Ухвала

від 07.08.2023 по справі 927/1024/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"07" серпня 2023 р. м. Чернігів справа № 927/1024/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №б/н від 18.07.2023

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравто-Трейд»,

код ЄДРПОУ 36449231, вул. Озерна, 20-Б (А), с. Новосілки, Києво-Святошинський район, Київська область, 03027

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь»,

код ЄДРПОУ 30829348, вул. Пряма, 314-А, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400

Предмет спору: стягнення 18 990,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравто-Трейд» звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 18 990,25 грн заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі видаткових накладних позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 18 990,25 грн, який останній не оплатив.

У зв`язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 28.07.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу триденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу;

- докази, які підтверджують реєстрацію адвокатом Денисенком Є. В. електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд».

Докази направлення відповідачу вказаних документів необхідно було надати суду у встановлений судом триденний строк.

Копія ухвали суду від 28.07.2023 була направлена 01.08.2023 на електронну пошту представника позивача - адвоката Денисенка Є. В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним у позовній заяві.

02.08.2023 представник позивача - адвокат Денисенко Є. В. на електронну пошту суду направив заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав докази реєстрації електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» та акт виконаних робіт від 02.08.2023 (щодо надання правничої допомоги).

Як встановив суд, представник позивача - адвокат Денисенко Є. В. має офіційно зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 21, 22, 23 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).

Відповідно до пункту 58 розділу IV Перехідних положень Положення, підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, вказані в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).

04.09.2021 Вища рада правосуддя опублікувала оголошення в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України, згідно якого повідомила, що відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зокрема зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року, у зв`язку з чим відбулись зміни в процесуальному законодавстві щодо порядку вручення судових рішень лише в паперовій формі.

Пунктом 10 Положення визначено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Відповідно до п. 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Отже, у разі реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС учасник справи може вчинити процесуальну дію в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

У даній ситуації законодавець чітко визначив, що направлення документів до суду має відбуватись лише у два способи:

- або у паперовому виді засобами поштового зв`язку;

- або в електронній формі за допомогою ЄСІТС.

Ці норми мають імперативний характер і не допускають їх розширеному тлумаченню, зокрема, направлення відповідних документів через електронну пошту.

При цьому в п. 5 резолютивної частини ухвали від 28.07.2023 суд звертав увагу учасників справи (і про що особливо було ним виділено) про необхідність здійснення обміну процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Однак представник позивача направив до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви в електронній формі не за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, а використав для цього власну електронну пошту.

При цьому у паперовому вигляді заява про усунення недоліків від позивача у встановлений строк до суду не надходила.

Такі дії представника позивача свідчать про усвідомлене ігнорування ним вимог ГПК України та суду щодо процесуального порядку подання документів до суду.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №711/6290/19 (провадження №14-19зц20) зроблено правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що в матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог статті 43 ЦПК України. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №226/1863/2018, від 06.01.2021 у справі №922/4293/19.

Разом з тим, зазначені правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду та Верховним Судом до початку функціонування підсистем «Електронний кабінет» та «Електронний суд», тобто за неможливості їх подання виключно за допомогою ЄСІТС, а тому такі висновки у даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки базуються на інших правових нормах а спірні обставини не є подібними.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк та у порядку, визначеному приписами ГПК України та Положення.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню позивачу.

У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", "Пелевін проти України", "Наталя Михайленко проти України" та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", п. 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі "Z. Та інші проти Сполученого Королівства" (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Суд також звертає увагу, що повернення позовної заяви позивачеві за таких підстав не є надмірним формалізмом, оскільки такі дії направлені на упорядкування процесуальних правовідносин та дисциплінування учасників процесу, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя та узгоджується з державною концепцією запровадження здійснення судочинства саме в єдиному електронному форматі.

При цьому така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.

Керуючись ч. 8 ст. 6, ч. 4, 6 ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 07.08.2023. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун