Рішення

від 07.08.2023 по справі 910/8771/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2023Справа № 910/8771/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ"

про стягнення 44881,24 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за внески за отримані житлово-комунальні послуги в сумі 40058,60 грн, 4183,30 грн - інфляційна складова боргу, 639,34 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе, як власником квартири у будинку за адресою: м. Київ, вул.. Харківське шосе, 17А, у якому за рішенням співвласників будинку створено ОСББ "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ", зобов`язань зі сплати внесків співвласників у період з липня 2021 по лютий 2023, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 40058,60 грн, а також у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані 3% річних у сумі 639,34 грн та інфляційні втрати у сумі 4183,30 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.06.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8771/23 розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 13.06.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Отже, згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 31.10.2016 виконує функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку № 17А по вул. Харківське шосе.

Відповідач є власником квартири загальною площею 97,71 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що рішеннями загальних зборів ОСББ "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ" затверджені розміри внесків на утримання будинку, а також внески на встановлення огорожі прибудинкової території та на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі", однак відповідач у період з липня 2021 по лютий 2023 не виконав свій обов`язок зі сплати внесків, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 40058,60 грн.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати внесків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення % річних у сумі 639,34 грн та інфляційні втрати у сумі 4183,30 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 17.12.2015 року зареєстроване Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стародарницький".

Функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку № 17а по вул. Харківське шосе, м. Києва ОСББ "Стародарницький" розпочало з 31.10.2016 року, що підтверджується копією протоколу загальних зборів ОСББ "Стародарницький" №4-3 від 31.10.2016 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" є власником квартири, загальною площею 97.71 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення загальних зборів ОСББ "Стародарницький" від 06.11.2020, оформлене протоколом № 13, затверджено розмір внеску на управління багатоквартирного будинку для співвласників багатоквартирного будинку №17а по вул. Харківське шосе, м. Києва, на 2021 рік, що становить 11,36 грн. за м. кв. належної власнику площі.

Рішенням загальних зборів ОСББ "Стародарницький" від 10.07.2021, оформлене протоколом № 14 затверджено внесок на встановлення огорожі прибудинкової території у розмірі 30 грн за 1 квадратний метр одноразово. Термін сплати внеску - до 01.10.2021.

Згідно з рішенням загальних зборів ОСББ "Стародарницький" від 22.01.2022, оформлене протоколом № 15, затверджено розмір внеску на утримання та управління багатоквартирного будинку для співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 на 2022 рік, що становить 11,35 грн. за м. кв. належної власнику площі.

Крім того, вказаним рішенням загальних зборів ОСББ "Стародарницький" затверджено внесок на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі" 150 грн з 1 м. кв. належної співвласнику площі. Термін сплати внеску - до 14.03.2022 року включно.

За обґрунтуваннями позивача, у період з липня 2021 по лютий 2023 відповідач не здійснював оплату внесків на утримання та управління багатоквартирним будинком, внесків на встановлення огорожі прибудинкової території, внесків на проектування технічних умов ДТЕК "Київські електромережі", внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 40058,60 грн.

Посилаюсь на прострочення відповідачем грошового зобов`язання з оплати внесків, позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Так, основним законом, який регулює діяльність об`єднання співвласників багатоквартирних будинків є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно ст. 4 якого (в редакції, що діяла на момент утворення ОСББ) об`єднання є юридичною особою, основна діяльність якого полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За змістом ст. 10 зазначеного вище закону, вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється.

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Приписами статті 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно із ч.1 ст.20 Закону України Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Таким чином, особа, яка є власником приміщення у об`єктах, де створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) та від 11 листопада 2015 року у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15), також у постанові Верховного суду України від 27.07.2016 року у справі №904/8242/14.

Як встановлено судом вище, рішеннями загальних зборів ОСББ "Стародарницький" затверджено розмір внеску на утримання та управління багатоквартирного будинку для співвласників багатоквартирного будинку №17а по вул. Харківське шосе, м. Києва, на 2021 рік, 2022 рік, затверджено внесок на встановлення огорожі прибудинкової території, а також внесок на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі".

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до положень Цивільного кодексу України, Закону України Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", зазначених вище рішень загальних зборів ОСББ "Стародарницький" суд дійшов висновку, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" як власника квартири загальною площею 97.71 кв.м. у багатоквартирному будинку № 17 А по Харківське шосе у м. Києві виник обов`язок зі сплати щомісячних платежів (внесків) на утримання будинку, а також внесків на встановлення огорожі прибудинкової території та на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі".

При цьому суд зазначає, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 лютого 2018 року у справі №910/13182/17.

Позивач зазначає, що заборгованість виникла у відповідача за період з липня 2021 по лютий 2023, зокрема заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за період з липня 2021 по грудень 2021 - 6706,92 грн, заборгованість зі сплати внеску на встановлення огорожі прибудинкової території - 2952,00 грн, заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за 2022 рік - 13406,00 грн, заборгованість зі сплати внеску на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі" - 14760,00 грн, заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за період січень-лютий 2023 - 2233,68 грн, всього 40058,60 грн.

Розмір внеску на утримання будинку у 2023 році нараховано у розмірі, встановленому на 2022 рік.

Здійснивши перевірку розрахунку, суд встановив, що він є невірним, оскільки при розрахунку позивачем враховану невірну площу квартири відповідача.

Так, розмір внеску на утримання будинку на 2021 рік становить 11,36 грн. за м. кв. належної власнику площі на 1 календарний місяць.

Площа квартири відповідача становить 97.71 кв.м.

За перерахунком суду розмір плати відповідача на 1 календарний місяць 2021 становить 1109,98 грн, відповідно за період з липня по грудень 2021 заборгованість відповідача зі сплати внесків на утримання будинку становить 6659,88 грн.

Аналогічним чином судом здійснено перерахунок внесків на встановлення огорожі прибудинкової території, на утримання будинку за 2022 рік та січень-лютий 2023, на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі", виходячи з площі належної відповідачу квартири - 97.71 кв.м.

За перерахунком суду заборгованість зі сплати внеску на встановлення огорожі прибудинкової території складає 2931,30 грн, заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за 2022 рік - 13308,00 грн, заборгованість зі сплати внеску на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі" - 14656,50 грн, заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку за період січень-лютий 2023 - 2218,00 грн.

Отже, за перерахунком суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 39773,18 грн, а тому вимоги в цій частині є частково обґрунтованими.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.07.2018 по справі №910/582/17, стосовно того, що законодавством, в будь-якому випадку (незалежно від встановлення строків сплати внесків і платежів у статуті) покладено на співвласника обов`язок своєчасної сплати відповідних платежів, які є щомісячними.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем доказів на спростування обставин, викладених у позові та відсутності заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку, на виконання технічних умов по підключенню будинку за постійною схемою до мереж ДТЕК "Київські електромережі" та на встановлення огорожі прибудинкової території за період з липня 2021 по лютий 2023 у розмірі 39773,18 грн суду не надано.

Оскільки заборгованість відповідача зі сплати внесків за період з липня 2021 по лютий 2023 у розмірі 39773,18 грн належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем заявлені до стягнення 3% річних у сумі 639,34 грн та інфляційні втрати у сумі 4183,30 грн.

З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

З урахуванням наведеного, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем за загальний період з вересня 2021 по березень 2023, судом встановлено, що він є невірним, з урахуванням невірної визначеної площі квартири відповідача для нарахування внесків.

За розрахунком суду інфляційні втрати становлять 4153,24 грн, 3% річних становить 634,51 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ", а саме: в частині стягнення основного боргу у сумі 39773,18 грн, інфляційних втрат у сумі 4153,24 грн, 3% річних у сумі 634,51 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 4488,12 грн гонорару успіху.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: договір про надання правової допомоги № 125 від 10.04.2023, укладений між позивачем та Адвокатським бюро Калашнюк і Партнери, акт надання послуг № 24 від 15.05.2023, рахунок-фактуру № РФ-00024 на суму 4000,00 грн, платіжну інструкцію 822 від 13.04.2023 на суму 4000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги, цим договором регулюються правовідносини щодо надання виконавцем правової допомоги, а саме: ознайомлення із статутними документами ОСББ, ознайомлення з рішеннями загальних зборів, проведення розрахунку заборгованості та підготовка позовної заяви з додатками та документів для звернення до суду в порядку позовного провадження за період боргу щодо боржника ТОВ "КОЛОСС-ІНВЕСТ", власника квартири № 193 по Харківському шосе, 17А в місті Києві та подача до суду позовної заяви не пізніше 30.05.2023 через засоби поштового зв`язку або безпосередньо через канцелярію суду або через електронний суд, орієнтований обсяг витраченого часу - 5 годин.

Згідно з п. 5.1 договору за надання послуг замовник сплачує виконавцеві винагороду у розмірі 4000,00 грн за 5 годин часу витраченого на збір доказів, підготовку матеріалів для звернення до суду та підготовку позовної заяви і подачу її до суду, з розрахунку 1 година - 800,00 грн.

У п. 5.2 договору сторони погодили, що гонорар успіху - додаткова винагорода - форма винагороди адвоката за позитивне вирішення справи та досягнення мети, визначеної довірителем. Сторони за взаємною згодою вирішили встановити гонорар успіху адвоката за позитивне вирішення даної справи згідно договору в розмірі 10% від суми задоволених Господарським судом міста Києва позовних вимог.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову та заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

При цьому, судом враховано, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт

У відповідності до наведеної норми Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, відповідачем не надано суду заперечень щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на спростування їх співмірності.

Також відповідно до п. 5.2. договору за позитивне вирішення справи в суді клієнт сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 10% від суми задоволених Господарським судом міста Києва позовних вимог.

Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Проаналізувавши умови договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що визначений у пункті до 5.2 договору гонорар є платою за сам результат, досягнення адвоката та не ставить в залежність від фактично наданих послуг. Зазначений у п.5.2 договору гонорар є додатковою винагородою адвокатського бюро, платою за досягнутий результат, та є за своєю суттю так званим "гонораром успіху", нарахування та сплата якого залежать від настання певної події.

Чинне законодавство не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонораром успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатським бюро робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатським бюро на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та ціною позову, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару успіху в розмірі 10% від суми задоволених Господарським судом міста Києва позовних вимог відповідає критерію розумності.

Відповідачем у відповідності до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не надано заперечень щодо заявленої позивачем до відшкодування суми гонорару успіху та не надано доказів на спростування їх співмірності.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки позовні вимоги у даній справі задоволені частково, то суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у сумі 3971,45 грн та гонорар успіху у сумі 4456,09 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОСС-ІНВЕСТ" (04060, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Б, ідентифікаційний код 37615626) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СТАРОДАРНИЦЬКИЙ" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 17-А, ідентифікаційний код 40182399) 39773,18 грн основного боргу, 4153,24 грн інфляційних втрат, 634,51 грн 3% річних, 3971,45 грн витрат на правову допомогу, 4456,09 грн гонорару успіху та 2669,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.08.2023.

Суддя С.О. Турчин