території, використовуючи отримані повноваження, спланувала та організувала освітній процес в очолюваній нею «Акимовской школе №27» у відповідності до вимог законодавства про освіту країни-агресора, а саме федерального закону «Об образовании в российской федерации»;

- протоколом огляду від 15 листопада 2022 року, складеним начальником слідчого відділення відділу поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, згідно якого оглянуто публікації у каналі месенджера «Телеграм» «Якимівка». При огляді виявлено медіа-файл №1 об`ємом 11,3 МБ, являє собою відеозапис, на якому зображено жінку, яка під час перегляду файлу представлено « ОСОБА_9 . Директор школы № 27 в Акимовке», яка російською мовою розповідає, що в шкодлі були порушення. Багато вчителів викладали предмети російською мовою, оскільки селище руськомовне. Зараз стало вільно дихати, усі сильно раді, що тепер можна висловлювати свої думки, викладати свої предмети, на зібраннях багато батьків дякували, що вони вийшли на роботу, хоча в цей час на них був здійснений тиск. Медіа-файл №2 об`ємом 62,8 МБ, який відтворений та являє собою приміщення, в якому складено багато книжок. Голос за кадром російською мовою розповідає, що спортивна зала шкоди №27 в Якимівці схожа на вулей, але замість бджіл тут працюють вчителя, які розбирають нові підручники на російській мові, які привезли у кількості 42000 підручників з 15 предметів, які будуть розподілені на 11 шкіл Якимівської громади. Далі, в медіа-файлі №2 зображено чоловіка, якого представлено як « ОСОБА_6 . Глава Акимовской поселковой администрации», який каже, що російська мова заборонялась, так само стиралася історія, їм розповідали, що тут була українська держава все життя, майже москву будували українці. Далі він демонструє підручник, в якому текст викладено російською мовою, а ОСОБА_6 розповідає, що з підручника видно, що в 18 сторіччі наша територія була російською імперією.

Далі в медіа-файлі №2 зображено жінку, яку під час перегляду файлу представлено « ОСОБА_5 . ДИРЕКТОР ШКОЛЫ №27 В АКИМОВКЕ», яка російською мовою розповідає, що в школі були порушення. Багато вчителів викладали предмети російською мовою, оскільки селище руськомовне. Зараз стало вільно дихати, усі сильно раді, що тепер можна зисловлювати свої думки, викладати свої прехмети. на зібраннях багато батьків дякували, що вони вийшли на роботу, хоча в цей час на був здійснений сильний тиск.

- протоколом огляду від 21 листопада 2022 року, згідно якого оглянуто публікації у каналі месенджера «Телеграм» « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». При огляді виявлено медіа-файл, на якому зображено центральний вхід до навчального закладу «Якимівська гімназія», розташованому на вул.Центральна в смт.Якимівка Мелітопольського району, на сходинках порогу стоять люди, які тримають в руках російський прапор. Серед вказаних людей в першому ряді другою з права стоїть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка тримає в руках російський прапор. В ході перегляду відеофайлу видно як на сцені виступає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на відеофайлі представлена як «Директор Акимовской школы №27». Ліворуч на сцені висить російський прапор. ОСОБА_5 під час свого виступу промовляє, що вони розсталися з ідеологією ненависті, смерті, деградації, самовбивства народу. Далі вона вітає дітей з тим, що вони стали учнями Якимівскої школи №27.

- протоколом огляду від 21.11.2022 публікації з окупаційного телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », датованої 06.10.2022, в якій на фото забражено особи, які стоять на сцені, де великими росіськими літерами написано: «с праздником педагоги!». Серед цих них стоїть ОСОБА_5 разом з представником окупаційної адміністрації та з іншими колаборантами та оглядом публікації від 21.10.2023, на якій зображено окупаційного міністра освіти Запорізької області ОСОБА_7 разом з головою окупаційної Якимівської адміністрації ОСОБА_6 , згідно з якою ОСОБА_7 провела зустріу з директорами освітніх закладів Якимівського району. На фото присутніх в залі під час вказаної наради присутня ОСОБА_5

- протоколом огляду від 21.11.2022 публікації з окупаційного телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », датованої 07.10.2022, з підписом на російській мові: «С днем рождения наш Президент! Принимайте слова поздравлений от всего Акимовского района», до вказаної публікації додано відеофайл з виступом окупаційного голови адміністрації ОСОБА_6 та групою людей з російськими прапоркми в руках, які кричать «С днем рождения!». Серед вказаних людей в центрі знаходиться представник окупаційної влади ОСОБА_6 , в другому ряді крайньою з права знаходиться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім досліджених в ході судового розгляду письмових доказів, винуватість ОСОБА_5 доведено показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 , який показав, що працює на посаді секретаря Якимівської селищної ради, ОСОБА_5 знає так як вона працювала заступником директора в Якимівський гімназії. На час тимчасової окупації території Якимівського району ОСОБА_5 залишилась у смт Якимівка та почала співпрацювати з окупаційною владою, а саме зайняла посаду директора Якимівської гімназії. На дану посаду була призначена за власним бажанням без тиску та примусу. На даний час впроваджує стандарти освіти держави-агресора у вказаному навчальному закладі. Школа перейшла на російську мову навчання, з 5-ти бальною системою оцінювання. Викладається російська програма за російськими підручниками, що завезли з рф. Усі українські підручники спалили. Окрім того, свідок пояснив, що ОСОБА_5 проводила роботу по залученню вчителів до роботи на окупаційну адміністрацію, змушувала батьків віддати дітей до школи на навчання за російськими програмами.

Допитом свідка ОСОБА_18 , яка показала, що до повномасштабного вторгнення рф та військової агресії займала посаду начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Якимівської селищної ради Мелітопольського району. ОСОБА_5 знає, оскільки остання працювала заступником директора Якимівської гімназії. Після повномасштабного вторгнення рф вона особисто не зустрічалась з ОСОБА_5 , однак від директора навчального закладу Вагеник, яка залишилась на тимчасово окупованій території, та від інших мешканців громади знає, що ОСОБА_19 погодилась на співпрацю з окупаційною адміністрацією та очолила 27 школу. ОСОБА_5 почала організовувати освітній процес за стандартами рф. Діти займались дистанційно по українським програмам, однак ОСОБА_5 змушувала батьків віддавати дітей до школи, погрожуючи позбавленням батьківських прав. Навчання в школі на цей час здійснюється по російським програмам, за 5-ти бальною системою на російській мові. Українські підручники знищили в перші дні війни.

Свідок впізнала та показала ОСОБА_5 на усіх протоколах огляду-публікацій з окупаційних телеграм-каналів.

Допитом свідка ОСОБА_20 , яка показала, що працює вчителем в НВК Якимівська гімназія. Знає ОСОБА_5 оскільки вона працювала завучем в Якимівській гімназії. Після окупації території Якимівського району російською федерацією голова окупаційної адміністрації ОСОБА_6 зібрав збори колективу, на яких ОСОБА_5 висловлювалась проти української влади. Також вмовляла вчителів залишатися працювати в гімназії та викладати освітній процес за стандартами РФ.

Також, свідок пояснювала, що їй відомо про те, що ОСОБА_5 змушувала батьків віддавати дітей до школи, погрожуючи позбавленням батьківських прав. Крім того, свідок чула від своїх колег, як ОСОБА_5 дуже задовільна новою владою та казала, що її ніхто ніколи не примушував з ними співпрацювати.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_21 , яка пояснювала, що до окупації вона працювала у Якимівській гімназії викладачем англійської мови. Знає ОСОБА_5 оскільки вона була заступником директора гімназії. ОСОБА_5 завжди була прихильницею «русского мира», тому коли Якимівка стала окупованою, вона відразу погодилася на посаду директора школи та пропонувала усім вчителям викладати освітній процес за стандартами РФ.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_22 який пояснив, що його два сина навчалися у Якимівської гімназії. Після окупації рф, він змушений був разом з родиною виїхати з окупованої території, тому прийшов до гімназії забрати документи синів. Йому сказали, що наразі директор школи ОСОБА_5 та тільки з її дозволу видаються документи. При цьому, ОСОБА_5 сказала йому, що якщо він виїжджає з родиною за кордон, вона видасть документи. Якщо він виїжджає до Запоріжжя, то документи вона не може видавати, бо діти повинні відвідувати навчальний заклад за місцем реєстрації. З цих підстав, він змушений був написати заяву, що діти виїжджають за кардон. На його погляд, ОСОБА_5 не виглядала пригніченою. У її кабінеті був російський флаг та портрет путіна.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Так, свідки впізнали ОСОБА_5 як під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та огляду Інтернет-ресурсів, їх показання, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачену у інкримінованого їй злочині.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що дії ОСОБА_5 , яка є громадянкою України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто здійснення пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою агресором збройної агресії проти України, а також дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, кваліфіковані вірно.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачена була осудна в розумінні ст. 19 КК України.

При призначенні покарання, згідно з вимогами ст. ст.65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, останній віднесено до категорії нетяжкого злочину.

Обставин, які, відповідно дост. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обставин, які, відповідно дост. 67 КК України, обтяжують покарання, також не встановлено.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику з минулого місця роботи, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачена вчинила даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у сприянні окупаційної влади держави-агресора, які полягали у здійсненні пропагандиу закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою агресором збройної агресії проти України, а також дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, з метою її перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з додатковим покаранням.

При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 як громадянка України, вчинила злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинила цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без реального відбування покарання, а тому положення ст. 75 КК України не застосовує.

Також з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 , не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Суд переконаний, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Оскільки ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2022 року в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності дост.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов`язаною з освітнім процесом, строком на 15 (п`ятнадцять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня фактичного її затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити незмінним.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов`язаною з освітнім процесом, рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1