Ухвала

від 05.07.2023 по справі 759/11282/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/90/23

ун. № 759/11282/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., вивчивши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко С.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

03 липня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литвиненка С.С. надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом накладення в межах суми боргу, що є предметом розгляду справи (1 472 071,27 Євро; 789 863,01 Доларів США, 61 378 966,86 Гривень), арешту на:

1. нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме:

домоволодіння загальною площею 382.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 800441 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежитлову будівлю (літ. Б), площею 139.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1885914980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежитлове приміщення, площею 35 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1885895980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежитлове приміщення, площею 500.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 1885750980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.0895 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:75:172:0065, реєстраційний номер майна 612258280000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.0739 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222482001:01:008:5185, реєстраційний номер майна 552489732224 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.2477 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0281, реєстраційний номер майна 195007932224 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.2434 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0280, реєстраційний номер майна 176670132224 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 31, площею 89.7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 20348180000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 28, площею 148.7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13526980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 27, площею 7.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13460480000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 26, площею 92.8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13336580000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 18, площею 55.8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13035580000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 17, площею 15.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13035480000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 25, площею 23.5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13035380000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

2. частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТА СЕРВІС» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33748204), що становить 7 480 000,00 грн. і складає 88% статутного капіталу, яка належить ОСОБА_2 , та до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей, заборонити проводити реєстраційні дії, вносити зміни до відомостей про частку ОСОБА 2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТА СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33748204), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про зміну розміру та частки ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства, а також про зміну розміру статутного капіталу товариства;

3.грошові кошти ОСОБА_2 , які містяться на будь- яких виявлених під час виконавчого провадження банківських рахунках.

Необхідність вжиття заявлених заходів забезпечення позову мотивує тим, що відповідач своїх зобов`язань за договорами позики у добровільному порядку не виконав, що і стало підставою для звернення позивача за судовим захистом до суду з позовом та з заявою про забезпечення позову про накладення арешту на майно відповідача, за рахунок якого може бути задоволено позов позивача в межах позовних вимог. Крім того, посилався на поведінку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 , через що існує обґрунтоване припущення, що у зв`язку з уникненням ОСОБА_2 виконання своїх зобов`язань як учасником цивільних правовідносин, відповідач може створити передумови для ухилення або невиконання рішення суду та приховати своє майно, шляхом укладення фіктивних договорів на своїх близьких родичів (фраудаторні правочини). Також вказував на те, що позивачу стало відомо про вчинення Відповідачем активних дій щодо відчуження нерухомого майна. Зокрема, як вбачається з вебсайту «Ріелтор ЮА» нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , виставлено на продаж за ціною 360 000,00 доларів США (роздруківка з інтернет ресурсу «Ріелтор ЮА» щодо продажу Відповідачем майна додається, режим доступу: https://гіеitor.uа/соmmercials-sale/view/10824807/).

Також, посилається на те, що хоча накладення судом арешту на банківські рахунки чинним законодавством не передбачено, але суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських установах або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат з урахуванням загальної суми боргу відповідача станом на 12 травня 2023 року у розмірі - 1 377 115,07 Євро, 744 345,20 Доларів США, 58 798 563,87 гривень, так як накладення арешту лише на майно, як перебуває у власності відповідача, та частку статутного капіталу буде недостатнім та неспівмірним, а тому накладення арешту на банківські рахунки, додатково гарантуватиме виконання можливого рішення суду.

Заяву передано судді 04.07.2023 року.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У ч. 1 ст. 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

За змістом норми ст. 149 ЦПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 149 ЦПК України є правом суду, а за наявності відповідних обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Обрання належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Із доданих до заяви про забезпечення позову в якості доказів інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань убачається, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належить:

домоволодіння загальною площею 382.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 800441 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежитлову будівлю (літ. Б), площею 139.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1885914980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежитлове приміщення, площею 35 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 1885895980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежитлове приміщення, площею 500.2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна 1885750980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.0895 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:75:172:0065, реєстраційний номер майна 612258280000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.0739 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222482001:01:008:5185, реєстраційний номер майна 552489732224 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.2477 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0281, реєстраційний номер майна 195007932224 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

земельну ділянку, площею 0.2434 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0280, реєстраційний номер майна 176670132224 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 31, площею 89.7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 20348180000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 28, площею 148.7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13526980000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 27, площею 7.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13460480000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 26, площею 92.8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13336580000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 18, площею 55.8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13035580000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 17, площею 15.4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13035480000 до набрання чинності судового рішення по даній справі;

нежиле приміщення № 25, площею 23.5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 13035380000 до набрання чинності судового рішення по даній справі.

Також ОСОБА_2 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТА СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33748204) з часткою статутного капіталу що становить 7 480 000,00 грн. і складає 88%. Відомості про наявні банківські рахунки відповідача не надані.

У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. ст. 76, 77 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом заявленого позову є стягнення грошових коштів за договорами позики.

Вбачається, що заявником в обґрунтування необхідності забезпечення позову, не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, у зв`язку з чим суд не дійшов висновку про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Перевірка заяви про забезпечення позову, доданих до неї доказів, а також посилання https://гіеitor.uа/соmmercials-sale/view/10824807/, не доводить сукупності попередньо вчинених ОСОБА_2 юридично значимих дій щодо належного йому майна, що не дає обґрунтованих підстави вважати про ймовірність вчинення відповідачем подальших дій спрямованих на відчуження майна, що призведе до утруднення чи унеможливлення виконання можливого судового рішення.

Отже, будь-які підстави для задоволення заяви про забезпечення позову - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литвиненко С.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Н.О.Горбенко