Рішення

від 01.08.2023 по справі 595/1181/23

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/1181/23

Провадження № 2/595/261/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023

Бучацький районний суд Тернопільської області

одноособово суддею Федорончуком В.Б.,

при секретарі Боднар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області та Приватного агропромислового підприємства «Зубрець» про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Бучацького районного суду Тернопільської області з позовом до Бучацької міської ради Тернопільської області та Приватного агропромислового підприємства «Зубрець»про визнання права на земельну частку (пай) розміром 1,33 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності на території села Зубрець Бучацької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, на яку він має право як член колишнього колгоспу «Прогрес» та колишньої селянської спілки «Зубрець», мотивуючи тим, що 01 травня 1980 року по 31 грудня 1994 року працював в колгоспі «Прогрес», який згодом реорганізовано в селянську спілку «Зубрець», розташовану на території Зубрецької сільська ради Бучацького району Тернопільської області, правонаступником якої є Приватне агропромислове підприємство «Зубрець».Із членів колгоспу він не виходив, заяви не подавав і ніхто із членів колгоспу чи селянської спілки його не виключав. 28 липня 1997 року проводилося розпаювання земель селянської спілки «Зубрець». Під час проведення розпаювання земель з невідомих йому причин його не було включено до списку осіб, які мали право на земельну частку (пай), внаслідок чого йому не було виділено земельну частку (пай). У вересні 2021 року дізнався про те, що має право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) як член селянської спілки «Зубрець» та звернувся до Бучацької міської ради Тернопільської області з вимогою виділити йому земельну частку (пай) і видати на його ім`я встановленого взірця сертифікат на право на земельну частку (пай), однак йому було відмовлено.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

18 липня 2023 року представник відповідача Бучацької міської ради Тернопільської областіподав до суду відзив на позов та докази на обґрунтування відзиву.

В судове засіданняпозивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ковальчин М.Я. не з`явилися, однак останній подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує та просив справу розглядати у його та позивача відсутності.

Представник відповідача - Бучацької міської ради Тернопільської області в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача - Приватного агропромислового підприємства «Зубрець» в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву, в якій вказав, що позов визнає і просив суд справу розглядати без участі представника.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження заперечень представник відповідача - Бучацької міської ради Тернопільської області 18.07.2023 подав до суду відзив. Однак документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи до відзиву не додав. Із згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 18.07.2023 вбачається, що Бучацькою міською радою направлено лист ОСОБА_1 , а саме, АДРЕСА_1 . Позовна заява подана до суду позивачем ОСОБА_1 , жителем АДРЕСА_1 .

Згідно ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмету спору виключно в заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначається цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 178 ЦПК України врегульовано порядок надання відзиву. Так, до відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасника справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив на пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області про відкриття провадження у справі від 03.07.2023 встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Представником відповідача Бучацької міської ради копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано 10.07.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив на позов та додані до нього докази представник відповідача подав до суду 18.07.2023, однак до відзиву не додав документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, а саме позивачу ОСОБА_1 .

Таким чином, на підставі викладеного, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01 травня 1980 року ОСОБА_1 прийнято на роботу шофером.

29 листопада 1980 року ОСОБА_1 звільнений в зв`язку з службою в рядах Радянської армії.

01 березня 1984 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в будівельну бригаду шофером.

14 травня 1986 року ОСОБА_1 звільнений з роботи згідно поданої заяви.

22 березня 1988 року ОСОБА_1 прийнятий в колгосп «Прогрес» шофером.

31 грудня 1994 року ОСОБА_1 звільнений з роботи за власним бажанням.

Із архівної довідки архівного відділу №2 Чортківської районної державної адміністрації від 16.03.2023 №357/03-02 вбачається, що колгосп імені Ворошилова в с.Зубрець Бучацького району Тернопільської області був утворений в 1947 році і діяв до 1958 року. Після того колгосп імені Ворошилова перейменовувався в колгосп імені Леніна, з 13 січня 1963 року на колгосп «Червоний прапор». 31 жовтня 1970 року протоколом №6 загальних зборів вирішено провести об`єднання колгоспу «Червоний прапор» з колгоспом «Правда» с.Порохова та назвати об`єднаний колгосп «Прогрес». 22 грудня 1992 року колгосп «Прогрес» реорганізовано в селянську спілку «Зубрець», правонаступникої якого з 27 січня 2000 року є ПАП «Зубрець».

Відповідно до довідки архівного відділу №2 Чортківської районної державної адміністрації від 16.03.2023 №356/03-02 за 1988-1994 роки не значиться відомостей про виключення з членів колгоспу ОСОБА_1 .

Згідно відповіді на адвокатський запит від 15.03.2023 директора ПАП «Зубрець» в 1997 року проводилось розпарювання землі с/с «Зубрець» та розпорядженням голови Бучацької районної державної адміністрації від 11.04.2005 №181 членам с/с «Зубрець» були видані державні акти про право власності на земельну частку (пай). ОСОБА_1 не було включено до списку осіб селянської спілки «Зубрець» для одержання сертифікатів на земельні частки (пай) помилково. Крім того інформував, що із записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 було прийнято на роботу 01 травня 1980 року водієм, згідно рішення правління колгоспу «Прогрес» №5 від 01.05.1980 року, із заповненням на його ім`я трудової книжки колгоспника та прийняттям у члени колгоспу, а звільнено ОСОБА_1 з роботи за власним бажанням 31 грудня 1994 року, без виключення із членів колгоспу.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 27 серпня 2014 року по справі № 6-12823св14 зазначено, що право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акта про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності, а відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно ст.3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

В судовому засіданні, шляхом оцінки наданих доказів, встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як член колективного сільськогосподарського підприємства, має право на земельну частку (пай) розміром 1,33 умовних кадастрових гектарів на території села Зубрець Бучацької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області, оскільки із членів колективного сільськогосподарського підприємства на час проведення розпаювання земель не виключався, його прізвище безпідставно не зазначено в списках осіб, які мали право на земельну частку (пай), і ним не отримано сертифікат на право на земельну частку (пай).

Із листа відділу у Бучацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №К-122/0-0.23-122/133-21 від 06.05.2021 року вбачається, що середній розмір земельної частки (паю) селянської спілки «Зубрець» становить 1,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Із листа Бучацької міської ради №849 від 06.06.2022 вбачається, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Тобто, якщо на момент розпаювання особа працювала в колгоспі, була його членом і отримала сертифікат на право на земельну частку (пай), то це означає, що вона належить до кола тих осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Суд враховує, що право особи на земельну частку (пай) є непорушним та підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.3,16,321,386 ЦК України, Указом Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бучацької міської ради Тернопільської області та Приватного агропромислового підприємства «Зубрець» про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 1,33 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності на території села Зубрець Бучацької об`єднаної територіальної громади Чортківського району Тернопільської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Дата складення повного тексту рішення - 07 серпня 2023 року.

Суддя: В. Б. Федорончук