Ухвала

від 07.08.2023 по справі 922/3280/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"07" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3280/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська технологічна компанія" (63042, Харківська обл., Валківський р-н., с. Сніжків, вул. 17 Вересня, буд. 8-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант Агро Буд" (61017, м. Харків, вул. Лозівська, буд. 3) про стягнення 497404,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська технологічна компанія" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант Агро Буд" про стягнення 497404,16 грн., з яких: основний борг у розмірі 301220,00 грн., пеня у розмірі 151022,63 грн., інфляційні втрати у розмірі 36100,17 грн., 3% річних у розмірі 9061,36 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором поставки №27/08-02 від 27.08.2015 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2023 позовну заяву залишено без руху через недодержання позивачем процесуальних вимог пункту 5 частини 3 статті 162, частини 1, 2 статті 164, статті 172 ГПК України. Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз`яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.

03.08.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №20650) разом із доданими до неї документами.

Дослідивши вище вказану заяву, а також додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує своїх вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно з частиною 2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в описовій частині позовної заяви зазначено, що покупцем було сплачено 10000,00 грн. по накладній №СТ0001108 від 11.08.2021 і сума боргу по зазначеній накладній складає 145610,00 грн. Крім того, позивачем у позовній заяві вказано, що між постачальником та покупцем було підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, який підтверджує факт заборгованості покупця перед постачальником.

З огляду на наведене вище, в ухвалі господарського суду Харківської області від 26.07.2023 зазначено, що до матеріалів позовної заяви позивачем не було додано зазначених документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги та фактичні обставини, що зумовили звернення позивача з даним позовом до суду, що є недоліком позовної заяви з огляду на вимоги пункту 5 частини 3 статті 162, частин 2 статті 164 ГПК України, який підлягає усуненню шляхом подання до суду зазначених документів.

Так, до заяви про усунення недоліків позовної заяви позивачем додано копії платіжної інструкції №3011 від 27.03.2023 та Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Відповідно до частини 1, 2, 4 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд зазначає, що норма частини 4 статті 91 ГПК України є бланкетною та зумовлює необхідність урахування позивачем під час усунення недоліків позовної заяви стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом, а саме статті 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об`єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. № 144.

Пунктом 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020) встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії (правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17)

З огляду на наведене, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Із доданих до заяви про усунення недоліків позовної заяви копій платіжної інструкції №3011 від 27.03.2023 та Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 слідує, що зазначені документи не засвідчені відповідно до вище вказаних вимог, оскільки не містять дати засвідчення копії.

Отже, вказані документи не можуть вважатися доданими до заяви про усунення недоліків позовної заяви належними доказами, оскільки додані документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями. При цьому суд зазначає, що до позовної заяви на відміну від заяви про усунення недоліків позовної заяви додано копії документи, які оформлені з дотриманням вище вказаних вимог та містять дату засвідчення копії.

Суд звертає увагу, що копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 та від 14.09.2021 у справі №916/2024/20).

Наведене вище свідчить про не усунення позивачем недоліку позовної заяви в частині подання оригіналів або належним чином засвідчених копій документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги та фактичні обставини, що зумовили звернення позивача з даним позовом до суду з огляду на вимоги пункту 5 частини 3 статті 162, частин 2 статті 164 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 ГПК України визначено, що позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Пунктами 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що звертаючись до суду із позовом на позивача покладений обов`язок подати докази, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та доданих до неї документів іншій стороні.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" №211 від 12.05.2006 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в пункті 3.2.1 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107. Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Таким чином, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України є опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення з дотриманням "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.06.2022 по справі №904/7161/21).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами подано фіскальний чек, поштову накладну та опис вкладення у цінний лист від 20.07.2023.

Натомість всупереч наведеному вище, поданий опис вкладення у цінний лист від 20.07.2023 не містить зазначення поіменного переліку документів, відповідно до переліку додатків до позовної заяви. У поданому описі вкладення вказано лише про надсилання "позовної заяви з додатками".

Отже, судом з метою усунення вказаного недоліку позовної заяви в ухвалі господарського суду Харківської області від 26.07.2023 зазначено про необхідність подання до суду належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами.

Із доданих до заяви про усунення недоліків позовної заяви документів слідує, що в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами позивачем подано поштову накладну №6105249240921 від 02.08.2023 та опис вкладення у цінний лист б/н від 02.08.2023.

Натомість поданий опис вкладення у цінний лист б/н від 02.08.2023 не може вважатися належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, оскільки не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги із направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами з описом вкладення відповідачу та суперечить наведеним вимогам пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Водночас сама лише поштова накладна №6105249240921 від 02.08.2023 не може підтверджувати надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки підтверджує надання (оплату) послуг поштового зв`язку та не надає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. В доданому до заяви про усунення недоліків позовної заяви описі вкладення у цінний лист б/н від 02.08.2023 відсутні будь-які відмітки/застереження про те, що останній є описом вкладень у поштове відправлення за відповідним трек-номером №6105249240921. При цьому суд звертає увагу, що у доданому до позовної заяви описі вкладення у цінний лист від 20.07.2023 на відміну від опису вкладення у цінний лист б/н від 02.08.2023 було зазначено номер поштового відправлення.

В контексті зазначеного суд звертається до правової позиції Верховного Суду, який вказує, що відсутність номеру поштового відправлення в описі вкладення у цінний лист незалежно від наявності інших документів (фіскальний чек, поштова накладна тощо) свідчить про неналежність такого доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача та не може прийматися судом в якості доказу, що подається з метою усунення недоліку позовної заяви, що узгоджується із сталою правовою позицією, що викладена у численних постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №916/1618/21, від 18.11.2021 у справі №906/504/21, від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 06.07.2020 у справі №916/2828/19, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 тощо.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Також згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Наведене вище також свідчить про не усунення позивачем недоліку позовної заяви в частині подання належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами.

Варто відмітити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Положеннями статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Отже, прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без належного усунення визначених ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2023 недоліків позовної заяви, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об`єктивності та неупередженості суду при дотриманні норм матеріального та процесуального права, а також важливості врахування зазначеної вище правової позиції Верховного Суду, що є неприпустимим.

Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.

Керуючись ст. ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська технологічна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант Агро Буд" про стягнення 497404,16 грн.

Ухвала набирає чинності з дати її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 07.08.2023 р.

Суддя Сальнікова Г.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).