Рішення

від 04.08.2023 по справі 910/7818/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2023Справа № 910/7818/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партсбокс»

до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

про стягнення 39.931,65 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

18.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Партсбокс» до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення 39.931,65 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 50.05.21-П від 11.05.2021 позивачем в період з жовтня по листопад 2021 року надано послуги відповідачу на загальну суму 53.916,60 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі прийняття робіт: №ПБ000003521 від 04.10.2021 на загальну суму 45.883,20 грн та №ПБ000004314 від 25.11.2021 на загальну суму 8.033,40 грн. За умовами договору розрахунки проводяться шляхом перерахування суми, вказаної в рахунку-фактурі на поточний рахунок позивача не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг. Відповідачем було сплачено заборгованість частково у розмірі 15.000,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем порушено умови договору, позивач 30.03.2023 направив відповідачу лист-вимогу щодо сплати заборгованості за договором, яка отримана відповідачем 04.04.2023, проте залишена без відповіді. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 39.931,65 грн, з яких 38.916,60 грн основного боргу, 108,75 грн 3% річних та 906,30 грн процентів за користування безпідставно набутих коштів.

Позивач також просить:

- Нарахувати для стягнення з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партсбокс» 3% річних за період з 16.05.2023 і до моменту виконання рішення суду в наступному порядку: В = С*3/100/365*Д, де: В - сума нарахованих відсотків в гривнях, С - розмір заборгованості в гривнях, Д - кількість днів нарахування відсотків, 3 - розмір відсотків річних.

- Нарахувати для стягнення з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партсбокс» відсотки за використання безпідставно набутих коштів за період з 16.05.2023 і до моменту виконання рішення суду в наступному порядку: Проценти = Сума боргу х ОС/100/365*Кількість днів, де: ОС - облікова ставка НБУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/7818/23; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.05.2023 було направлено 26.05.2023 відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494451740 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03164, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 3, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 25.05.2023, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 30.05.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105494451740, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 14.06.2023 включно.

07.06.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує частково та просить суд відмовити у задоволенні позовної вимог про стягнення 906,30 грн процентів за використання безпідставно набутими коштами та нарахування 3% річних та процентів за використання безпідставно набутих коштів до моменту виконання рішення суду. Відповідач у відзиві підтверджує наявність несплаченої заборгованості в сумі 38.916,60 грн, зазначає, що перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі, проте при першій фінансовій можливості відповідач сплатить позивачу заборгованість за надані послуги в повному обсязі. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 1048 ЦК України за аналогією закону для визначення розміру процентів за користування чужими грошовими коштами.

04.08.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партсбокс» (позивач, виконавець) та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» (відповідач, замовник) укладено договір № 50.05.21-П (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів і супутнього обладнання, вказаних у Переліку транспортних засобів замовника, який є додатком 1 до договору (далі - транспортний засіб), визначені за кодом Національного класифікатора України ДК 021-2015 «Єдиний закупівельний словник» - 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (далі - послуги), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно додатку 1 до договору (Перелік транспортних засобів) входять наступні найменування транспортних засобів: 1) Toyota Land Cruiser 4,7 (НОМЕР_1) 2006 р. випуску; 2) Toyota Camry 2,5 (НОМЕР_2) 2012 р. випуску; 3) Toyota Camry 2,5 (НОМЕР_3) 2012 р. випуску; 4) Toyota Camry 2,4 (НОМЕР_4) 2007 р. випуску; 5) Toyota Avensis 1,8 (НОМЕР_5) 2005 р. випуску; 6) Volkswagen Caravelle 2,0 (НОМЕР_6) 2012 р. випуску; 7) Subaru Forester 2,0 (НОМЕР_7) 2012 р. випуску; 8) Mitsubishi Lancer 1,6 (НОМЕР_8) 2005 р. випуску; 9) Chevrolet Aveo 1,5 (НОМЕР_9) 2007 р. випуску.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив вартість наданих послуг з ремонту і технічного обслуговування, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38.916,60 грн та за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 3% річних в сумі 108,75 грн, а також 906,30 грн процентів за використання безпідставно набутих коштів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині виконання гарантійних зобов`язань виконавцем щодо послуг - до закінчення строку зобов`язань по гарантійному обслуговуванню (п. 2.3 договору).

Додатковою угодою № 1 сторони дійшли згоди викласти п. 10.1 договору в новій редакції: «Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.05.2022, а в частині виконання гарантійних зобов`язань виконавцем щодо послуг - до закінчення строку зобов`язань по гарантійному обслуговуванню (п. 2.3 договору).».

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору становить 198.999,00 грн (заповнюється на етапі укладення договору), у тому числі ПДВ 20% - 33.166, 50 грн.

Додатковою угодою № 1 сторони дійшли згоди викласти п. 3.1 договору у новій редакції, визначивши ціну договору в розмірі 238.798,80 грн, у тому числі ПДВ 20% - 39.799,80 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору ціна цього договору може бути змінена у випадках, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Вартість послуг складається, виходячи з цін запасних частин, витратних матеріалів та вартості кожного виду послуг, та зазначена у вартості послуг, витратних матеріалів і запчастин, що є додатком 2 до цього договору та є його невід`ємною частиною (п. 3.3 договору).

Перелік послуг та їх вартість вказуються виконавцем у наряді-замовленні, який погоджується з Замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з п. 5.4 договору замовник зобов`язаний прийняти у виконавця надані послуги протягом 3-х робочих днів дати отримання повідомлення про завершення надання послуг шляхом підписання акта прийому-передачі наданих послуг. Виконавець по завершенню надання послуг по кожному конкретному транспортному засобу, складає та підписує акт прийому-передачі наданих послуг щодо кожного транспортного засобу окремо.

Відповідно до п. 5.5 договору укомплектованість відремонтованого транспортного засобу (його складових) повинна відповідати умовам договору (наряду-замовленню) та акту передання-прийняття транспортного засобу.

Згідно з п. 5.6 договору замовник перевіряє повноту та якість послуг по наряду-замовленню в момент їх прийняття, після чого уповноваженими представниками замовника та виконавця підписується акт передання-прийняття транспортного засобу після надання послуг.

Відповідно до п. 5.7 договору акт передання-прийняття транспортного засобу після надання послуг складається у двох екземплярах по одному для кожної із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано послуги з ремонту загальною вартістю 53.916,60 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними актами здачі-приймання робіт (надання послуг)

№ ПБ-000003521 від 04.10.2021 на суму 45.883,20 грн;

№ ПБ-000004314 від 25.11.2021 на суму 8.033,40 грн.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування суми, вказаної в рахунку-фактурі, яка визначається відповідно до вартості послуг, витратних матеріалів і запчастин, що є додатком 2 до цього договору та є його невід`ємною частиною, та наряду-замовлення, погодженому замовником на поточний рахунок виконавця не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до постанови Національного банку України № 514 від 03.12.2003 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» (зі змінами) банківський день це - робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП.

З огляду на відсутність відомостей щодо робочих днів у тижні банківської установи відповідача суд приходить до висновку, що період прострочення оплати за надані послуги з ремонту слід встановлювати з урахуванням здійснення оплати протягом 30 (тридцяти) не банківських, а робочих днів.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене, відповідач мав здійснити оплату наданих послуг за актом № ПБ-000003521 від 04.10.2021 у строк до 16.11.2021 включно, а за актом № ПБ-000004314 від 25.11.2021 у строк до 11.01.2022 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг в загальному розмірі 15.000,00 грн, а саме згідно платіжного доручення № 2980 від 22.10.2021 сплачено 5.000,00 грн, згідно платіжного доручення № 3101 від 23.11.2021 сплачено 5.000,00 грн та згідно платіжного доручення № 3157 від 28.12.2021 сплачено 5.000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.1.1 договору замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.

Проте, матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату наданих послуг у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка підтверджена відповідачем та становить 38.916,60 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних робіт не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 38.916,60 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 108,75 грн 3% річних (нарахованих на суму боргу 38.916,60 грн за період з 12.04.2023 по 15.05.2023).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 108,75 грн 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Також позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних з 16.05.2023 до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних сплачуються за весь час прострочення.

Отже, 3% річних можуть бути нараховані лише за кожен повний день прострочення платежу, а день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися нарахування.

Суд вважає за можливе зазначити про нарахування 3% річних органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення з 16.05.2023 до моменту виконання даного рішення відповідачем на суму 38.916,60 грн роз`яснивши органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду правила розрахунку 3% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 906,30 грн процентів за користування безпідставно набутими коштами суд відзначає наступне

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тобто положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.

Даний висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17,

Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/10156/17 також погодилася з висновком, наведеним у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 щодо того, що ст. 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, а також те, що позивачем у даній справі також пред`явлено вимогу про стягнення 3% річних, вимога позивача про стягнення 906,30 грн процентів за користування безпідставно набутими коштами є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Партсбокс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 4.000,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат позивача на професійну правничу допомогу становитиме 10.000,00 грн.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

27.04.2023 між позивачем (замовник) та Адвокатом Марущак Семеном Володимировичем (виконавець) був укладений договір про надання правової допомоги № 4/23 (далі - договір № 4/23) за умовами якого замовник замовляє та доручає виконавцю надавати йому правову допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правової допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності та/або отриманих від замовника окремих доручень (завдань), а виконавець зобов`язується виконувати отримані від замовника доручення від імені та за рахунок замовника в порядку та на умовах, визначених договором.

