Рішення

від 07.08.2023 по справі 918/664/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/664/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Львів»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інстал Компані»

про стягнення 327 679,81 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача : не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Львів» (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інстал Компані» (відповідач) про стягнення 327 679,81 грн, з яких: 286 666, 70 грн основного боргу та 41 013,11 грн заборгованості по відсотках за кредитним договором № 319/В/2021 від 27.04.2021.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із з позовною заявою, 27.04.2021 між АТ АКБ "Львів" (позивач, банк) та ТОВ (відповідач, позичальник) укладено кредитний договір № 319/В/2021 (договір), за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 430 000,00 грн із процентною ставкою 23,88 % річних та з кінцевою датою повернення 26.10.2023. На виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору, проте відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, відтак у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту, а також процентів, комісій та інших належних до сплати платежів. Станом на 26.06.2023 заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 327 679,81 грн, з яких: 286 666,70 грн основного боргу та 41 013, 11 грн заборгованості по відсотках. Станом на дату звернення до суду відповідач заборгованість за договором не погасив, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 286 666,70 грн основного боргу та 41 013,11 грн заборгованості по відсотках.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 525, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. 193, 222, 345, 346 ГК України.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ГПК України та ухвалою суду від 05.07.2023, не подав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами справи.

При цьому суд зазначає, що ухвала суду направлялася відповідачу на адресу, яка зазначена в договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11- 268заі18).

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 05.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 24.07.2023.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 24.07.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 07.08.2023.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

27.04.2021 між позивачем (кредитор, банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір № 319/В/2021 (договір).

Відповідно до п. 1 договору банк зобов`язався надати у власність позичальника грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Згідно з умовами п. 2.1.1. - 2.1.5. договору банк зобов`язався видати позичальнику кредит у розмірі 430 000,00 грн для поповнення обігових коштів із процентною ставкою в розмірі 23,88% річних безготівково на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 з датою повернення кредиту у повному обсязі 26.10.2023.

За умовами п. 2.3. - 2.5. договору підставою здійснення банком переказу кредитних коштів з позичкового рахунку є заявка на видачу кредиту, платіжне доручення або будь- який інший адресований банку документ позичальника, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити, підписаний уповноваженими особами. Сторони домовились, що підписання позичальником цього договору є одночасно ініціативою позичальника на отримання кредиту, а тому видача кредитних коштів банком може відбуватися без додаткових заяв, доручень чи інших документів. Кредит видається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).

Судом установлено, що взяті на себе зобов`язання за цим договором банк виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 430 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 777703 від 27.04.2021.

Відповідно до п. 2.1.6. договору повернення кредиту здійснюється згідно з графіком погашення кредиту, оформленого додатком № 1 до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 4.1. договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором та/або додатками до нього. Повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу банку (п. 4.2. договору).

У п. 3.2. договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1.3. цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п. 2.1.4. цього договору.

29.06.2022 між банком та позичальником укладено додатковий договір до кредитного договору про зміну Графіку до кредитного договору, яким надано відтермінування сплати відсотків за користування кредитом та/або відтермінування повернення отриманого позичальником кредиту на термін з 31.05.2022 по 31.08.2022.

Пунктом 2 додаткового договору визначено, що у зв`язку із відтермінуванням позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та відповідно до Графіку повернення кредиту за кредитним договором, викладеного у новій редакції, який погоджено сторонами та який складає невід`ємну частину цього додаткового договору.

Під час відтермінування відсотки продовжують нараховуватися банком у відповідності до умов кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити відсотки, нараховані за час відтермінування, у порядку та згідно з графіком повернення кредиту за цим договором, викладеним у новій редакції, або при повному погашенні кредиту, якщо таке матиме місце у період відтермінування (п. 3 додаткового договору).

За п. 8 додаткового договору цей додатковий договір вступає в силу в дію з моменту його підписання сторонами, складає невід`ємну частину кредитного договору та діє протягом дії кредитного договору.

Умовами п. 2.7. договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Згідно з п. 4.8. договору банк, у випадках, передбачених п. 2.7. договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором (п. 4.9. договору).

З урахуванням того, що позичальник систематично не виконує взяті на себе зобов`язання за договором в обумовлені договором строки, позивач 16.05.2023 направив на адресу відповідача вимогу № 3559/0-05 від 12.05.2023, яку відповідач отримав 23.05.2023 та у якій позивач просив погасити заборгованість за договором у розмірі 320 644,06 грн, з яких: 186 333,39 грн - основна заборгованість, 17 797,64 грн - нараховані проценти, 100 333,31 грн - прострочена заборгованість за основним боргом та 16 179,72 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення з боку відповідача.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку чим станом на 26.06.2023 за ним рахується борг у розмірі 327 679,81 грн, з яких: 286 666,70 грн основного боргу та 41 013, 11 грн заборгованості за відсотками (нарахованих по 06.06.2023), на підтвердження чого надано розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Відповідач суми заборгованості, заявленої до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження повного чи часткового погашення боргу суду не надав.

До всіх вимог, що випливають з цього договору, встановлюється позовна давність тривалістю у десять років, включаючи вимоги щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність (п. 12.5. договору).

Договір набув чинності з дня його підписання та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань (п. 10.1. договору).

Ураховуючи, що відповідач систематично не виконує умови кредитного договору, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить суд стягнути з відповідача 327 679,81 грн, з яких: 286 666,70 грн основного боргу та 41 013,11 грн заборгованості за відсотками.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, з 27.04.2021 відповідачу встановлений кредитний ліміт в розмірі 430 000,00 грн, який останній повернув частково, на суму 143 333,30 грн, отже, розмір боргу становить 286 666,70 грн.

Відповідач розміру боргу, заявленого позивачем до стягнення, не спростував, доказів у підтвердження його часткової чи повної сплати суду не надав.

Окрім того, за твердженням позивача, відповідач не сплатив процентів за користування кредитом, розмір яких становить 41 013,11 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 навела висновок про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 наведено висновки про те, що відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Судом установлено, що позивач 16.05.2023 направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання зобов`язання, яку 23.05.2023 відповідач отримав особисто, тобто, обраховуючи 10 робочих днів від 23.05.2023 (за умовами п. 4.8., 4.9. договору), обов`язок відповідача достроково виконати зобов`язання настав 06.06.2023. Саме з вказаним моментом пов`язується закінчення строку кредитування і, як наслідок, право на нарахування процентів.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості судом установлено, що позивач здійснював нарахування процентів по 06.06.2023, тобто у межах строку дії кредитного договору.

Суд, перевіривши обґрунтованість розрахунку, встановив, що останній є арифметично вірним, відтак вимоги позивача про стягнення 41 013,11 грн заборгованість за відсотками підлягає до задоволення.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту та процентів, а, отже, про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 327 679,81 грн заборгованості.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 915,20 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено повністю, відтак судовий збір в розмірі 4 915,20 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інстал Компані» про стягнення 327 679,81 грн задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інстал Компані» (35349, Рівненська область, Рівненський район, с. Мартинівка, вул. Лісова, буд. 30, ідентифікаційний код 43304077) на користь Акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, ідентифікаційний код 09801546) 327 679,81 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інстал Компані» (35349, Рівненська область, Рівненський район, с. Мартинівка, вул. Лісова, буд. 30, ідентифікаційний код 43304077) на користь Акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, ідентифікаційний код 09801546) 4 915,20 грн судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, ідентифікаційний код 09801546).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Інстал Компані» (35349, Рівненська область, Рівненський район, с. Мартинівка, вул. Лісова, буд. 30, ідентифікаційний код 43304077).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 07.08.2023.

Суддя О. Андрійчук