Ухвала

від 07.08.2023 по справі 910/3150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.08.2023Справа № 910/3150/23

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без виклику учасників справи

позовну заяву ОСОБА_1 , Київська область, Бучанський район, с. Блиставиця

до 1. Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації), м. Київ

2. Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області", Київська область, Бучанський район, с. Блиставиця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шепеля Олега Костянтиновича

про визнання недійсним статуту, визнання протиправним розпорядження та скасування запису про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) (відповідач-1) та Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області" (відповідач-2) про визнання недійсним статуту відповідача-2 та скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей відповідача-2.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 року, матеріали справи №910/3150/23 передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою від 08.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

15.03.2023 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позовні вимоги викладено наступним чином:

- визнати недійсним статут Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області" в новій редакції, зареєстрований розпорядженням Голови Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 13.12.2022 року №939 "Про реєстрацію статутів релігійних організацій";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Голови Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 13.12.2022 року №939 "Про реєстрацію статутів релігійних організацій", яким зареєстровано статут Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області" (нова редакція);

- скасувати запис про державну реєстрацію №1003311070002000595 від 18.01.2023 року змін до відомостей про Релігійну організацію "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шепеля Олега Костянтиновича та призначено підготовче засідання на 18.04.2023.

В підготовчих засіданнях 18.04.2023 та 30.05.2023 судом оголошувались перерви до 30.05.2023 та до 11.07.2023 відповідно.

04.07.2023 до суду від представника ОСОБА_1 , Київська область надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В засіданні 11.07.2023 року в справі було оголошено перерву до 12.09.2023 року.

03.08.2023 року до суду від Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області" надійшла заява про відвід судді Морозова С.М. від розгляду справи №910/3150/23.

Заява мотивована тим, що на думку заявника у судді упереджене ставлення до Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області", оскільки суддя ідентифікує себе як член релігійної громади із підлеглістю у канонічних та організаційних питаннях до релігійного центру «Українська православна Церква».

За наведених вище обставин, відповідач-2 просив відвести суддю Морозова С.М. від розгляду цієї справи.

Розглянувши заяву про відвід судді Морозова С.М. від розгляду цієї справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч. ч. 2, 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Суд розглянув викладені у заяві про відвід судді Морозова С.М. доводи, якими відповідач-2 обґрунтовує підстави для відводу складу суду у цій справі та відзначає наступне.

Так, відповідач-2 як на підставу для відводу судді Морозова С.М. від розгляду цієї справи посилається на наявність у сторони припущень щодо упередженості судді та особистих релігійних переконань.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Варто зазначити, що слово "безсторонній" в українській мові означає "який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об`єктивних фактів, а не особистого почуття; неупереджений, справедливий, об`єктивний // Який постає (постав) не з особистого почуття (прихильності, неприязні чи упередження тощо)".

Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб`єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться; тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Протягом розгляду цієї справи, як і будь-якої іншої, суд керувався та керується завданням господарського судочинства, основними принципами (засадами) якого є:

1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд при розгляді цієї справи, керуючись завданням господарського судочинства, забезпечуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність господарського судочинства створював усім учасникам судового процесу, необхідні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.

Однак, з метою недопущення сумнів в неупередженості суду при розгляді даної справи, що можуть виникнути у сторін, з огляду на положення ст. ст. 35, 38 ГПК України, задля недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Морозов С.М. вважає за необхідне задовольнити відвід.

За змістом ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

З огляду на викладене, відвід судді Морозова С.М. від розгляду №910/3150/23 підлягає задоволенню, а матеріали відповідної справи - передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Релігійної організації "Релігійна громада парафія Святої великомучениці Параскеви Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) с. Блиставиця Бучанського району Київської області" про відвід судді Морозова С.М. від розгляду справи №910/3150/23 задовольнити.

2. Матеріали справи №910/3150/23 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя C. МОРОЗОВ