Підтвердженням того, що Марущак Семен Володимирович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11057/10 від 10.04.2023.

Адвокатом Марущак Семеном Володимировичем на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Партсбокс» видано ордер серії АІ № 1390613 від 05.05.2023.

Згідно з п. 4.1 договору № 4/23 вартість послуг (гонорар) та порядок їх оплати визначені у додатку до договору.

Додатком № 1 до договору № 4/23 визначено наступні найменування послуг та їх вартість: 1) здійснення представництва та захисту замовника в суді щодо стягнення заборгованості з ДП «Центр державного земельного кадастру» (крім участі в судових засіданнях - п. 2 цього додатку), без обмеження повноважень 1.000,00 грн за 1 годину; 2) участь в якості представника замовника у одному судовому засіданні, зустрічі, ознайомлення з матеріалами справи, без обмеження повноважень 2.000,00 грн за 1 годину.

Згідно з п. 4.2 договору всі поточні витрати виконавця, пов`язані з виконанням даного договору (державні мита, судові та інші збори, банківські комісії, транспортні витрати, витрат на відрядження, витрати на поштові та кур`єрські послуги, витрати на послуги нотаріусів, реєстраторів, перекладачів, експертів, спеціалістів та інших залучених осіб, послуги зберігання та охорони майна замовника, копіювання, сканування документів, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, телефонних розмов, будь-яких офіційних оплат, тощо) не входять до ціни послуг за договором, та сплачуються замовником самостійно або за окремою калькуляцією у п`ятиденний термін з моменту повідомлення про такі витрати виконавця, якщо інше не встановлено в додатках до договору. Перелік та розмір таких витрат, якщо їх ума більше 1.000,00 грн, узгоджується замовником. Витрати на відрядження замовник має сплатити не пізніше 3 діб до такого відрядження.

Відповідно до п. 4.3 договору № 4/23 виконання всіх зобов`язань сторонами за договором може фіксуватися в акті приймання-передачі послуг, який є одночасно рахунком для оплати.

07.06.2023 між позивачем та адвокатом складено акт-рахунок № 1 прийому-передачі послуг, відповідно до якого останнім надано послуги: 1) з підготовки позовної заяви по справі № 910/7818/23 в Господарський суд міста Києва щодо стягнення заборгованості за договором, витрачено 4 години, вартістю послуг становить 4.000,00 грн; 2) компенсація витрат на відправку листів по справі № 910/7818/23 в Господарський суд міста Києва щодо стягнення заборгованості за договором, здійснено 2 відправлення, вартістю 180,00 грн.

Відповідно до п. 4.5 договору № 4/23 замовник зобов`язаний сплатити гонорар протягом п`яти робочих днів з моменту отримання акту-рахунку прийому передачі послуг або рахунку, якщо інший строк не узгоджено сторонами в додаткових угон їх договору. Всі банківські та інші комісії при оплаті гонорару та перерахуванні коштів на поточні витрати сплачуються замовником.

Згідно додатку № 1 до договору № 4/23 передбачено, що оплата гонорару виконавця та інших платежів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця зазначений в договорі протягом 5 (п`яти) днів з дати підписання акту-рахунку або пред`явлення рахунку до сплати.

Згідно платіжного доручення № 5039 від 07.06.2023 позивачем перераховано на користь Адвоката Марущак Семена Володимировича кошти за договором № 4/23 в сумі 4.180,00 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечень щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не навів, клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу не подав та жодними засобами доказування неспівмірність розміру витрат не підтвердив.

Суд приходить до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на професійну правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 3.909,21 грн.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03164, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 3, код ЄДРПОУ 21616582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партсбокс» (03022, м. Київ, пров. Жуковського, 13/16, кв. 39, код ЄДРПОУ 40339306) 38.916 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 60 коп. основного боргу, 108 (сто вісім) грн 75 коп. 3% річних, 2.623 (дві тисячі шістсот двадцять три) грн 08 коп. витрат по сплаті судового збору, 3.909 (три тисячі дев`ятсот дев`ять) грн 21 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

4. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення):

- на суму боргу 38.916,60 грн за період з 16.05.2023 до моменту виконання рішення суду відповідачем.

5. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова