Постанова

від 07.08.2023 по справі 915/327/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/327/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія „ЕНЕРГОАТОМ в особі відокремленого підрозділу ,,Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,ЕНЕРГОАТОМ

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2023

у справі №915/327/22

за позовом Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія „ЕНЕРГОАТОМ в особі відокремленого підрозділу ,,Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,ЕНЕРГОАТОМ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО-ПРАЙД

про стягнення пені у розмірі 133 860 грн 00 коп.,-

головуючий суддя Коваль С.М.

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Державне підприємство ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія „ЕНЕРГОАТОМ в особі відокремленого підрозділу ,,Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,ЕНЕРГОАТОМ звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО-ПРАЙД про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 133860 грн., із яких: 85560 грн. пеня та 48300 грн. - 7 % штрафу.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки від 04.03.2022 № 53-123-13-22-07517 в частині своєчасної поставки товару.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2023 року у справі №915/327/22 (суддя Коваль С.М.) у задоволені позову Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія „ЕНЕРГОАТОМ в особі відокремленого підрозділу ,,Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,ЕНЕРГОАТОМ відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю ТОВ "Авто Прайд" належними доказами неможливості належного виконання зобов`язань щодо поставлення товару за укладеним з позивачем договором унаслідок настання форс-мажорних обставин, і про настання яких належним чином повідомив позивача.

На думку суду, оскільки порушення ТОВ "Авто Прайд" зобов`язань сталося під час дії форс-мажорних обставин, що тривають досі, то такі обставини, згідно п. 8.4 договору, є відкладальною (звільняючою) обставиною щодо виконання зобов`язань продавцем за договором, і тому суд визнав, що звернення ДП "НАЕК "Енергоатом" до суду з позовом у даній справі є передчасним.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом всіх фактичних обставин справи, ігнорування і не дослідження доказів, які мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2023 по справі №915/327/22 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити повністю.

Заявник апеляційної інстанції вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги наступне:

- на момент укладення договору повномасштабне вторгнення РФ вже існувало, але сам факт повномасштабного вторгнення не є підставою для твердження про настання форс-мажорних обставин;

- відповідач мав можливість виконувати договір в період дії обставин, на які він посилається як на форс-мажорні обставини;

- відповідач не дотримався порядку повідомлення про існування форс-мажорних обставин, передбаченого п.8.3 договору;

- відповідач не надав жодного документу ТПП, ані позивачу, ані до суду по даному конкретному договору, як на підтвердження форс-мажорних обставин.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія „ЕНЕРГОАТОМ в особі відокремленого підрозділу ,,Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,ЕНЕРГОАТОМ на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2023 у справі №915/327/22; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія „ЕНЕРГОАТОМ в особі відокремленого підрозділу ,,Південноукраїнська атомна електрична станція Державного підприємства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,ЕНЕРГОАТОМ ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, укладенню Договору на постачання товару № 53-123-13-22-07517 передувала спрощена процедура закупівлі товару, оголошення якої було затверджено Протоколом № 21 від 26.01.2022 р. та розміщено в електронній системі ProZorro на сайті, та відбулась 11.02.2022 року

Переможцем спрощеної процедури, згідно Протоколу №34 від 16.02.2022 року було визнано відповідача.

17.02.2022 року в електронній системі ProZorro позивачем було опубліковано повідомлення про намір укласти договір.

На Виконання зазначеної вимоги, відповідачем 18.02.2022 року направлено на адресу позивача підписані з боку відповідача 2 примірники договору.

04.03.2022 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі "Південноукраїнська атомна електрична станція" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Прайд" (Постачальник) було укладено Договір на постачання товару № 53-123-13-22-07517, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати Покупцю, а Покупець прийняти на себе зобов`язання прийняти й оплатити товар - код CPV-31610000-5 по ДК 021:2015 - Електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів (Електрообладнання автомобільне в асортименті) (далі-товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним, у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року (п. 1.1. Договору на постачання товару № 53-123-13-22-07517 від 04.03.2022).

У відповідності до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару є твердою та складає разом: 575000 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 115000 грн.; всього з ПДВ: 690000 грн.

Так, Сторонами погоджена та підписані Специфікація №1, за якою відповідач, зобов`язався поставити Товар на загальну суму 690000 грн.

Оплата по договору відбувається протягом 45-ти робочих днів після постачання ТМЦ, згідно Специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 договору (п. 2.2 Договору на постачання товару № 53-123-13-22-07517 від 04.03.2022).

Датою постачання є дата отримання товару на складі замовника з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3. Договору на постачання товару № 53-123-13-22-07517 від 04.03.2022).

За твердженнями позивача, у зв`язку з порушенням ТОВ "Авто Прайд" обумовленого договором строку поставки товару, останньому направлено претензію від 18.05.2022 № 32/436 про сплату пені та штрафу за прострочення постачання товару, проте зазначену претензію відповідачем залишено без реагування та виконання; пеню та штраф за прострочення поставки товару відповідачем не оплачено й досі, і таке є підставою для звернення ДП "НАЕК "Енергоатом" до суду з позовом у даній справі.

За твердженнями ТОВ "Авто Прайд" ним не виконано належним чином грошових зобов`язань за укладеним з позивачем договором унаслідок форс-мажорних обставин, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з доведеністю ТОВ "Авто Прайд" належними доказами неможливості належного виконання зобов`язань щодо поставлення товару за укладеним з позивачем договором унаслідок настання форс-мажорних обставин, і про настання яких належним чином повідомив позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог та зазначає наступне.Частиною першою ст. 509 Цивільний кодекс України (далі ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2023 між сторонами складено та підписано Специфікацію (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору та якою сторони погодили найменування, кількість та ціну товару на загальну суму 690 000,00 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору постачання здійснюється з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 15.04.2022, на умовах DDP, м.Южноукранськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» або ВП ЮУАЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Датою постачання є дата отримання товару на складі замовника з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3. Договору на постачання товару № 53-123-13-22-07517 від 04.03.2022).

Станом на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем поставку товару на суму 690 000,00 грн. поставлено не було, що також не заперечується учасниками даної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та штрафу, нарахованих в порядку п. 4.1 договору на суму непоставленого товару за період з 16.04.2022 по 17.08.2022, з підстав неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором, є обґрунтованими та правомірними.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з ним.

Щодо доводів відповідача, з посиланням на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1., про те, що з 24.02.2022 ТОВ «Авто прайд» немає можливості виконувати належним чином зобов`язання за укладеним сторонами у справі договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, оскільки м. Миколаїв знаходиться під постійним вогневим враженням у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, і ці обставини, згідно п. 8.4 укладеного сторонами договору, є підставою для звільнення ТОВ "Авто Прайд" від виконання обов`язків за договором щодо поставки товару на період дії форс-мажорних обставин, та від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК).

Приписами ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Статтею 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44 (5) (далі Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.10 Регламенту).

Разом з тим, відповідний Сертифікат, виданий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати України» та Регламенту, в матеріалах даної справи відсутній, як і відсутні докази, що відповідач звертався до ТПП України або відповідної регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Колегія суддів враховує, що листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщеному в мережі Інтернет https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, та адресованому «Всім кого це стосується», ТПП України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, вказаний загальний офіційний лист ТПП України не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зокрема, укладеного між сторонами даної справи, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Лист, як вже зазначалось, фактично адресований «Всім кого це стосується».

Колегія суддів зазначає, що підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання через військову агресію проти України повинно супроводжуватися конкретними доказами на підтвердження неможливості виконати зобов`язання в строк та належним чином саме через ці обставини.

Проте, відповідачем не надано у встановленому процесуальним законом порядку належних та допустимих доказів, які б підтверджували безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між військовою агресією проти України та неможливістю виконання ним конкретного зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що лише посилання відповідача на лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. та на лист №28 від 23.03.2022, за відсутності в матеріалах даної справи поданих у встановленому процесуальним законом порядку доказів на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов`язання в строк та належним чином, не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.76 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з огляду на що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2023 у справі №915/327/22 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2023 у справі №915/327/22 скасувати.

Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО-ПРАЙД на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» штрафних санкцій у розмірі 133 860,00 грн., із яких: 85560 грн. пені та 48300 грн. - 7 % штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО-ПРАЙД на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 2481,00 грн витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АВТО-ПРАЙДна користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 3721,50 грн. судових витрат за апеляційний перегляд.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.08.2023р. у зв`язку з відпусткою головуючого судді Колоколова С.І. з 26.06.2023 по 28.07.2023 та суддя Разюк Г.П. з 26.06.2023 по 11.07.2023, а також у зв`язку з відпусткою судді Савицького Я.Ф. з 03.07.2023 по 04.08.2023

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький