Рішення

від 04.08.2023 по справі 916/2326/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2326/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О. В., розглянувши матеріали справи № 916/2326/23:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (Україна, 65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 22; код - 32727100)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський Олімп" (Україна, 65044, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4, корпус Д; код - 39147430)

про стягнення 665675,02 грн.

з підстав заборгованості за дистриб`юторською угодою

В порядку ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд дослідив матеріали справи та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський Олімп" (далі Відповідач, Дистриб`ютор) про стягнення заборгованості за дистриб`юторською угодою № 39 від 01.01.2021 р. у загальному розмірі 665 675,02 грн., яка складається із основного боргу у розмірі 381 104,88 грн., штрафу в сумі 38 110,49 грн., пені у розмірі 202 730,02 грн., 3% річних в сумі 13 729,63 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 30 000,00 грн.

05.06.2023 року суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. 247- 252 ГПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов із врахуванням вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія Ухвали про відкриття провадження по справі була направлена Відповідачу за адресою реєстрації та повернулась до суду не врученою з відміткою поштового відділення: адресат відсутній за вказаною адресою. Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження по справі.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

01.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумський Олімп" (далі Відповідач, Дистриб`ютор) було укладено дистриб`юторську угоду № 39, за умовами якої на період її дії Продавець визнає (призначає) Дистриб`ютора своїм Дистриб`ютором з продажу товару (продукції), що поставляється за цією Угодою (далі - Продукція чи Товар) на території Сумської обл. (в подальшому іменується "Територія"), а Дистриб`ютор погоджується діяти в якості не ексклюзивного Дистриб`ютора на вказаній Території на умовах, визначених цією Угодою та додатками до неї.

Згідно п.п. 2, 3 угоди загальна ціна цієї Угоди становить 9 000 000 грн., в тому числі ПДВ. Загальна ціна Угоди складає загальну ціну продукції, поставлену по всім накладним та іншим товаросупроводжувальним документам на протязі дії цієї Угоди.

Відповідно до п.п. 4, 5 угоди Продавець на умовах, передбачених цією Угодою, поставляє продукцію Дистриб`ютору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних, а Дистриб`ютор здійснює оплату продукції та її подальший продаж на умовах, визначених в даній Угоді. Ціни на Продукцію узгоджені сторонами та вказані в накладних та інших товаросупроводжувальних документах - є звичайними цінами.

Після підписання цієї Угоди Дистриб`ютор набуває статусу офіційного (не виключного) Дистриб`ютора продукції із знаком для товарів та послуг такої продукції, що вказані в п. 2.3 цієї Угоди, на території своєї діяльності (п. 2.1 угоди).

Пунктом 3.1 угоди, зокрема, передбачено, що поставка продукції здійснюється Продавцем на підставі визначеного графіку доставки то на підставі угоджених Продавцем замовлень.

Положеннями п. 3.5 угоди визначено, що право власності та ризик випадкової гибелі продукції переходить від Продавця Дистриб`ютору з моменту фактичної передачі продукції від Продавця Дистриб`ютору з одночасним підписанням товаросупроводжувальних документів.

Пунктом 4.12 угоди сторони погодили, що в рамках цієї угоди сторони зобов`язані підписувати за допомогою КЕП, відправлені за допомогою ПЗ "M.E.Doc" такі документи: акти звірки взаєморозрахунків; видаткові накладні; прайс-листи; угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Дані документи підписуються за допомогою КЕП: кваліфікований електронний підпис (КЕП) - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

З боку Продавця зазначені в даному пункті документи за допомогою КЕП має право підписувати: головний бухгалтер Сандуленко Наталія Сергіївна; старший бухгалтер Вахромєєва Світлана Миколаївна; директор Шпичка Олег Володимирович.

З боку Дистриб`ютора зазначені в даному пункті документи за допомогою КЕП має право підписувати: директор Власенко Сергій Анатолійович; головний бухгалтер Петренко Марина Миколаївна.

Згідно п. 4.13 угоди сторони погодили проводити звірку взаєморозрахунків за попередній місяць в наступному порядку: Продавець на протязі 5 перших робочих днів початку кожного місяця направляє Дистриб`юторові за допомогою ПЗ "M.E.Doc" акт звірку взаєморозрахунків за попередній місяць. Дистриб`ютор на протязі 2 (двох) робочих днів з моменту його отримання зобов`язаний його підписати. У разі не підписання Дистриб`ютором у встановлений строк та/чи відхилення такого акту без будь-якого обґрунтування, такий акт вважається автоматично прийнятим Дистриб`ютором без будь-яких зауважень та в редакції Продавця.

Відповідно до п. 6.1 угоди оплата продукції здійснюється Дистриб`ютором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця не пізніше 21 календарного дня з дня отримання продукції. Датою здійснення платежу визнається дата, коли грошові кошти було зараховано на банківський рахунок Продавця, вказаний в цій Угоді. При цьому контроль за дотриманням строку оплати продукції, що зазначений в цьому пункті, повністю покладається на Дистриб`ютора.

Під час здійснення Дистриб`ютором платежів за поставлену продукцію на користь Продавця, Дистриб`ютор зобов`язаний зазначати в платіжному дорученні у призначенні платежу номер та дату видаткових накладних, згідно з якими здійснюється платіж або номер та дату цієї Угоди. За кожен факт порушення цієї вимоги. Дистриб`ютор зобов`язаний сплатити Продавцю на його поточний рахунок штраф в розмірі 100 гривень за кожний такий випадок, оплата здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання відповідного повідомлення про нарахування штрафних санкцій від Продавця.

У випадку порушення Дистриб`ютором строків оплати, вказаних в цьому пункті Продавець має право припинити всі належні Дистриб`ютору виплати, а саме: не оплачувати надані Дистриб`ютором послуги за відповідними договорами про надання послуг зі стимулювання продажу (в тому числі і ті, що стосуються проведення акцій), які укладені із ним в рамках поставки продукції за цією Угодою; не оплачувати повернену Дистриб`ютором Продукцію (у разі наявності такого); стягнути відповідні штрафні санкції, передбачені цією Угодою; не оплачувати будь-які інші платежі, що можуть виникати у Дистриб`ютора на підставі цієї Угоди та окремого укладеного Договору про надання послуг зі стимулювання продажу.

Сторони погодили, що в першу чергу погашається вартість отриманої продукції Дистриб`ютором, в другу чергу - всі інші платежі, передбачені цією Угодою в тому числі за послуги, що можуть надаватись згідно окремо укладеного сторонами договору про надання послуг зі стимулювання продажів (п. 6.2 угоди).

Відповідно до п. 7.1 угоди при невиконанні або неналежному виконанні обов`язків по цій Угоді, винна сторона несе відповідальність в повному обсязі за фактично заподіяні (документально підтверджені) збитки іншій стороні згідно діючого законодавства України та умов цієї Угоди.

Положеннями п. 7.3 угоди сторони домовилися, що у випадку порушення Дистриб`ютором строків оплати, вказаних в 6.1 Угоди, Дистриб`ютор сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 10 (десять) % від суми заборгованості за кожний такий випадок, а також несе іншу відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно п. 7.8 угоди сплата неустойки (пені, штрафу) не звільняє сторони від відшкодування збитків, заподіяних цими порушеннями, в повному обсязі.

Пунктом 7.9 угоди передбачено, що всі суперечки, які виникли при виконанні дійсної Угоди, вирішуються шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди шляхом переговорів вони передаються для вирішення згідно із законодавством України.

Положеннями п.п. 8.1, 8.4 угоди сторони домовились, що в даній Угоді досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов. Умови дійсної Угоди можуть бути змінені або доповнені за письмовою угодою сторін.

Відповідно до п. 9.1 угоди остання вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками обох сторіні діє до "31" грудня 2021 року (включно).

Згідно п. 9.3 угоди по закінченні дії цієї угоди, Дистриб`ютор зобов`язаний припинити діяти та виступати як уповноважений Дистриб`ютор продукції Продавця та зобов`язаний припинити рекламувати себе як такого.

Зазначена угода складена і підписана сторонами в електронному вигляді з накладенням електронно-цифрового підпису. Разом з тим в матеріалах справи наявна інформація про результати обробки документа (а.с. 9), а саме: дата 11.01.2021 р.; відправник ТОВ "Сумський Олімп"; одержувач ТОВ "Торговельний двір "Господарочка"; документ дистриб`юторська угода № 39 від 01.01.2021 р.; підписи документ затверджено, директор Шпичка Олег Володимирович, печатка ТОВ "ТД "Господарочка"; директор Власенко Сергій Анатолійович, печатка ТОВ "Сумський Олімп". Таким чином, спірна угода вважається підписаною сторонами в електронному вигляді з накладенням електронно-цифрового підпису, що має таку саму юридичну силу, як і власноручні підписи. При цьому вищевказані обставини відповідачем не заперечено та не спростовано.

Доказів визнання недійсною або розірвання угоди суду не подано.

Судом встановлено, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 381 104,88 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- № 292 від 11.02.2022 р. на суму 164 442,48 грн. (в т.ч. ПДВ 27 407,08 грн.). Підставою поставки товару зазначено договір: дистриб`юторська угода № 39 від 01.01.2021 р.;

- № 369 від 21.02.2022 р. на суму 216 662,40 грн. (в т.ч. ПДВ 36 110,40 грн.). Підставою поставки товару зазначено договір: дистриб`юторська угода № 39 від 01.01.2021 р.

Вказані видаткові накладні складені і підписані сторонами в електронному вигляді з накладенням електронно-цифрового підпису.

Позов ґрунтується на тому, що Відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за поставку вказаної партії товару, визначену у вказаних вище видаткових накладних, з огляду на що у ТОВ "Сумський Олімп" наявна заборгованість у розмірі 381 104,88 грн. Тому, посилаючись на умови угоди, Позивач просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 381 104,88 грн., штраф в сумі 38 110,49 грн., пеню у розмірі 202 730,02 грн., 3% річних в сумі 13 729,63 грн. та витрати на послуги адвоката у розмірі 30 000,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст. 11 ЦК України, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що укладена між ТОВ "Торговельний двір "Господарочка" (продавець) та ТОВ "Сумський Олімп" (дистриб`ютор) дистриб`юторська угода № 39 від 01.01.2021 р. є за своєю правовою природою договором поставки, виходячи з предмета договору, прав та обов`язків сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Так, положеннями п. п. 9.1 угоди сторони погодили, що угода вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками обох сторіні діє до "31" грудня 2021 року (включно).

Таким чином, строк дії дистриб`юторської угоди № 39 від 01.01.2021 р. закінчився 31.12.2021 р. При цьому в п. 9.3 угоди сторони чітко передбачили, що по закінченні дії цієї угоди, Дистриб`ютор зобов`язаний припинити діяти та виступати як уповноважений Дистриб`ютор продукції Продавця та зобов`язаний припинити рекламувати себе як такого.

Крім того господарський суд наголошує, що зі змісту дистриб`юторської угоди № 39 від 01.01.2021 р. не вбачається умов щодо автоматичного продовження (пролонгації) такої угоди.

Відповідно до положень ст. 651, 654 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін та вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Суду не подано жодного доказу, який би підтверджував факт укладення між сторонами додаткових угод до угоди в частині продовження строку її дії або принаймні листування сторін щодо погодження продовження строку дії угоди та на який саме строк. При цьому вказівка у видаткових накладних на реквізити угоди також не зумовлює її пролонгацію (продовження), оскільки ані умовами угоди, ані законодавством не передбачено продовження строку дії договору шляхом вказівки реквізитів в інших документах. В силу прямої вказівки закону (ст. 651, 654 ЦК України) зміни до договору вносяться за згодою сторін та у тій самій формі, що й договір.

Оскільки строк дії дистриб`юторської угоди № 39 від 01.01.2021 р. сплив 31.12.2021р., суд дійшов висновку, що поставка позивачем товару у 2022 році в спірному випадку відбулась поза межами строку дії договору, тобто - не на виконання умов договору, а на підставі видаткових накладних, як окремих правочинів.

Як вказано вище, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 381 104,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

При цьому із наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.02.2022 28.02.2022, наданого позивачем ТОВ "ТД "Господарочка" до матеріалів справи (а.с. 16), вбачається, що за даними ТОВ "ТД "Господарочка" та ТОВ "Сумський Олімп" станом на 28.02.2022 р. заборгованість останнього становить 381 104,88 грн.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за вказаними вище видатковими накладними свідчить про виникнення між сторонами договірних правовідносин з поставки товару на підставі усної домовленості шляхом підтвердження прийняття до виконання, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у видаткових накладних (найменування товару; кількість; ціна).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов`язання з оплати товару, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар станом на день подання позовної заяви в сумі 381 104,88 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 530, 692 ЦК України, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за отриманий товар за видатковими накладними є таким, що настав, та відповідач повинен був оплатити товар негайно після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто у даному випадку:

- 11.02.2022 року - дата прийняття товару та дата підписання видаткової накладної №292 від 11.02.2022;

- 21.02.2022 року - дата прийняття товару та дата підписання видаткової накладної №369 від 21.02.2022.

За відсутності в матеріалах справи доказів оплати Відповідачем за поставлений згідно вказаних вище видаткових накладних товар, суд визнає доведеним наявність боргу Відповідача на суму основної заборгованості у розмірі 381 104,88 грн., тому позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 202 730,02 грн. та штрафу в сумі 38 110,49 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 наголосила, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено ч. 4 ст. 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними (відповідний висновок також міститься у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17 та від 18.11.2019 року у справ № 910/16750/18).

Як встановлено судом вище, строк дії дистриб`юторської угоди № 39 від 01.01.2021 р. закінчився 31.12.2021, а поставка товару згідно видаткових накладних в 2022 році відбулась поза межами дії договору (після закінчення строку дії договору). Отже, прострочення виконання зобов`язання відповідачем в частині оплати товару, який було поставлено позивачем відповідачу на підставі видаткових накладних № 292 від 11.02.2022, № 369 від 21.02.2022, мало місце поза межами строку дії договору. Таким чином, в суду відсутні підстави для застосування до відповідача передбаченої умовами дистриб`юторської угоди відповідальності за порушення, встановлених договором строків оплати грошового, оскільки вищевказані поставки товари здійснювались після припинення дії вищевказаного договору.

Крім того, суд звертає увагу, що дистриб`юторській угоді № 39 від 01.01.2021 р. взагалі не передбачили такої міри відповідальності за порушення строків оплати поставленого товару, як пеня.

З огляду на характер правовідносин, які склались між сторонами, відповідальність у вигляді пені та штрафу за порушення строків оплати товару не передбачена законодавчими актами.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 202 730,02 грн. та штрафу у розмірі 38 110,49 грн. слід відмовити.

Стосовно позовної вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 13 729,63 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Відповідно до п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Так, позивачем нараховано відповідачу 13 729,63 грн. - 3% річних за періоди:

- з 06.03.2022 по 23.05.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 164 442,48 грн.;

- з 16.03.2022 по 23.05.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 216 662,40 грн.

Як встановлено судом вище, в силу ч. 1 ст. 692 ЦК України відповідач повинен був оплатити товар негайно після його прийняття та прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто у даному випадку:

- по видатковій накладній № 292 від 11.02.2022 граничним строком оплати є 11.02.2022. Позивач мав право здійснювати нарахування 3% річних, виходячи з суми заборгованості в розмірі 164 442,48 грн., з 12.02.2022;

- по видатковій накладній № 369 від 21.02.2022 граничним строком оплати є 21.02.2022. Позивач мав право здійснювати нарахування 3% річних, виходячи з суми заборгованості в розмірі 216 662,40 грн., з 22.02.2022.

Однак, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних суд вважає його помилковим, оскільки позивачем не вірно визначено початок періоду прострочення, з огляду на що судом самостійно здійснено перерахунок річних, а саме:

- по видатковій накладній № 292 від 11.02.2022 на суму боргу 164 442,48 грн. за період з 12.02.2022 по 23.05.2023 (466 дн.), що складають 6 298,37 грн. (164 442,48 x 3 % x 466 : 365 : 100);

- по видатковій накладній № 369 від 21.02.2022 на суму боргу 216 662,40 грн. за період з 22.02.2022 по 23.05.2023 (456 дн.), що складають 8 120,39 грн. (216 662,40 x 3 % x 456 : 365 : 100).

Таким чином, загальний розмір 3% річних становить 14 418,76 грн. Той факт, що за проведеним судом розрахунком 3% річних встановлено більший розмір, слід зазначити, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог в силу приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України. В свою чергу оскільки заявлена до стягнення сума 3% річних є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума 3% річних, яка заявлена позивачем в розмірі 13 729,63 грн.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 30 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України і вони не можуть бути предметом позовних вимог з включенням їх в ціну позову.

Таким чином, викладене має наслідком відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 30 000,00 грн.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський Олімп" (Україна, 65044, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4, корпус Д; код - 39147430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний двір "Господарочка" (Україна, 65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 22; код - 32727100): 381 104 гривень 88 коп. основного боргу, 13 729 гривень 63 коп. сплати 3% річних та 5 922 гривні 52 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин

07 серпня 2023 р.