Рішення

від 07.08.2023 по справі 912/902/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 рокуСправа № 912/902/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 912/902/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА-ХОРЕКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛИ ЧИК"

про стягнення 211 120,82 грн.

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА-ХОРЕКА", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛИ ЧИК" про стягнення 104 593,38 грн основного боргу за договором поставки від 20.03.2020 № 148-П21, 28 413,23 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 52 507,38 грн пені, 25 606,83 грн інфляційних втрат, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки від 20.03.2020 № 148-П21 в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою від 29.05.2023 господарський суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА-ХОРЕКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛИ ЧИК" про стягнення 211 120,82 грн залишив без руху.

08.06.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА-ХОРЕКА" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 09.06.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/902/23; постановив справу № 912/902/23 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 912/902/23 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвала від 09.06.2023 про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 13.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також доставлена до електронної скриньки відповідача, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.06.2023.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

Згідно положень ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

20.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОВА-ХОРЕКА" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛИ ЧИК" (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 148-П21 (далі - Договір, а.с. 22-24).

Згідно умов Договору Постачальник приймає на себе зобов`язання передавати у власність Покупця продукти харчування (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товар за ціною, в асортименті і в кількості, що вказані у видатковій накладній, яка підписується Сторонами на кожну партію Товару та є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування (асортимент), кількість, строки та умови поставки Товару зазначаються у видатковій накладній або в Специфікації або в рахунку-фактурі або в будь-якому іншому документі, який підписується Сторонами на кожну партію Товару та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору ціни на Товар, що поставляються, вказуються в національній валюті України - гривні, включають ПДВ, а також вартість упаковки, тари, пакетування Товару, вартість маркування. Вартість доставки Товару Постачальником на адресу, вказану у Замовленні, зазначена на сайті Постачальника за посиланням https://vova.ua/payment-delivery/.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що ціна Договору складається з суми вартості партій Товару, поставленого Постачальником протягом строку дії цього Договору, і визначається шляхом додавання вартості Товару, вказаного у видаткових накладних, що були підписані уповноваженими представниками Сторін протягом строку дії цього Договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору, з урахуванням Протоколу узгодження розбіжностей від 20.03.2020 (а.с. 24), Покупець здійснює оплату Постачальнику шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника з умовою відстрочки платежу, яка становить 21 (двадцять один) календарний день з дня підписання Сторонами видаткової накладної на Товар.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року з моменту укладання, а щодо взаєморозрахунків - до повного їх виконання. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання всіх своїх зобов`язань, передбачених Договором та невиконаних на момент припинення дії Договору, в тому числі відповідальності за невиконання таких зобов`язань. У випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору, будь-яка Сторона письмово не повідомить іншу Сторону про свій намір припинити його дію, строк дії цього Договору автоматично подовжується на додатковий однорічний термін. Така пролонгація не обмежена в терміні і може здійснюватися щорічно. (п. 7.1. Договору)

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 109 593,38 грн, про що свідчать підписані та завірені печатками/штампами сторін видаткові накладні: № 8074 від 01.02.22 на суму 6 282,80 грн; № 8260 від 01.02.22 на суму 5 425,20 грн (міститься відмітка про відмову від отримання товару за 7 позицією на суму 848 грн); № 8274 від 01.02.22 на суму 5 809,98 грн; № 8621 від 02.02.22 на суму 840,00 грн; № 8869 від 03.02.22 на суму 4 602,48 грн; № 8870 від 03.02.22 на суму 7 565,00 грн; № 9212 від 04.02.22 на суму 6 291,56 грн; № 9226 від 04.02.22 на суму 1 650,14 грн; № 9482 від 05.02.22 на суму 6 013,60 грн; № 9553 від 05.02.22 на суму 1 700,00 грн; № 9849 від 07.02.22 на суму 3 466,72 грн; № 10320 від 08.02.22 на суму 7 092,50 грн; № 10358 від 08.02.22 на суму 2 149,00 грн; № 10956 від 10.02.22 на суму 1 870,00 грн; № 11204 від 11.02.22 на суму 3 410,00 грн; № 11281 від 11.02.22 на суму 1 839,06 грн; № 11381 від 11.02.22 на суму 850,00 грн; № 11840 від 14.02.22 на суму 5 850,00 грн; № 12188 від 15.02.22 на суму 2 425,20 грн; № 12196 від 15.02.22 на суму 8 799,00 грн; № 13275 від 18.02.22 на суму 387,84 грн; № 13317 від 18.02.22 на суму 1 703,52 грн; № 13472 від 18.02.22 на суму 3 301,00 грн; № 13483 від 18.02.22 на суму 3 744,00 грн; № 13321 від 18.02.22 на суму 228,00 грн; № 13942 від 21.02.22 на суму 2 304,00 грн; № 14442 від 22.02.22 на суму 2 010,00 грн; № 14216 від 22.02.22 на суму 1 350,00 грн; № 14217 від 22.02.22 на суму 1 367,88 грн; № 14664 від 23.02.22 на суму 4 930,50 грн; № 58669 від 19.12.22 на суму 4 334,40 грн (а.с. 26-41).

Відповідач здійснив часткову оплату товару на суму 98 658,91 грн, про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача (а.с. 42-50). Так, 03.02.22 сплачено 6 513,72 грн та 11 501,00 грн; 07.02.22 сплачено 2 001,71 грн та 12 549,00 грн; 10.02.22 сплачено 4 741,40 грн та 4 999,00 грн; 14.02.22 сплачено 11 170,40 грн та 25 228,42 грн; 17.02.22 сплачено 5 465,10 грн; 21.02.22 сплачено 9 489,16 грн; 20.09.22 сплачено 5 000,00 грн.

За твердженням позивача, станом на 31.01.22 відповідач мав заборгованість перед позивачем у розмірі 93 658,91 грн, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2022 - 25.04.2023 (а.с. 51).

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача становить 104 593,38 грн ((93 658,91 грн (заборгованість станом на 31.01.22) + 109 593,38 грн (вартість поставленого товару за період з 01.02.22 до 01.03.23)) - 98 658,91 грн (оплата за товар, що надійшла)).

Вирішуючи спір, господарський суд враховує наступне.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. До правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 599 цього Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, у період з 01.02.22 до 19.12.22 передав Відповідачу Товар на загальну суму 109 593,38 грн, термін оплати настав.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати прийнятого Товару виконав частково.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тлумачення змісту ст. 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 908/119/22.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідач позовні вимоги не заперечив, факти, викладені в позовній заяві, не спростовав, господарський суд вважає надані позивачем копії видаткових накладних, виписок з банківського рахунку та акта звірки взаєморозрахунків вірогідними доказами на підтвердження існування заборгованості у розмірі 104 593,38 грн ((93 658,91 грн (заборгованість станом на 31.01.22) + 109 593,38 грн (вартість поставленого товару за період з 01.02.22 до 01.03.23)) - 98 658,91 грн (оплата за товар, що надійшла)).

Строк виконання зобов`язання за Договором є таким, що настав, тому позовні вимоги про стягнення 104 593,38 грн основного боргу слід задовольнити.

Крім того позивачем заявлено про стягнення з відповідача 28 413,23 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 25 606,83 грн інфляційних втрат та 52 507,38 грн пені.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7 розділу IX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Господарського кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

За положеннями ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. (ст. 536 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата 3% від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За умовами п. 8.2. Договору у разі порушення Покупцем термінів розрахунків за отриманий Товар, на суму заборгованості нараховується пеня в розмірі подвійної денної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день затримки платежу за весь період прострочення.

У разі прострочення оплати Товару Покупцем більш ніж на 5 (п`ять) днів, Постачальник має право вимагати сплати процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24 % річних.

Перевіривши розрахунки пені, процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, господарський суд встановив, що оплата, яка надійшла 20.09.2022 у розмірі 5 000,00 грн з призначенням платежу: "Оплата за продукти харчування згідно ВН № 14664 від 23.02.2022", врахована позивачем лише в частині 4 930,50 грн та на день надходження коштів здійснено нарахування. У зв`язку із вказаним, господарський суд вважає правильними розрахунки:

пені: - за накладною № 8074 від 01.02.22 на суму 6 282,80 грн за період з 23.02.2022 до 19.09.2022 - 1 282,38 грн;

- за накладною № 8074 від 01.02.22 на суму 6 213,30 грн за період з 20.09.2022 до 28.04.2023 - 1 881,01 грн;

- за накладною № 14664 від 23.02.22 на суму 4 930,50 грн за період з 17.03.2022 до 19.09.2022 - 946,93 грн;

всього розмір пені з урахуванням перерахунку суду - 51 996,60 грн;

процентів за користування чужими грошовими коштами: - за накладною № 8074 від 01.02.22 на суму 6 282,80 грн за період з 28.02.2022 до 19.09.2022 - 842,76 грн;

- за накладною № 8074 від 01.02.22 на суму 6 213,30 грн за період з 20.09.2022 до 28.04.2023 - 902,89 грн;

- за накладною № 14664 від 23.02.22 на суму 4 930,50 грн за період з 22.03.2022 до 19.09.2022 - 590,04 грн;

всього розмір процентів за користування чужими грошовими коштами з урахуванням перерахунку суду - 28 399,90 грн.

Вказані вище недоліки, однак, не вплинули на розрахунок загального розміру інфляційних втрат.

В іншій частині розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат та пені є арифметично вірним, вимоги заявлені в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги мають бути задоволені частково у розмірі: 28 399,90 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 25 606,83 грн інфляційних втрат та 51 996,60 грн пені.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 210 596,71 грн, з яких: 104 593,38 грн основного боргу, 28 399,90 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 25 606,83 грн інфляційних втрат та 51 996,60 грн пені.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛИ ЧИК" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, 17, кім. 2; код ЄДРПОУ: 40817564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА-ХОРЕКА" (03026, м. Київ, Столичне шосе, 100; код ЄДРПОУ 43393523) 210 596,71 грн, з яких: 104 593,38 грн сума основного боргу за Договором поставки № 148-П21 від 20 березня 2020 року, 28 399,90 грн проценти за користування чужими грошовими коштами, 25 606,83 грн інфляційні втрати та 51 996,60 грн пеня, а також 3 158,89 грн сплаченого судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА-ХОРЕКА", адвокату Мірошниченко Л.В. на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"; Товариству з обмеженою відповідальністю "ХОЛИ ЧИК" (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 17, кім. 2, та на електронну пошту: restospinota@ukr.net).

Повне рішення складено 07.08.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко