Рішення

від 02.08.2023 по справі 910/20358/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2023Справа № 910/20358/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи

у справі № 910/20358/21

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 1-5; ідентифікаційний код 20006513)

до Фізичної особи-підприємця Махно Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 361 332, 23 грн

Представники сторін: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 позов Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Махно Олександра Михайловича на користь Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" основний борг в сумі 302 876 (триста дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 50 коп., 3% річних в сумі 15 985 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 80 коп., інфляційні втрати в сумі 42 469 (сорок дві тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн 93 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5 419 (п`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 98 коп.

19.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якому позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича понесені Приватним акціонерним товариством "Бі Енд Ейч" судові витрати в розмірі 64 360, 78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2022 розгляд справи було призначено на 03.08.2022.

У судовому засіданні 03.08.2022 оголошено перерву до 07.09.2022.

Судове засідання 07.09.2022 не відбулося, у зв`язку з направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

З огляду на повернення 11.07.2023 до Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/20358/21 та наявність нерозглянутого клопотання Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 вказане клопотання було призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання 02.08.2023 представники сторін не з`явилися, про місце, дату та час судового засідання повідомлялися належним чином. Натомість від Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" 25.07.2023 надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника.

Розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" та дослідивши надані на підтвердження сторонами своїх доводів докази, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами ст. 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд відзначає, що в позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складає 59 782, 80 грн. При цьому, позивачем зазначено, що документи на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані позивачем пізніше, в порядку передбаченому ГПК України.

30.05.2022 (тобто, до закінчення судових дебатів у справі) ПрАТ "Бі Енд Ейч" було подано до суду засобами електронного зв`язку письмову заяву про подання доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, в п. 6.1. постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 закріплено, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 64 360, 78 грн, ПрАТ "Бі Енд Ейч" було надано ордер серія КС № 897147 від 07.09.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛГ № 000245 від 05.07.2019, які були додані до позовної заяви; до клопотання були надані: договір про надання правової допомоги № 02-07/2021-5 від 02.07.2012 укладених між ПрАТ "Бі Енд Ейч" та АО "Олександр Перемежко та партнери", додаткову угоду № 7815 від 30.11.2021 до договору про надання правової допомоги № 02-07/2021-5 від 02.07.2012, рахунок-фактура № 7815 від 13.07.2022 на суму 64 360, 78 грн, акт про надання юридичних послуг № 7815 від 13.07.2022, погодинний звіт № 8164 від 14.07.2022.

В якості заперечень щодо розміру судових витрат, заявлених позивачем, ФОП Махно Олександр Михайлович зазначає слідуюче:

- в межах розгляду даної справи, жодним адвокатом АО "Олександр Перемежко та партнери" професійна правнича допомога позивачу по справі не надавалась. Представник позивача по даній справі - адвокат Гордієнко Н.П. не має жодного відношення до АО "Олександр Перемежко та партнери" і до оформлення взаємин вказаної юридичної особи з ПрАТ "Бі Енд Ейч";

- надані адвокатом Гордієнко Н.П. послуги не охоплюються умовами договору між ПрАТ "Бі Енд Ейч" та АО "Олександр Перемежко та партнери", а відтак, у задоволенні клопотання представника позивача та стягнення витрат на дання професійної правничої допомоги на переконання ФОП Махна Олександра Михайловича має бути відмовлено;

- зазначена сума не є співмірною зі складністю справи та виконаними роботами.

Суд дослідивши вказаний вище акт та проаналізувавши його зміст при вирішенні питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що даний акт підписаний уповноваженими сторонами, та підтверджує те, що АО "Олександр Перемежко та партнери" виконано, а клієнтом - ПрАТ "Бі Енд Ейч" отримано та прийнято юридичні послуги та виконані роботи по наданню правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 02-07/2021-5 від 02.07.2012.

