Рішення

від 07.08.2023 по справі 910/8465/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2023Справа № 910/8465/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфармгруп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський міський центр лікування залежності"

про стягнення заборгованості в розмірі 243 147,94 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський міський центр лікування залежності» про стягнення заборгованості в розмірі 243 147,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором на поставки № 15 від 13.01.2023, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2022.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський міський центр лікування залежності» (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 15 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується протягом терміну дії Договору передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити лікарські засоби (далі - товар).

Поставка товару здійснюється окремими партіями, асортимент та кількість яких визначається сторонами шляхом оформлення заявок у відповідності до вимог даного Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній.

Згідно з п. 2.1 Договору асортимент та кількість кожної окремої партії товару погоджується сторонами шляхом оформлення покупцем заявки на поставку кожної окремої партії товару та вказується у супровідних документах на кожну партію товару (рахунки, видаткові та товарно-транспортні накладні).

Якість товару має відповідати діючим технічним вимогам та стандартам, законодавчо встановленим на території України, і підтверджуватися сертифікатом якості виробника та іншими документами (п. 2.2 Договору).

У відповідності до п. 3.1 та п. 3.3 Договору ціни кожного виду з асортименту товару погоджуються сторонами на дату здійснення поставки та вказуються у відповідних видаткових накладних. Ціни встановлені в національній валюті України - гривні.

Загальна вартість Договору складається із суми усіх видаткових накладних.

Пунктом 4.1 Договору узгоджено, що поставка здійснюється окремими партіями у відповідності до поданих покупцем та погоджених постачальником заявок на поставку товару.

Датою поставки товару є дата приймання-передачі окремої партії товару уповноваженою особою покупця з належним оформленням та підписанням відповідних видаткових накладних та інших документів (п. 4.9 Договору).

Відповідно до п. 4.10 Договору передача товару уповноваженій особі покупця здійснюється постачальником на підставі довіреності, виданої покупцем на ім`я уповноваженої особи з посиланням на номер, асортимент та кількість товару, зазначені у видатковій накладній.

Видаткова накладна підписується від імені покупця особою, уповноваженою покупцем на приймання товарно-матеріальних цінностей. Покупець гарантує, що видаткові накладні скріплюються підписами виключно тих осіб, що мають право приймати товарно-матеріальні цінності та ставити свої підписи у накладних та інших товаросупровідних документах від імені покупця.

Згідно з п. 4.11 Договору перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття покупцем партії товару. Доказом прийняття партії товару є видаткова накладна, оформлена належним чином, підписана уповноваженими особами постачальника/покупця та завірена печатками сторін.

За умовами п. 6.1 Договору покупець зобов`язується здійснювати оплату вартості кожної окремої партії товару за цим Договором на таких умовах:

- до дати відвантаження відповідної партії товару покупцю зі складу постачальника, а у випадку самостійного вивозу покупцем партії товару зі складу постачальника - до дати отримання покупцем відповідної партії товару на складі постачальника (попередня оплата згідно виставленого постачальником рахунку);

- не пізніше 30 календарних днів з дати приймання-передачі (дата підписання видаткової накладної покупцем) відповідної партії товару, якщо інші умови оплати не визначені сторонами під час узгодження умов поставки конкретної партії товару.

Цей Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 10.7 Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № БА-Рн-0000028 від 17.01.2023 на суму 185 732,00 грн., № БА-Рн-0000029 від 17.01.2023 на суму 1 278,66 грн., № БА-Рн-0000041 від 24.01.2023 на суму 231 160,82 грн., № БА-Рн-0000120 віл 02.03.2023 на суму 214 300,67 грн., № БА-Рн-0000121 від 02.03.2023 на суму 3 196,65 грн., № БА-Рн-0000169 від 20.03.2023 на суму 214 588,60 грн., № БА-Рн-0000170 від 20.03.2023 на суму 639,33 грн., що також підтверджується товарно-транспортними накладними № БА-Рн-0000028 від 17.01.2023, № БА-Рн-0000029 від 17.01.2023, № БА-Рн-0000041 від 24.01.2023, № БА-Рн-0000120 віл 02.03.2023, № БА-Рн-0000121 від 02.03.2023, № БА-Рн-0000169 від 20.03.2023, № БА-Рн-0000170 від 20.03.2023.

Відповідач в свою чергу, поставлений позивачем товар оплатив частково, згідно платіжних інструкцій № 28 від 31.01.2023 на суму 1 278,66 грн., № 29 від 31.01.2023 на суму 100 732,00 грн., № 35 від 10.02.2023 на суму 85 000,00 грн., № 36 від 10.02.2023 на суму 12 432,08 грн., № 40 від 14.02.2023 на суму 45 000,00 грн., № 43 від 16.02.2023 на суму 50 000,00 грн., № 48 від 24.02.2023 на суму 50 000,00 грн., № 49 від 27.02.2023 на суму 50 000,00 грн., № 50 від 28.02.2023 на суму 28 800,00 грн., № 51 від 01.03.2023 на суму 11 200,00 грн., № 67 від 08.03.2023 на суму 3 196,65 грн., № 70 від 10.03.2023 на суму 14 300,67 грн., № 71 від 16.03.2023 на суму 74 000,00 грн., № 72 від 16.03.2023 на суму 11 000,00 грн., № 75 від 21.03.2023 на суму 74 000,00 грн., № 90 від 04.04.2023 на суму 40 910,00 грн., № 93 від 05.04.2023 на суму 639,33 грн., № 107 від 24.04.2023 на суму 34 588,60 грн.

02 травня 2023 року позивачем направлено відповідачу Претензію вих. № 53 від 02.05.2023, у якій позивач вимагав здійснити оплату поставленого товару на суму 180 000,00 грн.

Як зазначає позивач, ТОВ «Київський міський центр лікування залежності» в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару у повному обсязі здійснило, в зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 180 000,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення3% річних в розмірі 517,00 грн., пеню в розмірі 8 630,13 грн. та штраф в розмірі 54 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних видаткових накладних № БА-Рн-0000028 від 17.01.2023 на суму 185 732,00 грн., № БА-Рн-0000029 від 17.01.2023 на суму 1 278,66 грн., № БА-Рн-0000041 від 24.01.2023 на суму 231 160,82 грн., № БА-Рн-0000120 віл 02.03.2023 на суму 214 300,67 грн., № БА-Рн-0000121 від 02.03.2023 на суму 3 196,65 грн., № БА-Рн-0000169 від 20.03.2023 на суму 214 588,60 грн., № БА-Рн-0000170 від 20.03.2023 на суму 639,33 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Поставка позивачем відповідачу товару також підтверджується товарно-транспортними накладними № БА-Рн-0000028 від 17.01.2023, № БА-Рн-0000029 від 17.01.2023, № БА-Рн-0000041 від 24.01.2023, № БА-Рн-0000120 віл 02.03.2023, № БА-Рн-0000121 від 02.03.2023, № БА-Рн-0000169 від 20.03.2023, № БА-Рн-0000170 від 20.03.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 6.1 Договору покупець зобов`язується здійснювати оплату вартості кожної окремої партії товару за цим Договором на таких умовах:

- до дати відвантаження відповідної партії товару покупцю зі складу постачальника, а у випадку самостійного вивозу покупцем партії товару зі складу постачальника - до дати отримання покупцем відповідної партії товару на складі постачальника (попередня оплата згідно виставленого постачальником рахунку);

- не пізніше 30 календарних днів з дати приймання-передачі (дата підписання видаткової накладної покупцем) відповідної партії товару, якщо інші умови оплати не визначені сторонами під час узгодження умов поставки конкретної партії товару.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач в свою чергу, поставлений позивачем товар оплатив частково, згідно платіжних інструкцій № 28 від 31.01.2023 на суму 1 278,66 грн., № 29 від 31.01.2023 на суму 100 732,00 грн., № 35 від 10.02.2023 на суму 85 000,00 грн., № 36 від 10.02.2023 на суму 12 432,08 грн., № 40 від 14.02.2023 на суму 45 000,00 грн., № 43 від 16.02.2023 на суму 50 000,00 грн., № 48 від 24.02.2023 на суму 50 000,00 грн., № 49 від 27.02.2023 на суму 50 000,00 грн., № 50 від 28.02.2023 на суму 28 800,00 грн., № 51 від 01.03.2023 на суму 11 200,00 грн., № 67 від 08.03.2023 на суму 3 196,65 грн., № 70 від 10.03.2023 на суму 14 300,67 грн., № 71 від 16.03.2023 на суму 74 000,00 грн., № 72 від 16.03.2023 на суму 11 000,00 грн., № 75 від 21.03.2023 на суму 74 000,00 грн., № 90 від 04.04.2023 на суму 40 910,00 грн., № 93 від 05.04.2023 на суму 639,33 грн., № 107 від 24.04.2023 на суму 34 588,60 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, обов`язку зі сплати вартості отриманого товару у повному обсязі відповідачем виконано не було, що відповідачем не спростовано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманого товару не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в розмірі 180 000,00 грн.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати, підтверджені матеріалами справи і не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 180 000,00 грн.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 517,00 грн., пеню у розмірі 8 630,13 грн. та штраф у розмірі 54 000,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.3 Договору у випадку неповної/несвоєчасної оплати вартості поставленої партії товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, яка була несвоєчасно оплачена за кожен день прострочення платежу. Постачальник має право відмовитися від прийняття в роботу заявок покупця та припинити поставку наступних партій товару покупцю до дати оплати покупцем суми основного боргу та штрафних санкцій.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 8 630,13 грн.

Крім цього, у випадку прострочення оплати вартості поставленої партії товару більш ніж на 10 календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 30% від суми несвоєчасно оплаченого товару (п. 7.4 Договору).

В свою чергу, оскільки станом на дату подання позовної заяви до суду, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 180 000,00 грн., строк оплати якої відповідачем порушено більше ніж на 10 календарних днів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 54 000,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за заявлений позивачем період, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 517,81 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський міський центр лікування залежності» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 25, кв. 17; ідентифікаційний код: 41623926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» (03035, м. Київ, пров. Хомова Ярослава, буд. 14, літера А; ідентифікаційний код: 39580810) заборгованість у розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 517 (п`ятсот сімнадцять) грн. 81 коп., штраф у розмірі 54 000 (п`ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп., пеню у розмірі 8 630 (вісім тисяч шістсот тридцять) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 647 (три тисячі шістсот сорок сім) грн. 22 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 07.08.2023

Суддя О.А. Грєхова