Із наданого акту вбачається, що об`єднанням надано, а клієнтом прийнято наступні послуги визначені в п. 1 акту:

- пп. 1.1. юридичний аналіз наданих клієнтом документів щодо неналежного виконання ФОП Махном О.М. зобов`язань за договором № 351017 від 23.10.2017 на створення дизайн-проекту, внаслідок чого відбулося порушення прав та законних інтересів клієнта;

- пп. 1.2. підготовка та подання в інтересах клієнта до господарського суду першої інстанції позовної заяви про стягнення із ФОП Махна О.М. грошових коштів у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором № 351017 від 23.10.2017 на створення дизайн-проекту, внаслідок чого відбулося порушення прав та законних інтересів Клієнта; а також підготовка інших процесуальних документів, пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції;

- пп. 1.3. представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції у господарській справі № 910/20358/21 про стягнення із ФОП Махна О.М. грошових коштів у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором № 351017 від 23.10.2017 на створення дизайн-проекту, внаслідок чого відбулося порушення прав та законних інтересів клієнта.

Відповідно до п. 2, ціна послуг, визначених в пункті 1 цього акту складає: 64 360, 78 грн.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

В той час, судом враховано заперечення ФОП Махна О.М. щодо розміру вказаних витрат, у яких останній зазначив, що вважає розмір таких витрат завищеним, неспівмірним зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову.

Зокрема, при визначені розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, судом взято до уваги наступні доводи ФОП Махна О.М.:

- пункт 3 погодинного звіту містить посилання на таку роботу, як візит до офісу для отримання оригіналу платіжного доручення що зайняло аж 2,2 год.

На переконання суду, за виконання подібної некваліфікованої роботи, як і роботи, викладеної у п. 5 - візит до поштового оператора 0,8 год., оплата витраченого часу є занадто великою і неспівмірною із характером наданої послуги.

- пункт 4, 5, 7 та низка інших містить некоректний часовий розрахунок, оскільки відповідно до умов пп. 3.1. договору про надання правової допомоги "Для розрахунку вартості юридичних послуг сторони застосовують погодинну ставку виконавця". Тож при обрахунку послуг кількість витраченого часу не може мати десятих і сотих години (0,3 год, 0,8 год. тощо), крім витраченої години часу.

- З аналізу п. 7 та 8 вбачається, що на некваліфіковану роботу з поїздки до суду для подання позовної заяви було витрачено неспівмірно більше часу (і відповідно вартість послуг є вищою), аніж за підготовку до судового розгляду, про що зазначено в п. 8 погодинного звіту.

При цьому, в п. 8 не зазначається, що саме входить до поняття "підготовка до судового розгляду...", а відтак, необхідність і співмірність оплати такої послуги є сумнівною.

- пункти 9, 15, 25, 28, 29 і 31 містять завищену кількість годин, які були витрачені для візиту до суду для представництва інтересів. Будь-якого обґрунтування такого часу немає, зважаючи на те, що час очікування засідання і участі у ньому не перевищив однієї години.

- пункти 10-15 містять, на переконання суду, завищену кількість часу. При цьому, суд відзначає, що представником позивача об`єднується і відповідно тарифікується однаково, як робота з надання правничої допомоги, так і некваліфіковані послуги, такі як, приміром, оформлення відповіді на відзив чи відправлення документів, що є безумовною підставою для зменшення суми витрат.

- пункти 17 та 18 містять суперечності, оскільки їх огляд дає можливість для обґрунтованого припущення, що спочатку представник готувала заперечення щодо приєднання до справи додаткових доказів, а вже потім, протягом 0,5 год. їх вивчала. В той час, кількість часу для складання заперечення надмірно завищена.

- пункти 19 і 20 не є окремим видом послуг у межах надання професійної правничої допомоги, адже, така заява може бути частиною будь-якої заяви по суті справи й не потребує її окремого оформлення і подання, з додатковою витратою часу, що безпідставно збільшує розмір судових витрат, у тому числі оплати послуг адвоката.

- пункт 21-24 містить посилання на послуги, які не були необхідними і правомірними, з огляду на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 5 ст. 161 ГПК України передбачено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

В пунктах 21 та 22 погодинного звіту міститься опис послуги з подання письмових пояснень щодо заперечення ФОП Махно О.М.

Втім, означений документ не був необхідним та обов`язковим, оскільки, суд не надавав можливість представнику позивача його подавати, адже не було такого клопотання. Крім того, у ході розгляду справи жодних питань, які б потребували подання додаткових пояснень (за згодою суду) не виникало.

Таким чином, послуги, що визначені в пунктах 21 та 22 не були необхідними, тож вартість їх складання і подання не може бути включена в повному обсязі до складу судових витрат по даній справі.

- пункти 26 і 27 фактично дублюють один одного, оскільки підготовка до справи не залежить від стадії її розгляду настільки, щоб потребувала вчинення якихось окремих, специфічних дій.

- пункт 32 погодинного звіту є безпідставним, оскільки невідомо, які саме документи представник готувала протягом цілої години, з огляду на те, що всі вони датовані більш ранніми датами (договір про надання правової допомоги, додаткова угода та акт), а погодинний звіт включає перелік послуг, які фіксувались протягом усього часу розгляду справи.

За таких обставин, суму витрат за вчинення дій, передбачених п. 32 погодинного звіту є безпідставною.

Крім того, підготовка документів на підтвердження судових витрат не входить до складу правничої допомоги, а стосується процесуальних питань щодо стягнення судових витрат вже після завершення розгляду справи, а відтак, витрачений на це час не входить до складу надання професійної правничої допомоги під час її розгляду, а оплата за це не є судовими витратами.

В той час, судом відхиляються твердження ФОП Махно О.М. стосовно того, що адвокат Гордієнко Н.П. не має жодного відношення до АО "Олександр Перемежко та партнери" і до оформлення взаємин вказаної юридичної особи з ПрАТ "Бі Енд Ейч", оскільки, як про це вказувалося вище та що у свою чергу було встановлено судом, адвокат Гордієнко Н.П. представляє інтереси ПрАТ "Бі Енд Ейч" відповідно до ордеру серія КС № 897147 від 07.09.2021 виданого АО "Олександр Перемежко та партнери" на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2021-5 від 02.07.2012 укладених між ПрАТ "Бі Енд Ейч" та АО "Олександр Перемежко та партнери".

Будь-які сумніви щодо належності даного ордеру, як і повноважень адвоката Гордієнко Н.П. на представництво інтересів ПрАТ "Бі Енд Ейч" у суду відсутні. Крім того, суд відзначає, що ФОП Махно О.М. не представлено суду жодних доказів щодо відсутності в адвоката Гордієнко Н.П. повноважень на представництво інтересів ПрАТ "Бі Енд Ейч".

Таким чином, суд відзначає, що твердження ФОП Махно О.М. стосовно того, що адвокат Гордієнко Н.П. не має жодного відношення до АО "Олександр Перемежко та партнери" і до оформлення взаємин вказаної юридичної особи з ПрАТ "Бі Енд Ейч" є лише припущенням, яке не підтверджене відповідними засобами доказування.

Так, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, а також час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, що викладені в акті про надання юридичних послуг № 7815 від 13.07.2022 та більш ширше викладені в погодинному звіту № 8164 від 14.07.2022, з урахуванням ФОП Махно О.М. щодо співмірності заявлених витрат, на переконання суду, розмір заявлених витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 64 360, 78 грн. є завищеним та неспіврозмірним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з Фізичної особи-підприємця Махно Олександра Михайловича витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 32 180, 39 грн (тобто, зменшити такі витрати на 50%), адже, такий розмір на переконання суду відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.

Таким чином, клопотання Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи? підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 123, 129, 221, 237 та 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Махно Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 1-5; ідентифікаційний код 20006513) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32 180 (тридцять дві тисячі сто вісімдесят) грн 39 коп.

3. В іншій частині клопотання Приватного акціонерного товариства "Бі Енд Ейч" про розподіл судових витрат - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено: 03.08.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